Постанова

від 14.06.2023 по справі 910/16432/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/16432/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицька Н. О. - головуючий, Мачульський Г. М., Могил С. К.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Бандуриста Олександра Анатолійовича

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2023 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Разіна Т. І., судді: Іоннікова І. А., Михальська Ю. Б.) у справі

за позовом Професійно-технічного навчального закладу об`єднання громадян "КИЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СПОРТИВНО-ТЕХНІЧНИЙ АВТОМОТОКЛУБ ТОВАРИСТВА СПРИЯННЯ ОБОРОНІ УКРАЇНИ"

до фізичної особи-підприємця Бандуриста Олександра Анатолійовича

про стягнення 302 458, 27 грн.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

Професійно-технічний навчальний заклад об`єднання громадян "КИЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СПОРТИВНО-ТЕХНІЧНИЙ АВТОМОТОКЛУБ ТОВАРИСТВА СПРИЯННЯ ОБОРОНІ УКРАЇНИ" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до фізичної особи-підприємця Бандуриста Олександра Анатолійовича про стягнення 302 458, 27 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди № 15/09 від 15.09.2020 щодо повного та своєчасного внесення орендної плати та супутніх платежів, внаслідок чого й утворилась спірна заборгованість про стягнення якої просить позивач.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.12.2021 у справі № 910/16432/21 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з фізичної особи-підприємця Бандуриста Олександра Анатолійовича на користь Професійно-технічного навчального закладу об`єднання громадян "КИЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СПОРТИВНО-ТЕХНІЧНИЙ АВТОМОТОКЛУБ ТОВАРИСТВА СПРИЯННЯ ОБОРОНІ УКРАЇНИ" 302 457, 29 грн заборгованості та 4 536, 86 грн судового збору, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, фізична особа-підприємець Бандурист Олександр Анатолійович подав до Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2022 (колегія суддів у складі: Демидова А. М. головуючий суддя (суддя-доповідач), Ходаківська І. П., Владимиренко С. В.) відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця Бандуриста Олександра Анатолійовича на рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2021 у справі № 910/16432/21 на підставі пункту 4 частини першої статті 261 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки недоліки, зазначені в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2022, скаржником не усунуто, а саме заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення та доказів, які підтверджують наведені підстави, скаржником не подано.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2022 повторно подану апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Бандуриста Олександра Анатолійовича на рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2021 у справі №910/16432/21 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Разіна Т.І., судді: Іоннікова І.А., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2023 вдруге подану апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Бандуриста Олександра Анатолійовича на рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2021 у справі №910/16432/21 - залишено без руху, роз`яснено скаржнику, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали особа має право усунути недоліки шляхом подання відповідної заяви із доказами сплати судового збору у сумі 6 805,29 грн та надати заяву про поважність причини пропуску для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення від 23.12.2021.

02.02.2023 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшла заява скаржника про усунення недоліків апеляційної скарги з квитанцією від 18.02.2022 про сплату судового збору у розмірі 6 867,26 грн та заявою про поновлення строків на апеляційне оскарження.

В обґрунтування клопотання про поважність причин пропуску процесуального строку на подання апеляційної скарги у даній справі скаржником в заяві про поновлення процесуального строку зазначено, що: Бандуристу Олександру Анатолійовичу стало відомо про оскаржуване рішення лише 10.02.2022 внаслідок випадкового моніторингу мережі інтернету, у тому числі Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР). 17.02.2022 скаржником було складено первинну апеляційну скаргу, зразок якої він знайшов у мережі інтернет. У зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, та введеним Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 воєнним станом на території України, скаржник через свою зайнятість подав апеляційну скаргу 21.04.2022, оскільки перебував добровольцем територіальної оборони Деснянського району міста Києва. 20.06.2022 апеляційну скаргу скаржника залишено без руху, надано час для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення та доказів, які підтверджують наведені підстави. Оскільки з власної ініціативи скаржник перебував у військовій службі, у відповідних підрозділах Збройної сили України, не зміг усунути недоліки апеляційної скарги. 07.09.2022 у даній справі відмовлено у відкритті апеляційного провадження. 20.09.2022 перебуваючи у відпустці скаржник уклав договір з адвокатом Мельником С.В., у зв`язку з чим адвокатом подано повторно апеляційну скаргу 27.10.2022.

Дослідивши матеріали справи № 910/16432/21, апеляційну скаргу від 21.04.2022 та заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження Північний апеляційний господарський суд 13.02.2023 постановив ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними з зазначенням про те, що скаржником не було вжито всіх можливих засобів пришвидшення подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2021 у справі № 910/16432/21.

Ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження мотивована тим, що з матеріалів справи убачається, що фізична особа-підприємець Бандурист Олександр Анатолійович зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 (договір оренди №15/09, т. 1, а.с 5-10, акт приймання-передачі від 15.09.2022, т. 1, а.с. 11). Копія ухвали від 26.10.2021 про відкриття провадження у справі (т. 1, а.с 67-72), копія рішення від 23.12.2021 у справі № 910/16432/21 (т. 1, а.с. 81-89) надсилались на адресу: АДРЕСА_1 , однак повернулись на адресу Господарського суду міста Києва із довідкою, що "адресат відсутній за вказаною адресою".

Водночас фізична особа-підприємець Бандурист Олександр Анатолійович звертаючись із апеляційною скаргою від 17.02.2022, яка направлена засобами поштового зв`язку 21.04.2022, вказував адресу: АДРЕСА_1 , але ухвалу про відкриття провадження у справі та рішення суду скаржник не отримав, оскільки конверти повертались із відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до штрих-коду трекінга "УКРПОШТА" 0411637259474 скаржнику направлялась кореспонденція суду на вказану в апеляційній скарзі адресу та отримано "Ухвалу від 07.09.22 + а/с" (т. 1 а.с.123) особисто - 19.09.2022.

Оскільки Професійно-технічного навчальний заклад об`єднання громадян "КИЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СПОРТИВНО-ТЕХНІЧНИЙ АВТОМОТОКЛУБ ТОВАРИСТВА СПРИЯННЯ ОБОРОНІ УКРАЇНИ" та фізична особа-підприємець Бандурист Олександр Анатолійович, уклали договір оренди №15/09 від 15.09.2020, вбачається, що скаржник не був позбавлений права та можливості, враховуючи обізнаність укладення договору оренди цікавитись про плату за користування приміщення, а згодом цікавитись ходом даного судового провадження. Скаржник не був позбавлений права самостійно ознайомитись з матеріалами справи в приміщені суду, оскільки 08.10.2021 позивач направляв копію позовної заяви з додатками відповідачу.

Судом встановлено, що копію оскаржуваного рішення скаржнику було надіслано засобами поштового зв`язку з рекомендованими повідомлення 24.10.2021, конверт повернувся на адресу Господарського суду міста Києва із довідкою, що "адресат відсутній за вказаною адресою"- 04.01.2022. В заяві про поновлення строку вказано, що скаржнику стало відомо про дату винесення оскаржуваного рішення, внаслідок випадкового моніторингу мережі інтернет - 10.02.2022, а подана апеляційна скарга в Північний апеляційний господарський суд повторно тільки - 27.10.2022.

Отже, звернення до суду апеляційної інстанції поза межами встановленого строку, не підтверджує неможливість звернутися з апеляційною скаргою раніше, оскільки під час війни суди працювали безперебійно, а зазначені скаржником доводи не можуть бути взяті до уваги для поновлення відповідного строку, так як скаржник не навів будь-яких обґрунтованих доводів або об`єктивних причин неможливості подання апеляційної скарги, зокрема в електронному вигляді на електронну адресу суду чи з використанням підсистеми "Електронний суд".

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись із ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2023 у справі № 910/16432/21, фізична особа-підприємець Бандурист Олександр Анатолійович звернувся з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу скасувати, а справу № 910/16432/21 передати на розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу та заперечень на неї

Скаржник посилається на порушення норм процесуального права, передбачені у пунктах 1 та 3 частини другої статті 287 ГПК України та зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував, що строк апеляційного оскарження був пропущений з об`єктивних причин, оскільки заявник не був обізнаний про наявність судової справи та оскаржуваного рішення, тому зважаючи на введення воєнного стану на території України та його мобілізацію не зміг вчасно реалізувати своє право на оскарження судового рішення, яке крім цього було направлено з відміткою "судова повістка", хоча для відправки рішень, якими завершено розгляд справи, такого порядку направлення процесуальний закон не передбачає.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 04.04.2023 для розгляду скарги у справі № 910/16432/21 визначено колегію суддів у складі: Волковицька Н .О. - головуючий (доповідач), Могил С. К., Случ О. В.

У зв`язку з відпусткою судді Случа О. В. здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/16432/21 між суддями та відповідно до протоколу від 13.06.2023 визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі: Волковицька Н. О. - головуючий, Мачульський Г. М., Могил С. К.

Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені у ній доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

У Рішенні від 13.06.2019 № 4-рн/2019 Конституційний Суд України вказав, що забезпечення права на апеляційний перегляд справи, передбаченого пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України, слід розуміти як гарантоване особі право на перегляд її справи в цілому судом апеляційної інстанції; забезпечення права на апеляційний перегляд справи - одна з конституційних засад судочинства спрямоване на гарантування ефективного судового захисту прав і свобод людини і громадянина з одночасним дотриманням конституційних приписів щодо розумних строків розгляду справи, незалежності судді, обов`язковості судового рішення тощо (абз. 13 пп. 2.3 п. 2 мотивувальної частини Рішення).

Право на апеляційний перегляд справи, передбачене пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України, є гарантованим правом на перегляд у суді апеляційної інстанції справи, розглянутої судом першої інстанції по суті (абз. 8 пп. 2.2 п. 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 17.03.2020 № 5-р/2020).

Водночас таке право не є абсолютним і з метою забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема принципу правової визначеності, підлягає певним обмеженням.

Відповідно до положень статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Так, у справі "Пономарьов проти України" ЄСПЛ наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип стверджує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (рішення ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України", заява № 3236/03, п. 40, 41, від 03.04.2008).

Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту (рішення ЄСПЛ у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України", заяви № 17160/06 та № 35548/06, п. 34, від 20.06.2011).

У пункті 1 статті 254 ГПК України визначено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Відповідно до положень статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Предметом касаційного оскарження є ухвала Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2023 про відмову у відкритті апеляційного провадження, постановлена за результатом розгляду вдруге поданої апеляційної скарги фізичної особи-підприємця Бандуриста Олександра Анатолійовича на рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2021 у справі № 910/16432/21.

Як встановлено, за результатом розгляду вперше поданої апеляційної скарги цього ж скаржника (відповідача) на це саме судове рішення Північним апеляційним господарським судом постановлено ухвалу від 07.09.2022 про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі № 910/16432/21.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Суд касаційної інстанції звертається до практики Європейський суд з прав людини, який у рішенні Європейського суду з прав людини від 02.03.1987 у справі "Monnell and Morris v. the United Kingdom" (§ 56) зазначав про те, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них.

Європейський суд з прав людини наголошує, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (пункти 37 - 38 рішення "Мушта проти України").

Тобто, з урахуванням потреб держави, суспільства чи окремих осіб, законом встановлюються певні процесуальні обмеження, метою яких є забезпечення ефективності судочинства.

Колегія суддів касаційного господарського суду погоджується з правильним висновком суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця Бандуриста Олександра Анатолійовича на рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2021 у справі № 910/16432/21.

Разом з цим, Касаційний господарський суд зазначає наступне.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції послався на пункт 4 частини першої статті 261 ГПК України, згідно з яким суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

В той же час поза увагою судом апеляційної інстанції залишено імперативну норму пункту 3 частини першої статті 261 ГПК України, яка передбачає, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо є постанова про залишення апеляційної скарги цієї ж особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.

Отже, у разі наявності ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення, суд апеляційної інстанції має відмовити у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 261 ГПК України, не розглядаючи при цьому клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та викладені в ньому доводи щодо поважності причин пропуску строку скаржником на апеляційне оскарження.

Суд касаційної інстанції, переглядаючи ухвалу апеляційного господарського суду дійшов висновку, що наведені скаржником підстави касаційного оскарження щодо порушення апеляційним судом норм процесуального права під час розгляду клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження та визнання викладених підстав неповажними причинами його пропущення, внаслідок чого неправомірно відмовлено у відкритті апеляційного провадження, не знайшли свого підтвердження та загалом зводяться до переоцінки обставин, встановлених судом апеляційної інстанції та фактичної незгоди з його оцінкою, що не входить до повноважень касаційної інстанції.

Водночас, надаючи власну правову кваліфікацію обставинам справи, Верховний Суд констатує, що за умови існування передбаченої у пункті 3 частини першої статті 261 ГПК України імперативної норми, у даній справі наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження, оскільки ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2023 було відмовлено у відкритті апеляційного провадження за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця Бандуриста Олександра Анатолійовича на рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2021 у справі № 910/16432/21.

Зважаючи на те, що помилкове застосування судом апеляційної інстанції положень пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України замість пункту 3 частини першої цієї статті не призвело до прийняття невірного по суті рішення, Касаційний господарський суд, користуючись наданими процесуальним законом повноваженнями, вважає необхідним змінити мотивувальну частину оскарженої ухвали суду апеляційної інстанції без скасування по суті правильного рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною третьою статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Відповідно до частини 4 статті 311 ГПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

За результатами перегляду даної справи суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим скарга задоволенню не підлягає.

Разом з цим, мотивувальна частина ухвали Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2023 у справі № 910/16432/21 має бути змінена відповідно до викладеного у цій постанові із залишенням без змін її резолютивної частини.

Розподіл судових витрат

Враховуючи відмову у задоволенні касаційної скарги, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Ураховуючи наведене та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 311, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Бандуриста Олександра Анатолійовича залишити без задоволення.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2023 у справі № 910/16432/21 про відмову у відкритті апеляційного провадження, змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

3. В іншій частині ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2023 у справі № 910/16432/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді Г. М. Мачульський

С. К. Могил