Ухвала

від 15.06.2023 по справі 160/13044/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

15 червня 2023 р.Справа №160/13044/23

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ніколайчук С.В. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВК ДТ» (для листування: 49044, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вулю. П`ятигорських Братів, 2а, код ЄДРПОУ 44286117) про забезпечення позову до Головного управління ДПС у Дніпроптеровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправними та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії

УСТАНОВИВ:

12червня 2023 року Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВК ДТ» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпроптеровській області, у якій просить

-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП - 44118658) від 13.12.2022 року № 14994 про відповідність платника податку на додану вартість ТОВ «ВВК ДТ» (код ЄДРПОУ 44286117) критеріям ризиковості платника податку;

-зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП - 44118658) виключити ТОВ «ВВК ДТ» (код ЄДРПОУ 44286117) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Ухвалою від 15.06.2023 року суд відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у справі.

Разом з позовною заявою позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить зупинити дію рішення Головного управління Державної податкової служби України від 13.12.2022 року № 14994 про відповідальність платника податку на додану вартість ТОВ «ВВК ДТ» критеріям ризиковості платника податку, до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник зазначив, що рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку за своєю суттю є підставою для безумовного зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних/розрахунків коригувань, поданих платником.

Оскаржуване рішення тягне правові наслідки для платника податків та у разі невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення заподіяна позивачу, шкода, внаслідок повної зупинення господарської діяльності товариства у зв`язку з неможливістю реєстрації податкових накладних при реалізації товарів та відмовою контрагентів від співпраці, буде значно більшою.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України(далі -КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Положеннями ч. 1 ст. 150 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно із ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Аналіз наведених вище норм права дозволяє зробити висновок, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа або до якого буде подано адміністративний позов, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Також, при розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з врахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв`язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

Отже забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій, рішень суб`єкта владних повноважень.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На момент виникнення спірних правовідносин, механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначається Порядком зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1165 від 11 грудня 2019 року (далі - Порядок № 1165), який набрав чинності 01.02.2020.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Підпунктом 3 пункту 11 Порядку № 1165 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначається, серед іншого, пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Отже зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування не є безумовною підставою для відмови в реєстрації цих документів податкової звітності, відтак не впливає на податковий облік платника податку.

Включення платника податків до переліку ризикових платників не породжує для нього правих наслідків (не звужує його права, не покладає на нього обов`язків).

Натомість, перевірка контролюючим органом на відповідність критеріям ризиковості платника податків здійснюється при реєстрації кожної податкової накладної/розрахунку коригування, незалежно від факту віднесення платника податків до переліку ризикових, та є передбаченим законом заходом контролю.

Суд вважає, що визнання відповідачем на підставі оцінки податкової поведінки платника податків таким, що відповідає критеріям ризиковості, не впливає на його господарську діяльність, не створює перешкод для цього, та не завдає шкоди його діловій репутації, оскільки здійснення передбачених законом заходів контролю, зокрема щодо сплати податків (обов`язкових платежів) є нормою.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 19 травня 2020 року (справа № 160/10287/19), від 25 лютого 2021 року (справа №380/5012/20, від 18 лютого 2021 року (справа № 420/7063/20).

За наслідками розгляду заяви про забезпечення позову, оцінки доводів та аргументів заявника та наданих ним доказів, суд зробив висновок про відсутність підстав для забезпечення позову, оскільки відсутні належні та допустимі докази, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду; а також відсутні докази очевидних ознак протиправності поведінки відповідача у спірних правовідносинах.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд не встановив, а позивач не надав докази на підтвердження наявності жодної з обставин, передбачених ч.2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності яких суд може вжити заходи забезпечення позову.

У відповідності до ч.2ст.76 КАС Українипитання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч.2ст.74 КАС Україниобставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу (ч.1 ст.77 КАС України).

Таким чином, позивачем не доведено наявності у даній заяві хоча б однієї з вичерпного переліку підстав, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, для постановлення судом ухвали про забезпечення позову.

З огляду на зазначене вище суд зробив висновок, що відсутні передбачені ч.1 ст.150 КАС України обставини для вжиття заходів забезпечення позову, тому подана заява є такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 150-154, 241-243, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВК ДТ» (для листування: 49044, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вулю. П`ятигорських Братів, 2а, код ЄДРПОУ 44286117) про забезпечення позову у справі № 160/13044/23 - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук