Рішення

від 15.06.2023 по справі 904/1107/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2023р. Справа № 904/1107/23

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «СІС», м. Дніпро

До: Товариства з обмеженою відповідальністю «Транском-Дніпро», м. Дніпро

Про: стягнення 146 858,00 грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

ТОВ «СІС» (позивач) звернувся з позовом до ТОВ «Транском-Дніпро» (відповідач) про стягнення 146 858,00грн. (в т.ч.: 143 323,98 грн. - основна заборгованість та 3 534,02 грн. - пеня) заборгованості, що виникла внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором перевезення пасажирів №21-01012022 від 01.01.22р. (укладеним між сторонами).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.23р. відкрито провадження у справі №904/1107/23, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників, відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України.

Ухвала суду від 20.03.23р., яка направлялися за адресою місцезнаходження відповідача згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, не повернулось до суду. Згідно інформації з сайту Укрпошти станом на 25.04.23р. відправлення вручено особисто представнику відповідача. Станом на час закінчення процесуального строку розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження поштові відправлення, направлені на адресу відповідача, до суду не повернулись. З урахуванням вищенаведених обставин, судом вжито всіх передбачених процесуальним законом заходів щодо здійснення належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у раз неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.22р. між ТОВ «СІС» (перевізник) та ТОВ «Транском-Дніпро» (замовник) укладено договір №21-01012022 перевезення пасажирів. Згідно п. 1.1. договору перевізник зобов`язується надавати замовнику послуги з перевезення пасажирів замовника автотранспортом перевізника під керуванням водія перевізника на території України на весь період дії цього договору, а замовник здійснити оплату за надані послуги. Під терміном «пасажири» в контексті цього договору розуміються співробітники (працівники) ПАТ «ІНТЕРПАЙП НТЗ», ТОВ «МЗ«ДНІПРОСТАЛЬ», ТОВ «ІНТЕРПАЙП Україна», ПАТ «ІНТЕРПАЙП ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ВТОРМЕТ». Замовник зобов`язується своєчасно оплачувати надані перевізником транспортні послуги на умовах і в порядку, передбачених цим договором (п.2.1.1). Вартість послуг вказана в додатку 2 до цього договору за один день роботи без перерахування ПДВ. Вартість послуг дійсна протягом одного місяця і в подальшому може бути переглянута за погодженням сторін шляхом оформлення додаткової угоди до цього договору. Вартість дизельного палива на момент укладення договору становить 30,99 гривень з ПДВ на стелі автозаправних станцій «Нефтек». Зміна цієї вартості у більшу або меншу сторону від початкової більш ніж на 10% призводить до зміни вартості послуг у більшу або меншу сторону на 5%, що знаходить документальне відображення у відповідній додатковій угоді про узгодження/перегляд вартості послуг (п.3.1). Оплата послуг перевізника за виконану роботу проводиться з відстроченням платежу 30 календарних днів від дати підписання сторонами акта виконаних робіт. Сторони досягли згоди, що оплата за цим договором проводиться за фактично надані перевізником послуги. (п.3.2). Факт надання послуг у звітному періоді (15 днів) відповідно до цього договору підтверджується підписаним сторонами актом виконаних робіт.(п.3.5). Пунктом 5.2. договору передбачено що, у разі прострочення оплати за надані послуги замовник зобов`язується виплатити перевізнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення. Відповідно до п.7.1. договір набуває чинності з моменту підписання його уповноваженими особами обох сторін і скріплення печатками та діє до « 31» грудня 2022 р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (а.с.9-13).

На виконання умов цього договору позивач надавав відповідачу послуги з перевезення пасажирів, що підтверджується маршрутними листами серії 780342, 771752, 780340, 771753, 780338, 771751, 780341, 771754 (а.с.16-31). Як зазначає позивач, перевізником були складені акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №198 від 31.12.22р. - на суму 51 861,61грн., №199 від 31.12.22р. - на суму 45 589,92грн., №200 від 31.12.22р. - на суму 45 872,45грн. (а.с. 32-34). Однак, вказані акти здачі-приймання робіт (надання послуг) відповідачем безпідставно не підписані. 31.01.23р. на адресу відповідача направлено претензію №31012023 з вимогою підписання актів надання послуг №198 від 31.12.22р. - на суму 51 861,61грн., №199 від 31.12.22р. - на суму 45 589,92грн., №200 від 31.12.22р. - на суму 45 872,45грн. та сплати заборгованості у загальному розмірі 143 323,98грн., пені у розмірі 3 534,02грн., що підтверджується поштовими повідомленням та описами вкладення в цінний лист (а.с. 35 40), але вона повернулася на адресу позивача за закінченням терміну зберігання.

З огляду на викладені обставини, позивач вважає, що відповідач ухиляється від здійснення оплати за надані послуги з перевезення пасажирів в розмірі 143 323,98грн., що стало підставою для звернення до суду. На час розгляду справи відповідач жодних доказів на спростування обставин , викладениху позовній заяві чи доказів погашення заборгованості не надав. Окрім того, позивач відповідно до п.5.2 договору №21-01012022 перевезення пасажирів від 01.01.22р. нарахував відповідачу пеню за період з 31.01.23р. по 17.02.23р. у розмірі 3 534,02грн. Судом здійснено перевірку наданого позивачем розрахунку пені та встановлено, що розрахунок пені здійснено позивачем арифметично правильно.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі у вигляд обов`язку сплатити неустойку.Відповідно до положень ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. За своєю правовою природою, неустойка (пеня, штраф) є видом забезпечення виконання зобов`язання.

Згідно ч.3-4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Оцінюючи зібрані у справі докази за критерієм вірогідності, суд приходить до висновку, що представлені позивачем докази, з більшою вірогідністю підтверджують його доводи, які покладені в основу заявлених вимог, ніж доводи відповідача, якими він намагається їх спростувати, адже саме позивач є зацікавленим у тому, щоб направити на адресу відповідача належним чином оформлені акти здачі-приймання робіт (надання послуг), які дають підстави для здійснення оплати наданих ним послуг.

При цьому, суд враховує те, що відповідач не скористався своїм правом та не спростував факт надання позивачем послуг за договором.

На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин, неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором щодо здійснення своєчасної оплати за надані послуги, є підставою для задоволення позовних вимог шляхом стягнення заборгованості в розмірі 143 323,98 грн. та пені у розмірі 3 534,02 грн.

Керуючись ст.ст. 73-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Транском-Дніпро» (49081, м. Дніпро, вул. Столетова, буд. 21, код ЄДРПОУ 34984027) на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «СІС» (49070, м. Дніпро, просп. Д.Яворницького, буд. 53, код ЄДРПОУ 32694258): 143 323,98грн. заборгованості, 3 534,02грн. - пені та 2 684,00грн. - витрат на сплату судового збору. Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України рішення складено та підписано без його проголошення 15.06.23р.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Васильєв О.Ю.