Ухвала

від 26.05.2023 по справі 759/9444/23

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2-з/759/67/23

ун. № 759/9444/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2023 року Суддя Святошинського районного суду м. Києва Журибеда О.М., розглянувши в приміщенні суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просить вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони будь-яким особам вчиняти дії щодо примусового стягнення заборгованості за виконавчим листом №2-42/11 від 29.03.2012 року, виданим Святошинським районним судом м. Києва, щодо примусового стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Глобалфінанспроект» грошових коштів у сумі 4069037, 84 грн. та зупинення стягнення за виконавчим листом №2-42/11 від 29.03.2012 року, виданим Святошинським районним судом м. Києва, щодо примусового стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Глобалфінанспроект» грошових коштів у сумі 4069037, 84 грн., яке здійснюється в рамках виконавчого провадження №70238125.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що 27.11.2007 року між ОСОБА_2 та ТОВ «КБ «Даніель» було укладено кредитний договір №1180-04-КЗН-Т. 27.11.2007 року між ТОВ «КБ «Даніель» та ОСОБА_1 було укладено договір поруки, за умовами якого позивач поручився за належне виконання зобов`язань ОСОБА_2 перед банком. Вироком суду від 17.08.2009 року ОСОБА_2 було засуджено за вчинення злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190 та ч. 2 ст. 358 КК України до позбавлення волі строком на 5 років. Підставою для засудження ОСОБА_2 стало заволодіння шахрайським способом кредитними коштами в ТОВ «КБ «Даніель» в сумі 55650000, 00 грн. Кредитний договір є нікчемним, а договор поруки є недійсним, як такий, яким забезпечено нікчемний правочин. В той же час на підставі нікчемного договору поруки було видано виконавчі документи про стягнення з ОСОБА_1 , суми боргу, яка виникла з нікчемного кредитного договору. Зазначає, що до суду буде подана позовна заява про скасування виконавчого документу, як такого, що виданий з порушенням чинного законодавства.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.

За таких обставин розгляд заяви проводиться без повідомлення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши письмові докази, подану заяву про забезпечення позову, суд приходить до наступних висновків.

За змістом ст. ст. 149, 150 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, заява про забезпечення позову може бути подана як одночасно із пред`явленням позову, так і на будь-якій стадії процесу.

Перелік заходів забезпечення позову наведений у ст. 150 ЦПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України, підставою для вжиття заходів забезпечення позову є доведена наявність реальної загрози невиконання (утруднення виконання) чи унеможливлення виконання рішення суду. При цьому застосування таких заходів не повинно порушувати прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, що не є учасниками цього судового процесу, а лише запроваджувати тимчасові обмеження, що дасть змогу створити належні умови для запобігання перешкодам у виконанні рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 4 роз`яснень, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно з Рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Шмалько проти України» (п. 43 рішення), право на суд одним із аспектів якого є доступ до правосуддя, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак таке право було б ілюзорним якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Метою забезпечення позову, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Разом із тим, за змістом п. 6 ч. 1 ст. 150 України зупинення стягнення на підставі виконавчого документа можливе за умови оскарження його боржником в судовому порядку. В даному випадку підставою для вжиття заходів забезпечення позову є сам факт оскарження в судовому порядку виконавчого документу, однак відповідна позовна заява не подана, тому підстави для вжиття заходів забезпечення позову відсутні. Вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу, який оскаржується до суду, до подання позовної заяви, ЦПК не передбачено.

Водночас суд вважає, саме по собі оскарження виконавчого документа боржником не може беззаперечно свідчити про те, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Так, обраний позивачем спосіб захисту своїх прав полягає у скасуванні виконавчого документу, як такого, що виданий з порушенням чинного законодавства. У разі позитивного рішення на користь ОСОБА_1 всі виконавчі дії припиняються, а виконавче провадження підлягає закінченню внаслідок скасування виконавчого документу.

Отже, виконання судового рішення про скасування виконавчого документу, як такого, що виданий з порушенням чинного законодавства, буде в будь-якому випадку реалізовано, оскільки цим рішенням буде лише констатовано те, що спірний виконавчий документ є незаконним, що виключає його подальше виконання.

Заявник не ставить питання про поворот виконання чи витребування всього, що було незаконно отримано стягувачем за спірним виконавчим документом. Тому доводи про те, що існує загроза утруднення виконання рішення суду у даній справі, судом не приймаються, оскільки даний спір є немайнового характеру, тобто складнощів у його виконанні не буде, і позивачем не доведено іншого. Тому суд не вбачає підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Суд також враховує те, що вжиття заходів забезпечення позову не повинно бути тотожним вирішенню (задоволенню) позовних вимог, а також порушувати прав та інтереси інших осіб, насамперед, стягувача.

В прохальній частині заяви заявник просить вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони вчинення виконавчих дій щодо примусового виконання спірного виконавчого документу, так вимога є не обґрунтованою, оскільки повністю тотожна зупиненню стягнення на підставі виконавчого документу.

З урахуванням встановлених обставин справи та беручи до уваги предмет спору і зміст можливих позовних вимог, обраний заявником спосіб захисту, суд вважає, що підстави для вжиття заходів забезпечення позову відсутні, оскільки виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог може бути утруднено лише у разі заявлення позовних вимог про поворот виконання та стягнення сум, що бути отримані стягувачем за спірним виконавчим документом. Заявником не доведено, що рішення суду, яким буде скасувано виконавчий документ, як такий, що виданий з порушенням чинного законодавства, не буде виконуватись, тобто загроза утруднення виконання такого рішення, є лише припущенням заявника, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Крім цього, на момент розгляду заяви про забезпечення позову суд не може робити висновок про те, яке саме рішення буде ухвалено за результатами розгляду справи по суті.

Таким чином, суд вважає, що заява ОСОБА_1 є необґрунтованою, тому в її задоволенні необхідно відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 149-153, 158, 258, 260, 264, 261 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повний текст ухвали не був вручений в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення її копії. Суддя О.М. Журибеда