Ухвала

від 15.06.2023 по справі 420/7589/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 червня 2023 року

Київ

справа № 420/7589/19

адміністративне провадження № К/990/21071/23

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.04.2022 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.04.2023 у справі № 420/7589/19 за позовом Підприємства «ТИРАС» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

12.06.2023 до суду вдруге надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС в Одеській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (далі - ГУ ДПС, скаржник), направлена до суду поштою 09.06.2023.

Попередню касаційну скаргу, у яких ГУ ДПС посилалося на пункти 1 і 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) Верховний Суд повернув ухвалою від 07.06.2022 на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України як таку, що не містила підстав для касаційного оскарження судового рішення. Суд зазначив про незмістовність наведеного скаржником обґрунтування підстав для касаційного оскарження судових рішень відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України та роз`яснив вимоги щодо обов`язкових умов, які мають бути зазначені у касаційній скарзі у випадку її подання на цій підставі. Також суд зазначив про обов`язкові умови, які мають бути зазначені у касаційній скарзі у випадку її подання з підстав порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.

Під час перевірки вдруге поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у касаційній скарзі так і не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження в касаційному порядку, а її зміст є ідентичним до попередньої касаційної скарги, яку Верховний Суд вже визнав неналежно оформленою.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною першою статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями.

Не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, слід зазначити, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

Однак, звертаючись з касаційною скаргою вдруге, скаржник так і не виправив недоліків, які стали підставою для повернення попередньої касаційної скарги, що свідчить про формальне ставлення скаржника до оформлення касаційної скарги та ігнорування ним роз`яснень, наданих Верховним Судом.

Слід зазначити, що здебільшого доводи касаційної скарги зводяться до неправильного застосування судами попередніх інстанцій частини четвертої статті 78 КАС України і залишення поза увагою обставин, зокрема щодо повернення вилучених документів, встановлених у судовому рішенні у справі №815/2119/17, яке набрала законної сили.

Однак, як вбачається зі змісту постанови апеляційного суду, цей суд змінив рішення суду першої інстанції саме з тих підстав, що суд не надав правової оцінки доводам відповідача з посиланням на висновки, зокрема, у справі №815/2119/17, дослідив питання, які вже були оцінені у цій справі та не підлягали доказуванню, не дослідив інформацію по кримінальним провадженням, в яких здійснювалося вилучення документів позивача. Зі змісту цієї постанови вбачається, які саме обставини, встановлені судами у справах №815/2119/17 і №815/7485/16 суд визнав такими, що не підлягають доказуванню відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України.

В мотивувальній частині судового рішення містяться узагальнюючі висновки, які стали підставою для задоволення позовних вимог, зокрема, суд декілька разів акцентував увагу на тому, що під час перевірки позивача контролюючий орган дійшов висновку про неможливість прийняття до уваги вилучених первинних документів, а в подальшому під час судового розгляду наголошував, що вилучено було лише невелику частину документів і такі не підтверджували реальність господарських операцій. Суд встановив, що контролюючий орган не лише не дослідив і не перевірив вилучені правоохоронними органами первинні документи платника податків, доступ до яких отримано, а і взагалі не визначив чіткий перелік таких документів, обмежився лише частковим відтворенням найменувань контрагентів із зазначенням «тощо».

Також постанова суду апеляційної інстанції містить правову оцінку доводам ГУ ДПС про розгляд справи судом першої інстанції без його участі. Суд встановив, що про розгляд справи ГУ ДПС було повідомлено належним чином, однак, у судове засідання не з`явилося, що давало суду першої інстанції підстави для подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження. Суд встановив і ту обставину, що клопотання ГУ ДПС про відкладення розгляду справи надійшло вже після ухвалення рішення про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження. Суд апеляційної інстанції визнав безпідставними й доводи ГУ ДПС про необхідність відкладення розгляду справи до закінчення або скасування воєнного стану в Україні.

Отже, є підстави вважати, що у касаційній скарзі наводиться обґрунтування безвідносно до висновків суду апеляційної інстанції, зроблених в тому числі із застосуванням частини четвертої статті 78 КАС України.

Більш того, ГУ ДПС у касаційній скарзі не обґрунтовує, яким чином обставина повернення позивачу вилучених документів 03.04.2017 (на якій наполягає ГУ ДПС) впливає на висновки суду апеляційної інстанції щодо подій, які мали місце у 2016 році (період проведення перевірки і складення відповідних актів).

Усталеною є позиція Верховного Суду, що доводи, які відповідають частині другій статті 353 КАС України, як підстава для скасування судових рішень і направлення справи на новий розгляд, стосуються порушення судами норм процесуального права, яке унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Однак, скаржник так і не зазначає, які саме фактичні обставини у цій справі мають істотне значення для правильного вирішення справи, впливають на умови застосування норм права, але залишилися не встановленими. Обставиною в розумінні КАС України є фактичні дані (певний матеріально-правовий факт), а не правова оцінка суду встановленому факту, у зв`язку з чим доводи про надання неправильної оцінки наявним у матеріалах справах доказам не можуть розцінюватися як неповне з`ясування судом обставин у справі.

Скаржникові вже роз`яснювалося, що касаційна скарга має містити обґрунтування неправильного застосування судами норм матеріального права та/або порушення норм процесуального права послідовне у взаємозв`язку із усіма висновками судів попередніх інстанцій, які стали підставою для задоволення позову та обов`язковим посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України (з наведенням обов`язкових умов у їх взаємозв`язку, передбачених для відповідної підстави).

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у Львівській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.12.2022 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.04.2023.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.04.2022 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.04.2023 у справі № 420/7589/19 за позовом Підприємства «ТИРАС» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернути скаржнику.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Гімон