Ухвала

від 13.06.2023 по справі 280/5921/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 червня 2023 року

м. Київ

справа №280/5921/22

адміністративне провадження №К/990/12506/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,

суддів: Тацій Л.В., Стеценка С.Г.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2023 року у справі № 280/5921/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

Як вбачається з касаційної скарги та відомостей Єдиного Державного реєстру судових рішень, у жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якій просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо нарахування та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік не у повному обсязі;

- стягнути з відповідача на користь позивача суму недоплаченої грошової допомоги у розмірі 11 566 грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу, грошової допомоги до 05 травня 2022 року, як особі з інвалідністю внаслідок війни 2 групи, у розмірі, який не відповідає статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та висновку Конституційного Суду України, викладеному у рішенні від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 у справі №14-247/2018(3393/18).

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області нарахувати та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2023 року, апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області задоволено.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись з судовим рішенням апеляційної інстанції, позивач направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2023 року у справі № 280/5921/22 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 01 травня 2023 року касаційну скаргу позивача залишено без руху. Скаржнику надано строк на усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання цієї ухвали шляхом надання до суду касаційної інстанції документа про сплату судового збору на суму 1588,00 грн., або доказів, що підтверджують наявність підстав для звільнення від сплати судового збору; надати докази направлення копій касаційної скарги учасникам справи.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 01 травня 2023 року скаржником направлено заяву про усунення недоліків касаційної скарги, до якої долучено докази направлення касаційної скарги відповідачу та докази наявності пільг для сплати судового збору.

Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.

У даній справі суд першої інстанції, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Як підстави касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 вказує пункт 2 частини четвертої та підпункти «а, в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, касаційна скарга позивача обґрунтована посиланням на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 01 грудня 2022 року у справі №580/2869/22.

Скаржник обґрунтовує підстави для відступу тим, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи.

Також Суд враховує, що ухвалою Верховного Суду від 06 березня 2023 року справу № 560/8064/22, у подібних правовідносинах, передано на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав. У цій справі колегія суддів вважала за необхідне відступити від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 01 грудня 2022 року у справі № 580/2869/22 щодо застосування положень статті 13 Закону № 3551-XII, частини другої статті 20 Закону № 389-VІІІ, частини сьомої статті 20 та абзацу третього підпункту 2 пункту 22 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України та Порядку № 540 щодо нарахування та виплатити щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі, визначеному вказаним Порядком.

Отже, наведені скаржником аргументи потребують ретельної перевірки та вивчення матеріалів справи, чого не можна виконати на стадії відкриття касаційного провадження, тому проаналізувавши підставу на якій подано касаційну скаргу у цій справі, колегія суддів вважає за необхідне здійснити касаційний перегляд постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2023 року у цій справі.

Позивач звільнений від сплати судового збору за подання касаційної скарги на підставі п. 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, подана з дотриманням установленого процесуальним законом строку на касаційне оскарження, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.

З огляду на вказане та необхідність перевірити наведені обставини колегія суддів вважає, що слід відкрити касаційне провадження за поданою касаційною скаргою на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328, пп. «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 328, 330, 332 КАС України, Верховний Суд

у х в а л и в :

Відкрити касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2023 року у справі № 280/5921/22.

Витребувати з Запорізького окружного адміністративного суду справу № 280/5921/22.

Установити учасникам справи строк протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець

Судді Л. В. Тацій

С. Г. Стеценко