Ухвала

від 15.06.2023 по справі 404/1763/23

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Кропивницький апеляційнийсуд

№ провадження 11-сс/4809/271/23 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія - ст.191 КПК України Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2023 року. Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участі секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

підозрюваної ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому матеріали за апеляційною скаргою прокурора Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 30 травня 2023 року, якою стосовно:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кіровоград, українки, громадянки України, з вищою освітою, заміжньої, має на утриманні мати пенсійного віку, працюючої менеджером на ТОВ «Енерджі Трейд Груп», зареєстрованої та фактично проживаючої по АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

застосовано запобіжнийзахід у виді тримання її під домашнім арештом у певний період доби строком на п`ятдесят один день, а саме по 19.07.2023 включно, з покладенням певних обов`язків,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 30 травня 2023 року відмовлено в задоволенні клопотання слідчого про застосування до підозрюваної ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у виді тримання її під домашнім арештом у певний період доби строком на п`ятдесят один день, а саме по 19.07.2023 включно, з покладенням певних обов`язків.

В обґрунтування свого рішення слідчий суддя зазначив, що досудовим слідством ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.191 КК України. Також зазначив, що хоча прокурор довів сукупність обґрунтованої підозри разом з існуванням ризиків передбачених ст.177 КПК України, але не вказав переконливих доводів та не долучив беззастережних доказів недостатності застосування менш суворих видів заходів для запобігання ризику або ризикам зазначеним у клопотанні.

У апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді від 30.05.2023 та застосувати відносно підозрюваної запобіжний захід у виді триманням під вартою.

В обґрунтуваннявимог зазначив,що фактичні обставини справи, характер, спосіб дій ОСОБА_8 та обсяг здобутих під час досудового розслідування доказів, свідчать про те, що остання обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного, тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, а тому з урахуванням серйозності висунутої проти неї підозри, що свідчить про її суспільну небезпеку, як особи та тяжкість покарання, що загрожує у разі доведеності її винуватості у вчиненні даного кримінального правопорушення, можливість впливу на свідків, дає достатньо підстав з певною вірогідністю стверджувати, що ОСОБА_8 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, які ще не надали свої покази безпосередньо суду та викривають підозрюваного, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Крім того, ОСОБА_8 може знищити,сховати абоспотворити будь-якуіз речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення.Разом з цим, ОСОБА_8 маючи можливість вільного пересування та контактів, спроможна незаконно впливати прямо чи опосередковано на свідків, іншого підозрюваного у кримінальному провадженні та експерта, якого було залучено до проведення судової економічної експертизи.

Також вказав, що ОСОБА_8 перебуваючи на посаді начальника відділу кадрів Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кіровоградгаз», в силу повноважень, мала право приймати на роботу та звільняти працівників Товариства, а також організовувати і контролювати табельний облік відпрацьованого часу працівниками ВАТ, а тому обстановка вчинення кримінального правопорушення, в тому числі об`єкт посягання у виді грошових коштів, вчинення дій спрямованих на приховування слідів кримінального правопорушення об`єктивно свідчить про схильність ОСОБА_8 до вчинення кримінально караних діянь внаслідок своїх корисливих спонукань та з метою перешкодити своє викриття у вчиненні кримінального правопорушенні.

Заслухавши доповідача, висновок прокурора, який підтримав свою апеляцію та просив її задовольнити, підозрювану та її захисника, які заперечили проти задоволення апеляції прокурора, дослідивши матеріали клопотання, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги прокурора слід відмовити, за таких підстав.

Відповідно до ст.2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не булла піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження булла застосована належна правова процедура.

Частиною 1 ст.194 КПК України визначено наступне, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч.1 ст.176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Слідчий суддя, суд, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, згідно із ст.178 КПК України та зважаючи на практику Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваній особі у разі визнання її винною у вчиненні кримінального правопорушення, та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до норм ч.ч.1, 2 ст.181 КПК України вбачається, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при розгляді клопотання слідчого та обранні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби в повній мірі дотримався вказаних вимог кримінально-процесуального закону.

Як вбачається з матеріалів клопотання в провадженні СВ Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області перебуває кримінальне провадження № 42023122010000052 від 27.02.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

При вирішенні вказаного клопотання, слідчим суддею встановлено, що надані слідчим докази свідчать про існування обґрунтованої підозри в даному кримінальному провадженні, яка дає підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_8 причетна до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Наявні у провадженні докази, на думку апеляційного суду, вказують на обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованого їй кримінального правопорушення у об`ємі, як того вимагає закон, на момент вирішення питання про застосування запобіжного заходу, виходячи із критеріїв «розумної підозри», тобто наявності фактів і іншої інформації, яка могла б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_8 могла вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 191 КК України.

Отже, з врахуванням зазначеного, слідчий суддя дійшов вірного висновку, що до підозрюваної ОСОБА_8 необхідно застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту у визначений період доби.

За вказаних обставин доводи прокурора про необхідність обрання стосовно підозрюваної запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою за обставин, зазначених в апеляційній скарзі, не можуть бути враховані апеляційним судом як достатні для цього підстави.

Так із оскаржуваної ухвали суду вбачається, що слідчий суддя дослідивши у сукупності обґрунтованість підозри, особу ОСОБА_8 , наявність ризиків дійшов вірного висновку про те, що хоча прокурор довів сукупність обґрунтованої підозри разом з існуванням ризиків передбачених ст.177 КПК України, але не вказав переконливих доводів та не долучив беззастережних доказів недостатності застосування до підозрюваної менш суворих видів заходів для запобігання ризику або ризикам зазначеним у клопотанні.

Виходячи з наведеного, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора, а тому ухвалу суду першої інстанції стосовно ОСОБА_8 слід залишити без змін.

Керуючись статтями 376, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 30 травня 2023 року стосовно ОСОБА_8 без змін.

Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4