Рішення

від 09.05.2023 по справі 160/3610/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 травня 2023 року Справа № 160/3610/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АПО «СТК» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень,-

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АПО «СТК» до Одеської митниці d якій позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби в особі відокремленого підрозділу Одеська митниця відділ ВМО № 4 митний пост «Білгород-Дністровський» про визначення коду товару від 02.11.2022 № КТ-UA500220-0002-2022;

визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби в особі відокремленого підрозділу Одеська митниця відділ ВМО № 4 митний пост «Білгород-Дністровський» про визначення коду товару від 02.11.2022 № КТ-UA500220-0003-2022;

визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 500220/2022/000052, від 02.11.2022 року;

визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500220/2022/000053, від 07.11.2022 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ТОВ «АПО «СТК» під час митного оформлення товару, який ввозився на територію України - Композиція ароматичні для використання в харчовій промисловості та кулінарії, визначено код УКТ ЗЕД 3302104000, проте відповідачем товар класифіковано за кодом 2208909990. Позивач зазначає, що самостійна класифікація відповідачем товару за відсутності обґрунтованого сумніву у заявленому коді товару, без витребування документів відповідно до положень ч.3 ст.68 Митного кодексу України, за умови належного підтвердження ТОВ «АПО «СТК» коду товару та за відсутності обставин порушення митного законодавства декларантом, суперечить вимогам чинного законодавства.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач позов не визнав та заперечуючи проти його задоволення у відзиві на позовну заяву вказав, що За результатами дослідження, експертом СЛЕД складено висновок від 24.10.2022 №142000-3202-0033 (далі - Висновок СЛЕД), в якому зазначено, що досліджена проба має вигляд прозорої рідини світло-коричневого кольору, із зависом (осадом) коричневого кольору, із запахом спирту етилового. Застосованими методами у складі дослідженої проби запашних речовин не виявлено. При змішуванні дослідженої проби з водою за рекомендованого дозування (10%) утворюється прозорий однорідний розчин світло-рожевого кольору з ледь відчутним ароматом ягід. Визначені об`ємна частка етилового спирту та густина проби становлять 78,5 % об. Та 0,863 г/см3.

За результатами проведених досліджень проба являє собою водно-спиртовий розчин з вмістом побічних компонентів спиртового бродіння (складні ефіри, альдегіди, кислоти) барвника (Е129 «Червоний чарівний») та компонента, який широко застосовується як органічний розчинник запашних речовин, ефірних олій та у виробництві ароматизаторів (пропіленгліколь Е1520).

Рішення про визначення коду товару прийнято у відповідності до вимог УКТ ЗЕД. На підставі викладеного вище, прийнято Рішення про визначення коду товару № КТ- UA500220-0002-2022 та № КТ-UA500220-0003-2022, згідно якого товар класифіковано за кодом 2208909990 УКТ ЗЕД.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

12 серпня 2022 р. між ТОВ «АПО «СТК», як «Автор» та «DISTILERIA BULBOACA» SRL (Республіка Молдова), як «Виконавець», укладено Договір №12-08-2022 про ліцензійне виробництво та авторський нагляд продукції (основний Договір про співробітництво). Згідно з п.1.1 розділу 1 «Предмет договору» вказаного Договору, Виконавець зобов`язався на основі отриманої від Автора «Ліцензії», Патенту №96329 - «Спиртовмісна харчова композиція з ароматизуючою та модифікуючою дією на харчовий продукт» - надалі Патент, зареєстрованим в Державній службі власності України 26.01.2015 року та Технічними Умовами належними ТОВ «АПО «СТК»: ТУ У 20.5-31384641-005:2014 «Композиції ароматичні для використання в харчовий промисловості та кулінарії», розробленими на підставі вищезазначеного Патенту, та введеними у дію з 29.12.2021 року Українським ДЦСМ (Державний центр стандартизації та Метрології) зі змінами та доповненнями, виробляти готову продукцію «Композиції ароматичні для використання в харчовій промисловості та кулінарії» (надалі Продукція), а «Автор» зобов`язався здійснити авторський нагляд при такому виробництві та сплатити витрати «Виконавця» в повному обсязі, що відносяться до виробництва вищезазначеної «Продукції», згідно Кошторису (Калькуляції) «Виконавця», підписаної «автором» у строк, обумовленої у даному Договорі або Додатку к Договору.

Пункти 1.2. - 1.4 зазначеного договору передбачають, що вимоги: до «Продукції», матеріалів, сировини, до упаковки та маркування зазначені в ТУ У20.5-31384641- 005:2014.

12 серпня 2022 року між ТОВ «АПО «СТК», як «Автор» та «DISTILERIA BULBOACA» SRL (Республіка Молдова), як «Виконавець», складена Специфікація №1 Додаток до Договору про ліцензійне виробництво та авторський нагляд продукції №12-08-2022 від 12.08.2022 року, згідно якої, визначено найменування, кількість та вартість продукції, що виробляється та відвантажується: ТУ У 20.5-31384641-005:2014 композиція ароматична для використання в харчовій промисловості та кулінарії (боніфікатор для харчової промисловості).

26 вересня 2022 року між ТОВ «АПО «СТК», як «Автор» та «DISTILERIA BULBOACA» SRL (Республіка Молдова), як «Виконавець», враховуючи зміни ринкової вартості продукції що використовувалась при виготовленні Композиції, складена Специфікація №2 Додаток до Договору про ліцензійне виробництво та авторський нагляд продукції №12-08-2022 від 12.08.2022 року, згідно якої, визначено найменування, кількість та вартість продукції, що була вироблена та відвантажується: ТУ У 20.5-31384641-005:2014 композиція ароматична для використання в харчовій промисловості та кулінарії (боніфікатор для харчової промисловості).

29.09.2022 року «DISTILERIA BULBOACA» SRL (Республіка Молдова), як «Виконавець» за Договором про ліцензійне виробництво та авторський нагляд продукції №12-08-2022 від 12.08.2022 року видав ТОВ «АПО «СТК» відповідно

INVOICE №106 від 29.09.22, на договір №12-08-2022 від 12/08/2022 на продукт: композиція ароматична для використання в харчовій промисловості та кулінарії (боніфікатор для харчової промисловості), код 3302104000, маса нетто 24100 кг., об`єм 28 000 літрів, вартістю 1,020 Євро за літр, загальною вартістю 28 560,00 Євро

INVOICE №107 від 29.09.22, на договір №12-08-2022 від 12/08/2022 на продукт: композиція ароматична для використання в харчовій промисловості та кулінарії (боніфікатор для харчової промисловості), код 3302104000, маса нетто 24100 кг., об`єм 28 000 літрів, вартістю 1,020 Євро за літр, загальною вартістю 28 560,00 Євро

Посвідчення якості № 369 за яким: місце призначення Україна, Отримувач ТОВ «АПО «СТК»; № накладної: рахунок фактура №106; № а/ц: RGR 946/S725LG

Посвідчення якості № 370 за яким: місце призначення Україна, Отримувач ТОВ «АПО «СТК»; № накладної: рахунок фактура №107; № а/ц: IEV 577/E853RS

03.10.2022 року Одеською митницею відібрані проби та зразки Продукції, про що складений акт про взяття проб (зразків) товарів/протокол про одержання проб і зразків для проведення експертизи у справах про порушення митних правил №04 від 03.10.2022 року та №03 від 03.10.2022 року.

В той же день 04.10.2022 року ТОВ «АПО «СТК» подало електроні декларації (форма МД-2) UA500220/2022/001723 та UA500220/2022/001722.

Опис товару: Композиції ароматичні з вмістом етилового спирту 78,5%. Згідно ТУ У 20.531384641 005:2014 для використання в харчовій промисловості: Композиція ароматична для використання в харчовій промисловості та кулінарії (боніфікатор для харчової промисловості) - 28 000л.; Наливом у автоцистерні. У складі продукті відсутні будь які жири та компоненти тваринного походження. Якість відповідає.

05.10.2022 року Одеською митницею до Управління експертиз та досліджень харчової продукції, напоїв та біологічно-активних речовин Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень держслужби Державної митної служби скеровані запити про проведення дослідження (аналізу, експертизи)/ постанова про призначення експертизи у справі про порушення митних правил від 04.10.2022 року №03 (вих.. від 05.10.2022 №7.10-4/28.6/7/16121 та від 04.10.2022 року №04 (вих.. від 05.10.2022 №7.10-4/28.6/7/16119).

12.10.2022 року Управлінням експертиз та досліджень харчової продукції, напоїв та біологічно-активних речовин Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби Державної митної служби заявлено до Одеської митниці клопотання експерта щодо надання додаткових матеріалів (лист СДЕД Держмитслужби від 12.10.2022 вих. №7.17-4/7.17-32-02/7.10/3824).

В свою чергу Одеська митниця усно повідомила представника ТОВ «АПО «СТК» про необхідність надання додаткових документів на продукцію - Композицію, без визначеного переліку документів. Клопотання експерта до ТОВ «АПО «СТК» не направлялось.

17.10.2022 року за №17/10/22-01 ТОВ «АПО «СТК» скерований лист Керівництву Одеської митниці (щодо документації до лабораторії) із роз`ясненням про сферу та способу застосування продукції виготовленої за ТУ У 20.5-31384641-005:2014 «Композиції ароматичні для використання в харчовий промисловості та кулінарії», із додатками: виписка з технічних умов; сертифікат відповідності; додаток до сертифікату відповідності; реєстру судових справ з митницею щодо встановлення коду УКТЗЕД; копією рішення Верховного суду від 23.06.2020 р. №К/9901/15119/18; пояснювальна записка про продукцію Одеської митниці.

24.10.2022 року Управлінням експертиз та досліджень харчової продукції, напоїв та біологічно-активних речовин Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби Державної митної служби складені висновки:

№142000-3202-0033;

№142000-3202-0034.

У висновку №142000-3202-0033 зазначено:

«Досліджена проба має вигляд прозорої рідини червоного кольору, із зависом (осадом), із запахом спирту етилового. Застосованими методами у складі дослідженої проби запашних речовин не виявлено.

При змішуванні дослідженої проби з водою за рекомендованого дозування 10% утворюється прозорий однорідний розчин світло-рожевого кольору з ледь відчутним ароматом ягід.

Визначені об`ємна частка етилового спирту та густина проби становлять 78,5% та 0,863г/см3.

За результатами проведених досліджень проба являє собою водно-спиртовий розчин з вмістом побічних компонентів спиртового бродіння (складні ефіри, альдегіди, кислоти), барвника (Е129 «Червоний, чарівний) та компонента, який широко застосовується як органічний розчинник запашних речовин, ефірних олій та у виробництві ароматизаторів (пропіленгліколь Е1520).»

У висновку №142000-3202-0034 зазначено:

«Досліджена проба має вигляд прозорої рідини червоного кольору, із зависом (осадом), із запахом спирту етилового. Застосованими методами у складі дослідженої проби запашних речовин не виявлено.

При змішуванні дослідженої проби з водою за рекомендованого дозування 10% утворюється прозорий однорідний розчин світло-рожевого кольору з ледь відчутним ароматом ягід.

Визначені об`ємна частка етилового спирту та густина проби становлять 78,8% та 0,86/г/см3.

За результатами проведених досліджень проба являє собою водно-спиртовий розчин з вмістом побічних компонентів спиртового бродіння (складні ефіри, альдегіди, кислоти), барвника (Е129 «Червоний, чарівний) та компонента, який широко застосовується як органічний розчинник запашних речовин, ефірних олій та у виробництві ароматизаторів (пропіленгліколь Е1520).»

02.11.2022 року Одеською митницею прийнято рішення про визначення коду товару №KT-UA500220-002-2022 та №KT-UA500220-003-2022, яким визначено код товару 2208909990.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України визначено, що митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини 1 статті 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з ч.1 ст. 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до ч.2 ст.248 Митного кодексу України, засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них до митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відбитків відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Частиною 1 статті 257 Митного кодексу України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Перевірка правильності класифікації згідно з українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності є одним з етапів митного контролю.

Відповідно до частин 1 статті 69 Митного кодексу України, товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Частиною 2 статті 69 Митного кодексу України визначено, що митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

Згідно з ч.3 ст.69 Митного кодексу України на вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

Відповідно до ч.4 ст.69 Митного кодексу України, у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.

Частиною 5 статті 69 Митного кодексу України визначено, що під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Термін «класифікація товару» для цілей розділу ІV Митного кодексу України міститься в пункті 3 Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №650, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02.07.2012 за №1085/21397 (далі за текстом - Порядок № 650), та розуміється як: визначення коду товару відповідно до вимог Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, передбачених Законом України Про митний тариф України, з урахуванням Пояснень до УКТЗЕД, рішень Комітету з Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації, методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТЗЕД, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи на виконання ст. 68 Кодексу, до початку переміщення товару через митний кордон України, під час митного оформлення та після завершення митного оформлення.

Пункт 3 розділу І Порядку № 650 визначає, що контроль правильності класифікації товарів - це перевірка правильності опису товару та відповідного йому коду в митній декларації вимогам Основних правил інтерпретації УКТЗЕД під час проведення процедур його митного контролю та митного оформлення.

Відповідно п.1 та п.2 розділу ІІІ Порядку № 650, декларант або уповноважена ним особа класифікує товари згідно з УКТЗЕД при їх декларуванні відповідно до статті 69 Кодексу. Посадові особи ПМО чи митного поста, ВМП здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час проведення митних формальностей при митному оформленні товарів. Обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання правил класифікації товарів при митному оформленні, визначається на основі результатів застосування системи управління ризиками.

Пунктом 4 розділу ІІІ Порядку № 650 передбачено, що контроль правильності класифікації товарів здійснюється, зокрема, шляхом перевірки відповідності:

- відомостей про товар та коду товару згідно з УКТЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, з врахуванням Пояснень до УКТЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи відповідно до вимог статті 68 Кодексу;

- заявленого коду товару відомостям, наведеним у базі даних Класифікаційні рішення програми Інспектор 2006 ЄАІС. При цьому така відповідність поділяється на три категорії: а) ідентичні товари; б) подібні (аналогічні) товари; в) товари, які не підпадають під вимоги підпунктів а та б абзацу четвертого цього пункту, але мають схожі: характеристики, які є визначальними для класифікації товару; призначення або принцип дії яких є основним для класифікації товару.

Згідно пунктів пункт 5 та 6 розділу ІІІ Порядку № 650 у разі неможливості однозначно перевірити правильність класифікації товару на підставі задекларованих відомостей відповідно до вимог статті 69 Кодексу декларант або уповноважена ним особа письмово повідомляється про необхідність надання додаткових документів чи відомостей, необхідних для підтвердження задекларованого ним коду товару згідно з УКТЗЕД.

При електронному декларуванні посадова особа ВМП або ПМО чи митного поста за допомогою АСМО створює та передає декларанту або уповноваженій ним особі засвідчене електронним цифровим підписом електронне повідомлення про необхідність подання документів, які підтверджують класифікацію товару.

У разі відмови у наданні декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів чи відомостей посадовою особою митного органу здійснюються митні формальності за наявними документами та відомостями з використанням довідкової інформації. При проведенні цих митних формальностей або підтверджується код товару, або надається відмова в митному оформленні та за наявності достатньої інформації виноситься Рішення.

Відповідно до пункту 4.4. розділу ІV Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів і застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа затвердженого наказом Міністерства фінансів України №631 від 30.05.2012 року, митний орган відмовляє у прийнятті МД виключно з таких підстав:

МД не містить усіх відомостей або подана без рахунка або іншого документа, який визначає вартість товару та у випадках, встановлених Кодексом, ДМВ;

ЕМД не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів;

МД подано з порушенням інших вимог, встановлених Кодексом.

У разі відмови у прийнятті МД посадовою особою митного органу відповідно до розділу VІІ цього Порядку оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.

Згідно статті 67 Митного кодексу України українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.

В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду.

Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Крім того, з метою забезпечення єдиного тлумачення і застосування УКТЗЕД в Україні запроваджено пояснення до УКТЗЕД, побудовані на основі Пояснень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів 2012 і Пояснень до Комбінованої номенклатури Європейського Союзу, що затверджені наказом Державної фіскальної служби України від 09.06.2015 №401.

Відповідно до пунктів 1-4, 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД додатку до Закону України «Про Митний тариф України» від 04.06.2020 року № 674-ІX класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється за такими правилами:

1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:

2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;

(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

3. У разі якщо згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prіma facіe) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:

(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;

(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;

(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

4. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.

Таким чином, зазначеними Правилами передбачено, що при віднесенні товару до тієї чи іншої позиції слід виходити з більш конкретного опису товару, тобто саме характеристики товару є визначальними для класифікації товару відповідно до УКТ ЗЕД.

Щодо спірних правовідносин, суд встановив, що позивач у митній декларації класифікував ввезений на митну територію України товар за кодом 3302104000 згідно з УКТ ЗЕД.

Митним тарифом України, який встановлений Законом України від 04.06.2020 № 674-IX, передбачено, що товарна позиція 3302 має назву "Суміші запашних речовин та суміші (включаючи спиртові розчини), одержані на основі однієї або кількох таких речовин, які застосовуються як промислова сировина; інші препарати на основі запашних речовин, які застосовуються у виробництві напоїв".

Згідно з Поясненнями до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, які затверджені наказом Державної митної служби України від 14.07.2020 № 256 (далі-Пояснення) до товарної позиції 3302 включаються розчини в спирті (наприклад, етиловому, ізопропіловому) однієї або кількох запашних речовин за умови, що ці розчини використовують як сировину для виробництва парфумерії, харчових продуктів, напоїв або іншої промислової продукції.

Відповідач в рішенні, що оскаржується, відніс ввезений товар до товарної позиції 2208 "Спирт етиловий неденатурований з концентрацією спирту менш як 80 об.%; спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки, лікери та інші напої, що містять спирт".

Проте, вказана характеристика спростовуються висновками Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України №142000-3202-0033 та №142000-3202-0034, якими встановлено, що проба має вигляд прозорої рідини червоного кольору, із зависом (осадом), із запахом спирту етилового. Застосованими методами у складі дослідженої проби запашних речовин не виявлено. При змішуванні дослідженої проби з водою за рекомендованого дозування 10% утворюється прозорий однорідний розчин світло-рожевого кольору з ледь відчутним ароматом ягід.

Висновками №142000-3202-0034 від 24.10.2022 та №142000-3202-0033 від 24.10.2022 управління експертизи та досліджень харчової продукції, напоїв та біологічно-активних речовин Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби виявлено у складі досліджуваних проб ввезеного товару естери (складні ефіри) Метилацетат, Этилацетат, Ізобутилацетат, Етилбутират, Ізоамілацетат, які є синтетичними ароматичними речовинами та відносяться до запашних речовин відповідно до примітки 2 до групи 33 Митного тарифу України, який встановлений Законом України від 04.06.2020 № 674-ІХ.

Що стосується товарної позиції 2208, визначеної відповідачем, суд зазначає наступне.

До цієї товарної позиції включаються незалежно від їхньої міцності:

(А)Спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки вина, сидру чи інших зброджених напоїв, збродженого зерна чи інших рослинних продуктів, без добавок ароматизаторів; вони (спиртові дистиляти та спиртні напої) зберігають частково або повністю побічні компоненти (складні ефіри, альдегіди, кислоти, вищі спирти і т.ін.), що надають їм особливого специфічного смаку та запаху.

(B)Лікери і солодкі наливки це спиртні напої, до яких добавлені цукор, мед або інші натуральні підсолоджувачі і екстракти або есенції (наприклад, спиртні напої, отримувані шляхом дистиляції або шляхом змішування етилового спирту або дистильованих спиртів з одним або декількома компонентами: плодами, квітками або іншими частинами рослин, екстрактами, есенціями, ефірними оліями або соками, концентрованими або неконцентрованими. В цю товарну позицію також включаються наливки, що містять кристалічний цукор, фруктові лікери, яєчні лікери, трав`яні лікери, ягідні лікери, пряні лікери, чайні лікери, шоколадні лікери, молочні лікери та медові лікери.

(C)Усі інші спиртні напої, не включені до будь-якої попередньої товарної позиції цієї групи.

За умови, що концентрація спирту в них менш як80 об. %, до цієї товарної позиції включаються також неденатуровані спирти (етиловий спирт і нейтральні спирти (ректифікати) без смакових добавок), які, на противагу напоям, перерахованим вище в пунктах (А), (B) та (C), характеризуються відсутністю побічних компонентів, які надають їм смаку чи аромату. Ці спирти залишаються в цій товарній позиції незалежно від того, призначені вони для споживання людиною чи для промислових цілей.

При цьому, суд звертає увагу, що у вказаних Поясненнях відсутні вказівки щодо запаху таких товарів та наявності у складі таких товарів запашних.

Згідно з правилом 1 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, які містяться у Митному тарифі України, затвердженому Законом України від 04.06.2020 № 674-1Х "Про Митний тариф України", назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил.

Правилом 2 (Ь) Основних правил інтерпретації УКТЗЕД встановлено, що будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

За правилом 3 (а) у разі коли згідно з правилом 2 (Ь) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином: перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару.

Відповідно до правила 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Застосовуючи вищезазначені положення законодавства України, Верховний Суд в постанові від 20.06.2019 у справі № 826/7208/16 зробив висновок про те, що зазначеними правилами передбачено, що при віднесенні товару до тієї чи іншої товарної підкатегорії слід виходити з більш конкретного опису товару, тобто саме характеристики товару с визначальними для класифікації товару відповідно до УКТ ЗЕД.

Товарна позиція 2208 " Спирт етиловий неденатурований з концентрацією спирту менш як 80 об.%" описує лише одну складову ввезеного товару (спирт етиловий), жодним чином не торкаючись його сутнісних характеристик (визначення його фізико- хімічної системи, призначення, інших складових).

Товарна позиція 3302 "Суміші запашних речовин та суміші (включаючи спиртові розчини), одержані на основі однієї або кількох таких речовин, які застосовуються як промислова сировина" описує фізико-хімічну систему та складові товару (суміш запашних речовин - спиртовий розчин); призначення (промислова сировина для парфумерної промисловості), тобто конкретніше описує ввезений товар та його характеристики, які є визначальними для класифікації товару, порівняно з товарною позицією 2208, де дається більш загальний його опис.

Таким чином, відповідно до правил 1, 2(b), 3(a), 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, які містяться у Митному тарифі України, затвердженому Законом України від 04.06.2020 № 674-ІХ "Про Митний тариф України", ввезений позивачем на митну територію України товар був правильно ним класифікований за кодом УКТЗЕД 3302109000.

Аналізуючи зміст частин 1, 2, 4 статті 69 Митного кодексу України від 13.03.2012, Верховний Суд в постанові від 20.06.2019 у справі № 826/7208/16 прийшов до висновку про те, що класифікацію товарів за УКТ ЗЕД здійснює особа, яка подає митну декларацію. У свою чергу, орган доходів і зборів здійснює контроль за такою класифікацією і може самостійно визначити код задекларованого товару лише в тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта. Повноваження органу доходів і зборів щодо самостійного визначення коду товару не є дискреційними та обумовлені виключно наявністю порушення правил класифікації з боку декларанта.

Оскільки декларантом не були допущені порушення правил класифікації товару за УКТЗЕД у митній декларації (МД) № UA500220/2022/001723 та №UA500220/2022/001722, то у Відповідача були відсутні правові підстави, визначені частиною 4 статті 69 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI для прийняття рішення про визначення коду товару.

Також відповідач під час здійснення контролю правильності класифікації товарів не врахував рішення Комітету з Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації.

Так, частиною 2 статті 7 Митного кодексу України від 13,03.2012 № 4405-VI передбачено, що державна митна справа здійснюється з додержанням прийнятих у міжнародній практиці форм декларування товарів, методів визначення митної вартості товарів, систем класифікації та кодування товарів та системи митної статистики, інших загальновизнаних у світі норм і стандартів.

Пунктом 3 розділу І Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 650 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.07.2012 за № 1085/21397) визначено, що класифікація товару - визначення коду товару відповідно до вимог Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, передбачених Законом України "Про Митний тариф України" (далі - Основні правила інтерпретації УКТЗЕД), з урахуванням Пояснень до УКТЗЕД, рішень Комітету з Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації, методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТЗЕД, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи на виконання статті 68 Кодексу, до початку переміщення товару через митний кордон України, під час митного оформлення та після завершення митного оформлення.

Збірник Класифікаційних Думок (The Compendium of Classification Opinions) no Гармонізованій системі є публікацією Всесвітньої митної організації (ВМО), який складається з пронумерованого списку Класифікаційних думок, що затверджені ВМО, викладені у порядку зростання номерів товарних позицій і субпозицій Гармонізованої системи опису та кодування товарів (HCDCS).

Відповідно до змісту п."а" ст.З Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів від 14.06.1983 р. до якої Україна приєдналася 17.05.2002 р., Договірна Країна Конвенції зобов`язується, використовувати всі товарні позиції і підпозицїї Гармонізованої системи, а також цифрові коди, що відносяться до них без будь-яких доповнень чи змін.

Тобто товарні позиції країни експортера ввезеного товару повинні повністю співпадати з товарними позиціями УКТ ЗЕД країни імпортера.

Відповідач при винесенні рішення не врахував ще одну важливу обставину. Зокрема, не було враховано зазначення у графі 33 наданої до митного оформлення копій митних декларацій країни- відправлення (Республіки Молдови) № UA 500220/2022/001723 від 03.11.2022 та UA 500220/2022/001722 від 03.11.2022 року коди товару - 3302104000, який співпадає із заявленим до митного оформлення в Україні, у той час як Республіка Молдова та Україна приєднались до Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів та їх товарна номенклатура складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів, підтверджує правильність класифікації декларантом товару за кодом УКТЗЕД 3302104000. Так само відповідач не взяв до уваги, зазначений ідентичний код товару 3302104000 у графі 8 наданого до митного оформлення сертифікату про походження товару (форма СТ-1) № А 287369 від 29.09.2022, який засвічений митними органами Республіки Молдови, та який співпадає із заявленим кодом позивачем. З огляду на те, що Республіка Молдова та Україна підписали Угоду про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав від 20.11.2009 (дата набрання чинності для України 14.09.2011), дана обставина підтверджує правильність класифікації декларантом товару за кодом УКТЗЕД 3302104000.

Таким чином, суд погоджується з аргументом позивача, що відповідач при винесенні оскаржуваних рішень, що оскаржується, порушив ч.2 статті 7 МК та відповідно - прийняв рішення без урахування всіх необхідних обставин.

Відповідно до ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1ст. 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з ч. 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з ч. 2 ст.73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Надані позивачем документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Водночас, відповідачем не доведено правомірності та обґрунтованості прийняття спірних рішень.

За наведених обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Положеннями ч. 4 ст. 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 листопада 2022 року Позивачем укладено Договір про надання правової допомоги №01/11/2022 з Адвокатським бюро «Бивалін Олександр Вікторович».

Додатковою угодою № 1 від 10 листопада 2022 року до Договору про надання правової допомоги № 01/11/2022 від 01.11.2022 визначено вартість правових послуг.

Актом приймання-передачі № 1 від 08.02.2023 сторонами засвідчено про часткове виконання договору.

Згідно Додаткової угоди № 1 від 10 листопада 2022 року погоджено орієнтовний перелік послуг:

підготовка позову 15000 грн;

представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції (одне засідання) 2000 грн;

представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції без участі в судовому засіданні 500 грн.;

підготовка та подання відповіді на відзив 5000 грн.;

грошова винагорода в разі вирішення спору на користь клієнта у суді першої інстанції.

Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (п. 269).

Згідно з пунктом 4 частини першоїстатті 1 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»(далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першоїстатті 1 Закону № 5076-VIвстановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першоїстатті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно достатті 19 Закону № 5076-VIвидами адвокатської діяльності є:

1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;

4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;

5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;

6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана ВРУ;

8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань.

Суд зазначає, що справа розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а тому враховуються лише витрати на підготовку позовної заяви, відповіді на відзив та грошової винагороди.

Таким чином, судом враховуються витрати на правничу допомогу в розмірі 25000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст.243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби в особі відокремленого підрозділу Одеська митниця відділ ВМО № 4 митний пост «Білгород-Дністровський» про визначення коду товару від 02.11.2022 № КТ-UA500220-0002-2022;

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби в особі відокремленого підрозділу Одеська митниця відділ ВМО № 4 митний пост «Білгород-Дністровський» про визначення коду товару від 02.11.2022 № КТ-UA500220-0003-2022;

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 500220/2022/000052, від 02.11.2022 року;

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500220/2022/000053, від 07.11.2022 року.

Стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 47906,00 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 25000,00 грню за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (код ЄДРПОУ 44005631).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова