Рішення

від 08.06.2023 по справі 569/26405/21

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/26405/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2023 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в складі головуючого судді Бучко Т.М.

секретар судового засідання Дем`янчук Н.В.

з участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Максіма клінінг сервіс" про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить поновити його на посаді прибиральника території у ТОВ «Максіма клінінг сервіс» з 16 листопада 2021 року, стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 16 листопада 2021 року по день винесення судового рішення, стягнути з відповідача заробітну плату в розмірі 21072,72 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог покликається на те, що протягом останніх десяти років працював двірником у ТОВ «Максіма клінінг сервіс», здійснював свою трудову діяльність за адресою АДРЕСА_1 . 29 листопада 2021 року поштовою кореспонденцією отримав наказ № 11-к від 16 листопада 2021 року про звільнення. Разом з наказом в поштовому конверті знаходилося повідомлення від 1 листопада 2021 року та супровідний лист від 23 листопада 2021 року. Раніше ці документи йому не направлялися і про їх існування відомо не було. Наказом відповідача № 11-к від 16 листопада 2021 року його звільнено 16 листопада 2021 року за п.2 ст.40 КЗпП України у зв`язку з виявленою невідповідністю займаній посаді внаслідок стану здоров`я. Підставою для видачі наказу відповідач вказує довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААБ № 818046 від 12 липня 2021 року. Довідка була надана відповідачу відразу після її видання, проте наказ на звільнення був винесений 16 листопада 2021 року. Згідно повідомлення від 1 листопада 2021 року відповідачем прийнято рішення про його звільнення з посади прибиральника території, оскільки відсутня посада, яка б відповідала умовам та характеру праці, зазначених у наданій довідці. Проте будь-яких доказів чи інших обставин, на підставі яких було прийнято таке рішення, не долучено. Згідно вказаної довідки йому протипоказана робота із важким фізичним навантаженням, але він може виконувати багато різних видів робіт. Йому не було запропоновано будь-якої іншої посади. Бажає продовжувати свою трудову діяльність, проте відповідач протиправно звільнив його з роботи. Заробітна плата йому не виплачена в повному обсязі. Працював із посадовим окладом 6100 грн. Заробітна плата не виплачена з 10 липня 2021 року по 30 серпня 2021 року в розмірі 4436,36 грн за липень та 6100 грн за серпень, з 26 вересня 2021 року по 16 листопада 2021 року в розмірі 1109,09 грн за вересень, 6100 грн за жовтень, 3327,27 грн за листопад. Загальна сума заборгованості із заробітної плати становить 21072,72 грн.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача ОСОБА_3 просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Заперечення проти позову мотивує тим, що ОСОБА_1 було подано до ТОВІ «Максіма клінінг сервіс» довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААБ № 818046 від 12 липня 2021 року. Згідно довідки ОСОБА_1 протипоказана важка фізична праця, робота пов`язана з навантаженням на нижні кінцівки, тривалою ходою, стоячи. Отже, він потребує переведення на легшу роботу. На ТОВ «Максіма клінінг сервіс» відсутня вакантна посада, яка б відповідала рекомендованим умовам праці. Згідно листків непрацездатності позивач перебував на лікарняному з 20 березня 2021 року по 25 вересня 2021 року. Після закінчення лікарняного ОСОБА_1 на роботу не з`явився, в жовтні в телефонному режимі повідомив, що перебуває на лікарняному. Надалі було з`ясовано, що нового лікарняного позивачу відкрито не було і нові листи непрацездатності ним подано не буде. У зв`язку з відсутністю вакантної посади, яка відповідала б рекомендованим умовам праці, позивачу було направлене повідомлення від 1 листопада 2021 року про звільнення з 16 листопада 2021 року. У день звільнення позивач не з`явився, тому останньому було направлено наказ про звільнення із супровідним листом від 23 листопада 2021 року. 23 грудня 2021 року ОСОБА_1 ознайомився з повідомленням про звільнення, отримав трудову книжку та отримав грошові кошти за лікарняні в сумі 19536 грн. Суму, належну до виплати позивачу, в розмірі 7655,45 грн було надіслано на адресу за місцем реєстрації ОСОБА_1 . Твердження позивача про роботу у ТОВ «Максіма клінінг сервіс» протягом десяти років не відповідають дійсності, оскільки ОСОБА_1 був прийнятий на посаду прибиральника території згідно наказу від 26 лютого 2021 року. З наказом, посадовою інструкцією та правилами внутрішнього трудового розпорядку позивач ознайомлений. Крім того, ТОВ «Максіма клінінг сервіс» було зареєстровано 2 червня 2016 року, а тому працювати 10 років на підприємстві, яке створено 5 років тому, неможливо.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що відповідач після того, як стався нещасний випадок на виробництві, замість належного розслідування нещасного випадку та допомоги йому як потерпілому, оформляє наказ про начебто прийняття його на роботу лише на початку місяця, в якому стався нещасний випадок на виробництві, хоча трудова книжка у відповідача знаходиться вже багато років. Після виписки з лікарні представники відповідача запросили його на роботу та вмовили підписати наказ про його прийом на роботу, обіцяючи відшкодувати усі понесені ним витрати на лікування. Оскільки кошти на лікування позичав, в нього не було іншого вибору, як підписати те, що вони давали. Копії цих документів йому не надавали. З правилами трудового розпорядку його не ознайомлювали. Посадова інструкція, долучена до відзиву, датована 1 березня 2021 року, проте її 1 березня 2021 року не існувало. Його посадова інструкція була складена давно та містила інші посадові обов`язки. Відповідач не попереджав його про майбутнє звільнення. Повідомлення від 1 листопада 2021 року отримав разом з наказом про звільнення. В довідці МСЕК не зазначено, що він не може виконувати роботу прибиральника. З чого відповідач зробив висновок про неможливість ним виконувати роботу, яку він до цього виконував 10 років, невідомо.

В запереченнях представник відповідача вказав, що ОСОБА_1 прийнятий на посаду прибиральника території 26 лютого 2021 року. Доказів на спростування цієї інформації позивачем не долучено до матеріалів справи. Підстави для поновлення позивача на посаді прибиральника території відсутні, оскільки ця робота протипоказана йому за станом здоров`я, що підтверджується медичною документацією, а порядок звільнення не був порушений.

Ухвалою від 4 січня 2022 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви. У встановлений судом строк недоліки позовної заяви позивач усунув.

Ухвалою від 18 січня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 суд прийняв до розгляду та відкрив спрощене позовне провадження у справі з проведенням судового засідання з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою від 16 червня 2022 року суд задовольнив клопотання представника позивача про витребування доказів.

В судовому засіданні позивач позов підтримав та пояснив, що працював двірником території торгового комплексу «Новус» біля 11 років. 20 березня 2021 року прийшов на роботу, про прибирав територію і повертався в приміщення, коли помітив двох осіб, які розривали пакети зі сміттям. Зробив їм зауваження, один з чоловіків почав нецензурно висловлюватися до нього. Пішов по охоронця. Разом з ним повернулись на місце, де було розкидане сміття, і один з тих чоловіків взяв його за барки та штовхнув. Він впав і відчув, що пошкодив ногу. В лікарні з`ясувалося, що отримав перелом, зробили операцію. Чотири місяці був а лікарняному, тоді направили на МСЕК. Після виходу в липні 2021 року на роботу менеджер ОСОБА_4 сказала, що він в них більше працювати не буде, бо взяли на роботу нових двох працівників. Жодної іншої роботи йому не пропонували, директор товариства відмовився з ним спілкуватися. Копію наказу отримав поштою одночасно з повідомленням про звільнення.

Представник позивача додатково пояснив, що повідомлення про звільнення позивачу завчасно не направлялось, він отримав його разом з наказом про звільнення, ознайомився з наказом 23 грудня 2021 року. Посадова інструкція позивача не передбачає жодних вимог до фізичного стану і відповідач ніяким чином не переконався про неспроможність позивача надалі виконувати свою роботу. Позивач працював у відповідача тривалий час, однак виявилося, що останній не оформив належним чином трудові відносини з позивачем. Заробітну плату нарахували і виплатили лише за 14 днів, оформивши заднім числом наказ про прийняття на роботу, який позивач підписав 23 рудня 2021 року, коли ознайомлювався з наказом про звільнення. Кошти відповідач виплатив лише за лікарняне, за період роботи з 10 липня 2021 року по 30 серпня 2021 року та з 26 вересня по 16 листопада 2021 року заробітну плату не виплачено.

Свідок ОСОБА_5 показала, що її чоловік ОСОБА_1 працював у відповідача з 2010 року, тоді товариство називалось « ОСОБА_6 ». 20 березня 2021 року під час роботи чоловік отримав травму, в результаті якої призначили групу інвалідності. Просив відповідача, щоб дали якусь іншу роботу, але йому відмовили. В липні 2021 року чоловік заніс менеджеру довідку МСЕК і сказав, що хоче працювати далі, але йог не допустили до роботи. Наказ про звільнення видали аж в листопаді, ніякого попередження про звільнення не було.

Свідок ОСОБА_7 показала, що з менеджером ОСОБА_8 познайомилася після нещасного випадку на виробництві з її батьком (позивачем). Коли закінчилося лікарняне принесли їй довідку про інвалідність в липні 2021 року. ОСОБА_9 сказала, що батько в них більше працювати не буде. Наказ про звільнення він отримав в листопаді, до того ніяких повідомлень не було, іншої роботи не пропонували і до роботи не допускали.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.

Суд, заслухавши пояснення позивача, показання свідків, з`ясувавши обставини та дослідивши представлені у справі докази, дійшов таких висновків.

Суд встановив, що 26 лютого 2021 року ОСОБА_1 прийнятий на посаду прибиральника території ТОВ «Максіма клінінг сервіс» з посадовим окладом згідно штатного розпису та із застосуванням податкової соціальної пільги на підставі трудового договору, що підтверджується наказом № 3/1-К від 26 лютого 2021 року.

З наказом № 3/1-К від 26 лютого 2021 року позивач ознайомлений під підпис. Докази перебування позивача у трудових відносинах з відповідачем до 26 лютого 2021 року у справі відсутні.

1 березня 2021 року директор ТОВ «Максіма клінінг сервіс» затвердив посадову інструкцію прибиральника територій, з якою позивач ознайомився 1 березня 2021 року.

Відповідно до п.3 посадової інструкції прибиральника територій на посаду прибиральник територій приймається особа із середньою загальною освітою або неповною середньою освітою без пред`явлення вимог до стажу роботи.

Згідно з розділом ІІ посадової інструкції, прибиральник територій: підмітає проїжджу частину доріг і тротуарів вулиць, чистить їх від снігу та льоду, посипає піском; копає і прочищає канавки і лотки для стоку води; очищає від снігу та льоду пожежні колодязі для вільного доступу до них; поливає бруківки, тротуари, зелені насадження, клумби та газони; періодично промиває і дезінфікує вуличні урни, очищає їх від сміття; веде нагляд за чистотою та санітарним станом території.

З 20 березня 2021 року до 9 липня 2021 року ОСОБА_1 лікувався в зв`язку з нещасним випадком на виробництві, що підтверджується листками непрацездатності серії АДШ № 600785 від 7 квітня 2021 року, серії АДЧ № 508628 від 7 квітня 2021 року та серії АДШ № 603164 від 23 червня 2021 року.

Згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААБ № 818046 від 12 липня 2021 року ОСОБА_1 з 9 липня 2021 року встановлено третю групу інвалідності з ураженням ОРА довіку. За висновком про умови та характер праці позивачу протипоказана важка фізична праця, робота пов`язана з навантаженням на нижні кінцівки, тривалою ходою, стоячи.

З 31 серпня 2021 року до 24 вересня 2021 року позивач перебував на лікарняному в зв`язку із загальним захворюванням, що підтверджується листками непрацездатності серії АДЧ № 413439 від 14 вересня 2021 року та серії АЛД № 643011 від 15 вересня 2021 року.

Наказом № 11-К від 16 листопада 2021 року позивач звільнений з посади прибиральника території з 16 листопада 2021 року за п.2 ст.40 КЗпП України у зв`язку з виявленою невідповідністю займаній посаді внаслідок стану здоров`я.

Підставою видання наказу стала довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААБ № 818046 від 12 липня 2021 року. З наказом про звільнення позивач ознайомлений під підпис 23 грудня 2021 року.

За інформацією ТОВ «Максіма клінінг сервіс» № 024 від 16 листопада 2021 року станом на 16 листопада 2021 року згідно штатного розпису на підприємстві відсутні вакантні посади та штатні одиниці.

За період роботи відповідач виплатив позивачу кошти в сумі 793,37 грн 13 серпня 2021 року, в сумі 19535,60 грн 23 грудня 2021 року та в сумі 7656 грн 23 листопада 2021 року, про що свідчать відомість на виплату готівки № КС-0000009 за липень 2021 року, відомість на виплату готівки № КС-0000016 за жовтень 2021 року та фіскальний чек на поштовий переказ № 0118 від 23 листопада 2021 року.

Відповідно до ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Статтею 21 Кодексу законів про працю України закріплено рівність трудових прав громадян України.

Згідно з п.2 ч.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем у випадку виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров`я, які перешкоджають продовженню цієї роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов`язків вимагає доступу до державної таємниці.

Невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі це документально підтверджена неможливість продовжувати виконання роботи працівника за умови, що така робота потребує певної кваліфікації чи стану здоров`я. Про невідповідність працівника може свідчити висновок МСЕК, яким працівника визнано особою з інвалідністю і йому рекомендовано роботу іншу, ніж та, яку він виконує.

Відповідно до Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317, медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності. Висновки комісії, реабілітаційні заходи, визначені в індивідуальній програмі реабілітації особи з інвалідністю, обов`язкові для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, реабілітаційними підприємствами, установами та організаціями, в яких працює або перебуває особа з інвалідністю, незалежно від їх відомчої підпорядкованості, типу і форми власності.

При розгляді справ про звільнення за п.2 ч.1 ст.40 КЗпП України суд може визнати правильним припинення трудового договору в тому разі, якщо встановить, що воно проведено на підставі фактичних даних, які підтверджують, що внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров`я (стійкого зниження працездатності) працівник не може належно виконувати покладених на нього трудових обов`язків чи їх виконання протипоказано за станом здоров`я або небезпечне для членів трудового колективу чи громадян, яких він обслуговує, і неможливо перевести, за його згодою, на іншу роботу (п.21постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»).

Відповідно до ч.2 ст.40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у п.1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу.

Згідно зі ст.170 КЗпП України працівників, які потребують за станом здоров`я надання легшої роботи, роботодавець повинен перевести, за їх згодою, на таку роботу у відповідності з медичним висновком тимчасово або без обмеження строку. При переведенні за станом здоров`я на легшу нижчеоплачувану роботу за працівниками зберігається попередній середній заробіток протягом двох тижнів з дня переведення, а у випадках, передбачених законодавством України, попередній середній заробіток зберігається на весь час виконання нижчеоплачуваної роботи або надається матеріальне забезпечення за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням.

Відповідно до ч.3 ст.17 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» відмова в укладенні трудового договору або в просуванні по службі, звільнення за ініціативою адміністрації, переведення особи з інвалідністю на іншу роботу без її згоди з мотивів інвалідності не допускається, за винятком випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи стан його здоров`я перешкоджає виконанню професійних обов`язків, загрожує здоров`ю і безпеці праці інших осіб, або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенню здоров`я осіб з інвалідністю.

Обов`язок роботодавця запропонувати працівнику іншу, легшу, роботу не пов`язаний з можливостями роботодавця чи фактичною наявністю іншої роботи. Законодавець виходить із того, що роботодавець завжди має можливість використовувати працю осіб, які потребують за станом здоров`я переведення на іншу, легшу, роботу.

У разі виявленої невідповідності працівників займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров`я, який перешкоджає продовженню цієї роботи, звільнити їх можна лише, якщо вони відмовляються від переведення на іншу, легшу роботу, тоді як звільнення інших працівників з підстав, зазначених у п.1, 2 і 6 ст.40 КЗпП України, допускається, якщо неможливо їх перевести на іншу роботу, оскільки така відсутня, чи в разі відмови працівників від такого переведення.

Відповідно до ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 4 Конвенціі Міжнародної організації праці № 158 про припинення трудових відносин з ініціативи підприємця 1982 року, яку ратифікованопостановою Верховної Ради України від 04 лютого 1994 року№ 3933-XII, передбачено, що трудові відносини з працівниками не припиняються, якщо тільки немає законних підстав для такого припинення, пов`язаного із здібностями чи поведінкою працівника або викликаного виробничою потребою підприємства, установи чи служби.

За змістом п.2 ст.9 вказаної Конвенції, щоб тягар доведення необґрунтованого звільнення не лягав лише на працівника, тягар доведення наявності законної підстави для звільнення, як це визначено в статті 4 Конвенції, лежить на роботодавцеві.

Згідно з ст.49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

Відповідно до ч.1 ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України"Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу (ч.2 ст.235 КЗпП України).

За положеннями ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Висновком МСЕК серії 12ААЮ № 818046 від 12 липня 2021 року позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності довіку, протипоказано важку фізичну працю, роботу, пов`язану з навантаженням на нижні кінцівки, тривалою ходою, стоячи.

Разом з тим, висновок МСЕК про неможливість позивача за станом здоров`я виконувати роботу за посадою прибиральника територій відсутній.

Посадова інструкція позивача не містить вимог щодо певної кваліфікації чи стану здоров`я працівника. Доказів, що робота прибиральника територій передбачає фактори виробничого середовища і трудового процесу, що впливають на здоров`я і працездатність працівника в процесі трудової діяльності, суд не здобув.

Посадова інструкція позивача містить перелік його посадових обов`язків, однак доказів неможливості позивача за станом здоров`я виконувати свої обов`язки прибиральника територій відповідач суду не надав.

Позивачу не було запропоновано роботодавцем переведення на іншу, легшу, роботу. В наказі № 11-К від 16 листопада 2021 року про звільнення зазначено про відсутність вакантної посади, яка б відповідала рекомендованим умовам праці, однак жодного письмового підтвердження, зокрема акта чи довідки про відсутність вакантних посад на підприємстві, в переліку підстав для звільнення не вказано.

Суд не приймає до уваги інформацію ТОВ «Максіма клінінг сервіс» № 024 від 16 листопада 2021 року про відсутність станом на 16 листопада 2021 року на підприємстві вакантних посад та штатних одиниць, оскільки вона не свідчить про відсутність таких вакантних посад у період з липня 2021 року до 16 листопада 2021 року.

Позивач не був попереджений про наступне звільнення у встановлений ч.1 ст.49-2 КЗпП України строк, тобто за два місяці до звільнення. Повідомлення про звільнення № 025 датоване 1 листопада 2021 року, наказ про звільнення виданий відповідачем 16 листопада 2021 року. Фактично і повідомлення про звільнення від 1 листопада 2021 року, і наказ про звільнення від 16 листопада 2021 року позивач отримав одночасно 29 листопада 2021 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення та супровідний лист № 026 від 23 листопада 2021 року.

Оцінивши зазначені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що звільнення позивача із займаної посади прибиральника територій ТОВ «Максіма клінінг сервіс» відбулося з порушенням норм трудового законодавства, а тому позовні вимоги про поновлення позивача на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу належить задовольнити.

При цьому суд зауважує, що поновлення працівника на роботі на підставі рішення суду, яким визнано таке звільнення незаконним, відбувається з дати звільнення. Позивач звільнений з роботи 16 листопада 2021 року та, відповідно, підлягає поновленню на роботі саме з цієї дати.

За розрахунком позивача, здійсненим відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, середній заробіток за час вимушеного прогулу становить 111739,81 грн, який належить стягнути з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ч.1 ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

З 1 березня 2021 року до 16 листопада 2021 року позивачу нараховано: 3881,82 грн заробітної плати за 14 робочих днів, 26098,46 грн допомоги за тимчасовою непрацездатністю, 6100,08 грн вихідної допомоги та 2565,95 грн компенсації за відпустку. З урахуванням податку на доходи фізичних осіб та військового збору позивачу належить до виплати 31110,28 грн. Згідно з наданими відповідачем доказами ОСОБА_1 виплачено 27985,97 грн.

Позивач з 20 березня 2021 року до 9 липня 2021 року та з 31 серпня 2021 року до 25 вересня 2021 року перебував на лікарняному, що підтверджується листками непрацездатності. Докази виплати позивачу заробітної плати за періоди з 10 липня 2021 року до 30 серпня 2021 року та з 26 вересня 2021 року до 16 листопада 2021 року у справі відсутні.

Посилання відповідача на перебування позивача на лікарняному з 20 березня 2021 року по 25 вересня 2021 року суд до уваги не приймає, оскільки підтвердженими є лише періоди перебування позивача на лікарняному 20 березня 2021 року до 9 липня 2021 року та з 31 серпня 2021 року до 25 вересня 2021 року. Доводи відповідача щодо відсутності позивача на роботі з 26 вересня 2021 року до 16 листопада 2021 року жодними доказами не підтверджені, оскільки табелю обліку робочого часу за вказаний період чи актів про відсутність працівника на робочому місці суду не надано.

За розрахунком позивача, який не спростований відповідачем, заборгованість із заробітної плати становить 21072,72 грн.

За таких обставин позовну вимогу про стягнення заробітної плати належить задовольнити.

Оскільки справляння і сплата обов`язкових податків та зборів є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає суми стягнення без утримання податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

За правилами ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним документально підтверджені витрати на сплату судового збору за позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 908 грн та в дохід держави судовий збір за позовні вимоги про поновлення на роботі і стягнення заробітної плати в розмірі 1816 грн (908 грн за кожну позовну вимогу), від сплати якого позивач звільнений.

На підставі наведеного та керуючись ст.10, 12, 81, 89, 141, 264, 265, 273, 353, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Максіма клінінг сервіс" про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 на посаді прибиральника території Товариства з обмеженою відповідальністю «Максіма Клінінг Сервіс» з 16 листопада 2021 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Максіма клінінг сервіс» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 111739 (сто одинадцять тисяч сімсот тридцять дев`ять) грн 81 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Максіма клінінг сервіс» на користь ОСОБА_1 заробітну плату в розмірі 21072 (двадцять одна тисяча сімсот дві) грн 72 коп.

Рішення про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати в межах суми стягнення за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Максіма клінінг сервіс» на користь ОСОБА_1 908 (дев`ятсот вісім) грн у відшкодування судових витрат.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Максіма клінінг сервіс» в дохід держави 1816 (одну тисячу вісімсот шістнадцять) грн судового збору.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідач - ТОВ «Клінінг Максіма Сервіс», місцезнаходження: 03049, м.Київ, вул.Тополева, 6; код ЄДРПОУ 40529259.

Повне судове рішення складене 14 червня 2023 року.

Суддя