Постанова

від 15.06.2023 по справі 638/12092/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

15 червня 2023 року

м. Харків

справа № 638/12092/21

провадження № 22-ц/818/748/23

провадження № 22-ц/818/988/23

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.

суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Престиж»

відповідач - ОСОБА_1

розглянувши у порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Престиж» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з утримання паркінгу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Престиж» на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 09 лютого 2023 року та додаткове рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 березня 2023 року, у складі судді Аркатової К.В.,-

в с т а н о в и в:

У серпні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Престиж» (далі - ТОВ «ПЕОЖБ «Престиж») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з утримання паркінгу в розмірі 9 877,04 грн.

Рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 09 лютого 2023 року в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Престиж» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з утримання паркінгу відмовлено.

Додатковим рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 березня 2023 року заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Рижкова Івана Петровича про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Престиж» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн.

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Престиж» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В апеляційній скарзі на додаткове рішення суду першої інстанції Товариство з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Престиж» просить скасувати судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогув повному обсязі.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; вказує, що суд першої інстанції самостійно, порушуючи норми процесуального права вийшов за межі позовних вимог і зробив висновок щодо недійсності пунктів договору № 14-К-п відносин власника паркувального місця та виконавця. Зазначив, що судом помилково вказано, що при переході права власності до іншої особи договір вважається розірваним, а також те, що при розірванні договору укладення додаткової угоди до договору не потрібно. Для можливого розірвання договору необхідне звернення сторін, а в даному випадку, якщо обставини змінилися саме у відповідача, повинно було бути звернення самого ОСОБА_1 до позивача для спільного прийняття рішення про його розірвання. В матеріалах справи відсутні докази звернення будь-якої із сторін щодо розірвання договору № 14-К-п відносин власника паркувального місця від 01 липня 2008 року, а навпаки наявні докази, що підтверджують, що сам відповідач вважав цей договір продовженим, тобто таким, який не припинив свою дію, не зважаючи на перехід права власності на паркінг до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бісіак». Посилався на те, що відповідач після переходу права власності до іншої особи, продовжував користуватися паркувальним місцем № 46, звертався 11 травня 2019 року до позивача, як сторона договору та власник паркувального місця № 46, вважав договір діючим, отримував вимоги, відповіді на звернення та рахунки на оплату послуг з утримання паркомісця. Вважав, що жодна норма права не встановлює, що у разі переходу права власності на паркувальне місце договір із попереднім власником про надання послуг з утримання паркінгу в будинку вважається розірваним. Тобто, перехід права власності на паркувальне місце № 46 від відповідача до іншої особи 07 травня 2014 року був підставою для дострокового розірвання договору за згодою сторін та з укладенням додаткової угоди до договору. Проте, відповідач не звертався до позивача з пропозицією про розірвання договору та взагалі не повідомив позивача про перехід права власності на паркувальне місце № 46. Посилався на те, що послуги з утримання паркінгу з дати укладення договору та за період стягнення заборгованості ніколи не підлягало державному регулюванню, тобто встановленню тарифів органами місцевого самоврядування, а визначалися відповідно до укладеного договору за домовленістю споживача (власника) послуг та виконавця, тому не зрозуміло, чому суд першої інстанції дійшов висновку державного регулювання цін, не зазначивши в рішенні жодну норму права. Стверджував, що не обрання співвласниками жодної моделі організації договірних відносин, що є обов`язком саме співвласників, а не позивача, не може слугувати підставою для відмови в задоволенні позову та висновком суду щодо відсутності тарифу. Зазначив, що відповідач був обізнаний про перелік послуг і діючий тариф, що підтверджується отриманням листа з повідомленням про тариф від 30 серпня 2019 року та отриманням рахунків, наданими в суді першої інстанції, в якій міститься інформація щодо тарифу та вартості інших послуг за договорами, укладеними з надавачами послуг, які ОСОБА_1 отримував постійно. Вважав, що товариством надано до суду належні докази на підтвердження надання послуг з утримання паркінгу. Разом з цим доказів того, що позивач не надавав послуги з управління та утримання паркінгу, зокрема, паркомісця № 46, власником якого є відповідач, або надає такі послуги у меншому обсязі, відповідач суду не надав. Посилався на те, що зміст усіх процесуальних документів, що зазначені в акті та в детальному описі робіт поданих відповідачем, як доказ надання відповідачу представником послуг є за двома справами № 638/12098/12 та № 638/2092/21 майже ідентичні за своїм змістом, тому необхідно зменшити розмір витрат відповідача на професійну правничу допомогу до 1000,00 грн.

27 квітня 2023 року та 08 травня 2023 року від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшли відзиви на апеляційні скарги, в яких зазначав, що судові рішення є законними, а апеляційні скарги необґрунтованими. При цьому зазначив, що у апелянта відсутні докази неможливості подання долучених до апеляційної скарги письмових доказів до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від позивача. Вказував, що з переходом права власності на місце № 46 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бісіак» договір № 14-К-п був розірваний і для його сторін. Посилався на те, що ним не визнавався факт отримання будь-яких послуг від позивача, про які йдеться в позові у даній справі в спірний період, доказів надання таких послуг позивач до суду не надав. Також зазначив, що апеляційна скарга не містить належного обґрунтування того, чому сума витрат на професійну правничу допомогу, яка понесена відповідачем та підлягає частковому стягненню з позивача, має бути меншою за встановлену судом першої інстанції суму в розмірі 4000,00 грн.

12 травня 2023 року та 23 травня 2023 року до суду апеляційної інстанції від Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Престиж» надійшли пояснення щодо поданого ОСОБА_1 відзиву на апеляційну скаргу, в яких посилався на те, що заперечення відповідача є безпідставними та необґрунтованими, а подані до апеляційної інстанції позивачем додаткові докази додатково підтверджують заявлені позивачем вимоги, які на погляд позивача є суттєвими та повинні бути досліджені і прийнятті судом до розгляду для встановлення об`єктивної істини у справі. Інші викладені доводи є аналогічними з доводами апеляційної скарги.

19 травня 2023 року до суду апеляційної інстанції від представниці позивача надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, в якому зазначила, що оскільки відповідач не надав до відзиву на апеляційну скаргу попереднього орієнтованого розрахунку судових витрат, слід відмовити в стягненні витрат на професійну правничу допомогу. Разом з тим зазначила, що розмір витрат на правничу допомогу не є співмірним з обсягом наданих адвокатом послуг та часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг). Вважала, що співмірна сума для стягнення повинна становити 800,00 грн.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, рішення та додаткове рішення суду скасуванню, виходячи з наступного.

Рішення та додаткове рішення суду першої інстанції мотивовані тим, що позивач не довів належними та допустимими доказами наявність заборгованості відповідача перед позивачем за комунальні послуги, які надавалися відповідачу у спірний період. Оскільки в задоволенні позову позивачу відмовлено, сума витрат на правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн є співмірною з обсягом наданих в суді першої інстанції послуг.

Такі висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Матеріали справи свідчать про те, що 01 липня 2008 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Авантаж» укладено договір № 14-К-п відносин власника паркувального місця та виконавця, предметом якого є надання послуги з утримання паркінгу, його обладнання та інженерних комунікацій та за дорученням власника забезпечення укладання договорів зі спеціалізованими комунальними підприємствами та обслуговуючими організаціями щодо постачання комунальних послуг (послуг з постачання електричної енергії, холодного водопостачання) у цей паркінг та забезпечення охорони паркінгу в підземному паркінгу, розташованому в житловому будинку за адресом: АДРЕСА_1 .

Як вбачається з пунктів 4.1.1, 4.1.7 цього договору виконавець зобов`язується своєчасно та якісно надавати експлуатаційні послуги з утримання паркінгу, його обладнання та інженерних комунікацій. Інформувати власника за його вимогою про тарифи на експлуатаційні послуги, послуги відповідних спеціалізованих організацій та розміри щомісячних платежів за них.

Згідно пункту 4.2.8 цього договору власник зобов`язується у встановлені цим договором терміни сплачувати щомісячні платежі за цим договором.

За пунктами 4.2.12, 4.2.13 власник зобов`язується завчасно повідомити виконавця про свій намір передати право власності на паркувальне місце іншій особі з обов`язковим зазначенням адреси і реквізитів майбутнього власника, а також приблизної дати відчуження, або про перехід права власності на це місце з інших підстав.

У випадку передання права власності на паркувальне місце - забезпечити підписання новим власником відповідної трьохсторонньої додаткової угоди до цього договору щодо заміни власника, згідно умов якої до нового власника перейдуть всі права та обов`язки власника за цим договором, а також підписати таку додаткову угоду зі своєї сторони. До моменту підписання такої трьохсторонньої додаткової угоди до цього договору власник зобов`язується продовжувати виконувати прийняті за цим договором обов`язки та сплачувати щомісячні платежі, передбачені цим договором. У 10-ти денний термін після передання права власності на паркувальне місце надати виконавцю копії документів, на підставі яких відбулося таке передання.

Розділом 5 договору передбачено перелік послуг, розмір щомісячного платежу та порядок розрахунків.

Так, пунктом 5.1 передбачено, що розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Щомісячний платіж власника за цим договором складається із щомісячного платежу за експлуатаційні послуги, що надаються виконавцем за цим договором, та із щомісячного платежу власника з відшкодування виконавцю витрат по оплаті спожитих послуг у паркінг, що надаються спеціалізованими організаціями за договорами, укладеними виконавцем із цими організаціями.

Тариф та склад експлуатаційних послуг, які надаються виконавцем за цим договором, наведено у додатку № 1 до цього договору, який є його невід`ємною частиною (пункт 5.2 договору).

Розмір щомісячного відшкодування власником витрат виконавця по оплаті спожитих власником послуг спеціалізованих організацій дорівнює загальній вартості комунальних послуг, спожитих власником впродовж розрахункового періоду, що розраховується за тарифами, визначеними в додатку № 1 до цього договору на підставі показань приладів обліку.

Кількість спожитих власником послуг, які надаються спеціалізованими організаціями на момент укладення цього договору визначається: 1) холодне водопостачання - по лічильнику витрат води на паркінг, розподілене на кількість паркувальних місць у паркінгу; 2) електропостачання - по лічильнику витрат електроенергії на паркінг, розподілене на кількість паркувальних місць у паркінгу; 3) охорона паркінгу - за окремим договором (пункт 5.3 договору).

Із пунктів 5.4, 5.5 цього договору вбачається, що виконавець має право в односторонньому порядку змінювати розмір щомісячного платежу власника за цим договором у випадку зміни вартості послуг, які надаються спеціалізованими організаціями, - пропорційно до такої зміни, без внесення будь-яких змін до цього договору з обов`язковим письмовим повідомленням про це власника в порядку, визначеному у пункті 5.6 цього договору.

Виконавець має право в односторонньому порядку збільшити вартість експлуатаційних послуг у випадках суттєвої зміни факторів, що впливають на вартість цих послуг, в тому числі, але не виключно: збільшення розміру мінімальної заробітної плати, збільшення вартості енергоносіїв, вартості витратних матеріалів та інше, без внесення будь-яких змін до цього договору з обов`язковим письмовим повідомленням про це власника в порядку, визначеному у пункті 5.6 цього договору.

Згідно пункту 5.6 цього договору про зміну вартості послуг, вартість яких входить до складу щомісячного платежу власника за цим договором, виконавець повинен письмово повідомити власника шляхом відправки за 30 днів до настання періоду, оплата за який повинна проводитись за новими тарифами, рекомендованого листа на адресу власника, зазначену в договорі з повідомленням про вручення або вручити таке повідомлення власнику особисто. При цьому у випадку, коли відповідне поштове відправлення було відправлено виконавцем на адресу власника, зазначену в договорі, але власник з будь-яких незалежних від виконавця причин не отримав це повідомлення вважається, що власник отримав таке повідомлення та виконавець виконав своє зобов`язання належним чином (15-20 том 1).

Як вбачається з додатку № 2 до договору № 14-К-п відносин власника паркувального місця та виконавця від 01 липня 2008 року сторони домовились, що розмір плати за експлуатаційні послуги та їх перелік складає: адміністративні витрати - 5,81 грн; прибирання паркінгу та прилеглої території - 33,69 грн; дератизація, дезінфекція - 1,54 грн; обслуговування внутрішніх інженерних систем - 10,05 грн; обслуговування ліфтів - 3,67 грн; обслуговування систем пожежогасіння - 26,34 грн; поточний ремонт міст загального користування і підготовка паркінга до зимового періоду - 5,91 грн; оренда землі - 2,50 грн; витратні матеріали - 6,58 грн; послуги «Мегабанку» 2,5% - 6,05 грн, разом - 102,00грн, ПДВ 20% - 20,40 грн, а всього 122,40 грн.

Також сторони домовились, що на день укладення договору тарифи і перелік послуг, які надаються спеціалізованими організаціями за договорами, укладеними виконавцем за дорученням власника буде складати: охорона паркінгу - за окремим договором; водопостачання - за договором з міськими службами; електропостачання - за договором з міськими службами (а.с.21-23 том 1).

Рішенням позачергових загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Авантаж» від 03 листопада 2015 року № 03-11/2015 вирішено створити Товариство з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Престиж». Таким чином, на даний час, Товариству з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Престиж» належать усі права та обов`язки відносно надання експлуатаційних послуг у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вбачається з свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 20 травня 2008 року, з цієї дати ОСОБА_1 набув право власності на нежитлове приміщення підвалу № 46 - місце для паркування в літ А-25 площею 10,7 кв м, розташоване за адресом: АДРЕСА_1 (а.с.97 том 1).

Із свідоцтва про право власності від 07 травня 2014 року вбачається, що власником нежитлового приміщення підвалу № 46 - місце для паркування в літ А-25 площею 10,7 кв м, розташоване за адресом: АДРЕСА_1 , з цієї дати є Товариство з обмеженою відповідальністю «Бісіак» (а.с.98 том 1).

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 354776663101 від 25 травня 2021 року убачається, що за ОСОБА_1 07 лютого 2020 року зареєстровано право власності на нежитлове приміщення підвалу № 46 - місце для паркування в житловому будинку літ А-25 площею 10,7 кв м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору міни від 07.02.2020 року.(а.с.14, 99 том 1).

01 серпня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агенція Сучасної Безпеки» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Престиж» укладено договір про надання охоронних послуг № 02/08-19, за яким сума оплати за послуги, які надаються відповідно до цього договору становить 47 818,00 грн в місяць без ПДВ. Це охоронні послуги за житловий будинок -40 737,00 грн, охоронні послуги за паркінг -7081,00 грн (а.с.166 том 1).

30 квітня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агенція Сучасної Безпеки» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Престиж» укладено угоду про внесення змін до умов договору про надання охоронних послуг до договору № 02/08-19 від 01 серпня 2019 року, за яким сторони виклали пункт 2.1.Р.2. договору у наступній редакції: сума оплати за послуги, які надаються відповідно до цього договору становить 47 818,00 грн в місяць без ПДВ, де охоронні послуги за житловий будинок - 28 690,80 грн, охоронні послуги за паркінг - 19 127,20 грн (а.с.168 том 1).

30 червня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агенція Сучасної Безпеки» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Престиж» укладено угоду про внесення змін до умов договору про надання охоронних послуг до договору № 02/08-19 від 01 серпня 2019 року, за яким сторони виклали пункт 2.1.Р.2. договору у наступній редакції: сума оплати за послуги, які надаються відповідно до цього договору становить 53 093,00 грн в місяць без ПДВ, де охоронні послуги за житловий будинок - 33 965,80 грн, охоронні послуги за паркінг - 19 127,20 грн (а.с.169 том 1).

31 липня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агенція Сучасної Безпеки» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Престиж» укладено угоду про внесення змін до умов договору про надання охоронних послуг до договору № 02/08-19 від 01 серпня 2019 року, за яким сторони виклали пункт 2.1.Р.2. договору у наступній редакції: сума оплати за послуги, які надаються відповідно до цього договору становить 53 093,00 грн в місяць без ПДВ, де охоронні послуги за житловий будинок - 29 746,20 грн, охоронні послуги за паркінг - 23 346,80 грн (а.с.170 том 1).

31 серпня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агенція Сучасної Безпеки» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Престиж» укладено угоду про внесення змін до умов договору про надання охоронних послуг до договору № 02/08-19 від 01 серпня 2019 року, за яким сторони виклали пункт 2.1.Р.2. договору у наступній редакції: сума оплати за послуги, які надаються відповідно до цього договору становить 53 093,00 грн в місяць без ПДВ, де охоронні послуги за житловий будинок - 31 856,00 грн, охоронні послуги за паркінг - 21 237,00 грн (а.с.171 том 1).

31 грудня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агенція Сучасної Безпеки» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Престиж» укладено угоду про внесення змін до умов договору про надання охоронних послуг до договору № 02/08-19 від 01 серпня 2019 року, за яким сторони виклали пункт 2.1.Р.2. договору у наступній редакції: сума оплати за послуги, які надаються відповідно до цього договору становить 57 871,00 грн в місяць без ПДВ, де охоронні послуги за житловий будинок - 34 723,00 грн, охоронні послуги за паркінг - 23 148,00 грн (а.с.172 том 1).

Матеріали справи містять копії актів здачі-приймання робіт (надання послуг) за договором про надання охоронних послуг № 02/08-19 від 01 серпня 2019 року за період з січня 2020 року по червень 2021 року включно (а.с.171-188 том 1).

23 грудня 2015 року між Публічним акціонерним товариством «Мегабанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Престиж» укладено договір № 26/15, за яким за договором «Єдиний розрахунковий центр» зобов`язується за завданням клієнта здійснювати операції з приймання, акумулювання, обліку, опрацювання і перерахування клієнту платежів за квартирну плату, опалення, гарячу воду, холодну воду, водовідведення, гараж, камору, а клієнт зобов`язується сплачувати «Єдиному розрахунковому центру» комісійну винагороду за вказані послуги (а.с.191 том 1).

Матеріали справи містять акти приймання-передачі електричної енергії за період з січня 2020 року по червень 2002 року включно (а.с.192-209 том 1); акти здачі-приймання наданих послуг з водопостачання та водовідведення за період з січня 2020 року по червень 2021 року (а.с.210-226 том 1; 1 т.2).

Також, з матеріалів справи вбачається, що між Споживчим товариством «Житлово-будівельний кооператив «Авантаж» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Престиж» складені акти надання послуг щодо відшкодування витрат по оплаті за оренду земельної ділянки загальною площею 0,4498 га, кадастровий номер № 6310136300:07:005:0007 за адресою: вулиця Культури № 20-В за період з січня 2020 року по червень 2021 року (а.с.20-36 том 2).

Матеріали справи свідчать про повідомлення Товариством з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Престиж» ОСОБА_1 про те, що з 01 квітня 2016 року загальна договірна вартість послуг з експлуатації підземного паркінгу житлового будинку буде складати 172,40 грн в місяць (а.с.163 том 1).

У відповідності до затверджених тарифів позивач щомісячно виставляв відповідачу рахунки на оплату послуг з експлуатації підземного паркінгу, однак відповідач не виконував належним чином свої обов`язки по своєчасному внесенню в повному обсязі плати за отримані послуги, в результаті чого за період з 07 лютого 2020 року по 30 червня 2021 року утворилася заборгованість в розмірі 9877,04 грн (а.с.24-42 том 1).

Товариством з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Престиж» нараховано 590,89 грн - сума інфляційних втрат та 195,69 грн - три процента річних.

В матеріалах справи знаходяться копії звернень ОСОБА_1 від 11 травня 2019 року адресовані Товариству з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Авантаж», з яких вбачається, що ОСОБА_1 є власником місця для паркування № НОМЕР_1 площею 10,7 кв м, що розташоване по АДРЕСА_1 (а.с.43, 160 том 1).

До суду апеляційної інстанції Товариством з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Престиж» надано копії: договору № 8045/00-Т-А на тимчасове надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, укладеного між товариством та Комунальним підприємством «Харківводоканал» 31 травня 2017 року (а.с.201 том 2); договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 737/7675 від 01 січня 2019 року, укладеного між товариством та Приватним акціонерним товариством «Харківенергозбут» (а.с.203 том 2); договору на надання послуг з управління об`єктами нерухомості та їх утриманню № 2306-08 від 23 червня 2008 року, укладеного між товариством та Споживчим товариством «Житлово-будівельний кооператив «Авантаж» (а.с.207-208 том 2); договору № 122/01-12 про передання функцій із забезпечення експлуатації об`єктів нерухомості та їх утриманню від 01 грудня 2015 року, укладеного між Споживчим товариством «Житлово-будівельний кооператив «Авантаж» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Престиж» (а.с.209-210 том 2).

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі статтею 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із статтею 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи з 20 травня 2008 року по 07 травня 2014 року ОСОБА_1 був власником нежитлового приміщення підвалу № 46 - місце для паркування в літ А-25 площею 10,7 кв м, розташоване за адресом: АДРЕСА_1 .

01 липня 2008 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Авантаж» укладено договір № 14-К-п відносин власника паркувального місця та виконавця, предметом якого є надання послуги з утримання паркінгу, його обладнання та інженерних комунікацій та за дорученням власника забезпечення укладання договорів зі спеціалізованими комунальними підприємствами та обслуговуючими організаціями щодо постачання комунальних послуг (послуг з постачання електричної енергії, холодного водопостачання) у цей паркінг та забезпечення охорони паркінгу в підземному паркінгу, розташованому в житловому будинку за адресом: АДРЕСА_1 .

В період з 07 травня 2014 року по 07 лютого 2020 року власником нежитлового приміщення підвалу № 46 - місце для паркування в літ А-25 площею 10,7 кв м, розташоване за адресом: АДРЕСА_1 було Товариство з обмеженою відповідальністю «Бісіак».

Відповідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 354776663101 від 25 травня 2021 року за ОСОБА_1 07 лютого 2020 року зареєстровано право власності на нежитлове приміщення підвалу № 46 - місце для паркування в житловому будинку літ А-25 площею 10,7 кв м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

При цьому, починаючи з 07 лютого 2020 року по теперішній час ОСОБА_1 не уклав з позивачем договір на обслуговування належного йому нежитлового приміщення підвалу № 46 - місце для паркування в літ А-25 площею 10,7 кв м, розташоване за адресом: АДРЕСА_1 .

Позивач є експлуатаційною організацією будинку АДРЕСА_1 та надає послуги з утримання машиномісць у підземному паркінгу цього будинку, власником одного з яких, зокрема № 46, є ОСОБА_1 .

У період з 07 лютого 2020 року по 30 червня 2021 року товариством надавались на ім`я ОСОБА_1 рахунки на оплату коштів за експлуатаційні та комунальні послуги паркінгу.

Відповідно до положень частини четвертої статті 319 ЦК України власність зобов`язує.

Згідно зі статтею 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, положення статті 322 ЦК України встановлюють презумпцію обов`язку власника нести усі витрати, пов`язані з утриманням належного йому майна, у тому числі з оплати комунальних та інших наданих йому послуг поза залежністю від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні. До таких витрат належать витрати, пов`язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо. Такий обов`язок власника є похідним від належних йому, як абсолютному володарю, правочинів володіння, користування та розпорядження майном. Невиконання власником свого обов`язку по утриманню своєї власності може створювати небезпеку для третіх осіб.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», тут і надалі у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, тариф на утримання автопаркінгів відноситься до третьої групи житлово-комунальних послуг, ціни/тарифи на які визначаються виключно за домовленістю сторін на підставі економічно обґрунтованих витрат виконавцем послуг і не вимагають затвердження органами місцевого самоврядування.

Порядок оплати за житлово-комунальні послуги, визначений у статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Згідно з частиною першою статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Положеннями статей 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено права та обов`язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг, зокрема, правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, а обов`язком - оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом. Обов`язком виконавця є надання послуг вчасно та відповідної якості.

Із зазначених положень закону випливає, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

У постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15 зроблено висновок, що хоча у частині першій статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Сам по собі факт відсутності договору на обслуговування машиномісця у підземному автопаркінгу будинку, що складає єдиний майновий комплекс, не звільняє ОСОБА_1 як власника машиномісця від зобов`язання нести витрати з утримання автопаркінгу в цілому.

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 08 листопада 2018 року у справі № 756/11450/15-ц (провадження № 61-13325св18), від 02 грудня 2020 року у справі № 761/48615//18-ц (провадження № 61-14819св20).

Отже, під час розгляду справи про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги визначальним є встановлення факту надання обслуговуючою організацією (позивачем) житлово-комунальних послуг особам, які є їх споживачами (відповідачу), та правильність нарахування заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Реалізація принципу змагальності сторін у цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою в статті 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, зокрема, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), як джерело права.

Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладаються законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Незважаючи на відсутність письмового договору про надання послуг з утримання та обслуговування нерухомого майна Товариством з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Престиж» з 07 лютого 2020 року по 30 червня 2021 року надавались ОСОБА_1 послуги з утримання паркінгу.

За рахунками на оплату за період з 07 лютого 2020 року по 30 червня 2021 року вбачається, що за вказаний період включно товариством нараховувалася щомісячно плата за надані послуги, але відповідачем оплата послуг не здійснювалася, у зв`язку з чим утворилася заборгованість в розмірі 9877,04 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Престиж» також нараховано 590,89 грн сума інфляційних витрат за час прострочення та 195,69 грн - три процента річних від простроченої суми, на що товариством також надано відповідні розрахунки.

Будь-яких доказів на спростування розміру заборгованості ОСОБА_1 до суду не надано. Належних та допустимих доказів, які б свідчили про ненадання чи неналежне надання товариством послуг відповідачу, матеріали справи не містять.

Також відсутні докази укладення між сторонами договору про реструктуризацію заборгованості відповідача за надані послуги з утримання паркінгу.

За таких обставин, оскільки відповідач фактично отримував послуги з утримання паркінгу, судова колегія приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 9877,04 грн за надані послуги з утримання паркінгу, що відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Розмір трьох процентів річних від простроченої суми за період з 07 лютого 2020 року по 30 червня 2021 року становить в розмірі 413,30 грн, хоча позивачем заявлено суму в розмірі 195,69 грн, яка і підлягає стягненню. Розмір інфляційних втрат за період з 07 лютого 2020 року по 30 червня 2021 року - 1130,11 грн, хоча позивачем заявлено суму в розмірі 590,89 грн, яка і підлягає стягненню.

Доводи ОСОБА_1 щодо того, що у зв`язку з переходом права власності на місце № 46 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бісіак» договір № 14-К-п був розірваний і для його сторін, а новий договір не укладено, колегія суддів не приймає з огляду на те, що позивач довів фактичне надання таких послуг, які не можуть бути відокремлені, та щодо отримання яких відповідач не може бути позбавлений у зв`язку з специфікою їх надання (освітлення паркінгу, охорона, утримання систем водопостачання його прибирання здійснюється для власників усіх паркомісць одночасно).

Ухвалюючи судове рішення, суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позову.

За таких обставин рішення суду підлягає скасуванню, а апеляційна скарга -задоволенню.

Оскільки позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Престиж» задоволено та враховуючи те, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача (пункт 1 частина 2 стаття 141 ЦПК України), тому підстав для стягнення з позивача на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн немає, у зв`язку з чим додаткове рішення суду також підлягає скасуванню, а заява ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції та апеляційної інстанції - залишенню без задоволення.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, суд вирішуючи питання про розподіл судових витрат має керуватися тим, що судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 13 статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки позовні вимоги задоволено, тому судовий збір за подачу позовної заяви в розмірі 2270,00 грн, а за подачу апеляційної скарги в розмірі 3405,00 грн, а всього в розмірі 5675,00 грн підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Престиж».

Керуючись ст.ст.367, 368, п.2 ч.1 ст.374, ст.376, ст.ст.381 - 384, 389 ЦПК України

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Престиж» - задовольнити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 09 лютого 2023 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Престиж» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з утримання паркінгу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Престиж» 9877,04 грн за надані послуги з утримання паркінгу, три відсотки річних від простроченої суми за період з 07 лютого 2020 року по 30 червня 2021 року в розмірі 195,69 грн та інфляційні втрати за період з 07 лютого 2020 року по 30 червня 2021 року - 590,89 грн.

Додаткове рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 березня 2023 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні заяви ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Престиж» 5675,00 грн судового збору за подачу позову та апеляційної скарги.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і підлягає оскарженню в касаційному порядку у випадках, встановлених частиною третьою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: Н.П. Пилипчук

О.Ю. Тичкова