Ухвала

від 15.06.2023 по справі 639/4143/21

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 639/4143/21

Провадження № 1-кп/639/114/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2023 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові обвинувальний акт по кримінальному провадженню, зареєстрованому 01.04.2021 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під №42021222030000015 за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дергачі Харківської області, українця, громадянина України, з середню освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 197-1 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 , у невстановлений час, але не пізніше 09.05.2013 року , маючи умисел на самовільне зайняття земельної ділянки ,діючи в порушення статей 112,116, 118,123,124,125,126 Земельного Кодексу України, які регламентують набуття і реалізацію права на землю, при відсутності відповідного рішення уповноваженого органу місцевого самоврядування та державної реєстрації про передачу йому у власність чи надання у користування земельної ділянки, а також статей 60,61 Земельного Кодексу України, в період часу з 09.05.2013 по 21.05.2021, самовільно зайняв та використовував частину земельної ділянки комунальної власності, яка розташована поруч з земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_3 , з кадастровим номером 6310137900:12:009:0003, що відноситься до земель житлової та громадської забудови комунальної форми власності, яка використовується з цільовим призначенням 03.07 (для будівництва та обслуговування будівель торгівлі), чим спричинив значну шкоду її законному володільцю Харківській міській раді на загальну суму 284439,02 гривні, яка була розрахована Головним управлінням Держгеокадастру в Харківській області відповідно до «Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу», затвердженої Постановою КМУ від 25 липня 2007 р. № 963 (зі змінами та доповненнями Постанова КМУ від 09.09.2020 р. № 800.

При цьому самовільне зайняття земельної ділянки виразилося в тому, що ОСОБА_5 в ході протиправної діяльності, користуючись тим, що земельна ділянка огороджена та має один в`їзд, самовільно, не маючи на те законних підстав, на частині її території площею 0,1463 га, встановленої відповідно до протоколу огляду місця події від 21.05.2021 року, облаштував пропускний пункт та став її використовувати з метою особистого збагачення, зберігаючи будівельні матеріали та в подальшому реалізуючи їх продаж, тим самим самовільно, протиправно зайняв та в подальшому незаконно використовував з корисливою метою частину земельної ділянки вказаної площі, яка на праві комунальної власності належить Харківській міській раді.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_4 заявив клопотання про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_5 у зв`язку із закінченням строків давності.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав клопотання свого захисника та надав згоду на закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання сторони захисту, просив його задовольнити з підстав, викладених в ньому.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, роз`яснивши їм наслідки закриття провадження за нереабітілуючих обставин, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Законом України про кримінальну відповідальність.

Крім того, ст. 44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст.49 КК України визначено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.

Строк давності - це передбачений ст.49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопоуршення і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.

Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: - закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 та ст. 106 КК України строків; - відсутність обставин, що порушують їх перебіг (частини 24 ст. 49 КК).

Процесуально - правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: - притягнення особи як обвинуваченого; - згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності (статті 284288 Кримінального процесуального кодексу України).

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_5 у період з 09.05.2013 року по 21.05.2021 року вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 197-1 КК України.

Відповідно до ч.1 ст.12 КК України це кримінальне правопорушення є кримінальним проступком.

Згідно п.1 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки.

Початком перебігу строку давності є день, коли злочин був фактично закінчений, тобто, згідно обвинувального акту - 21.05.2021 року.

Закінченням перебігу строку давності є день набрання вироком законної сили.

Підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України є лише таке закінчення відповідного строку давності, який сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо особи, яка вчинила злочин певної тяжкості.

Таким чином, строк давності спливає і під час досудового розслідування, і під час судового провадження, і після проголошення обвинувального вироку суду. Будь - які процесуальні дії протягом цих строків не припиняють їх перебіг. Якщо строк давності сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду, то особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження щодо цієї особи.

З огляду на наведене, на час судового розгляду у даному кримінальному провадженні і розгляду клопотання захисника, закінчився 2-х річний строк давності, передбачений п.1 ч.1 ст.49 КК України.

Згідно з ч.2 ст.49 КК України перебіг строків давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п`ятнадцять років.

Відповідно до ч.3 ст.49 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Судом не встановлено обставин і не отримано об`єктивних доказів на підтвердження підстав для зупинення або переривання строків давності, передбачених ч. 2, 3 ст.49 КК України.

Згідно п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Закриття кримінального провадження з цієї підстави не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує (ч.8 ст.284 КПК України).

Також суд зазначає, що дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст. 49 КК України є безумовною і звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язковим.

Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження (справа) досудове розслідування, попередній розгляд справи суддею, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили.

Суд, за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України, та за згодою підозрюваного, обвинуваченого, підсудного ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого, підсудного від кримінальної відповідальності.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 надав свою згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності за нереабілітуючих підстав і закриття кримінального провадження відносно нього з цих підстав. Така згода викладена ним письмово у клопотанні захисника та підтверджена усно в судовому засіданні.

У відповідності до ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Враховуючи вищенаведене, перевіривши законність заявленого клопотання та отримавши згоду на таке звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 , з огляду на те, що кримінальне правопорушення, за яким обвинувачується ОСОБА_5 , є кримінальним проступком, та з моменту скоєння кримінального правопорушення минуло більше двох років, перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності, в розумінні ст.49 КК України, не зупинявся і не переривався, суд приходить до переконання, що клопотання захисника ОСОБА_4 про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, а відтак слід задовольнити клопотання захисника та звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі п.1 ч.1 ст.49 КК України, закривши відносно нього кримінальне провадження за ч.1 ст. 197-1 КК України.

Також суд зазначає, що відмова суду у звільненні обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності буде порушенням прав обвинуваченого, що є недопустимим.

Крім цього, така відмова може призвести до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо розгляду справи упродовж розумного строку, що є також неприйнятним.

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженню відсутні.

Порядок вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні регламентованийглавою 9 КПК України.

Нормами кримінального процесуального закону, зокремаст. 129 КПК України, встановлено, що рішення про повне або часткове задоволення цивільного позову може бути винесене лише у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення і ухвалення обвинувального вироку чи винесення постанови про застосування до особи примусових заходів виховного або медичного характеру.

Вирішення цивільного позову при звільненні особи від кримінальної відповідальності із закриттям провадження по справі суперечить вказаним вище нормам закону.

Враховуючи системний аналіз зазначених нормКПК, суд дійшов висновку, що цивільний позов не підлягає розгляду у випадках закриття кримінального провадження як на досудовому розслідуванні, так і в суді.

В той же час, у випадку закриття кримінального провадження на встановлених КПК України підставах, суд зобов`язаний роз`яснити цивільному позивачеві його право пред`явити аналогічний позов у порядку цивільного судочинства.

Враховуючи вимоги ст.ст. 128-129 КПК України, суд роз`яснює прокурору його право на пред`явлення позовних вимог до ОСОБА_5 в порядку цивільного судочинства та залишає позов, який був пред`явлений в даному кримінальному провадженні до ОСОБА_5 , без розгляду.

Керуючись ст.ст. 284, 288, 369-372 КПК України, п.1 ч.1 ст.49 КК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження і звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч.1ст.197-1 КК Українив зв`язку із закінченням строків давності - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 197-1 КК України на підставі п.1 ч.1 ст.49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021222030000015 від 01.04.2021 року - закрити.

Цивільний позов прокурора ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про відшкодування спричиненої злочином матеріальної шкоди - залишити без розгляду.

Ухвала суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набираєзаконної силипісля закінченнястроку поданняапеляційної скарги,якщо такускаргу небуло подано.У разіподання апеляційноїскарги ухвала,якщо їїне скасовано,набирає законноїсили післяухвалення рішеннясудом апеляційноїінстанції.

Суддя ОСОБА_1