Рішення

від 31.05.2023 по справі 495/146/22

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/146/22

Номер провадження 2/495/1075/2023

31 травня 2023 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого одноособовосудді Боярський О.О.,

при секретарі судового засідання Саханові О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород-Дністровському в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до малого приватного підприємства «УЮТ-СЕРВІС» про стягнення грошових коштів, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до малого приватного підприємства «УЮТ-СЕРВІС», в якому просить:

- стягнути з малого приватного підприємства «УЮТ-СЕРВІС» на користь ОСОБА_1 3% річних за період з 03 липня 2020 року по 19 грудня 2021 року у розмірі 10937 грн, інфляційні витрати за період з 03 липня 2020 року по 19 грудня 2021 року у розмірі 31384 грн 53 коп.

22.07.2022 року ОСОБА_1 подав заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить: стягнути з малого приватного підприємства «УЮТ-СЕРВІС» на користь ОСОБА_2 3% річних за період з 03 липня 2020 року по 25 червня 2022 року у розмірі 14836 грн 00 коп., інфляційні витрати за період з 03 липня 2020 року по 25 червня 2022 року у розмірі 72364 грн 16 коп.

22.03.2023 року ОСОБА_1 подав заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить: стягнути з малого приватного підприємства «УЮТ-СЕРВІС» на користь ОСОБА_1 3% річних за період з 03 липня 2020 року по 21 лютого 2023 року у розмірі 19788 грн 00 коп., інфляційні витрати за період з 03 липня 2020 року по 21 лютого 2023 року у розмірі 105888 грн 18 коп.

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 18 жовтня 2019 року Суворовський районний суд м. Одеси ухвалив вирок у справі № 495/2071/16-к провадження №1-кп/523/105/19, яким визнано ОСОБА_3 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3ст.276 КК України, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі на строк 9 (дев`ять) років. На підставі ч.5ст.72 КК Українизараховано ОСОБА_3 в строк відбутого покарання час його попереднього ув`язнення в даному кримінальному провадженні в період з 17 жовтня 2015 року до дня набрання вироком законної сили, у співвідношенні відповідності одного дня попереднього ув`язнення двом дням позбавлення волі, строк відбуття покарання ОСОБА_3 постановлено рахувати з 17 жовтня 2015 року, до набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченому залишено попередній у вигляді тримання під вартою, з подальшим утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».

Крім того, у вищевказаному вироку вирішено питання щодо цивільних позовів учасників справи, зокрема про задоволення цивільного позову ОСОБА_1 частково, а саме: стягнуто з малого приватного підприємства «УЮТ-СЕРВІС»,код ЄДРПОУ30209844, на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 250 000 (двісті п`ятдесят тисяч) грн. Позивач та деякі потерпілі та цивільні позивачі не погодились з вироком Суворовського районного суду м. Одеса по справі 495/2071/16-к від 18.10.2019 року, у зв`язку з чим звернулися до Одеського апеляційного суду з апеляційною скаргою.

Так ухвалою Одеського апеляційного суду від 03 липня 2020 року у справі № 495/2071/16к провадження №11-кп/813/1134/20 апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_2 задоволено частково. Вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 18 жовтня 2019 року відносно ОСОБА_3 - скасовано в частині призначеного йому покарання,ухвалено і цій частині новий вирок, яким ОСОБА_3 призначено покарання за ч.3ст.276КК Україниу виді 10 (десяти)років позбавлення волі, в іншій частині вирок залишено без змін. Водночас згідно ухвали Одеського апеляційного суду у справі№ 495/2071/16-к провадження №11-кп/813/1134/20 від 03 липня 2020 року апеляційні скарги скаржників в частині вирішення щодо цивільних позовів залишено без задоволення.

В серпні 2020 року позивач отримав в Суворовському районному суді м. Одеса виконавчий лист у справі 495/2071/16-к та звернувся до приватного виконавця виконавчого округа Одеської області Качурки В`ячеслава Вікторовича з заявою про відкриття виконавчого провадження для звернення вказаного рішення суду до виконання.

Згідно постанови приватного виконавця виконавчого округа Одеської області Качурки В.В. від 19.08.2020 року відкрито виконавче провадження №62862034 щодо стягнення з відповідача на користь позивача на відшкодування за спричинену моральну шкоду у розмірі 250 000 грн.

Станом на 21 лютого 2023 року вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 18 жовтня 2019 року по справі №495/2071/16-к не виконано, грошові кошти в примусовому порядку на користь позивача не стягнуті, у зв`язку з чим згідно розрахунку позивача розмір 3% річних у період з 03 липня 2020 року по 21 лютого 2023 року складає 19788 грн 00 коп., розмір індексу інфляції у період з 03 липня 2020 року по 21 лютого 2023 року складає 105 888 грн 18 коп., період прострочення грошового зобов`язання становить 963 дні.

На підставі вищевикладеного, враховуючи, що відповідач знав про грошове зобов`язання щодо стягнення з нього на користь позивача грошової суми у розмірі 250000 грн, проте у добровільному порядку не здійснив її погашення позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Рух справи у суді

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської обасті від 13.01.2023 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено справу до розгляду.

Позивач у судове засідання не з`явився надала заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлявся, надав заяву відповідно до якої просить розглядати справу у його відсутність, у зв`язку з від`їздом.

Відповідно до вимог ч.2ст.247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до вимогст.263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно із статтями12,13 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимогстатей 76-79 ЦПК Українидоказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Вивчивши письмов іматеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Фактичні обставини встановлені судом

Судом встановлено, що 18 жовтня 2019 року Суворовський районний суд м. Одеси ухвалив вирок у справі № 495/2071/16-к провадження №1-кп/523/105/19, яким визнано ОСОБА_3 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3ст.276 КК України, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі на строк 9 (дев`ять) років. На підставі ч.5ст.72 КК Українизараховано ОСОБА_3 в строк відбутого покарання час його попереднього ув`язнення в даному кримінальному провадженні в період з 17 жовтня 2015 року до дня набрання вироком законної сили, у співвідношенні відповідності одного дня попереднього ув`язнення двом дням позбавлення волі, строк відбуття покарання ОСОБА_3 постановлено рахувати з 17 жовтня 2015 року, до набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченому залишено попередній у вигляді тримання під вартою, з подальшим утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».

Крім того, у вищевказаному вироку вирішено питання щодо цивільних позовів учасників справи, зокрема про задоволення цивільного позову ОСОБА_1 частково, а саме: стягнуто з малого приватного підприємства «УЮТ-СЕРВІС»,код ЄДРПОУ30209844, на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 250 000 (двісті п`ятдесят тисяч) грн. Позивач та деякі потерпілі та цивільні позивачі не погодились з вироком Суворовського районного суду м. Одеса по справі 495/2071/16-к від 18.10.2019 року, у зв`язку з чим звернулися до Одеського апеляційного суду з апеляційною скаргою.

Так ухвалою Одеського апеляційного суду від 03 липня 2020 року у справі № 495/2071/16к провадження №11-кп/813/1134/20 апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_2 задоволено частково. Вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 18 жовтня 2019 року відносно ОСОБА_3 - скасовано в частині призначеного йому покарання,ухвалено і цій частині новий вирок, яким ОСОБА_3 призначено покарання за ч.3ст.276КК Україниу виді 10 (десяти)років позбавлення волі, в іншій частині вирок залишено без змін. Водночас згідно ухвали Одеського апеляційного суду у справі№ 495/2071/16-к провадження №11-кп/813/1134/20 від 03 липня 2020 року апеляційні скарги скаржників в частині вирішення щодо цивільних позовів залишено без задоволення.

В серпні 2020 року позивач отримав в Суворовському районному суді м. Одеса виконавчий лист у справі 495/2071/16-к та звернувся до приватного виконавця виконавчого округа Одеської області Качурки В`ячеслава Вікторовича з заявою про відкриття виконавчого провадження для звернення вказаного рішення суду до виконання.

Згідно постанови приватного виконавця виконавчого округа Одеської області Качурки В.В. від 19.08.2020 року відкрито виконавче провадження №62862034 щодо стягнення з відповідача на користь позивача на відшкодування за спричинену моральну шкоду у розмірі 250 000 грн.

Станом на 21 лютого 2023 року вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 18 жовтня 2019 року по справі №495/2071/16-к не виконано, грошові кошти в примусовому порядку на користь позивача не стягнуті, у зв`язку з чим згідно розрахунку позивача розмір 3% річних у період з 03 липня 2020 року по 21 лютого 2023 року складає 19788 грн 00 коп., розмір індексу інфляції у період з 03 липня 2020 року по 21 лютого 2023 року складає 105 888 грн 18 коп., період прострочення грошового зобов`язання становить 963 дні.

Оцінка Суду

Конституція України, як основний закон, закріплює в Україні засади державної політики, спрямованої, насамперед, на забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя.

Стаття 3 Конституції Українивизначає, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Як принцип всієї практичної діяльності держави, всіх її органів та посадових осіб застаттею 3 Конституції Україниправа і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість функціонування держави, їх утвердження і забезпечення і є головним обов`язком держави.

На забезпечення ефективного захисту прав та свобод людини направлені нормиКонституції Українипро розповсюдження юрисдикції судів на всі правовідносини, які виникають у державі, а також на відшкодування моральної та матеріальної шкоди, як результат порушених прав фізичних та юридичних осіб.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання моральної шкоди іншій особі (пункт 3 частини другоїстатті 11 ЦК України).

Відшкодування шкоди - один з найважливіших інститутів сучасної правової науки. У законодавстві України передбачено два види шкоди, що підлягає відшкодуванню - шкоду матеріальну і шкоду моральну.

За змістом статей15,16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, зокрема, є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до частини першоїстатті 509 ЦК Українизобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати в і; боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною другоюстатті 625 ЦК Україниборжник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити сум; боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК Українирозміщена у розділі І «Загальні положення пре зобов`язання» книги 5ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5ЦК Українипоширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5ЦК України: так і на не договірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу II За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Саме такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладений у постанові від 01 жовтня 2014 року у справі № 6-11 Зцс14, з якою погодилась Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц, провадження № 14-16цс18.

Інфляція - це знецінення грошей, зниження їхньої купівельної спроможності, дисбаланс попиту і пропозиції.Законом України «Про індексацію грошових доходів населення»визначено правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановленихКонституцією Українигарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України. Згідно зістаттею 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Індекс споживчих цін (індекс інфляції) - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. Відповідно достатті 3 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. При цьому іншого порядку компенсації грошей (грошових коштів) у зв`язку з їх знеціненням, окрім встановленого індексу інфляції (індексу споживчих цін), чинним законодавством України не передбачено. Зволікання відповідача з виконанням судового рішення, що набрало законної сили, призвело до девальвації (знецінення) грошових коштів, стягнутих з них судовим рішенням, та інших втрат, а отже, позивач вправі вимагати від відповідача сплати не тільки суми боргового зобов`язання, що набуло грошового виразу, а й з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних. Інфляція - це знецінювання грошей і безготівкових коштів, що супроводжується ростом цін на товари і послуги (п.2 Методологічних положень щодо організації статистичних спостережень за змінами цін (тарифів) на спожиті товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін, що затвердженінаказом Державного комітету статистики України від 14 листопада 2006 року № 519). Показником, який характеризує рівень інфляції, є індекс споживчих цін. Індекс споживчих цін характеризує зміни у часі загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. Він є показником зміни вартості фіксованого набору споживчих товарів та послуг у поточному періоді у порівнянні з базовим.

Зазначене відповідає правовому висновку, наведеному у постанові Верховного Суду України від 06 липня 2016 року у справі № 6-1946цс15, у постанові Великої Палат Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження №14-16цс18), у постановах Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 459/3560/15-ц від 11 липня 2018 року у справі № 753/23612/15-ц, від 05 вересня 2018 року у справі 461/479/16-ц, від 22 листопада 2018 року у справі № 761/43507/16-ц.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10квітня2018 року у справі № 910/10156/17 вказала, що приписистатті 625 ЦК Українипоширюються на всі види грошових зобов`язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01 червня 2016 року у справі №3-295гс16, за змістом якого грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема і з факту завдання шкоди особі.

Таким чином, суд дійшов висновку, про задоволення позовних вимог у повному обсязі, а саме стягнути з малого приватного підприємства «УЮТ-СЕРВІС» на користь ОСОБА_1 3% річних за період з 03 липня 2020 року по 21 лютого 2023 року у розмірі 19788 грн 00 коп., інфляційні витрати за період з 03 липня 2020 року по 21 лютого 2023 року у розмірі 105888 грн 18 коп.

Керуючись ст.ст.2,5,10-13,18,247,258,259,263-265,280-289,352 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до малого приватного підприємства «УЮТ-СЕРВІС» про стягнення грошових коштів задовольнити.

Стягнути з малого приватного підприємства «УЮТ-СЕРВІС», адреса: 67700, вул. Горіхова, буд. 8 кв.3., м. Білгород Дністровський, Одеська область, код ЄДРПОУ 30209844, на користь ОСОБА_1 , ( НОМЕР_1 ),паспорт НОМЕР_2 виданий ОвідіопільськимРС ГУДМСУкраїни вОдеській областівід, 3% річних за період з 03 липня 2020 року по 21 лютого 2023 року у розмірі 19788 грн 00 коп., інфляційні витрати за період з 03 липня 2020 року по 21 лютого 2023 року у розмірі 105888 грн 18 коп.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя