Рішення

від 16.06.2023 по справі 941/1564/21

ПЕТРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2023 рокусмт ПетровеСправа № 941/1564/21 Провадження № 2/941/20/23

Петрівський районний суд Кіровоградської області

в складі: головуючого судді - Колесник С. І.

при секретарі - Проценко К.В.

з участю: позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідачів - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петрове Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якої діє ОСОБА_2 , до Ганнівської загальноосвітньої школи I-III ступенів Петрівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області та Відділу освіти Петрівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, про поновлення на роботі, оплату за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди та усунення дискримінації на робочому місці , -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернулась до суду із вищезазначеним позовом, де просить ухвалити судове рішення, яким визнати незаконним та скасувати наказ директора Ганнівської загальноосвітньої школи І-IІІ ступенів Петрівської селищної ради Олександрійського районуКіровоградської області від05.11.2021року №150-к«Про відстороненнявід роботизавідувача господарством Іскрівської загальноосвітньоїшколі І-ІІІступенів,філії Ганнівськоїзагальноосвітньої школиІ-ІІІступенів ДігуркоІрину Леонідівну»,поновити їїна роботі,зобов`язати виплатитизаробітну платуза часвимушеного прогулу ОСОБА_1 ,сплатити страховийвнесок насоціальне страхуваннята зарахуватиперіод відстороненнявід роботидо страховогостажу,усунути дискримінаціюпо відношеннюдо ОСОБА_1 з бокувідповідачів,а такожстягнути моральнушкоду та сплачені судові витрати, обґрунтовуючи наступним.

Позивачка працює завідуючою господарством в Іскрівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів, філії Ганнівської загальноосвітньої - школи І-ІІІ ступенів з 01 вересня 2020 року.

08.11.2021 року ОСОБА_1 прийшла на своє робоче місце, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 зі своїм адвокатом, ОСОБА_2 , оскільки 04.11.2021 року їй було зачитано повідомлення про відсторонення від роботи з 08.11.2021 року без збереження заробітної плати, але другий екземпляр на руки не було видано та прочитати на руки дане повідомлення ОСОБА_1 не було надано.

Крім того, неодноразово лунали погрози на нарадах, якщо особи, які не нададуть сертифікат вакцинації їх звільнять чи створять всі умови та знайдуть будь-які підстави для звільнення. А більш того наголошували, що якщо не нададуть сертифікат вакцинації від короновірусної хвороби, то час відсторонення є просто прогулом на робочому місці та нібито є всі умови та підстави для звільнення, тому позивач не мала іншого виходу, як 08.11.2021 року прийти зі своїм адвокатом Стойка Р.В., оскільки вона не володіє знаннями в галузі права та боялась, що від погроз буде перейдено до дій та її незаконно буде звільнено.

Оскільки повідомлення про відсторонення від роботи тільки зачитали та другий екземпляр відмовилися надавати позивачу, і вона була не згідна в повному обсязі, тому відповідно відмовилась підписувати дане повідомлення.

Починаючи розмову із завідувачем Іскрівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів філії Ганнівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Стойка Р.В., як адвокат позивача, надала всі документи, які підтверджують її повноваження як представника, для ознайомлення та попросила надати наказ про відсторонення від роботи позивача, однак останній відмовився від його надання.

Крім того під час розмови було надано заперечення на ознайомлення про відсторонення від роботи та заперечення на наказ про відсторонення, однак завідувач Іскрівської загальноосвітньоїшколи І-ІІІступенів філіїГаннівської загальноосвітньоїшколи І-ІІІступенів відмовився від ознайомлення та наголосив, що нічого читати не буде та ніякі заперечення не прийме. Пізніше директор Ганнівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Петрівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області ОСОБА_4 також відмовилась приймати заперечення на ознайомлення про відсторонення від роботи та заперечення на наказ про відсторонення, тому дані заперечення були направлені поштою.

Позивач підписаладаний наказ,але зазначила,що зним незгідна вповному обсязіта просиланадати другийекземпляр,на щоотримала відмову,тому позивачпо справіразом ізсвоїм представникомбули змушенівикликати поліцію,і тількипісля їхприбуття позивачупо справінадали копіюнаказу відсторонення.

Позивачка ОСОБА_1 вважає оскаржуваний наказ незаконним та таким, що підлягає скасуванню судом.

19.01.2022 року та 16.03.2022 року до суду надійшли уточнені позовні заяви, в яких вказано, що 09.03.2022 року ОСОБА_1 звільнилась з займаної посади, що дає можливість зазначити точний період вимушеного прогулу в зв`язку з чим, позивачка та її представник просять суд визнати незаконним та скасувати наказ наказ директора Ганнівської загальноосвітньої школи І-IІІ ступенів Петрівської селищної ради Олександрійського районуКіровоградської області від 05.11.2021 року № 150-к «Про відсторонення від роботи завідувача господарством Іскрівської загальноосвітньої школі І-ІІІ ступенів, філії Ганнівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Дігурко Ірину Леонідівну», стягнути на користь позивача моральну шкоду, витрати на правову (юридичну) допомогу та витрати на сплату судового збору, стягнути з відповідачів по справі заробітну плату ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу починаючи з моменту відсторонення, а саме, з 08.11.2021 року і до дня звільнення з посади завідувача господарством Іскрівської загальноосвітньої школи I-III ступенів, філії Ганнівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, а саме, 09.03.2022 року, зобов`язати відповідачів по справі сплатити страховий внесок на соціальне страхування та зарахувати період відсторонення від роботи до страхового стажу (стажу роботи) ОСОБА_1 .

Позивачка та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позові.

Представник відповідачів в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити в задоволенні позову у повному обсязі, обґрунтовуючи це тим, що за період дії наказу МОЗ №2153 від 04.10.2021 року заклад освіти працював очно, тому організація праці для даних працівників у формі дистанційна/надомна була не можливою. Відсторонений працівник ОСОБА_1 харчувалась в їдальні (була відповідальною за прийом продуктів харчування) і відповідно здійснювався контакт з продуктами харчування та готовою продукцією для здобувачів освіти та працівників. У цей період здійснювався громадський огляд стану організації гарячого харчування батьками здобувачів освіти та громадськістю, які також контактували б з даним працівником. Крім того у період дії адаптивного карантину спричиненої короновірусною хворобою СOVID-19 Олександрійський відділ Державної установи «Кіровоградський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України» неодноразово повідомляв про випадки захворювання працівників та здобувачів освіти на короновірусну хворобу СOVID-19 спричиненої вірусом SARS-СоV-2 (2класи із9були відправленіза цейперіод накарантин), що становило загрозу для невакцинованих працівників.

Суд, заслухавши сторони, дослідивши документи справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка працювала завідуючою господарством в Іскрівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів, філії Ганнівської загальноосвітньої - школи І-ІІІ ступенів з 01 вересня 2020 року (а.с.143-146).

На підставі повідомлення №01-18/34/1 від 03.11.2021 року ОСОБА_1 було проінформовано про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19.

Однак, у зв`язку з ухиленням ОСОБА_1 від обов`язкового профілактичного щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, наказом директора Ганнівської загальноосвітньої школи І-IІІ ступенів Петрівської селищної ради Олександрійського районуКіровоградської області № 150-к від 05.11.2021 року «Про відсторонення від роботи завідувача господарством Іскрівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, філії Ганнівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Дігурко Ірини Леонідівни», керуючись статтею 46 КЗпП, частиною 2 статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 року № 1645-111, наказом МОЗ «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» від 04.10.2021 року № 2153 та пунктом 41-6 Постанови КМУ від 09.12.2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» позивачку ОСОБА_1 , завідувача господарством Іскрівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, філії Ганнівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів було відсторонено від роботи з 08.11.2021 року на час відсутності щеплення проти COVID-19 без збереження заробітної плати (а.с.104).

Позивачка ОСОБА_1 була не згодна з даним наказом, про що зазначила при його ознайомленні, окрім того 08.11.2021 року подала директору Ганнівської загальноосвітньої школи І-IІІ ступенів Петрівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області Канівець О.М. та завідувачу Іскрівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, філії Ганнівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Янишину В.М. заперечення на наказ про відсторонення від роботи №150-к від 05.11.2021 року (а.с.88-93).

Наказом директора Ганнівської загальноосвітньої школи І-IІІ ступенів Петрівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області № 38-к від 03.03.2022 року «Про допуск до роботи ОСОБА_1 », керуючись наказом Міністерства охорони здоров`я України від 25 лютого 2022 року №380 «Про зупинення дії наказу Міністерства охорони здоров`я України від 04 довтня 2021 року №2153», ОСОБА_1 , завідувача господарством Іскрівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, філії Ганнівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів,булодопущено дороботи з04.03.2022року дозавершення воєнного стану в Україні (а.с.123).

Наказом директора Ганнівської загальноосвітньої школи І-IІІ ступенів Петрівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області №40-к від 07.03.2022 року «Про звільнення ОСОБА_1 », ОСОБА_1 звільнено з посади завідувача господарством Іскрівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, філії Ганнівської загальноосвітньої - школи І-ІІІ ступенів, згідно п.1 ст.36 КЗпП України за угодою сторін 09 березня 2022 року (а.с.116).

Мотиви,з якихвиходить суд,та застосованінорми права.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до частини першоїстатті 46 КЗпП України відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається в разі:

- появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння,

- відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони;

- в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно із Положенням про Міністерство охорони здоров`я України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267(в редакціїпостанови Кабінету Міністрів Українивід 24 січня 2020 року № 90), Міністерство охорони здоров`я України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, а також захисту населення від інфекційних хвороб, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, попередження та профілактики неінфекційних захворювань.

Накази Міністерства охорони здоров`я України, видані в межах повноважень, передбачених законом, є обов`язковими до виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими держадміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та громадянами (пункт 8 вказаного Положення).

Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 04 жовтня 2021 року №2153 затверджено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням.

Відповідно до цього Переліку обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України цієї хвороби, підлягають працівники:

1) центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів;

2) місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів;

3) закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності;

4) підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади;

5) установ і закладів, що надають соціальні послуги, закладів соціального захисту для дітей, реабілітаційних закладів;

6) підприємств, установ та організацій, включених до Переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року № 83.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 25 лютого 2022 року № 380, який набрав чинності 01 березня 2022 року, зупинено дію наказу Міністерства охорони здоров`я України від 04 жовтня 2021 року № 2153 до завершення воєнного стану в Україні, який триває в Україні з 24 лютого 2022 року відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з подальшими змінами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2022 року № 372внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України № 1236, зокрема на період воєнного стану:

- фізичним особам і суб`єктам господарювання рекомендовано дотримуватися протиепідемічних заходів, спрямованих на запобігання поширенню COVID-19;

- фізичним особам рекомендовано забезпечити отримання повного курсу вакцинації від COVID-19 вакцинами, включеними ВООЗ до переліку дозволених для використання в надзвичайних ситуаціях;

- закладам охорони здоров`я забезпечити готовність до реагування на спалахи COVID-19 в умовах воєнного стану;

- пункт 41-6 постанови № 1236 було доповнено абзацом такого змісту: «Положення цього пункту не застосовуються на період воєнного стану».

Указане вище свідчить про те, що після набрання чинності цими нормативно-правовими актами і до завершення воєнного стану в Україні до працівників, які належать до Переліку № 2153, не може бути застосовано відсторонення від роботи у зв`язку з відсутністю щеплення від COVID-19.

Питання відсторонення від роботи додатково регламентовано вЗаконі України від 24 лютого 1994 року № 4004-XII «Про забезпечення санітарногоі епідемічного благополуччя населення» (далі - Закон № 4004-XII)та Інструкції про порядок внесення подання про відсторонення осіб від роботи або іншої діяльності, затвердженанаказом Міністерства охорони здоров`я України від 14 квітня 1995 року № 66(далі -Інструкція № 66).

Підприємства, установи і організації зобов`язані усувати за поданням відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби від роботи, навчання, відвідування дошкільних закладів осіб, які є носіями збудників інфекційних захворювань, хворих на небезпечні для оточуючих інфекційні хвороби, або осіб, які були в контакті з такими хворими,з виплатою у встановленому порядку допомоги з соціального страхування, а також осіб, які ухиляються від обов`язкового медичного огляду або щеплення проти інфекцій, перелік яких встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я (абзац шостий частини першої статті 7 Закону № 4004-XII).

Відповідно до пункту 2.3 Інструкції № 66 з урахуванням змін, внесених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 30 серпня 2011 року № 544, подання про відсторонення від роботи або іншої діяльності - це письмовий організаційно-розпорядчий документ Державної санітарно-епідеміологічної служби України, який зобов`язує роботодавців у встановлений термін усунути від роботи або іншої діяльності зазначених у поданні осіб.

Згідно з підпунктом 1.2.5 пункту 1.2 Інструкції № 66 особами, які відмовляються або ухиляються від профілактичних щеплень, визнаються громадяни та неповнолітні діти, а також окремі категорії працівниківу зв`язку з особливостями виробництва або виконуваної ними роботи, які необґрунтовано відмовились від профілактичного щеплення, передбаченого Календарем профілактичних щеплень в Україні, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я України від 16 вересня 2011 року № 59, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10 жовтня 2011 року за № 1159/19897.

Відповідно до пункту 2.2 Інструкції № 66 право внесення подання про відсторонення від роботи або іншої діяльності надано головному державному санітарному лікарю України, його заступникам, головним державним санітарним лікарям Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва, Севастополя та їх заступникам, головним державним санітарним лікарям водного, залізничного, повітряного транспорту, водних басейнів, залізниць, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державного управління справами, Служби безпеки України та їх заступникам, іншим головним державним санітарним лікарям та їх заступникам, а також іншим посадовим особам Державної санітарно-епідеміологічної служби, що уповноважені на те керівниками відповідних служб.

Пунктом 2.5 Інструкції № 66 визначено, що подання про відсторонення від роботи або іншої діяльності складають у двох примірниках, один з яких направляється роботодавцю, що зобов`язаний забезпечити його виконання, а другий зберігається у посадової особи, яка внесла подання. Подання про відсторонення від роботи або іншої діяльності складається за формою згідно з додатком 1 до цієї Інструкції.

Згідно з пунктом 2.7 Інструкції № 66 термін, на який відсторонюється особа, залежить від епідеміологічних показань та встановлюється згідно з додатком № 2 до цієї Інструкції.

Положення абзацу шостого частини першої статті 7 Закону № 4004-XII та Інструкції № 66 не охоплюють порядок відсторонення від роботи у зв`язку з відмовою чи ухиленням від проведення обов`язкових профілактичних щеплень для запобігання захворюванню на COVID-19. Обов`язки роботодавців щодо забезпечення епідеміологічного благополуччя населення визначені не тільки Законом № 4004-XII. Постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2021 року № 1096 передбачено, що відсторонення працівників в межах відповідних заходів боротьби з пандемією COVID-19 керівник підприємства, установи, організації проводить відповідно достатті 46 КЗпП України, частини другої статті 12 Закону «Про захист населення від інфекційних хвороб» і частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу».

Таким чином, відсторонення від роботи (виконання робіт) певних категорій працівників, які відмовляються або ухиляються від проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19, було передбачене законом. Приписи законів України з приводу такого відсторонення є чіткими, зрозумілими та за дотримання визначеної в них процедури дозволяють працівникові розуміти наслідки його відмови або ухилення від такого щеплення за відсутності медичних протипоказань, виявленої за наслідками медичного огляду, проведеного до моменту відсторонення, а роботодавцеві дозволяють визначити порядок його дій щодо такого працівника.

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 130/3548/21 (провадження № 14-82цс22).

Отже, відмова або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 є підставою для відсторонення від роботи працівників, які підлягають обов`язковим профілактичним щепленням відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров`я України від 04 жовтня 2021 року № 2153.Як виняток, невакцинований працівник може бути допущений до роботи, якщо надасть роботодавцю медичний висновок про наявність абсолютних протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я.

При цьому, саме працівник має надати роботодавцю документи, які підтверджуватимуть проходження повного курсу вакцинації проти COVID-19 або першого етапу вакцинації (одна доза), або надати медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я.

Таким чином, з огляду на те, що позивачка не надала роботодавцю документи на підтвердження наявності профілактичного щеплення від COVID-19 або довідку про абсолютні протипоказання до вакцинації проти COVID-19, директор Ганнівської загальноосвітньої школи І-IІІ ступенів Петрівської селищної ради Олександрійського районуКіровоградської області правомірно прийняла рішення про тимчасове відсторонення від роботи позивача.

Разом з тим, у пунктах а, б статті 10 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» встановлено обов`язки громадян у сфері охорони здоров`я, зокрема, піклуватись про своє здоров`я та здоров`я дітей, не шкодити здоров`ю інших громадян; у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення.

Отже, недотримання загальних правових обов`язків, спрямованих на охорону здоров`я людей, по своїй суті має на меті застосування захисних, а не каральних заходів.

Таким захисним заходом законодавством визначено відсторонення від роботи.

Суд визнає, що відсторонення позивачки від роботи має наслідком втрату заробітної плати, відповідно, позбавлення позивачки засобів для існування. Однак це було прямим наслідком її рішення свідомо обрати саме такий спосіб поведінки для себе особисто, відмовитися від виконання юридичного обов`язку, метою якого є захист здоров`я, в першу чергу свого.

Окрім того, відсторонення не є порушенням права ОСОБА_1 на працю, оскільки за нею зберігалось робоче місце, посада, а трудові відносини лише призупинилися.

Відтак, на переконання суду, відсторонення позивачки від роботи ґрунтується на вимогах чинного законодавства, здійснено в спосіб, передбачений законом та за наявності правових та фактичних на це підстав.

Крім того, з огляду на те, що ОСОБА_1 правомірно відсторонено від роботи і у зазначений період вона не виконувала трудових обов`язків, відтак відсутні підстави для стягнення на її користь заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Щодо вимог позивачки про стягнення на її користь моральної шкоди, то суд зазначає наступне.

За змістом частин 1, 2ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я та у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

На підтвердження своїх вимог, ОСОБА_1 посилалась на обставини заподіяння їй моральної шкоди внаслідок відсторонення від роботи, що призвело до моральних страждань, втрати життєвих зв`язків.

Відповідно дост.237-1КЗпП України відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Зазначена норма закону містить перелік юридичних фактів, що складають підставу виникнення правовідносин щодо відшкодування власником або уповноваженим ним органом завданої працівнику моральної шкоди.

Оскільки факту порушень прав позивачки у сфері трудових відносин, які б призвели до моральних страждань, судом не встановлено, підстави для відшкодування моральної шкоди згідно ізст.237-1КЗпП України відсутні.

З огляду на наведені вище норми права, встановлені фактичні обставини справи, що мають суттєве значення для її вирішення, оцінюючи належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає,що в задоволенні позовнихвимог ОСОБА_1 необхідно відмовити.

Разом з тим, відповідно до ст.264ЦПК України суд під час ухвалення рішення вирішує питання щодорозподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч. 1ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.2 п.1 ч.3ст. 133 ЦПК Українирозмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат,пов`язаних зрозглядом справи,належать витрати на професійну правничу допомогу.

На підставі ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Враховуючи, що суд відмовляє у задоволенні позову, тому понесені судові витрати у виді судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України,залишає за позивачкою.

Європейський суд з прав людини зазначав, що пункт перший статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», від 18 липня 2006 року № 63566/00, § 23).

У контексті вищенаведеного, суд вважає наведене обґрунтування цього рішення достатнім.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3,27,43,49 Конституції України, ст.ст.2, 46,153,237-1 КЗпП, ст.23 ЦК України, ст.ст.2,4,76,81,89,133,137,141,213, 263,264,265,268,279,354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , від імені якої діє ОСОБА_2 , до Ганнівської загальноосвітньої школи I-III ступенів Петрівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області та Відділу освіти Петрівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, про поновлення на роботі, оплату за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди та усунення дискримінації на робочому місці - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після відмови у відкритті апеляційного провадження, повернення апеляційної скарги, залишення її без розгляду, ухвалення іншого рішення, яким закінчується апеляційне провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст рішення складено 16 червня 2023 року.

Суддя Петрівського районного суду

Кіровоградської області С. І. Колесник