Ухвала

від 09.06.2023 по справі 757/5741/23-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/5741/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , за участю особи, що звернулася з клопотанням - адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «МАЙРІН» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42021000000000701, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «МАЙРІН» (код ЄДРПОУ 43487642), звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/3949/23-к від 31.01.2023 на грошові кошти ТОВ «МАЙРІН» (код ЄДРПОУ 43487642), які знаходяться на рахунках № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , відкритих в АБ «УКРГАЗБАНК» (МФО 320478, ЄДРПОУ 23697280), адреса: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1; № НОМЕР_3 відкритий в АТ «КОМІНБАНК» (АТ «КІБ») (МФО 322540, ЄДРПОУ 21580639), адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 6 та № НОМЕР_4 , відкритий в АТ «АБ «РАДАБАНК» (МФО 306500, ЄДРПОУ 21322127), адреса: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул.. Володимира Мономаха, буд. 5.

Сторона захисту вважає, що накладення арешту на грошові кошти ТОВ «МАЙРІН» (код ЄДРПОУ 43487642) суперечить чинному законодавству, є необґрунтованим та грубо порушує законні права та інтереси підприємства, з наступних підстав.

Відповідно інформації, що міститься в ЄРДР від 01.04.2021, кримінальне провадження №42021000000000701, правова кваліфікація якого, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України, в короткому викладі обставин справи зазначено, що невстановленими особами, діючи у складі організованої групи, внесено до офіційних документів завідомо неправдиві відомості щодо проведених фінансово-господарських операцій із суб`єктами господарської діяльності, що спричинило тяжкі наслідки.

Як зазначено в ухвалі про накладення арешту на грошові кошти ТОВ «МАЙРІН» (код ЄДРПОУ 43487642): на протязі 2021-2022 років службовими особами групи компаній «ЛІБЕРТОН», до якої належить ТОВ «Лібертон», ТОВ «Вересан», ТОВ «Селлбай», ТОВ «Фірма «Аделія», ТОВ «Монтекадо», ТОВ «Камай», ТОВ «Морістон» здійснюють умисні дії щодо внесення до офіційних документів згаданих юридичних осіб недостовірні відомості про проведені фінансово-господарські операції.

Проведеними слідчими діями встановлено, що до вчинення розслідуваного злочину причетні службові особи ТОВ «Лібертон», ТОВ «Вересан», ТОВ «Селлбай», ТОВ «Фірма «Аделія», ТОВ «Монтекадо», ТОВ «Камай», ТОВ «Морістон».

Як встановлено за результатом проведених слідчих (розшукових) дій у період 2021 по т.ч. службові особи ТОВ «Лібертон», ТОВ «Вересан», ТОВ «Селлбай», ТОВ «Фірма «Аделія», ТОВ «Монтекадо», ТОВ «Камай», ТОВ «Морістон» сформували податковий кредит з ПДВ за рахунок фінансово-господарських операцій з підприємствами з ознаками «фіктивності», шляхом підміни номенклатури товарів, а саме: в період 2021 - по т.ч. ТОВ «МАЙРІН» згідно податкової звітності та податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, поставило на адресу ТОВ «Камай» прилади електронагрівальні на суму 2 724 959 грн., (в т.ч. 454 тис. грн. ПДВ). В ланцюгу постачання та реалізації відбувається підміна номенклатури товару, що свідчить про безпідставність формування податкового кредиту ТОВ «Камай»

Тобто, при зверненні з клопотанням про накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунках ТОВ «МАЙРІН» орган досудового розслідування вказує, що ТОВ «МАЙРІН» поставило в адресу ТОВ «КАМАЙ» товари та в наслідок цього відбувається «підміна» номенклатури товару, що на думку органу досудового розслідування свідчить про безпідставність формування податкового кредиту ТОВ «Камай», ці господарські операції спричинили тяжкі наслідки, що є підставою для накладення арешту.

Адвокат зазначив, що вищезазначена інформація не відповідає дійсності і не має жодного документального підтвердження. Органом досудового розслідування не встановлено, які суспільно-небезпечні протиправні діяння вчинило ТОВ «МАЙРІН» та до яких взагалі тяжких наслідків призвели вищезазначені господарські операції.

Твердження органу досудового розслідування про наявність у ТОВ «МАЙРІН» ознак «фіктивності» не відповідають дійсності та спростовуються долученими до клопотання документами, які підтверджують наявність в штаті підприємства працівників, використання в господарській діяльності офісного та складського приміщення, сплати підприємством податків.

Також адвокатом зазначено, що на дату розгляду клопотання про арешт майна, органами досудового розслідування не було допитано посадових осіб ТОВ «МАЙРІН», більше того, не вручено жодної підозри у кримінальному провадженню № 42021000000000701 від 01.04.2021 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України.

Також немає жодного судового вироку за кваліфікацією статей 209, 366 КК України, відносно будь-яких службових осіб та тим паче відносно службових осіб ТОВ «МАЙРІН», чи будь-яких інших підприємств зазначених у витязі з ЄРДР.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Представник Офісу Генерального прокурора у судове засідання не з`явився, про час, дату та розгляд клопотання повідомлявся належним чином, заперечення на вказане клопотання не подавав.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення адвоката ОСОБА_3 , вивчивши клопотання, матеріали, якими воно обґрунтовується, приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора розслідується кримінальне провадження № 42021000000000701 від 01.04.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України.

Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва від 31 січня 2023 року у справі № 757/3949/23-к серед іншого, накладено арешт на грошові кошти ТОВ «МАЙРІН» (код ЄДРПОУ 43487642), які знаходяться на рахунках № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , відкритих в АБ «УКРГАЗБАНК» (МФО 320478, ЄДРПОУ 23697280), адреса: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1; № НОМЕР_3 відкритий в АТ «КОМІНБАНК» (АТ «КІБ») (МФО 322540, ЄДРПОУ 21580639), адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 6 та № НОМЕР_4 , відкритий в АТ «АБ «РАДАБАНК» (МФО 306500, ЄДРПОУ 21322127), адреса: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул.. Володимира Мономаха, буд. 5.

Аналізуючи положення кримінально процесуального законодавства з приводу накладення арешту на майно особи, слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

При цьому обов`язок доведення існування зазначеної умови КПК України покладається на орган досудового розслідування.

Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Нормою ст. 41 Конституції України встановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю.

Як вбачається із наданих суду матеріалів відсутні відомості вважати, що арештоване майно відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України і є безпосередньо предметом кримінального правопорушення, що розслідується чи отримане незаконним шляхом, а прокурором не доведено зворотнього, а відтак посилання на наявність правових підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, на думку слідчого судді, є необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам кримінально процесуального законодавства.

Окрім того, грошові кошти, на які накладено арешт не індивідуалізовані, без конкретних родових ознак. Тобто, у даному випадку, прокурором порушено права осіб на мирне володіння та користування своїм майном та не дотримано вимоги закону в частині підстав для звернення з клопотанням про накладення арешту на майно.

В кримінальному провадженні підозра посадовим та службовим особам ТОВ «МАЙРІН» не пред`являлась.

Отже, відсутні обґрунтовані підстави накладення арешту на грошові кошти ТОВ «МАЙРІН», оскільки уповноважені особи вказаного товариства не мають жодного процесуального статусу у кримінальному провадженні.

Між тим, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Враховуючи вказане, зважаючи на ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як орган досудового розслідування не представив слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння заявника належним йому майном, у зв`язку з чим вважає за доцільне скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого обмеження прав власності.

Відтак клопотання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-175, 309, 392, 532 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «МАЙРІН» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42021000000000701 - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/3949/23-к від 31.01.2023 у кримінальному провадженні № 42021000000000701 від 01.04.2021 на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках:

- № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , які належать ТОВ «МАЙРІН» (код ЄДРПОУ 43487642), відкритих в АБ «УКРГАЗБАНК» (МФО 320478, ЄДРПОУ 23697280), адреса: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1;

- № НОМЕР_3 , який належать ТОВ «МАЙРІН» (код ЄДРПОУ 43487642), відкритий в АТ «КОМІНБАНК» (АТ «КІБ») (МФО 322540, ЄДРПОУ 21580639), адреса: 04053, м. Київ, вул.. Бульварно-Кудрявська, 6;

- № НОМЕР_4 , який належать ТОВ «МАЙРІН» (код ЄДРПОУ 43487642), відкритий в АТ «АБ «РАДАБАНК» (МФО 306500, ЄДРПОУ 21322127), адреса: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Володимира Мономаха, буд. 5.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1