Ухвала

від 15.06.2023 по справі 401/2017/23

СВІТЛОВОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 401/2017/23; 2/401/1120/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2023 р. Суддя Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області, Гармаш Т. І. при прийнятті позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства "Світловодська центральна районна лікарня" Світловодської міської ради про скасування наказів, наказу про звільнення, поновлення на роботі, про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду із позовною заявою до відповідача та просить:

-визнати незаконним наказ "Про затвердження посадової інструкції та заміну істотних умова праці",

-визнати дії відповідача по оголошенню простою протиправним та скасувати наказ "Про оголошення простою";

-визнати протиправним та скасувати наказ "Про внесення змін до штатного розпису у зв`язку із скороченням штатної одиниці",

-визнати протиправним та скасувати наказ "Про звільнення ОСОБА_2 ",

-поновити ОСОБА_1 на посаді завідувача жіночої консультації,

-стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу,

-стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 50000 грн.

Перевіривши подану позовну заяву на відповідність вимогам ст. 177 ЦПК України суддя дійшов такого висновку.

Згідно ч. 4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У позовній заяві представник позивач посилається на те, що позивач звільнена від сплати судового збору під час розгляду цієї справи в усіх судових інстанціях на підставі пункту 1 частини першоїстатті 5 Закону України «Про судовий збір».

Як зазначено у Постанові Великої Палати ВС від 8 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19 (провадження № 14-47цс21): «Середній заробіток за час вимушеного прогулу, передбачений частиною другою статті 235 КЗпП України та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, визначений статтею 117 КЗпП України мають різну правову природу.

Середній заробіток за частиною другою статті 235 КЗпП України за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин, оскільки особа поновлюється на роботі з дня звільнення, тобто вважається такою, що весь цей час перебувала в трудових відносинах.

Середній заробіток за статтею 117 КЗпП України за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій) та є своєрідною санкцією для роботодавця за винні дії щодо порушення трудових прав найманого працівника. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

Спір про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який виник у зв`язку з незаконним звільненням працівника, який був позбавлений можливості виконувати роботу не з власної вини, є трудовим спором, пов`язаним з недотриманням законодавства про працю та про оплату праці. За пред`явлення вимоги про стягнення середнього заробітку, передбаченого частиною другою статті 235 КЗпП України позивачі звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI».

У постанові Верховного Суду від 21.12.2019 року по справі № 243/10489/17-ц зазначено, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (вимушеного прогулу) за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (вимушеного прогулу) не входить до структури заробітної плати. З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі в справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях, як і на стягнення моральної шкоди.

Отже, позивач звільнена від сплати судового збору в частині вимог щодо визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, проте у частині вимог щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди їй необхідно сплатити судовий збір.

Відповідно до частини першоїстатті 4 Закону України «Про судовий збір»судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Разом з тим, вимога про стягнення моральної шкоди у розмірі 50 000,00 грн., яка є вимогою майнового характеру, а отже судовий збір має сплачуватись на загальних підставах у розмірі, визначеному ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, (пункт1.1.2) судовий збір становить -1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну .

Водночас,суд вважаєза необхіднероз`яснити,що відповіднодо ст.8ЗУ «Просудовий збір»,ч.1ст.136ЦПК України,суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі за певний умов. Крім того відповідно до ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній участині першійцієї статті

За таких підстав, позивачу необхідно усунути вказані недоліки шляхом надання квитанції про сплату судового збору, або надати клопотання про відстрочення аборозстрочення від його сплати із зазначенням підстав та наданням будь яких документів, які характеризують майновий стан та можуть мати значення для вирішення клопотання.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що позовна заява повинна бути залишена без руху.

Керуючись ст. ст.: 175, ч.4, 177 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства "Світловодська центральна районна лікарня" Світловодської міської ради про скасування наказів, наказу про звільнення, поновлення на роботі, про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, залишити без руху та надати строк для виправлення недоліків, а саме: сплатити судовий збір за дві окремі позовні вимоги, а саме: щодо стягнення середнього заробітку та стягнення моральної шкоди або надати клопотання про відстрочення, розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати із зазначенням підстав та наданням будь яких документів, які характеризують майновий стан та можуть мати значення для вирішення клопотання, протягом п`яти днів з дня отримання цієї ухвали.

Запропонувати позивачу усунути недоліки, а саме надати квитанцію про сплату судового збору.

В разі невиконання вимог даної ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Суддя Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області Т.І.Гармаш