Рішення

від 15.06.2023 по справі 489/386/22

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

справа № 489/386/22

провадження №2/489/456/23

Заочне рішення

Іменем України

15 червня 2023 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Коваленка І.В.,

за участю секретаря судового засідання Клюсевич-Шарапової Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в в м.Миколаєві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно,

встановив:

У січні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, після уточнення якого просила визнати за позивачами право власності на спадкове майно, яке складається із частки житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 та садового будинку і земельної ділянки, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 .

В обґрунтування позовних вимог вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачів - ОСОБА_4 . Після смерті якої відкрилася спадщина на частку майна, до складу якої входять житловий будинок і земельна ділянка під ним за адресою: АДРЕСА_1 та садовий будинок і земельна ділянка під ним, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 . Вказане нерухоме майно було набуто спадкодавцем в період шлюбу з відповідачем, який є титульним власником спільного майна подружжя та заперечує проти виділення долі матері. Через що нотаріусом було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії з оформлення спадщини.

Позивач ОСОБА_2 до відкриття провадження у справі, користуючись своїм процесуальним правом, у квітні 2022 року уточнила позовні вимоги та просила визнати в порядку спадкування за законом за нею після смерті матері право власності на частку майна.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва суду від 02.02.2022 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.

Ухвалою суду від 29.04.2022 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 14.12.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Ухвалою суду від 29.03.2023 витребувано у приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Чорної Л.С. копію спадкової справи заведеної до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 .

У судове засідання, призначене на 15.06.2023, сторони не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином.

Позивачі надали до суду письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності та просили позовні вимоги задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечували.

Відповідач причину неявки в судове засідання не повідомив та правом на дання відзиву не скористався. Направлена на адресу відповідача судова кореспонденція повернута до суду поштовим зв`язком із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судове засідання.

За таких обставин, з урахуванням положень статті 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи та встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Із матеріалів справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

Спадкодавець перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_3 з 01.11.1975, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 .

Позивачі є дочками спадкодавця та відповідача, що підтверджується: відносно позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 та свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_4 (зміна прізвища на « ОСОБА_5 »); відносно позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 .

Право власності на спадкове майно підтверджується:

- витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованого 25.10.2019, відповідно до якого власником житлового будинку АДРЕСА_3 є відповідач ОСОБА_3 , право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22.10.2019, номер запису про право власності: 33836758;

- свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, видане Реєстраційною службою Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області 12.03.2014 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. сформованого 12.03.2014, відповідно до якого власником земельної ділянки кадастровий номер: 4810136900:01:007:0014, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,0146 га є ОСОБА_3 , право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11.03.2014, номер запису про право власності: 4946838;

- витягом Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованого 03.09.2019, відповідно до якого власником садового (індивідуального) житлового будинку АДРЕСА_2 , є ОСОБА_3 , право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29.08.2019, номер запису про право власності: 33046752;

- витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованого 17.02.2019, відповідно до якого власником земельної ділянки кадастровий номер: 4823383000:07:000:003, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , є ОСОБА_3 , право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17.02.2015, номер запису про право власності: 8752284.

Із позову вбачається, що спірне нерухоме майно набуто батьками позивачів в період їх шлюбу, а тому вважається спільним сумісним майном подружжя, частки в якому є рівними.

В позові також вказано, що спадщина прийнята позивачами в установлений законом строк, але в її оформленні нотаріусом відмовлено, так як ОСОБА_6 не надав заяву про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя та згоду на визначення частки померлої у спільній власності, про що приватним нотаріусом складено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 27.09.2021.

Із дослідженої судом спадкової справи № 107/2021 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 встановлено, що спадщина позивачами прийнята в установлений законом строк.

Відповідач ОСОБА_6 із заявою про прийняття спадщини після смерті дружини до нотаріуса не звертався.

В матеріалах спадкової справи наявна відповідь Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради від 16.08.2021, згідно якої станом на 21.03.2021 за адресою: АДРЕСА_1 , крім померлої ОСОБА_4 було зареєстроване місце проживання: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Інші спадкоємці відсутні.

При вирішенні спору суд виходить з наступного правового регулювання.

За правилами статей1216,1217 Цивільного кодексу України(далі -ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до частини першоїстатті 1258 ЦК Україниспадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

За положеннями статті 1261 ЦК Україниу першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно статті 1268ЦК України спадкоємець зазаповітом чиза закономмає правоприйняти спадщинуабо неприйняти її(частинаперша). Недопускається прийняттяспадщини зумовою чиіз застереженням(частинадруга). Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (частина третя).

За частиною першою статті 1268ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1270 ЦК України).

У відповідності до пункту 23постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

З матеріалів справи встановлено, що сторони відповідно до статті 1261 ЦК України є спадкоємцями першої черги та спадщину прийняли в установлений законом строк шляхом подання нотаріусу відповідних заяв.

Відповідач спадщину прийняв фактично відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України, так як на момент відкриття спадщини проживав разом з спадкодавцем.

Інші спадкоємці відсутні.

Відповідно до частин третьої, четвертоїстатті 368 ЦК Українимайно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

За частиною першою, другою статті 60СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно частини першої статті 70СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Статтею 71 Закону України «Про нотаріат» визначено, що у разі смерті одного з подружжя свідоцтво про право власності на частку в їх спільному майні видається нотаріусом на підставі письмової заяви другого з подружжя з наступним повідомленням спадкоємців померлого, які прийняли спадщину. Таке свідоцтво може бути видано на половину спільного майна. На підставі письмової заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, за згодою другого з подружжя, що є живим, у свідоцтві про право власності може бути визначена і частка померлого у спільній власності. Свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з них видається нотаріусом за місцем відкриття спадщини.

У відповідності до частини першоїстатті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина першастатті 76 ЦПК України).

Згідно з частиною першоюстатті 80 ЦПК Українидостатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно достатті 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Матеріалами справи підтверджується, що в період шлюбу з спадкодавцем відповідачем було набуто право власності на спірне майно.

Таким чином, оскільки іншого судом не встановлено вказане в позові нерухоме майно є спільною сумісною власністю подружжя, частки в якому їх є рівними та складають по , оскільки іншого судом не встановлено.

Таким чином, частка спадкодавця в спільному майні подружжя складає , яка і підлягає спадкуванню між трьома спадкоємцями позивачами та відповідачем.

Відповідно, частка кожного з них в спадковому майні становить по 1/6 кожного.

Оскільки позивачі звернулися до суду про визнання права власності на спадкове майно без урахування права відповідача на частку в такому майні, тим самим невірно визначивши свої частки, відповідно позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом визнання за позивачами права власності на 1/6 частку спадкового майна за кожним. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями4,19,141,263-265, 280 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 , на 1/6 частку спадкового майна, яке складається із частки майна спадкодавця:

- житлового будинку АДРЕСА_3 ;

- земельної ділянки кадастровий номер: 4810136900:01:007:0014, площею 0,0146 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 ;

- садибного (індивідуального) житлового будинку АДРЕСА_2 ;

- земельної ділянки кадастровий номер: 4823383000:07:000:003, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .

Визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 , на 1/6 частку спадкового майна, яке складається із частки майна спадкодавця:

- житлового будинку АДРЕСА_3 ;

- земельної ділянки кадастровий номер: 4810136900:01:007:0014, площею 0,0146 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 ;

- садибного (індивідуального) житлового будинку АДРЕСА_2 ;

Земельної ділянки кадастровий номер: 4823383000:07:000:003, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана позивачем до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його переглядякщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Ленінський районний суд міста Миколаєва протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_6 ;

позивач ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

відповідач ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_8 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 15.06.2023.

Суддя І.В.Коваленко