Ухвала

від 13.06.2023 по справі 757/22234/23-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/22234/23-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні судове провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «УКС Колосок» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/11832/22-к від 21.05.2022 у кримінальному провадженні № 12021000000001478 від 27.11.2021,-

ВСТАНОВИВ:

31.05.2023 до Печерського районного суду міста Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «УКС Колосок» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/11832/22-к від 21.05.2022 у кримінальному провадженні № 12021000000001478 від 27.11.2021.

В обґрунтування доводів клопотання зазначено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021000000001478, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 27.11.2021 за ч. 2 ст. 364 КК України, за фактами нібито можливого зловживання своїми повноваженнями посадовими особами Немирівської міської ради Вінницької області.

Одним із напрямків дослідження у вказаному кримінальному провадженні стало питання відчуження у приватну власність Немирівською міською радою нежитлової будівлі площею 1313,6 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКС Колосок» (код ЄДРПОУ 41813927).

За клопотанням прокурора 21 травня 2022 року ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/11832/22-к було накладено арешт на вказану нежитлову будівлю площею 1313,6 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а також земельну ділянку з кадастровим номером 0523010100:01:006:0371, на якій розташована вказана будівля.

Стороною захисту в клопотанні зазначено, що вказаний арешт є необґрунтованим, оскільки зазначена будівля: не є речовим доказом, оскільки була набута законним шляхом та не містить на собі слідів вчинення кримінального правопорушення; не може бути конфіскована в порядку спеціальної конфіскації, оскільки набута добросовісним набувачем; не може бути конфіскована в порядку застосування конфіскації як виду покарання, оскільки не має жодного відношення до будь-яких кримінальних правопорушень та/або протиправної діяльності будь-яких осіб.

Представник володільців майна в судове засідання не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлявся належним чином. Адвокат ОСОБА_4 через канцелярію суду подав заяву про розгляд скарги за його відсутності.

Представник Офісу Генерального прокурора у судове засідання не з`явився, заяви, клопотання або письмові заперечення не були подані, про причини неявки до суду не повідомлено.

Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання, матеріали, якими воно обґрунтовується, приходить до наступного.

Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021000000001478, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 27.11.2021 за ч. 2 ст. 364 КК України.

21 травня 2022 року ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/11832/22-к було накладено арешт на вказану нежитлову будівлю площею 1313,6 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а також земельну ділянку з кадастровим номером 0523010100:01:006:0371, на якій розташована вказана будівля.

Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява № 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", №. 50, Series A № 98).

Протягом досудового розслідування не встановлено, що нерухоме майно, на яке накладено арешт є предметом злочину чи отриманно незаконним шляхом.

Отже, відсутні обґрунтовані підстави накладення арешту на нерухоме майно.

За встановлених обставин, слідчий суддя приходить до переконання, що арешт на майно, яке належить ТОВ «УКС Колосок» накладено за відсутності передбачених КПК України підстав.

Між тим, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Разом з цим, відповідно до позиції Вищого спеціалізованого суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ у своєму Узагальненні судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження від 07.02.2014 зазначає, щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст.ст. 276 - 279 КПК, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна.

За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання та скасування арешту майна, накладеного на нежитлову будівлю та земельну длянку, що належать ТОВ «УКС Колосок».

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-175, 309, 392, 532 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «УКС Колосок» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/11832/22-к від 21.05.2022 у кримінальному провадженні № 12021000000001478 від 27.11.2021 - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/11832/22-к від 21.05.2022 у кримінальному провадженні № 12021000000001478 від 27.11.2021, на нежитлову будівлю площею 1313,6 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а також земельну ділянку з кадастровим номером 0523010100:01:006:0371, на якій розташована вказана будівля.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1