Рішення

від 13.06.2023 по справі 546/453/23

РЕШЕТИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

єдиний унікальний номер справи 546/453/23

номер провадження 2/546/173/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2023 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Романенко О.О.,

за участю секретаря судового засідання Захарченко Л.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Решетилівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 546/453/23за позовом ОСОБА_1 до Решетилівської міської ради Полтавської області про визнання права на земельну частку (пай),

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Решетилівської міської ради Полтавської області про визнання права на земельну частку (пай).

Позов обґрунтовує тим, що 18.06.1994 його було прийнято у члени КСП імені Енгельса Решетилівського району Полтавської області, 19.10.1998 звільнено з роботи та виключено з членів господарства. Члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю мають право на земельну частку (пай).

Відповідно до додатку №1 до Державного акту на право колективної власності на землю виданого КСП імені Енгельса Решетилівського району Полтавської області серії ПЛ-10 від 10.08.1995. «Список громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства ім. Енгельса Решетилівського району» його включено до вищезазначеного списку під номером 183.

Згідно із записами «Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) КСП ім. «Енгельса» на його ім`я 22.04.1997 зареєстровано сертифікат серії ПЛ № 0101583.

Позивачу стало відомо, що в «Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) КСП ім. «Енгельса» за № 121, що видаються Решетилівською РДА, на підставі розпорядження Решетилівської РДА від 28.02.1997 № 49 на його ім`я 22.04.1997 зареєстровано сертифікат на право на земельну частку пай серії ПЛ № 0101583 розміром 3,76 в умовних кадастрових гектарах, який отримано, згідно підпису власника про отримання у вищезазначеній Книзі. Однак позивач зазначає, що не отримував сертифікату, оскільки у нього відсутній його оригінал, що вказує на його втрату.

Також йому повідомлено, що у місцевому фонді документації із землеустрою та оцінки земель не виявлено Проекту організації території земельних часток (паїв) колишнього КСП імені Енгельса Решетилівського району Полтавської області, у зв`язку з чим можливість надання будь-якої іншої інформації відсутня.

Окрім того, із листа Приватного підприємства «АЛАН-ЗЕМ» №10/03 від 24.03.2023 вбачається, що ОСОБА_1 був включений до осіб, які мають право на земельну частку (пай) під час розроблення проекту організації території земельних часток (паїв) колишнього КСП ім. Енгельса Решетилівського району Полтавської області, також йому надано викопіювання місцезнаходження земельної частки (паю) ОСОБА_1 , яка визначена проектом організації території земельних часток (паїв) колишнього КСП імені Енгельса Решетилівського району Полтавської області. Згідно викопіювання з проекту організації території земельних часток (паїв) колишнього КСП ім. Енгельса на території Решетилівської селищної ради Решетилівського району Полтавської області та збірного кадастрового плану землевласників та землекористувачів можна встановити місце знаходження земельної частки (паю) ОСОБА_1 . Зазначене розташування кореспондується з викопіюванням з публічної кадастрової карти з якого можна встановити суміжну земельну ділянку приватної власності площею 3,8 га, кадастровий номер:5324255100:00:017:0294, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Позивач зазначає, що оскільки станом на дату видачі Державного акту на право колективної власності на землю серії ПЛ №10 від 10.08.1995, він був членом КСП імені Енгельса Решетилівського району Полтавської області та на його ім`я було виготовлено та зареєстровано сертифікат про право на земельну частку (пай) серії ПЛ №0101583, то він набув право на земельну частку (пай), яке є непорушним.

Однак через те, що зареєстрований 22.04.1997 в «Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) КСП ім. «Енгельса» за №121 сертифікат серії ПЛ №0101583 на ім`я ОСОБА_1 , який згідно підпису в даній Книзі ніби ним отримано, насправді ОСОБА_1 не отримувався, а отже оригінал даного сертифікату був втрачений, позивач не може реалізувати своє майнове право у праві власності на земельну ділянку шляхом виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), тому вимушений звернутись до суду для визнання права на земельну частку (пай).

У зв`язку з наведеним, із посиланням на практику Верховного Суду та ст.ст. 328, 392 ЦК України просив суд визнати за ним право на земельну частку (пай) розміром 3,76 в умовних кадастрових гектарах у землі, яка перебувала у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства імені Енгельса Решетилівського району Полтавської області, та яка розташована на адміністративній території Решетилівської міської ради Полтавського району Полтавської області.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, 13.04.2023 справу передано на розгляд головуючому судді Романенко О.О.

Ухвалою суду від 18.04.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в порядку загального позовного провадження та призначено проведення підготовчого судового засідання.

03.05.2023 від Решетилівської міської ради Полтавської області надійшов відзив, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позові, обґрунтовуючи свою позицію тим, що позивачем не доведено факт втрати оригіналу сертифікату та не дотримано процедуру звернення до відповідної районної державної адміністрації для видачі дублікату втраченого сертифікату, як зазначено у п. 12 Методичних рекомендацій щодо паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям, затверджені наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 20 лютого 1996 року N 11 за погодженням з Міністерством сільського господарства і продовольства України та Української академії аграрних наук від 9 січня 1996 року.

Позивач не скористався правом надання відповіді на відзив.

Ухвалою суду від 19.05.2023 підготовче провадження закрито та призначено дану цивільну справу до судового розгляду.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце проведення судового розгляду справи повідомлені належним чином.

13.06.2023 представником позивача адвокатом Беркутою В.Л. подано до суду клопотання про проведення судового засідання за відсутності позивача та представника позивача на підставі письмових матеріалів, наявних у матеріалах справи, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

13.06.2023 від відповідача надійшла заява про розгляд справи у відсутності представника, при вирішенні справи по суті просить врахувати всі подані документи та письмові матеріали.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК Україниу зв`язку з розглядом судом справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Повно та всебічно дослідивши письмові докази у справі, судом встановлені наступні фактичні обставини.

Згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 13.11.1987 вбачається, що ОСОБА_1 18.06.1994 було прийнято у члени КСП імені Енгельса Решетилівського району Полтавської області, 19.10.1998 звільнено з роботи та виключено з членів господарства (а.с.8).

Відповідно до листа відділу № 4 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадстру у Полтавській області № 29-16-0.164-1099/15-23 від 08.03.2023, вбачається, що якого в додатку № 1 до Державного акту на право колективної власності на землю серії ПЛ-10 «Список громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства ім. Енгельса Решетилівського району» громадянина ОСОБА_1 включено до вищезазначеного списку під номером 183. Також повідомлено, що відповідно до «Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) КСП ім. Енгельса, що видаються Решетилівською РДА», на підставі розпорядження Решетилівської РДА від 28.02.1997 № 49 на ім`я ОСОБА_1 за № 121 від 22.04.1997 зареєстровано та отримано згідно підпису власника про отримання у вищезазначеній Книзі, сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ПЛ № 0101583 розміром 3,76 в умовних кадастрових гектарах. Окрім того, повідомлено, що у місцевому фонді документації із землеустрою та оцінки земель не виявлено Проекту організації території земельних часток (паїв) колишнього КСП імені Енгельса Решетилівського району Полтавської області (а.с.9).

Із листа відділу №6 Управління у Полтавському районі Головного управління Держгеокадстру у Полтавській області №109/383-21 від 11.10.2021, вбачається, що ОСОБА_1 включений у «Список громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства ім. Енгельса Решетилівського району», що є додатком 1 до Державного акту на право колективної власності на землю виданого КСП імені Енгельса Решетилівського району Полтавської області серії ПЛ-10 від 10.08.1995. Разом з тим повідомлено, що відповідно до «Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) КСП ім. «Енгельса» на ім`я ОСОБА_1 22.04.1997 зареєстровано за №121 сертифікат серії ПЛ №0101583. Даний сертифікат отримано про що свідчить підпис у вищезазначеній Книзі (а.с.10).

Приватним підприємством «АЛАН-ЗЕМ» №10/03 від 24.03.2023 на адвокатський запит повідомлено, що ОСОБА_1 був включений до осіб, які мають право на земельну частку (пай) під час розроблення проекту організації території земельних часток (паїв) колишнього КСП ім. Енгельса Решетилівського району Полтавської області (а.с.11). Цим же підприємством здійснено викопіювання з Проекту організації території земельних часток (паїв) колишнього КСП імені Енгельса Решетилівського району Полтавської області на території Решетилівської селищної ради Решетилівського району Полтавської області та схему розміщення земельних ділянок (а.с.12-13).

Спір виник із земельних правовідносин та його вирішення регулюється нормами земельного та цивільного законодавства.

01 січня 2019 року набрав чинності ЗУ № 2498-VIII від 10.07.2018 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні».

Зазначеним законом, серед іншого, внесені зміни до ЗК України та ЗУ «Про порядок виділення в натурі земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» № 899-IV від 05.06.2003.

Відповідно до п. 21 розділу X "Перехідні положення" ЗК України, установлено, що з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності.

Таким чином, на момент звернення до суду з позовом розпорядником вирішення питання щодо виділення земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) є територіальні громади.

Відтак суд вважає, що Решетилівська міська рада Полтавської області є належним відповідачем у справі.

Суд звертає увагу на те, що Методичні рекомендації щодо паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям, затверджені наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 20 лютого 1996 року N 11 за погодженням з Міністерством сільського господарства і продовольства України та Української академії аграрних наук від 9 січня 1996 року, носять лише рекомендаційний характер.

Разом з цим, жодного нормативного акту на підставі наданих Методичних рекомендацій, який би встановлював чіткий Порядок щодо видачі дублікатів сертифікатів у разі їх втрати із виготовленням автентичних бланків сертифікатів, які були чинним на момент їх видачі, законодавцем не приймалося.

Тобто, порядку видачі нового сертифікату на ім`я особи, якій його сформовано та зареєстровано у відповідній Книзі не передбачено. Видача копій (дублікатів) сертифікатів на земельну частку (пай) не відбувається, оскільки бланки сертифікатів не виготовляються, відтак отримання дублікату втраченого сертифікату чинним законодавством не передбачено.

Таким чином, чітко визначеної процедури вирішення спірного питання в досудовому порядку законодавством не визначено.

Окрім того, на даний час право розпорядження невитребуваними земельними паями не належить до повноважень державних адміністрацій.

З огляду на зазначене доводи відповідача, викладені у відзиві судом не приймаються, як такі що не відповідають чинному земельному законодавству.

Пунктом 1 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року N 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Відповідно до пункту 2 зазначеного Указу Президента України від 08 серпня 1995 року N 720/95 право на частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишилися членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Згідно з частинами першою та другою статті 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

За змістом статей 22, 23 ЗК України (в редакції 1990 року) особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: перебування в членах КСП на час паювання; включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; одержання КСП цього акта.

Відповідно до пункту 17 Перехідних положень Земельного кодексу України,сертифікати направо наземельну частку(пай),отримані громадянами,вважаються правовстановлюючимидокументами приреалізації нимиправа вимогина відведенняземельної частки(паю)в натурі(намісцевості)відповідно дозаконодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Суд звертає увагу на те, що член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай) або сертифікат було втрачено.

Земля єосновним національнимбагатством,що перебуваєпід особливоюохороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ст. 14 Конституції України).

Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Зазначені норма національного законодавства кореспондується із нормами міжнародного права. Відповідно до ст. 1 Протоколу першого до Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод від 20.03.1952 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Згідно із статтею 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Втрата оригіналу документу доводить тим, що позивач вимушений звертатися до суду, інакше в цьому б у нього не виникло потреби. Подання відповідного оголошення у пресі носить формальний характер та на думку суду не подання такого оголошення не може призвести до неможливості здійснення захисту інтересів в судовому порядку. Не визнання відповідачем права позивача на земельну частку (пай) доводиться позицією відповідача, висловленою у відзиві на позов.

Суд, достовірно встановивши фактичні обставини у справі, які підтверджені належними і допустимими доказами, прийшов до переконання, що позивачем доведено його право на земельну частку (пай) із земель КСП ім. Енгельса Решетилівського району Полтавської області, оскільки він був включений до списку під № 183, згідно додатку 1 до Державного акту на право колективної власності на землю серії ПЛ-10 від 10.08.1995 «Список громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства ім. Енгельса Решетилівського району», також підтверджено належність йому сертифіката на право земельну частку (пай) ПЛ № 0101583 розміром 3,76 в умовних кадастрових гектарах, виданого на підставі розпорядження Решетилівської РДА від 28.02.1997 № 49 та зареєстрованого 22.04.1997 в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) під № 121.

При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечити ефективне поновлення порушеного права.

При цьому спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що у такий спосіб буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Оскільки сертифікат на право земельну частку (пай) позивачем було втрачено, то він не має можливості документально посвідчити своє право на земельну частку (пай) та одержати належну йому земельну частку(пай) в натурі (на місцевості), так як закон не передбачає видачу дубліката сертифіката втраченого документа, та беручи до уваги положення частини 2 статті 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», згідно з якими рішення суду про визнання права на земельну частку (пай) є документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), а також з огляду на норми ст. 328, 392 ЦК України, суд прийшов до переконання про обрання позивачем вірного способу захисту, оскільки саме у такий спосіб буде реалізовано відновлення в повному обсязі порушених прав позивача, як власника земельної частки (паю) задля ефективного вирішення питання виділення йому земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно з ч. 1ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду із даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 1103,19 грн, що підтверджується квитанцією № 0.0.2944942386.1 від 12.04.2023 та випискою про зарахування коштів до спеціального фонду державного бюджету України (а.с.1, 20).

Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі ст. ст. 22, 23 ЗК України (в редакції 1990 року), п. 17 Перехідних положень ЗК України, Указу ПрезидентаУкраїни від08серпня 1995року №720/95, ЗУ «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», ст. ст. 321, 328, 392 ЦК України, керуючись ст. ст. 4, 5, 11, 12, 13, 76-82, 89, 141, 259, 263-265, 273, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Решетилівської міської ради Полтавської області про визнання права на земельну частку (пай) задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай) на землі, яка перебувала в колективній власності КСП ім. Енгельса Решетилівського району Полтавської області, розміром 3,76 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ПЛ № 0101583, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 121 від 22 квітня 1997 року, та яка розташована на адміністративній території Решетилівської міської ради Полтавського району Полтавської області.

Стягнути із Решетилівської міської ради Полтавської області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1103,19 грн (одна тисяча сто три гривні 19 копійок).

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 13 червня 2023 року.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації та фактичного проживання: село Сухорабівка, Полтавського району Полтавської області, пошт. інд.: 38432;

представник позивача адвокат Беркута В.Л., адреса місцезнаходження: провулок Гарячківський, буд. 1, м. Решетилівка, Полтавського району Полтавської області, пошт. інд.: 38400;

відповідач Решетилівська міська рада Полтавської області, код ЄДРПОУ: 21044065, адреса місцезнаходження: вул. Покровська, буд. 14, м. Решетилівка, Полтавського району Полтавської області, пошт. інд.: 38400, телефон (05363) 2-13-53.

Суддя О.О. Романенко