Постанова

від 16.06.2023 по справі 202/4626/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4798/23 Справа № 202/4626/23 Суддя у 1-й інстанції - Марченко Н.Ю. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2023 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого Барильської А.П.,

суддів: Зайцевої С.А., Максюти Ж.І.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу

ОСОБА_1

на ухвалу Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 03 квітня 2023 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Служба у справах дітей виконавчого комітету Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визначення місця проживання дитини,-

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей виконавчого комітету Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, про визначення місця проживання дитини.

Ухвалою Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 03 квітня 2023 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей виконавчого комітету Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, про визначення місця проживання дитини направлено до Саратського районного суду Одеської області.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду Індустріальним районним судом м.Дніпропетровська.

Апеляційна скарга мотивована тим, що згідно статті 28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу, встановлення місця проживання дитини можуть пред`являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров`я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. Вказував, що малолітній син ОСОБА_3 з моменту народження проживає з ним за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.44-45).

Відзив на апеляційну скаргу не надано.

Згідно з п.1 ч.1 ст.274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями встановленими цією главою.

Згідно ч.2 ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1,5,6,9,10,14,19,37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи та без їх виклику.

Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Отже, враховуючи викладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу про передачу справи за підсудністю підлягає розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без їх виклику.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Передаючи справу до Саратського районного суду Одеської області суд першої інстанції виходив з того, що згідно з ч.1 ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Підстави для застосування у цій справі положень ст.28 ЦПК України, яка передбачає альтернативну підсудність за вибором позивача, відсутні.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року №3477-IV, інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини дає підстави для висновку, що суд буде вважатися встановленим законом лише за умови, що він утворений безпосередньо на підставі закону, діє в межах своєї предметної, функціональної та територіальної юрисдикції й у законному складі суду.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 27 ЦПК України визначено, що позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до Індустріального районного суду м.Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей виконавчого комітету Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, про визначення місця проживання дитини.

Відповідно до ст. 187 ч.6 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому ст. 31 цього Кодексу (ч.9 ст. 187 ЦПК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд до іншого суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Матеріали справи свідчать, що суд виконав вимоги ч. 6 ст. 187 ЦПК України, встановивши зареєстроване місце проживання відповідачки (а.с.39)

Встановивши, що зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_2 є: АДРЕСА_2 , суд в оскаржуваній ухвалі дійшов вірного висновку, що справа підсудна саме Саратському районному суду Одеської області.

Згідно з частиною першою статті 28 ЦПК України позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Вказаною нормою передбачено чіткий перелік позовних заяв, які можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача, серед якого вимоги про визначення місця проживання дитини відсутні.

З огляду на викладене посилання апеляційної скарги про можливість пред`явлення даного позову до суду за місцем реєстрації позивача, у відповідності до ст.28 ЦПК України, колегія суддів зазначає, що зазначена стаття не передбачає альтернативної підсудності справ про визначення місця проживання дитини, а тому дані посилання ґрунтуються на помилковому тлумаченні положень діючого процесуального законодавства та не можуть бути прийняті до уваги.

Інші доводи апеляційної скарги суттєвими не являються, оскільки не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення питання. Тому апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала суду є законною та обґрунтованою і її слід залишити без змін.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.367,374,375,381-383 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 03 квітня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: А.П. Барильська

Судді: С.А. Зайцева

Ж.І. Максюта