Ухвала

від 13.06.2023 по справі 725/3812/23

ПЕРШОТРАВНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІВЦІВ

Єдиний унікальний номер 725/3812/23

Номер провадження 2-н/725/598/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.2023 року м.Чернівці

Суддя Першотравневого районного суду м. Чернівці Федіна А.В., розглянувши заяву Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Едельвейс по вулиці Головній» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу за вимогами про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2023 року адвокат Ватаманюк Ю.М. в інтересах заявника звернувся до суду з вище вказаною заявою та просив видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь заявника заборгованість в сумі 24175,71 грн. в тому числі борг за особовим рахунком № НОМЕР_1 - 14766,28 грн., інфляційні - 7748,43 грн., 3 % річних - 1661 грн., а також витрати по сплаті судового збору - 248,10 грн. та витрати на правову допомогу - 1000 грн.

Відповідно до ч. 3ст. 19 ЦПК Українинаказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

За змістом п. 3 ч. 3 ст.163ЦПК Українидо заяви про видачу судового наказу додається копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.

Натомість такого договору до матеріалів справи не додано.

Так, процесуальні наслідки недотримання вимог ст.163ЦПК України визначені у п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України відповідно до якого суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушенням вимог ст. 163 ЦПК України.

Як вбачається зі змісту ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Таким чином, надання заявником послуг та їх споживання боржниками не можуть презюмуватись та підлягає доведенню на загальних підставах належними і допустимими доказами.

Разом з тим, в матеріалах заяви відсутні відомості, які б свідчили про перелік послуг, які надаються заявником боржнику, їх фактичне надання та фактичне споживання боржником за вказаний у заяві період, що в свою чергу ставить під сумнів безспірність заявленої суми заборгованості.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Домбо Бегеер Б. В. проти Нідерландів» зазначив, що рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента

Таким чином, вказані вище обставини, які є предметом доказування у даній справі, мають бути встановленні на засадах рівності та змагальності сторін.

Додатково слід зазначити наступне щодо вимог про стягнення витрат на правову допомогу в рамках наказного провадження.

З системного аналізу положень ст. 137, 141 ЦПК України вбачається, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входять до предмету доказування по справ і має бути підтвердженим належними та допустимими доказами, при цьому законодавець надає іншій стороні право надавати пояснення, заперечення, докази щодо обґрунтованості заявлених до стягнення судових витрат, натомість у рамках наказного провадження боржник позбавлений такої можливості.

Згідно із пунктом 1 частини другоїстатті 19 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного провадження.

Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо (частини третястатті 19 ЦПК України).

Отже з огляду на наведені правові норми в порядку наказного провадження судом вирішується лише конкретно визначений законом перелік вимог, судовий наказ не може бути виданий судом по вимогах, які прямо не зазначені в законі, видається судовий наказ без судового розгляду, без виклику боржника та стягувача у судове засідання, без заслуховування їх пояснень. При цьому змагання сторін у межах гласного вирішення справи, у ході якого сторони наводять доводи, покликані підтвердити їх правоту, спростувати аргументи протилежної сторони, відсутні. Наказ суду ґрунтується на поданих заявником документах, на повідомлених ним доводах, покликаних переконати суд у тому, що підстави для звернення до суду з позовом відсутні у зв`язку з безспірністю вимог.

Вирішення судом питання про розподіл між сторонами витрат на правничу допомогу адвоката відбувається за участю сторін, статус якихстаттею 42 ЦПК Українивизначений лише у справах позовного провадження, в той час, як за приписами частини другої наведеної норми процесуального права при розгляді вимог у наказному провадженні учасниками справи є заявник та боржник.

Відповідно ч.3 ст.165 ЦПК України, у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов`язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.

Слід також зауважити, що витрати на правничу допомогу не є визначеною пунктом 6 частини першоїстатті 168 ЦПК Українисумою судових витрат, що сплачена заявником та підлягає стягненню на його користь із боржника.

З урахуванням того, що ст. 161 ЦК України не передбачено видачу судового наказу про стягнення витрат на правову допомогу та такі витрати не вважаються безспірним, вони не можуть бути стягнуті з боржника при видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Таким чином, розмір витрат на правову допомогу та їх обґрунтованість має бути встановлено на засадах рівності та змагальності сторін, а тому вимоги про стягнення витрат на правову допомогу не можуть бути вирішені у наказному провадженні.

Додатково слід зазначити,що згідноп.1ч.3ст.163 ЦПКУкраїни, дозаяви провидачу судовогонаказу додаютьсязокрема документ, що підтверджує сплату судового збору.

За змістом ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду заяви про скасування судового наказустановить 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 268,40 грн., натомість згідно платіжної інстукції №718 від 18.05.2023 року заявником сплачено судовий збір у розмірі 248,10 грн., тобто у меншому розмірі ніж передбачено законом.

Процесуальним законодавством не передбачено залишення без руху заяви про видачу судового наказу, а згідно п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляєу видачісудового наказу,якщо заява подана з порушеннями вимогстатті 163цього Кодексу.

За такихобставин ОСББ «Едельвейс повулиці Головній» слідвідмовити у видачісудового наказу завимогами простягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послугз ОСОБА_1 ,оскільки частина вимогне може бутивирішена впорядку наказного провадження та подана заява не відповідає вимогам ст. 163 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.4,19,27, 160-166, 186,258,260,353,354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСББ «Едельвейс по вулиці Головній» у видачі судового наказу за вимогами про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .

Роз`яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1,2,8,9,частини першої статті 165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому розділом ІІ, після усунення її недоліків.

Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 ЦПК України, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її вручення безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду в порядку визначеному главою першою розділу п`ятого ЦПК України або через Першотравневий районний суд м. Чернівці відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Суддя Першотравневого

районного суду м.Чернівці А. В. Федіна