Ухвала

від 12.06.2023 по справі 520/1515/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 червня 2023 року

м. Київ

справа №520/1515/22

адміністративне провадження № К/990/19836/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Харківській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 03.05.2023 у справі №520/1515/22 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кінотеатр КИЇВ» до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В :

Головне управління ДПС у Харківській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 03.05.2023.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, податковий орган посилається на те, що пропуск строку на апеляційне оскарження відбувся з обставин, що не залежали від його волі (відсутність у зв`язку із введенням на території України воєнного стану бюджетного фінансування для сплати судового збору та повернення первинної, своєчасно поданої апеляційної скарги з цієї причини), проте це не було взято до уваги апеляційним судом при постановленні оскаржуваної ухвали; після ухвалення судом апеляційної інстанції оскаржуваної ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження Головне управління ДПС у Харківській області сплатило судовий збір за подання відповідної апеляційної скарги.

При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за вказаною касаційною скаргою судом з`ясовано такі обставини.

Зі змісту касаційної скарги та наявних у Єдиному державному реєстрі судових рішень вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Кінотеатр КИЇВ» звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.01.2022 №0000691817.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2022 позов задоволено.

Не погоджуючись із даним рішенням суду першої інстанції, податковий орган звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою. Ухвалою від 16.01.2023 Другий апеляційний адміністративний суд залишив таку апеляційну скаргу без руху на підставі статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме у зв`язку із недоданням до неї документу про сплату судового збору та доказів надсилання копії скарги іншим учасникам справи.

31.01.2023 суд апеляційної інстанції, задовольнивши клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору, продовжив відповідачу зазначений процесуальний строк, про що постановив відповідну ухвалу.

В подальшому, апеляційний суд ухвалою від 13.02.2023, відмовивши скаржнику в продовженні строку на усунення недоліків, повернув апеляційну скаргу заявнику з причини несплати останнім судового збору.

Згодом, 15.03.2023 контролюючий орган повторно звернувся до Другого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на оскаржуване рішення суду першої інстанції, одночасно порушивши й питання поновлення строку апеляційного оскарження.

Другий апеляційний адміністративний суд ухвалами від 12.04.2023, визнавши необгрунтованим наведені скаржником пояснення щодо підстав пропуску строку апеляційного оскарження, відмовив останньому в задоволенні клопотання про поновлення такого строку та залишив апеляційну скаргу без руху, запропонувавши заявнику протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали звернутися до суду апеляційної інстанції із обґрунтованою заявою про поновлення строку звернення із апеляційною скаргою, із зазначенням в ній інших підстав поновлення строку, а також надати документ про сплату судового збору в сумі 2 977,20 грн.

Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд керувався положеннями частин другої і третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, та подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Копії ухвал від 12.04.2023 доставлені до електронного кабінету скаржника в системі «Електронний суд» 12.04.2023 о 16 год. 44 хв., що було з`ясовано апеляційним судом на підставі наявної у нього довідки про доставку електронного листа.

На виконання вимог вказаної ухвали скаржник подав клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, в якому фактично посилався на ту ж обставину (своєчасно подана первинна апеляційна скарга була повернута через несплату судового збору), якій вже надавалась оцінка в ухвалі суду від 12.04.2023; крім того, зазначив, що попри вжитті ним заходи (як то направлення листів до регіонального органу Казначейської служби та Державної податкової служби України) на його казначейському рахунку відсутні кошти для сплати судового збору.

Другий апеляційний адміністративний суд, розглянувши подане клопотання, визнав неповажними наведені у ньому підстави для поновлення строку апеляційного оскарження та відмовив скаржнику у відкритті апеляційного провадження, про що постановив ухвалу від 03.05.2023.

Надаючи оцінку твердженням скаржника щодо відсутності коштів для сплати судового збору на час звернення із апеляційними скаргами суд апеляційної інстанції виходив з того, що довготривала процедура погодження та сплати судового збору не може бути визнана поважною причиною пропуску суб`єктом владних повноважень строку апеляційного оскарження. В даному випадку відповідачем не надано належних доказів вжиття ним заходів, направлених на своєчасне подання апеляційної скарги, які свідчили б про сумлінне та добросовісне ставлення до виконання своїх процесуальних обов`язків. При цьому при первинному зверненні із апеляційною скаргою судом апеляційної інстанції було забезпечено податковому органу можливість сплатити судовий збір та реалізувати своє право на апеляційне оскарження, шляхом залишення апеляційної скарги без руху, з подальшим продовженням строку на усунення недоліків апеляційної скарги, однак, це не призвело до сплати судового збору.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Отже наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Таким чином, податковий орган, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, та як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен був забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно форми та змісту апеляційної скарги й вчинити залежні від нього дії з використанням усіх наявних засобів та можливостей, передбачених законодавством.

Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Отже органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Другий апеляційний адміністративний суд врахував вищевказані норми процесуального закону та обґрунтовано ухвалою від 03.05.2023 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно з частиною другою статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За таких обставин, касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки, у даному випадку, правильне застосування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні пункту 5 частини першої та частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись пунктом 5 частини першої, частиною другою статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

У Х В А Л И В :

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 03.05.2023 у справі №520/1515/22 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кінотеатр КИЇВ» до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіС.С. Пасічник І.А. Гончарова Р.Ф. Ханова