Рішення

від 12.06.2023 по справі 585/1885/23

РОМЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 585/1885/23

Номер провадження 2-а/585/36/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2023 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді - Каливод О.О.,

за участі:

секретаря судового засідання - Безручко О.П.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Безгинського Б.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ромни, в режимі відеоконференції, адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ,

до

відповідача ГУНП в Сумській області

вимоги позивача: про скасування постанови ГБВ № 126984 від 26.04.2023 року виданої інспектором СРПП,

негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:

І. Стислий виклад позиції сторін.

1. 08 травня 2023 року ОСОБА_1 (далі позивач), звернулася до суду з позовом до ГУНП в Сумській області, про скасування постанови ГБВ № 126984 від 26.04.2023 року виданої інспектором СРПП.

2. Позов обґрунтувала тим, що відповідно до постанови ГБВ № 126984 від 26.04.2023 року, виданої інспектором СРПП ст. лейт. Терновим С.В. згідно якої 26.04.2023 р. ОСОБА_1 зателефонувала на лінію 102, здійснила неправдивий виклик поліції, повідомивши про сварку з сусідом, якої не було та постановлено притягнути її до адміністративної відповідальності і накласти адміністративне стягнення у вигляді 850 грн.

26.04.2023 року приблизно о 18.30 год. вона на території власного домоволодіння, за адресою АДРЕСА_1 , вирішила прибрати та спалити хмиз з малини. Запаливши хмиз, контролювала, щоб багаття не розійшлося. Її сусід ОСОБА_2 , з території свого домоволодіння сказав їй не палити, та почав зі шлангу обливати її крижаною водою, вона почала кричати та сильно злякалася, оскільки її сусід раніше їй погрожував та з метою припинення протиправних дій її сусіда зателефонувала на лінію 102 та повідомила про обставини справи. Через 5 хв. приїхали працівники поліції, сказали, що палити хмиз не можна, та сказали, що складуть акт. Її слова щодо того, що її облили крижаною водою, про те, що вона хвора пенсіонерка, має незадовільний стан здоров`я не брали до уваги, сусіда до відповідальності не притягнули.

Дану постанову вважає незаконною, невмотивованою, винесеною з порушенням норм чинного адміністративного законодавства. Постанова складена з порушенням, оскільки не зазначено який орган її видав, не зазначено о котрій годині вона зателефонувала на лінію 102. ОСОБА_3 хибно зазначив, що сварки з сусідом не було, оскільки вона була, сусід її облив із шланги крижаною водою, та наніс шкоду її здоров`ю. З постановою її не ознайомили, просто дали підписати. Не роз`яснила її права та не повідомили за яке адміністративне правопорушення її притягують та до якої відповідальності. Не роз`яснили порядок оскарження.

Просила скасувати постанову ГБВ № 126984 від 26.04.2023 року видану інспектором СРПП ст. лейтанентом ОСОБА_3 .

3. 22 травня 2023 року від представника Головного управління Національної поліції в Сумській області до суду надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , в якій просив у задоволенні позову про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності відмовити в повному обсязі. Свої заперечення мотивували тим, що 26.04.2023 року о 18 год. 53 хв. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 26.04.2023 року о 18 год. 53 хв. за адресою АДРЕСА_1 сусід ОСОБА_4 облив заявницю водою через те, що остання палила сміття. Прибувши на місце події поліцейським встановлено, що факту обливання позивачкою водою не було, а виклик здійснений позивачкою є завідомо неправдивим. Поліцейський ОСОБА_3 пояснив ОСОБА_1 , що оскільки позивачка здійснила завідомо неправдивий виклик поліції на спецлінію 102 та повідомила про те, що її сусід облив водою зі шлангу через те, що остання палила сміття, хоча фактично цього не було, а сусід тушив костер розпалений позивачкою, який міг потрапити на його подвір`я де знаходився автомобіль та спричинити пожежу, за зазначені дії передбачена адміністративна відповідальність. Далі поліцейським складено відносно ОСОБА_1 постанову про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 183 КУпАП серії ГБВ № 126984, роз`яснивши права та обов`язки. Відео фіксація порушення здійснювалося на бодікамеру поліцейського ОСОБА_3 . Дії ОСОБА_1 свідчать про наявність в її діях прямого умислу щодо виклику будь-яким способом працівників поліції. Позивачка, повідомляючи поліцію про те, що її обливають водою усвідомлювала, що інформація є неправдивою, оскільки водою сусід обливав не її,а безпосередньо костер, що міг спричинити пожежу внаслідок якої могли загинути навіть люди. Виклик на 102 також зумовлений та здійснений на грунті неприязних стосунків, про що сама зазначає позивачка. Тому дії працівника поліції по складанню оскаржуваної постанови ОСОБА_1 є законними і обґрунтованими, а постанову винесено відповідно до вимог ст. 283 КУпАП (а.с.18-21).

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

4. Позивачка в судовому засіданні позовну заяву підтримала та просила її задовольнити, посилаючись на викладені в позові обставини. Пояснила, що дійсно на території свого господарства розпалила багаття. В цей час вискочив сусід ОСОБА_2 та почав обливати її холодною водою із шланги. Визнає свою провину в тому, що розпалила багаття, за вчинене сплатить штраф.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на викладені у відзиві обставини.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом, та зміст спірних правовідносин.

5. Судом встановлено, що до суду звернулася ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4).

6. Згідно постанови ГБВ № 126984 по справі про адміністративне правопорушення від 26.04.2023 року складеної інспектором СРПП Терновим С.В., 26.04.2023 року о 18 год. 55 хв. ОСОБА_1 зателефонувавши на лінію 102, здійснила завідомо неправдивий виклик поліції, повідомивши про сварку з сусідом , якої не було, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183 КУпАП . ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності і накладено на не штраф у вигляді 850 грн. ( а.с.5).

ОСОБА_1 не погодилася з даною постановою і оскаржила її до суду.

7. Відповідно до рапорту від 26.04.2023 року, 26.04.2023 року о 18 год. 53 хв. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 26.04.2023 року о 18 год. 53 хв. за адресою АДРЕСА_1 , сусід ОСОБА_4 облив водою, через те що заявниця палила сміття. На питання не відповідає, кричить.

Під час виїзду на місце було встановлено, що Наливайко здійснила завідомо не правдивий виклик поліції. Сусід ОСОБА_5 не обливав заявницю водою, а намагався загасити полум`я, яке розвела заявниця. На Наливайко було складено постанову за ст. 183 КУпАП (а.с.22).

8. В письмових пояснень ОСОБА_2 від 26.04.2023 року зазначено, що 26.04.2023 року близько 19 год. сусідка у своєму дворі наклала кучу сухих гілок та запалила, розгорілося багаття приблизно в 3 метри від його паркану за яким знаходився автомобіль. Він вийшов і попрохав ОСОБА_6 , щоб вона погасила багаття так як вогнище могло перекинутися на його господарство та автомобіль, але на зауваження вона не реагувала і продовжувала палити багаття . Після чого він взяв шланг, підключив його до водопроводу, і почав тушити багаття з метою недопущення загорання його господарства. ОСОБА_6 почала кричати і викликала поліцію. Саму ОСОБА_2 водою він не обливав і з нею не сварився (а.с.24).

9. З відеозапису з боді камери працівника поліції , вбачається, що ОСОБА_1 викликає працівників поліції та скаржиться, що її сусід ОСОБА_2 облив водою (а.с.26).

VІ. Норми права.

10. Наведене свідчить про публічно-правовий спір з приводу рішення суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно з ч. 2 ст.19Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до положень статті 1КУпАП основним завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції та законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно з ст.6Закону України"ПроНаціональну поліцію" поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ч. 1 ст.7Закону України"ПроНаціональну поліцію" під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст.23Закону України"ПроНаціональну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 ч. 1 ст.23Закону України"ПроНаціональну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожньогоруху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно з частиною 5 статті 14Закону України"Продорожній рух" учасникам дорожнього руху ставиться в обов`язок знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України"Продорожній рух" визначається Правилами дорожнього руху, затверджених Постановою КабінетуМіністрів Українивід 10жовтня 2001р.№1306 (із змінами та доповненнями).

Як вбачається з вимог ст. 183 КУпАП, завідомо неправдивий виклик пожежної охорони, міліції, швидкої медичної допомоги або аварійних служб - тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, полягає у завідомо неправдивому виклику пожежної охорони, міліції, швидкої медичної допомоги або аварійних служб. Дії правопорушника спрямовані на зрив роботи таких служб, як пожежна охорона, міліція, швидка медична допомога, аварійні бригади, що обслуговують газову, водопровідну, опалювальну, електричну та інші системи житлово-комунального господарства. Правопорушник викликає представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає даремного виїзду на місце виклику працівників цієї служби.

У відповідності до ст. 222 КУпАП України розгляд справ про правопорушення, передбачені ст. 183 цього Кодексу, покладено на органи Національної поліції.

Статтею 280КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення визначений ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме, постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

В свою чергу, згідно з п.1 ст.247КпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст.251КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частиною 2 статті 77КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з статтею 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

За змістом статей 10, 11 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

При цьому, відповідно до статті 217КУпАП посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені цим Кодексом, у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов`язків.

Відповідно ч. 3ст. 286 КАС Україниза наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

У рішеннях Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п. 1 ст. 32 Конвенції) неодноразово наголошував, що Суд та національні суди відповідної країни при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів: п.45 Рішення ЄСПЛ у справі «Бочаров проти України» від 17 червня 2011 року; п.75 Рішення ЄСПЛ у справі «Огороднік проти України» від 05 травня 2015 року; п.52 Рішення ЄСПЛ у справі «Єрохін проти України» від 15 лютого 2013 року).

Відповідно до ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», кожен при вирішенні питань щодо його цивільних прав і обов`язків або встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рекомендації № R (91) 1 Комітету Європи Державам-членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року рекомендовано урядам держав-членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов`язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).

V. Оцінка суду.

11. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно дост. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Суд вважає, що відповідачем під час розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не зібрано достатніх доказів, які б переконали суд у тому, що у діях ОСОБА_1 дійсно мала місце подія і склад правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, за обставин, викладених у постанові.

Відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП .

Постанова проадміністративне правопорушенняне може оцінюватися судом в розумінні ст. 73 КАС України у якості належних і допустимих доказів, що підтверджує факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 183 КУпАП, оскільки заперечується позивачем, а інші докази, які б її обґрунтовували в матеріалах справи відсутні.

Згідно переглянутого в судовому засіданні відео з бодікамери поліцейського, вбачається що ОСОБА_1 зателефонувала в поліцію та повідомила, що її сусід ОСОБА_2 облив її водою. Крім того, на відео вбачається, що ОСОБА_1 пояснює працівникам поліції, що її сусід облив водою, та звертається до працівників поліції і пропонує перевірити, що у неї мокрий одяг. В той же час, працівник поліції проігнорував звернення ОСОБА_1 .

Таким чином, суд вважає, що відповідач протиправно притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ст. 183 КпАП України.

Враховуючи, що відповідачем не надано суду достовірних доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, суд приходить до висновку про невиконання обов`язку щодо доказування правомірності свого рішення, що покладений на нього ст. 77 КАС України, у зв`язку із чим дана постанова підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 2, 5-10, 13, 14, 72-77, 94, 241 246, 250, 255, 293, 295 КАС України суд, -

У Х В А Л И В :

1.Позовні вимоги ОСОБА_1 ,до ГУНПв Сумськійобласті проскасування постановиГБВ №126984від 26.04.2023року виданоїінспектором задовольнити .

2. Скасувати постанову ГБВ № 126984 від 26.04.2023 року видану інспектором СРПП ст. лейтенантом Терновим Сергієм Володимировичем.

Апеляційна скарга на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення через Роменський міськрайонний суд Сумської області.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ГУНП в Сумській області, місцезнаходження: вул.Г.Кондратьєва, 23, м.Суми, код ЄДРПОУ 40108777.

Повний текст рішення суду виготовлено 16 червня 2023 року.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Оксана КАЛИВОД