Рішення

від 15.06.2023 по справі 927/564/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

15 червня 2023 року м. Чернігів справа № 927/564/23

Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами позовну заяву

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОЗОР УКРАЇНА" 10029, м. Житомир, проспект Незалежності, 57 (ІНФОРМАЦІЯ_1)до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАССАВТО-ЛТД" 14000, м. Чернігів, проспект Перемоги, 95-а про зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

17 квітня 2023 року до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОЗОР УКРАЇНА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАССАВТО-ЛТД" про зобов`язання вчинити дії, якою позивач просить зобов`язати відповідача повернути майно, а саме: 19 трекерів BI TREK-820 rev.Connect загальною вартістю 41 287,00 грн шляхом підписання акту приймання-передачі майна.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем взятого на себе зобов`язання щодо повернення майна, яке перебувало у останнього у платному строковому відповідальному користуванні згідно договору надання послуг № 8-12 від 10.05.2017, у зв`язку із закінченням строку правочину.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 24.04.2023, зокрема:

прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі;

постановлено здійснювати розгляд позовної заяви за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами;

встановлений процесуальний строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали;

встановлені процесуальні строки: для подання позивачем відповіді на відзив - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву; для подання відповідачем заперечення - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив.

Вказана вище ухвала суду від 24.04.2023, що направлялась відповідачу на адресу його державної реєстрації, була повернута до суду з відміткою відділу поштового зв`язку - адресат відсутній за вказаною адресою.

За змістом п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, вказана вище ухвала суду від 24.04.2023, є такою, що отримана відповідачем 28.04.2023 (дата відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження), а тому останній є таким, що належним чином був повідомлений про відкриття провадження у справі.

Процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Процесуальним правом на подання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін останні не скористались.

23.05.2023 від позивача надійшло клопотання №1503 від 10.05.2023 в якому він просить стягнути з відповідача 5000 грн витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності з ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 173 - 175 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Майново - господарськими визнаються цивільно - правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

10.05.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дозор Україна" (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пассавто" (Замовник) було укладено договір надання послуг №8-12 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1-1.3. Договору Виконавець надає Замовнику послуги: платного строкового відповідального користування (далі - Послуги оренди) пристроями спостереження за рухомими об`єктами ВІ-820 TREK Соnnесt (далі - Обладнання); по забезпеченню функціювання програмного забезпечення "Система охорони та моніторингу "DozoR"" (далі - СОМ DozoR), з метою створення системи контролю та спостереження за рухомим складом Замовника; по проведенню монтажу та демонтажу Обладнання на транспортних засобах (далі - Об`єкти моніторингу) Замовника.

Згідно з п. 1.4.-1.7. Договору Замовник зобов`язується оплатити та прийняти від Виконавця послуги оренди Обладнання та послуги по проведенню монтажу Обладнання на Об`єктах моніторингу Замовника; сплачувати щомісячно Виконавцю за послуги оренди Обладнання та за послуги забезпечення функціонування СОМ DozoR.

У п. 2.4.-2.5. Договору сторони передбачили, що Обладнання Виконавця вважається встановленим на об`єкти моніторингу Замовника з моменту підписання сторонами Акту прийому-передачі, який є Додатком № 5 даного Договору, у якому зазначається вартість та кількість переданого Обладнання Виконавцем Замовнику.

Відповідно до п. 5.4.-5.5. Договору Замовник здійснює щомісячну оплату Виконавцю за надання Виконавцем послуги оренди Обладнання, у розмірах, в строках та умовах передбачених Додатком №2 даного Договору; Замовник здійснює щомісячну оплату Виконавцю за надання Виконавцем послуги забезпечення функціонування СОМ DozoR, у розмірах, в строках та умовах передбачених Додатком № 3 даного Договору.

У разі невиконання Замовником п.5.4., п.5.5., п.6.4. Договору, Виконавець вправі вимагати у Замовника повернення Обладнання не пізніше 10 днів з моменту отримання письмового повідомлення від Виконавця (п.6.6 Договору).

У випадку не виконання Замовником п.5.4. та п.5.5. даного Договору, Виконавець залишає за собою право припинити надання послуг вказаних в п.1.1. та п.1.2. Відсутність рахунка-фактури не звільняє Замовника від оплати за послуги, передбачені даним Договором (п.6.7. Договору).

Пунктом 9.1. Договору встановлено, що він вступає в силу з дня його підписання сторонами і діє протягом 60 місяців, а в частині розрахунків - до повного виконання. Договір продовжує свою дію на наступний календарний рік на тих самих умовах, якщо жодна із сторін не менше ніж за 10 днів до закінчення строку дії Договору не повідомить іншу сторону письмово (рекомендованим листом або кур`єром) про своє бажання припинити дію Договору.

Виконавець має право в односторонньому порядку припинити достроково дію договору, повідомивши про це Замовника письмово за 10 (десять) календарних днів до дати припинення дії договору. Виконавець направляє Замовнику відповідне письмове повідомлення із зазначенням дати дострокового припинення дії даного договору (п.9.3. Договору).

Відповідно до п.4.4 Договору замовник зобов`язаний повернути обладнання не пізніше строку закінчення договору в справному стані, не гіршому ніж при його передачі в строкове відповідальне користування, з маркуванням та позначками виконавця. Витрати пов`язані з поверненням та доставкою обладнання несе замовник. Зазначений обов`язок поширюється на замовника також у випадку дострокового розірвання договору, як з ініціативи виконавця та і з ініціативи замовника.

Згідно з Додатком №5 до Договору - Актом прийому-передачі обладнання від 10.05.2017 Виконавець передав, а Замовник прийняв Обладнання, - пристрій спостереження за рухомими об`єктами ВІ 820 TREK (Україна) в кількості 19 шт. за ціною 2173,00 грн з ПДВ за шт. на загальну суму 41287,00 грн з ПДВ.

ТОВ "Дозор Україна" направлено на адресу відповідача повідомлення №108 від 26.12.2022 про повернення обладнання та розірвання договору, в якому було зазначено про розірвання Договору надання послуг №8-12 від 10.05.2017 з дати, яка становитиме 10 календарних днів від дня отримання відповідачем даного повідомлення та вимога про повернення обладнання у строк до 10 календарних днів з дня отримання даного повідомлення.

Вказане повідомлення було повернуто відділом поштового зв`язку за закінченням терміну зберігання 09.02.2023.

Відповідно до частини першої статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За своєю юридичною природою, укладений між сторонами договір про надання послуг №8-12 від 10.05.2017 є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як встановлено судом, згідно з Актом прийому-передачі обладнання від 10.05.2017 позивач передав, а відповідач прийняв Обладнання - пристрій спостереження за рухомими об`єктами ВІ 820 TREK (Україна) в кількості 19 шт. за ціною 2173,00 грн з ПДВ за шт. на загальну суму 41287,00 грн з ПДВ.

Пунктом 4.4. Договору передбачено, що Замовник зобов`язаний повернути обладнання не пізніше строку закінчення Договору в справному стані, не гіршому, ніж при його передачі в строкове відповідальне користування, з маркуванням та позначками Виконавця. Зазначений обов`язок поширюється на Замовника також у випадку дострокового розірвання Договору, як з ініціативи Виконавця так і з ініціативи Замовника.

Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідачем не повернуто обладнання передане згідно укладеного між сторонами договору.

Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, доводи позивача не спростував, доказів повернення на користь позивача майна не надав.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з повідомленням про повернення обладнання та розірвання договору, в якому було зазначено про розірвання Договору надання послуг №8-12 від 10.05.2017 з дати, яка становитиме 10 календарних днів від дня отримання відповідачем даного повідомлення та вимогу про повернення обладнання у строк до 10 календарних днів з дня отримання даного повідомлення. Вказане повідомлення було направлене відповідачу на його адресу рекомендованою кореспонденцією 05.01.2023, проте не отримане останнім у зв`язку з закінченням терміну зберігання, про що відділом поштового зв`язку було зроблено відповідну відмітку 09.02.2023.

Проте сам по собі факт неотримання відповідачем кореспонденції, яку позивач надіслав на офіційну адресу відповідача, не може вважатися поважною причиною невиконання дій, обумовлених таким поштовим відправленням, оскільки викликаний не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

За приписами частини першої статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини третьої цієї ж статті, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Позивач скористався правом, передбаченим Договором, щодо розірвання договору в односторонньому порядку.

З огляду на те, що в повідомленні ТОВ "Дозор Україна" №108 від 26.12.2023 (яке надіслано відповідачу 05.01.2023 та повернуто адресату 09.02.2023) зазначено, що договір вважається розірваним з дати, яка становитиме 10 календарних днів від дня отримання відповідачем даного повідомлення, а обладнання повинне бути повернуто у строк до 10 календарних днів з дня отримання даного повідомлення, тобто Договір вважається розірваним 20.02.2023, а обов`язок з повернення обладнання вважається таким що прострочено з 21.02.2023.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить частина перша статті 193 Господарського кодексу України.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 Цивільного кодексу України).

Під виконанням зобов`язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов`язків, що є змістом зобов`язання.

Невиконання зобов`язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов`язання, а неналежним виконанням є виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною першою статті 5 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Положення статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України визначають способи захисту цивільних прав та інтересів. До таких способів віднесено, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі, присудження до виконання обов`язку в натурі.

Водночас, обов`язок відповідача повернути позивачу обладнання, передбачено умовами укладеного між сторонами договору, зокрема, пунктом 4.4. цього правочину.

Отже, зважаючи, що Договір розірваний в односторонньому порядку з ініціативи ТОВ "Дозор Україна" на час звернення до суду з даним позовом, беручи до уваги невиконання відповідачем у добровільному порядку вимоги позивача про повернення обладнання в установлений в повідомлені №108 від 26.12.2022 строк, а також не надання відповідачем суду належних і допустимих доказів на підтвердження факту здійснення такого повернення чи відсутності у нього відповідного обов`язку, суд дійшов висновку про наявність у позивача права заявити позовні вимоги про примусове виконання означеного обов`язку відповідача в натурі та відповідно обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Дозор Україна".

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

За правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 2684,00 грн.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно зі статтею 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до частини третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як свідчать матеріали справи, 10.03.2023 між адвокатом Білоус Р.А. та клієнтом Товариством з обмеженою відповідальністю «Дозор Україна» укладено договір №704 про надання правничої допомоги, згідно умов якого клієнт доручає адвокату, а адвокат бере на себе зобов`язання по наданню клієнту за оплату правничої допомоги, пов`язаної з правовим аналізом документів, наданням юридичних консультацій, підготовкою документів, претензій, позовних заяв, відзивів, заперечень, пояснень, клопотань, інших процесуальних документів, а також представництвом клієнта як позивача по справі, зокрема, в Господарському суді Чернігівської області, а також в судах апеляційної та касаційної інстанції за позовом ТОВ «Дозор Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАССАВТО-ЛТД» про зобов`язання вчинити дії в порядку, обсязі та на умовах, визначених договором.

Відповідно до п.5.1 договору про надання правничої допомоги вартість послуг (гонорар) адвоката за договором узгоджується сторонами у відповідності до Додаткових угод до даного договору, а їх надання підтверджується підписаними з обох сторін Актами здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг).

10.03.2023 сторони підписали Додаткову угоду №1 до договору №704 про надання правничої допомоги, в якій узгодили, що вартість послуг (гонорар) адвоката за договором визначається з розрахунку 1000 грн за годину роботи адвоката з врахуванням в даній справі співмірності наступних факторів: складності справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціни позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно Акту №ОУ-0000704 здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) від 10.05.2023 адвокатом були надані послуги на суму 5000грн.

Адвокатом виставлено клієнту рахунок на оплату №704 від 17.03.2023 на суму 3000 грн.

Платіжною інструкцією №BKLN44O78VXZG.1 від 04.04.2023 клієнт сплатив адвокату 3000 грн за надані послуги згідно рахунку №704 від 17.03.2023.

За змістом п.1 частини 2 статті 126 та частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Тобто, витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 частини 2 статті 126 ГПК України).

Вказана правова позиція наведена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, постанові Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 20.12.2019 у справі №903/125/19.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відповідний висновок викладений в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.02.2021 у справі № 922/2875/18.

Під час вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

При цьому, такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини 5 статті 129 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).

Тобто критерії, визначені частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини 4 статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Беручи до уваги те, що висновки "суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони" та "суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачами відповідне клопотання" не є тотожними за своєю суттю, і фактично другий висновок відповідає викладеному в пункті 6.1 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, що "під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи"; часткова відмова стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання відповідачів про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об`єднаної палати про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

Відповідний висновок викладений в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.11.2020 у справі № 922/2869/19.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для покладання на позивача понесених відповідачем судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн, оскільки винагорода адвоката в зазначеному розмірі, на думку суду, є завищеною щодо позивача та неспівмірною зі складністю справи: остання з урахуванням ціни позову (41287,00 грн), обсягу та характеру доказів у ній, кількості сторін по своїй суті не є складною і як наслідок - не потребувала пошуку та вивчення адвокатом значної кількості судової практики та приписів діючого законодавства України зі спірного питання, вивчення та аналізу документів.

Враховуючи наведене вище, виходячи з принципу розумності, справедливості та пропорційності, суд вважає за доцільне покласти на позивача понесені відповідачем судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн.

Керуючись ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОЗОР УКРАЇНА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАССАВТО-ЛТД" про зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАССАВТО-ЛТД" (14000, м. Чернігів, проспект Перемоги, 95-а, код 32601577) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ДОЗОР УКРАЇНА" (код 36548816, пр-т Незалежності, 57, м. Житомир, 10029) майно: 19 трекерів ВІ TREK-820 rev.Connect, загальною вартістю 41287,00 грн, шляхом підписання акту приймання-передачі майна.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАССАВТО-ЛТД" (14000, м. Чернігів, проспект Перемоги, 95-а, код 32601577) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОЗОР УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 36548816, пр-т Незалежності, 57, м. Житомир, 10029) 2 684, 00 грн судового збору та 3000 грн витрат на правничу допомогу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено та підписано 15.06.2023.

Суддя А.С.Сидоренко