Рішення

від 15.06.2023 по справі 400/9790/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2023 р. № 400/9790/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:Колгоспу "Прометей", с.Кавказ, Березнегуватський район, Миколаївська область, 56234,

до відповідача:Березнегуватської селищної ради Миколаївської області, Соборно-Миколаївська площа, 10, смт.Березнегувате, Миколаївська область, 56203,

треті особи:Лепетиська сільська рада Березнегуватського району Миколаївської області, вул. Центральна, 1,с. Лепетиха, Березнегуватський район, Миколаївська область, 56234, ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 , ОСОБА_4 , АДРЕСА_3 , ОСОБА_5 , АДРЕСА_2 , ОСОБА_6 , АДРЕСА_2 , ОСОБА_7 , АДРЕСА_3 , ОСОБА_8 , АДРЕСА_4 , ОСОБА_9 , АДРЕСА_1 , ОСОБА_10 , АДРЕСА_5 , ОСОБА_11 , АДРЕСА_5 , ОСОБА_12 , АДРЕСА_1 , ОСОБА_13 , АДРЕСА_4 , ОСОБА_14 , АДРЕСА_3 , ОСОБА_15 , АДРЕСА_2 , ОСОБА_16 , АДРЕСА_6 , ОСОБА_17 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 ОСОБА_18 , АДРЕСА_9 , ОСОБА_19 , АДРЕСА_10 , ОСОБА_20 , АДРЕСА_5 , про:визнання протиправними та скасування рішень від 30.06.2021 року № 26, № 27,

ВСТАНОВИВ:

20.10.2021 року Колгосп «Прометей» (далі позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Березнегуватської селищної ради Миколаївської області (далі - відповідач), в якому просив суд:

визнати протиправним та скасувати рішення № 26 від 30.06.2021 року та визнати протиправним та скасувати рішення № 27 від 30.06.2021 року.

Ухвалою від 22.10.2021р. справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання.

Позивач обґрунтував позовні вимоги тим, що оскаржувані рішення винесені відповідачем протиправно та підлягають скасуванню. Також позивач зазначив, що розташування наданих земельних ділянок не відповідають Генеральному плану, який затверджений Виконавчим комітетом Миколаївської обласної ради народних депутатів Розпорядженням № 7-р від 09.01.1991 року. Також в Державному земельному кадастрі відсутні відомості про межі населених пунктів Кавказ та Новоросійськ Березнегуватського району Миколаївської області. Регіональний фонд документації із землеустрою та оцінки земель, не містить документації із землеустрою щодо встановлення (зміни) меж населених пунктів Кавказ та Новоросійськ Березнегуватського району Миколаївської області. Крім того, для того щоб приймати рішення про надання громадянам України дозволи на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для городництва із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, не наданих у власність або користування в межах сіл Новоросійськ та Кавказ, Березнегуватська селищна рада Березнегуватського району Миколаївської області повинна була: 1) встановити межі в натурі (на місцевості) сіл Кавказ та Новоросійськ Березнегуватського району Миколаївської області. 2) Для того, щоб встановити межі в натурі (на місцевості) сіл Кавказ та Новоросійськ Березнегуватського району Миколаївської області, Березнегуватська селищна рада Миколаївської області повинна розробити документація із землеустрою (землевпорядну документацію). 3) Для того, щоб Березнегуватська селищна рада Миколаївської області мала право розпоряджатися землями комунальної власності в межах сіл Кавказ та Новоросійськ Березнегуватського району Миколаївської області повинні розробити генеральний план або ж поновити діючий генеральний план сіл Кавказ та Новоросійськ Березнегуватського району Миколаївської області. 4) Для надання земельних ділянок у власність та користування у межах сіл Кавказ та Новоросійськ Березнегуватського району Миколаївської області, який затверджений Рішенням № 1 від 17 грудня 2020 року, який в подальшому було внесено зміни викладено в новій редакції та затверджено Рішенням № 6 від 24 вересня 2021 року.

Крім того, позивач звернув увагу суду на помилку яку допускає проектна організація, а саме, що проектна організація, яка безпосередньо прив`язує межі земельних ділянок, що проектуються для відведення, до меж кадастрових зон, як до кордону населеного пункту при тому що документи по встановленню меж населених пунктів, на підставі яких заносяться дані про такі межі до публічної кадастрової карти не виготовлялись, документація не погоджена із архітектором, не перевірялась на відповідність містобудівним вимогам.

Відповідач заперечив проти позову, про що вказав у відзиві на позовну заяву та просив у задоволенні позову відмовити, оскільки рішення прийняті законно та в порядку передбаченому чинним законодавством.

Ухвалою від 16.12.2021р. суд залучив до участі у справі третіх осіб та відклав розгляд справи на 27.01.2022р., яке в подальшому також було відкладено на 24.02.2023р.

Від третіх осіб, станом на час розгляду справи, пояснень щодо позову не надходило.

В той же час, 24.02.2022 року розпочалася військова агресія Російської Федерації проти України. Указом Президента України № 54/2022 Про введення воєнного стану в Україні введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Указом Президента України від 20.05.2023 року № 254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.

В зв`язку з тривалим продовженням воєнного стану на території України та з урахуванням небезпечної обстановки на території Миколаївської області, судом відкриті судові засідання в приміщенні Миколаївського окружного адмінстративного суду тривалий час не призначались.

Згідно наказу голови Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.03.2023р. "Про організацію роботи Миколаївського окружного адміністративного суду в умовах воєнного стану" відновлено розгляд справ у відкритих судових засіданнях у приміщенні Миколаївського окружного адміністративного суду за адресою вул.Декабристів, 41/10.

Ухвалою від 12.05.2023р. суд за клопотанням представника позивача призначив розгляд справи №400/9790/21 в судовому засіданні на 18.05.2023р.

Заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні 18.05.2023р., дослідив матеріали справи, суд ухвалив розглянути справу на наявними матеріалами в порядку письмового провадженні та встановив наступне.

30 червня 2021 року Березнегуватська селищна рада Березнегуватського району Миколаївської області на П`ятнадцятій позачерговій сесії восьмого скликання прийняла Рішенням № 26 «Про надання дозволу 13 (тринадцять чоловік) на виготовлення проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду терміном на 10 року для городництва із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, не наданих у власність або користування, в межах території с. Кавказ Березнегуватської селищної ради Березнегуватського району Миколаївської області».

30 червня 2021 року Березнегуватська селищна рада Березнегуватського району Миколаївської області на П`ятнадцятій позачерговій сесії восьмого скликання прийняла Рішенням № 27 «Про надання дозволу 7 (сім чоловік) на виготовлення проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду терміном на 10 року для городництва із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, не наданих у власність або користування, в межах території с. Новоросійськ Березнегуватської селищної ради Березнегуватського району Миколаївської області».

Позивач вважав, що винесені Рішення прийняті всупереч приписів норм матеріального права, з порушенням прав землекористувача є незаконними та підлягають скасування, тому звернувся до суду з відповідним позовом.

Колгосп «Прометей» на підставі Рішення Миколаївської обласної ради народних депутатів № 5 від 10 січня 1989 року має у постійному користування земельну ділянку загальною площею 2507,3га в межах території Лепетиської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області.

Право постійного користування колгоспу «Прометей» земельною ділянкою площею 2507,3 га підтверджено наступними судовими рішеннями:

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.04.2012 року по адміністративній справі № 2а-887/11/1470.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.11.2012 року по справі № 2а-887/11/1470.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 23.10.2012 року по справі № 9/407/08-НР.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2016 року по справі №2-а-8/11.

13.07.2017 р. Вищий адміністративний суд України виніс ухвалу по адміністративній справі, якій присвоєно №К/800/11559/16, якою касаційну скаргу першого заступника прокурора Одеської області відхилено, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду залишено без змін.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 липня 2021 року по адміністративній справі № 400/1459/20.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 16 вересня 2021 року по справі № 915/98/20.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 11 лютого 2021 року по справі № 915/2507/19, яке залишено в силі постановою Південно Західним апеляційним господарським судом від 22 червня 2021 року.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 27 липня 2021 року по справі № 915/113/20.

Отже, є доведеним, що колгосп «Прометей» є користувачем земельної ділянки площею 2507,3 га на праві постійного користування та на підставі ч. 4 ст. 78 КАС України не доказуються при розгляді даної справи.

Частиною 2 статті 123 ЗК передбачено що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно ч. 3 ст. 123 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Разом із адміністративним позовом, Позивачем додано Розпорядження № 7-р від 09.01.1991 року Виконавчого комітету Миколаївської обласної ради народних депутатів «Про затвердження проекту планування та забудови сіл області.

Відповідно абз. 4 п. 1 Розпорядження № 7-р від 09.01.1991 року далі мовою оригіналу «Утвердить проекты планировки и застройки сельских населенных пунктов, составленные проектными организациями и согласованные градостроительным светом главного управления архитектуры и градостроительства облисполкома: «…с. Кавказ Мураховского сельского Совета, с. Новороссийское Белокриницкого сельского Совета Березнеговатского поселкового Совета Березнеговатского района…»/ разроботчик Украинский научно исследовательский и проектно-изыскательный институт по землеустройству.

Відповідно п. 2 Розпорядження № 7-р від 09.01.1991 року далі мовою оригіналу «Исполкомам Березнеговатского, Мураховского, Белокриницкого сельских советов народных депутатов застройку сел выполнять в соответствии с генеральными планами.

Відповідно до вказаного Розпорядження було розроблено проект планування та забудови сіл Кавказ і Новоросійськ колгоспу «Прометей» Березнегуватського району Миколаївської області та міститься Генеральний план сіл Кавказ та Новоросійськ.

Судом встановлено та сторонами не спростовано, що на момент подання адміністративного позову та розгляду справи, Розпорядження № 7-р від 09.01.1991 року та Генеральний план сіл Кавказ та Новоросійськ є діючими.

Законодавством України не визначено поняття «городництво», на практиці фактично під городництвом розуміють вирощування рослинницької сільськогосподарської продукції (овочевих культур), не пов`язаної з вирощуванням багаторічних плодових насаджень, сінокосіння та випасання худоби.

За основним цільовим призначенням землі поділяються на категорії, які мають особливий правовий режим. Зокрема, земельні ділянки для городництва належать до категорії земель сільськогосподарського призначення.

Згідно статті 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать:

а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі під об`єктами виробництва біометану, які є складовими комплексів з виробництва, переробки та зберігання сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Відповідно ч. 3 ст. 20 ЗК України категорія земель та вид цільового призначення земельної ділянки визначаються в межах відповідного виду функціонального призначення території, передбаченого затвердженим комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або генеральним планом населеного пункту.

Частиною 5 ст. 20 ЗК України передбачено, що класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок, видів функціонального призначення територій та співвідношення між ними, а також правила його застосування з визначенням категорій земель та видів цільового призначення земельних ділянок, які можуть встановлюватися в межах відповідної функціональної зони, затверджуються Кабінетом Міністрів України. Зазначені класифікатор та правила використовуються для ведення Державного земельного кадастру і містобудівного кадастру.

Кабінет міністрів України Постановою від 17 жовтня 2012 року № 1051 затвердив «Порядок ведення Державного земельного кадастру (Порядок № 1051).

Додаток № 59 Порядку № 1051 визначає «Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок», відповідно до якого категорія для городництва віднесено «землі сільськогосподарського призначення».

Згідно Генерального плану сіл Кавказ та Новоросійськ, що затверджений Розпорядженням № 7-р від 09.01.1991 року, визначено, що всі земельні ділянки в межах даних сіл передбачають забудову території сіл, є землями житлової та громадської забудови, але не прийняття рішень про надання дозволів громадянам на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для городництва.

Отже, Розпорядження № 7-р від 09.01.1991 року та Генеральний план сіл Кавказ та Новоросійськ є діючими та прийняте відповідно до приписів Земельного законодавства, яке діяло на момент його прийняття.

16 лютого 2022 року надано лист - відповідь на запит позивача, ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області від 14 лютого 2022 року за вих. № 29-14-0.2-773/2-22.

У відповіді ГУ Держгеокадастр у Миколаївській області зазначає, що станом на сьогодні в Державному земельному кадастрі відсутні відомості про межі населених пунктів Кавказ та Новоросійськ Березнегуватського району Миколаївської області.

Крім того, Регіональний фонд документації із землеустрою та оцінки земель, не містить документації із землеустрою щодо встановлення (зміни) меж населених пунктів Кавказ та Новоросійськ Березнегуватського району Миколаївської області.

Відповідно до вимог статті 173 ЗК України межа району, села, селища, міста, району у місті це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій.

Межі району, села, селища, міста, району у місті встановлюються і змінюються за проектами землеустрою, які розробляються відповідно до техніко-економічного обґрунтування їх розвитку, генеральних планів населених пунктів.

Згідно ч. 4 ст. 173 ЗК України землі та земельні ділянки державної власності, включені в межі населеного пункту (крім земель, які не можуть передаватися у комунальну власність), переходять у власність територіальної громади. Рішення про встановлення меж населеного пункту та витяги з Державного земельного кадастру про межу відповідної адміністративно-територіальної одиниці та про відповідні земельні ділянки, право власності на які переходить до територіальної громади, є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Частиною 1 статті 174 ЗК України встановлено, що рішення про встановлення і зміну меж районів і міст приймається Верховною Радою України за поданням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської чи Севастопольської міської рад.

Рішення про встановлення і зміну меж сіл, селищ, які входять до складу відповідного району, приймаються районною радою за поданням відповідних сільських, селищних рад.

Рішення про встановлення і зміну меж сіл, селищ, які не входять до складу відповідного району, або у разі, якщо районна рада не утворена, приймаються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за поданням відповідних сільських, селищних рад.

Згідно п. 3 Розділу ІХ «Прикінцевих положень» ЗК України визначено, що Закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Кодексом, діють у частині, що не суперечить цьому Кодексу.

В статті 1 Законі України «Про державний земельний кадастр» від 7 липня 2011 року № 3613-VI у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про державний земельний кадастр» від 7 липня 2011 року № 3613-VI відомості про межі адміністративно-територіальних одиниць, нормативну грошову оцінку земель, розташованих у межах територій адміністративно-територіальних одиниць, обмеження у використанні земель, встановлені законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, вносяться до Державного земельного кадастру на підставі рішення відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування про встановлення і зміну меж адміністративно-територіальної одиниці, про затвердження документації із землеустрою, документації з оцінки земель, яка є підставою для внесення таких відомостей.

Частиною 4 статті 32 Закону України «Про державний земельний кадастр» від 7 липня 2011 року № 3613-VI передбачено, що на підтвердження внесення до Державного земельного кадастру відомостей про державний кордон України, межі адміністративно-територіальних одиниць, нормативну грошову оцінку земель, розташованих в межах територій адміністративно-територіальних одиниць, обмеження у використанні земель, встановлені законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, містобудівною документацією, Державним кадастровим реєстратором безоплатно видається органу, який прийняв відповідне рішення, витяг з Державного земельного кадастру.

Тобто, надана відповідь ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області від 14 лютого 2022 року за вих. № 29-14-0.2-773/2-22, підтвердила факт відсутності в Державному земельному кадастрі, в Публічній кадастровій карті України встановлених меж сіл Кавказ та Новоросійськ Березнегуватського району Миколаївської області.

В свою чергу, відповідач у відзиві на позов не посилався та не надав доказів, що Державним кадастровим реєстратором видано Березнегуватській селищній раді Миколаївської області витяг з Державного земельного кадастру.

Більш того, відповідачем не надано належних та допустимих доказів що земельні ділянки, які надані оскаржуваними рішеннями знаходяться в межах сіл Кавказ та Новоросійськ.

Згідно п. 2 та п. 4 Розділу 7 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державний земельний кадастр» земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом (01.01.2013 р.) у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення.

Відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженої та переданої до Державного фонду документації із землеустрою до 1 січня 2013 року, підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру на безоплатній основі центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, та його територіальними органами відповідно до їх повноважень.

У разі якщо після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру виявлені помилки у визначенні площ та/або меж земельних ділянок (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки; невідповідність меж земельної ділянки, вказаних у Державному реєстрі земель, її дійсним межам; невідповідність площі земельної ділянки, вказаної у Державному реєстрі земель, її дійсній площі у зв`язку із зміною методів підрахунку (округлення); присвоєння декільком земельним ділянкам однакових кадастрових номерів), такі помилки за згодою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності можуть бути виправлені на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або за матеріалами інвентаризації земель.

Пунктом 8 Розділу II «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06 вересня 2012 року № 5245-VI із змінами та доповненнями передбачено, що у разі якщо межі сіл, селищ, міст не встановлені відповідно до вимог статей 174, 175 та 176 Земельного кодексу України, визначення меж земель державної та комунальної власності здійснюється з урахуванням меж населених пунктів, зазначених у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до п. 8 Розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про землеустрій», відомості про межі адміністративно-територіальних одиниць, встановлені до набрання чинності Законом України «Про землеустрій», вносяться до Державного земельного кадастру на підставі проектів формування території і встановлення меж сільських, селищних рад або інших матеріалів, за якими відповідно до законодавства, що діяло на момент їх затвердження, здійснювалося встановлення (зміна) їх меж. У разі відсутності таких матеріалів і до моменту внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі сіл, селищ, міст на підставі документації, визначеної статтею 21 цього Закону, відомостями про такі межі вважаються дані, що збігаються з межами, відображеними в індексних кадастрових картах (планах) сіл, селищ, міст.

В Постанові Верховного Суду Касаційного адміністративного суду від 03 березня 2020 року у справі № 367/6388/16-а викладено наступний правовий висновок.

Суд зауважує, що питання щодо належності спірних земельних ділянок до території міста Ірпеня є визначальним у цьому спорі, а тому потребує з`ясування на підставі належних, допустимих, достовірних, достатніх доказів.

Визначення питання щодо перебування земельної ділянки у межах певного населеного пункту належить проводити з урахуванням такого.

Відповідно вимог статті 173 Земельного Кодексу України, межа району, села, селища, міста, району у місті - це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій. Межі району, села, селища, міста, району у місті встановлюються і змінюються за проектами землеустрою, які розробляються відповідно до техніко-економічного обґрунтування їх розвитку, генеральних планів населених пунктів.

Частиною 1 статті 174 Земельного Кодексу України встановлено, що рішення про встановлення і зміну меж районів і міст приймається Верховною Радою України за поданням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської чи Севастопольської міської рад.

Таким чином, законом регламентований порядок встановлення меж населених пунктів. Судам необхідно встановити, чи були встановлені межі населених пунктів у встановленому законом порядку, після чого з`ясувати, у межах якого з них перебуває спірна земельна ділянка.

Водночас, у разі якщо межі населених пунктів не встановлені у порядку, визначеному Земельним кодексом України, судам належить виходити з фактичних меж населених пунктів. Так, відсутність реалізації компетентними органами своїх повноважень щодо встановлення меж міста не свідчить про фактичну відсутність таких меж.

Тобто, суд погоджується з думкою позивача, що законом регламентований порядок встановлення меж населених пунктів.

Частиною 1 статті 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI передбачено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням відомостей Державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі у цифровій формі в державній системі координат у формі електронних документів, що містять базові і тематичні геопросторові дані.

Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI генеральний план населеного пункту є одночасно видом містобудівної документації на місцевому рівні та документацією із землеустрою і призначений для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Відповідно ч. 6 ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI рішення про розроблення генерального плану приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.

Згідно ч. 9 ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI строк дії генерального плану населеного пункту не обмежується.

Згідно ч. 14 ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI генеральні плани населених пунктів та зміни до них розглядаються і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами протягом трьох місяців з дня їх подання.

Відповідно п. 3 Розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI генеральні плани населених пунктів, затверджені до набрання чинності цим Законом, є безстроковими.

Отже, приймаючи оскаржувані рішення, відповідач порушив приписи частини 3 статті 123 ЗК України та повинен був прийняти рішення про відмову у наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою, оскільки, існує невідповідність місця розташування земельної ділянки генеральному плану сіл Кавказ та Новоросійськ.

Відповідно до висновку Судової палати у цивільних справах Верховного Суду 27 вересня 2017 року у справі № 391/1055/14-ц зазначено наступне.

Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 173 ЗК України (в редакції на час прийняття рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою) визначено, що межа району, села, селища, міста, району у місті - це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій.

Межі району, села, селища, міста, району у місті встановлюються і змінюються за проектами землеустрою, які розробляються відповідно до техніко-економічного обґрунтування їх розвитку, генеральних планів населених пунктів. Включення земельних ділянок у межі району, села, селища, міста, району у місті не тягне за собою припинення права власності і права користування цими ділянками, якщо не буде проведено їх вилучення (викупу) відповідно до цього Кодексу.

За положеннями частини другої статті 174 ЗК України,в редакції яка діяла на час прийняття рішення про надання дозволу на розробку документації на виділення земельної ділянки, рішення про встановлення і зміну меж сіл, селищ приймаються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською чи Севастопольською міською радами за поданням районних та відповідних сільських, селищних рад.

За змістом пункту 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» до повноважень районних рад входило і входить прийняття рішень з питань адміністративно-територіального устрою району в межах і в порядку, визначених законом.

До прийняття ЗК України 2001 року положеннями Земельного кодексу Української РСР 1970 року також встановлювалось що землі сільських населених пунктів, віднесених до перспективних для подальшого розвитку, відмежовуються від інших земель шляхом встановлення межі населених пунктів відповідно до проектів їх планування і забудови, які затверджуються виконавчими комітетами обласних Рад народних депутатів.

Землі сільських населених пунктів, не віднесених до перспективних, відмежовуються від інших земель у порядку внутрішньогосподарського землеустрою.

Отже, межі населеного пункту повинні встановлюватися та/або змінюватись рішенням відповідного компетентного органу або на підставі інших правових документів, виготовлених та/або прийнятих компетентними органами відповідно до законодавства, що діяло на час утворення населеного пункту та/або зміни його меж.

Таким чином, для того щоб приймати рішення про надання громадянам України дозволи на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для городництва із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, не наданих у власність або користування в межах сіл Новоросійськ та Кавказ, Березнегуватська селищна рада Березнегуватського району Миколаївської області повинна була: встановити межі в натурі (на місцевості) сіл Кавказ та Новоросійськ Березнегуватського району Миколаївської області. Для того, щоб встановити межі в натурі (на місцевості) сіл Кавказ та Новоросійськ Березнегуватського району Миколаївської області, Березнегуватська селищна рада Миколаївської області повинна розробити документація із землеустрою (землевпорядну документацію). Для того, щоб Березнегуватська селищна рада Миколаївської області мала право розпоряджатися землями комунальної власності в межах сіл Кавказ та Новоросійськ Березнегуватського району Миколаївської області повинні розробити генеральний план або ж поновити діючий генеральний план сіл Кавказ та Новоросійськ Березнегуватського району Миколаївської області. Для надання земельних ділянок у власність та користування у межах сіл Кавказ та Новоросійськ Березнегуватського району Миколаївської області відповідно до абзацу 2 пункту 2 статті 123 Земельного кодексу України Березнегуватська селищна рада повинна вимагати письмову згода землекористувача , засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).

Як вбачається із наданих до справи доказів сторонами, вище вказаних дій відповідачем не виконано.

Також в оскаржуваних Рішеннях № 26 та № 27 не зазначено адреси земельних ділянок, що впливає на некоректність їх відведення в натурі (на місцевості), адже земельні ділянки для городництва виділяються за рахунок городів присадибних ділянок, які мали назву вулиці та номер будинку, про те із поданих викопіювань вбачається, що це землі сільськогосподарського призначення, які знаходяться за межами сіл Кавказ та Новоросійськ.

Тому, до встановлення меж населених пунктів на підставі відповідної землевпорядної документації та внесення даних до Державного земельного кадастру про межі населених пунктів, Березнегуватська селищна рада, при прийнятті рішень з надання земельних ділянок для городництва в межах сіл Новоросійськ та Кавказ, перевищує свої повноваження та зачіпає інтереси землевласників та землекористувачів в тому числі і Позивача.

Одним із завдань органів місцевого самоврядування є внесення відомостей про межі населених пунктів до Державного земельного кадастру. Внесення таких відомостей чітко розмежує території земель в межах та за межами населених пунктів, а також застереже органи державної влади та місцевого самоврядування від перевищення своїх повноважень при розпорядженні земельними ділянками при наданні їх у власність та користування.

Статтею 122 Земельного Кодексу України визначені повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування. Ключовими моментами, які визначають розпорядника земель при наданні їх у власність або користування, є приналежність їх до комунальної власності відповідних територіальних громад чи до державної форми власності, певної категорії земель, а також розташування земельної ділянки у межах сіл, селищ, міст та за межами населених пунктів.

Технічна документація з нормативної грошової оцінки населених пунктів Лепетиської сільської ради розроблялась з метою формування земельного податку і прийняті рішення щодо встановлення меж населених пунктів, погодження, які долучені до даної документації носять формальне значення, адже ці межі не мають своїх просторових значень, які б давали змогу визначити їх в натурі (на місцевості). Картографічні матеріали в документації це схеми населених пунктів без їх прив`язки на місцевості, без розмірів, площі зазначені з резервними територіями, які на місцевості неможливо визначити без проведення землеустрою. В рішеннях селищної ради не зазначаються адреси земельних ділянок, що може вплинути на некоректність їх відведення в натурі (на місцевості), адже земельні ділянки для городництва виділяються за рахунок городів присадибних ділянок, які мали назву вулиці та номер будинку. Дані присадибні ділянки можуть бути приватизованими з відсутність даних в Державному земельному кадастрі. Межі відведених ділянок прив`язані на місцевості до умовної межі населеного пункту (яка не встановлена в натурі (на місцевості)) нанесеної на публічну кадастрову карту і може не відповідати дійсності.

Отже, внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі адміністративно - територіальних одиниць чітко розмежовує території земель в межах та за межами населених пунктів, а також застережуть органи державної влади та місцевого самоврядування від перевищення своїх владних повноважень при розпорядженні земельними ділянками при наданні їх у власність та користування.

Отже, приймаючи оскаржувані відповідачем Рішення від 30.06.2021 року № 26 та № 27, Березнегуватською селищною радою Миколаївської області не було з`ясовано на підставі належних та допустимих доказів питання, в межах якого населеного пункту розташовані спірні земельні ділянки.

З`ясування цих обставин має визначальне значення, а їх не з`ясування призвело до помилкового прийняття оскаржуваних позивачем рішень

Частиною 2 статті 152 ЗК України проголошено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Стаття 19 Конституції України проголошує, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положеннями ч. 2 ст. 77 КАС України встановлено, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин позов належить задовольнити, оскільки він обґрунтований та підтверджений матеріалами справи.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Колгоспу "Прометей" (с. Кавказ, Березнегуватський район, Миколаївська область, 56234, код ЄДРПОУ 02126484) до Березнегуватської селищної ради Миколаївської області (Соборно-Миколаївська площа, 10, смт. Березнегувате, Миколаївська область, 56203, код ЄДРПОУ 04375808) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати Рішення № 26 від 30 червня 2021 року Березнегуватської селищної ради Березнегуватського району Миколаївської області п`ятнадцятої позачергової сесії восьмого скликання «Про надання дозволу 13 (тринадцять чоловік) на виготовлення проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду терміном на 10 року для городництва із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, не наданих у власність або користування, в межах території с. Кавказ Березнегуватської селищної ради Березнегуватського району Миколаївської області».

3. Визнати протиправним та скасувати Рішення № 27 від 30 червня 2021 року Березнегуватської селищної ради Березнегуватського району Миколаївської області п`ятнадцятої позачергової сесії восьмого скликання «Про надання дозволу 7 (сім чоловік) на виготовлення проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду терміном на 10 року для городництва із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, не наданих у власність або користування, в межах території с. Новоросійськ Березнегуватської селищної ради Березнегуватського району Миколаївської області».

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Березнегуватської селищної ради Миколаївської області (Соборно-Миколаївська площа, 10, смт.Березнегувате, Миколаївська область, 56203, код ЄДРПОУ 04375808) на користь Колгоспу "Прометей" (с.Кавказ, Березнегуватський район, Миколаївська область, 56234, код ЄДРПОУ 02126484) судовий збір в розмірі 4540,00 грн., сплачений платіжним дорученням від 19.10.2021р. за №АК7М-7Х2Е-6Р9Р-Н6АВ.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя І. А. Устинов