Постанова

від 18.05.2023 по справі 926/2179/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2023 р. Справа №926/2179/20

Західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого - судді МАТУЩАКА О.І.

суддів ПЛОТНІЦЬКОГО Б.Д. ЗВАРИЧ О.В.

за участю секретаря судового засідання Гулик Н.Г.

за участю представників:

від апелянта (відповідача-2) Решетов В.В. - адвокат (в режимі відеоконференції)

від позивача: Пашніна А.В. - адвокат (в режимі відеоконференції)

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю

«Есперанса-Плюс» б/н від 04.03.2021 (вх. №01- 05/903/21 від 15.03.2021)

на рішення Господарського суду Чернівецької області від

04.02.2021 (повний текст складено 12.02.2021, суддя М.О. Гурин)

та на додаткове рішення Господарського суду Чернівецької області від

18.02.2021 (повний текст рішення складено 19.02.2021, суддя М.О. Гурин)

у справі №926/2179/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

«Мамаївський агропромисловий комбінат»

до відповідачів: 1)Товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпатаукціон»

2) Товариства з обмеженою відповідальністю

«Есперанса-Плюс»

3) Арбітражного керуючого Шевчука Тараса Ігоровича

за участю третьої особи, яка

не заявляє самостійних вимог на

предмет спору

на стороні відповідачів Приватного нотаріуса Троянської Марії Миколаївни

про визнання недійсними результатів аукціону та

договору купівлі-продажу

ВСТАНОВИВ:

Суть спору.

28.09.2020 до Господарського суду Чернівецької області надійшла позовна заява ТОВ «Мамаївський агропромисловий комбінат» до відповідачів: ТОВ «Прикарпатаукціон», ТОВ «Есперанса-Плюс» та арбітражного керуючого Шевчука Т.І. про визнати недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна боржника ТОВ «Мамаївський агропромисловий комбінат», проведеного 18.08.2016; визнання недійсним протокол №1 другого повторного аукціону з продажу майна боржника від 18.08.2016; визнання недійсним договору купівлі-продажу майна від 09.09.2016, укладеного за результатами другого повторного аукціону з продажу майна боржника; визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні №1372, виданого 10.10.2016 приватним нотаріусом Кіцманського районного нотаріального округу Чернівецької області Троянською М.М. та визнання протиправним і скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності від 10.10.2016 №16976899 на нерухоме майно: будівля старої котельні, О, 665 кв.м., будівля складу готової продукції, М, споруди теплиць 1,2 3000 кв.м., трансформаторна будка Е.Н, очисні споруди 7, 8, споруди теплиць № 3, 4, 6 знесені, за ТОВ «Есперанса-Плюс».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у межах справи №926/1307-б/15 про банкрутство ТОВ «Мамаївський агропромисловий комбінат» було проведено аукціон і продано нерухоме майно товариства за 297 974 грн ТОВ "Есперанса-Плюс", яке перебувало під арештом за постановою від 03.09.2012 року старшого слідчого з ОВС СВ ДПС у Чернівецькій області, підполковника податкової міліції Северина Б.Ю. Кошти отримані від реалізації майна розподілені у ліквідаційній процедурі. При цьому, позивач не вказував на недобросовісну чи неправомірну поведінку покупця майна - ТОВ «Есперанса-Плюс» під час придбання ним цього нерухомого майна.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 04.02.2021, позов задоволено частково. Визнано недійсними: результати другого повторного аукціону з продажу майна боржника; договір купівлі-продажу майна від 09.09.2016, укладений за результатами другого повторного аукціону та свідоцтво про придбання нерухомого майна на аукціоні, виданого 10.10.2016 приватним нотаріусом Кіцманського районного нотаріального округу Чернівецької області Троянською М.М. У решта позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням цього ж суду від 18.02.2021 стягнуто з кожного з трьох відповідачів по 2 600 грн (загалом 7 800 грн) витрат на правничу допомогу за розгляд справи у суді першої інстанції.

В частині визнання недійсними результатів аукціону, договору та свідоцтва, рішення суду мотивоване тим, що:

- існує різниця у майні, що було зазначене у оголошенні для проведення аукціону і тому, що було предметом договору купівлі-продажі, укладеному за результатами такого аукціону (більше 10 084 м.кв.);

- майно яке було реалізовано на аукціоні перебувало під арештом у кримінальному провадженні з 2012 року.

Переможець аукціону і відповідач у справі ТОВ «Есперанса-Плюс» подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Чернівецької області від 04.02.2021 та на додаткове рішення Господарського суду Чернівецької області від 18.02.2021 про стягнення витрат на правничу допомогу.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу та інших учасників справи.

ТОВ «Есперанса-Плюс» обгрунтувало свою апеляційну скаргу тим, що:

- суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог та позбавив ТОВ "Есперанса-Плюс" права власності на нерухоме майно без сплати компенсації, що є порушенням статті 1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод;

- не з`ясував обставин втрати позивачем права власності на нерухоме майно у провадженні справи про банкрутство. В дійсності через незаконні дії органів державної влади спір виник між ТОВ «Мамаївський агропромисловий комбінат», в тому числі його директором, і державою в особі податкового органу - Головного управління ДФС у Чернівецькій області та правоохоронних органів, які підтримували обвинувачення відносно директора боржника у кримінальній справі про ухилення від сплати податків у якій постановлено виправдовувальний вирок. Апелянт не може нести тягар негативних наслідків, адже придбало нерухоме майно на аукціоні, сплатило кошти, які розподілені у ліквідаційній процедурі банкрутства між різними особами, у тому числі до державного бюджету. Позивач обрав неналежний спосіб захисту. Крім того, позивач пропустив строк позовної давності, що є самостійною підставою для відмови у позові.

Тому просив оскаржуване основне рішення скасувати у частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення про відмову у задоволені позову у повному обсязі. А оскільки додаткове рішення є наслідком постановлення основного, то відповідно таке також скасувати і відмовити повністю у задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач - ТОВ «Мамаївський агропромисловий комбінат» подало відзив на апеляційну скаргу у якій просить оскаржені рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Такий відзив загалом мотивований тими ж обставинами, що і оспорюване рішення суду першої інстанції. Окрім цього зазначено, що у цій справі шкода, яку вбачає скаржник у вигляді необхідності відшкодування вартості майна має бути задоволена за рахунок держави в особі Кіцманської ОДПІ ГУ ДФС у Чернівецькій області.

Вказані вище апеляційна скарга та відзив на неї було подано до суду апеляційної інстанції під час попереднього апеляційного перегляду, яким це ж оспорюване рішення суду першої інстанції від 04.02.2021 та додаткове рішення від 18.02.2021 були скасовані з підстав належності розгляду цього спору в межах справи про банкрутство в силу вимог ст. 7 КУзПБ, а не поза межами такого банкрутського провадження у окремому позовному провадженні, незважаючи на те, що провадження у справі про банкрутство позивача № 926/1307-б/15 уже було закритим.

Постановою Верховного Суду від 06.09.2022 у цій справі касаційну скаргу ТОВ «Мамаївський агропромисловий комбінат» задоволено частково, постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.02.2022 скасовано, а справу у скасованій частині надіслано на новий розгляд до Західного апеляційного господарського суду.

В зазначеній постанові Верховний Суд зокрема зазначив, що суд апеляційної інстанції не перевіряв законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду саме по суті заявлених позовних вимог і зокрема в частині поставленого ТОВ «Есперанса-Плюс» питання пропуску ТОВ «Мамаївський агропромисловий комбінат» строку позовної давності.

Окрім цього, під час нового розгляду суду апеляційної інстанції належить врахувати викладене у цій постанові, повно та всебічно перевірити фактичні обставини справи, дати належну оцінку зібраним у справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого постановити законне і обґрунтоване рішення.

Узагальнені доводи та додаткові пояснення учасників справи під час нового розгляду справи у Західному апеляційному господарському суді.

Апелянт - ТОВ «Есперанса Плюс» подав письмові пояснення щодо новітньої судової практики стосовно того, що визнання недійсними торгів (аукціону) не є належними та ефективними способами захисту у даній справі. Зазначив, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі №910/12525/20 зроблено правовий висновок, згідно з яким правова природа процедур реалізації майна на прилюдних торгах полягає в продажу майна, тобто у вчиненні дій, спрямованих на виникнення в покупця зобов`язання зі сплати коштів за продане майно та передання права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. З аналізу ч.1 ст. 650, ч.1 ст. 655 та ч.4 ст. 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Такі висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17 (пункти 42-44), від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17 (пункт 7.4), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункти 45-47).

Отже, торги є правочином. Якщо вони завершуються оформленням договору купівлі-продажу, то оскаржити можна договір, а вимоги про визнання недійсними торгів (аукціону) та протоколу електронного аукціону не є належними та ефективними способами захисту.

Аналогічний правовий висновок зроблено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2022 у справі №914/2618/19, а також у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.12.2022 у справі №910/14129/20.

Окрім цього, апелянт підтримав доводи та вимоги викладені в попередній апеляційній скарзі.

Позивач - ТОВ «Мамаївський агропромисловий комбінат» також подав додаткові письмові пояснення щодо питання ефективності та належності обраного позивачем способу захисту своїх прав у взаємозв`язку із ст. 388 ЦК України. Зазначив, що відповідач -ТОВ «Есперанса-Плюс» придбав майно поза згодою власника у процедурі банкрутства і в рамках діючого арешту на майно. Таким чином, відповідач міг знати про накладений арешт на майно, отримавши інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яка є відкритою.

Тому, у даному судовому процесі неможливо застосувати спосіб захисту, передбачений ст. 388 ЦК України, оскільки ТОВ «Есперанса-Плюс», очевидно не є добросовісним набувачем.

Окрім цього, позивач покликався на постанову Верховного Суду від 06.09.2022 у цій справі, в якій серед іншого зазначено, що відчуження майна з прилюдних торгів (аукціонів) належить до угод купівлі-продажу та така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, позивач вважає, що вказані у позовній заяві спосіб захисту є єдиним ефективним способом захисту в цій справі та призведе до поновлення порушених прав позивача, оскільки з моменту коли відповідач де-юре став власником майна, він фактично лише володів майном як титульний власник. Весь час майно та ключі від усіх приміщень знаходиться у віданні позивача, де-факто власником майна весь цей час залишався позивач. Майно витребовувати у відповідача не потрібно, оскільки відповідач цим майном не володіє.

Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення та додаткове рішення суду першої інстанції - без змін.

У цьому судовому засіданні, проведеному 18.05.2023 в режимі відеоконференції взяв участь представник ТОВ «Есперанса-Плюс», який підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.

Представник ТОВ «Мамаївський агропромисловий комбінат» не забезпечила належне проведення судового засідання в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, що підтверджується довідкою судового розпорядника Західного апеляційного господарського суду від 18.05.2023.

Враховуючи те, що відповідно до ч.5 ст.197 ГПК України, ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку, тощо, несе учасник справи, який подав відповідну заяву, а також те, що представник позивача у попередніх судових засіданнях була присутня і надавала усні пояснення по суті позовних вимог та по суті заперечень на доводи і вимоги апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги та завершення апеляційного перегляду у цьому судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи в сукупності з письмовими та усними доводами сторін та їх представників у судових засіданнях, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду, дійшла висновку, що апеляційну скаргу належить задоволити, з огляду на таке.

Фактичні обставини справи.

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 20.11.2007 за ТОВ «Мамаївський агропромисловий комбінат» було зареєстровано на праві приватної власності будівлі та споруди, які знаходяться за адресою: Чернівецька область, Кіцманський район с. Мамаївці, вулиця Кіцманська, 48, а саме: споруди теплиць 3, 6, 20000 кв.м., будівля старої котельні, О, 548,00 кв.м., будівля складу готової продукції, М, споруди теплиць 1, 2, 4, 30000 кв.м., трансформаторна будка Е, Н, очисні споруди 7, 8 (а.с. 75, Т.1).

03.09.2012 слідчим відділом ДПС у Чернівецькій області винесено постанову, якою накладено арешт на нерухоме майно зареєстроване на праві приватної власності за ТОВ «Мамаївський агропромисловий комбінат» будинок №48 по вулиці Кіцманській с.Мамаївці Кіцманського району Чернівецької області, що підтверджується копією постанови про накладення арешту на майно (а.с. 108, Т.1).

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна №61172107 від 10.06.2016, в такому Реєстрі зареєстровано обтяження №12944826 від 03.09.2012 а саме: арешт нерухомого майна ТОВ «Мамаївський агропромисловий комбінат» (а.с. 64-66, Т.1).

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 13.08.2015 у справі №926/1307-б/15 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ «Мамаївський агропромисловий комбінат», визнано безспірні вимоги Кіцманської ОДПІ ГУ ДФС у Чернівецької області до боржника у сумі 2 722 093,58 грн, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном строком на 115 календарних днів.

Ухвалою у цій справі від 01.02.2016 у справі №926/1307-б/15 затверджено реєстр вимог кредиторів у сумі 4 655 784,63 грн, а постановою від 23.03.2016 визнано банкрутом ТОВ «Мамаївський агропромисловий комбінат», відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Камерзана З.Д.

23.03.2016 офіційно оприлюднено оголошення про визнання ТОВ «Мамаївський агропромисловий комбінат» банкрутом на веб-сайті Вищого господарського суду України.

21.04.2016 між ліквідатором банкрута Комерзаном З.Д. та ТОВ «Прикарпатаукціон» укладено договір на організацію аукціону за умовами якого виконавець зобов`язується здійснити комплекс послуг із проведення аукціону та пошуку покупців на майно продавця, надалі - об`єкти: цілісний майновий комплекс до складу якого входять об`єкти нерухомого майна, що складається з наступних будівель та споруд, які знаходяться за адресою: Чернівецька область, Кіцманський район с.Мамаївці, вулиця Кіцманська, 48, а саме: будівля старої котельні (літера О згідно технічного паспорта), загальною площею 665,0 кв.м., будівля складу готової продукції (літ. М) загальною площею 755,4 кв.м., трансформаторна будка (літ. Е), площею основи 7,7 кв.м., споруди теплиць (№1 і 2), площею 10000 кв.м. кожна, очисні споруди (№7 і 8). Початкова вартість 4655784,63 грн (пункт 1.1. договору про організацію аукціону).

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 23.05.2016 арбітражного керуючого Комерзана З.Д звільнено від виконання обов`язків ліквідатора ТОВ «Мамаївський агропромисловий комбінат», а новим ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Шевчука Т.І.

У зв`язку із відсутністю зареєстрованих покупців на попередніх двох аукціонах, ТОВ «Прикарпатаукціон» опублікувавши відповідне оголошення (а.с. 83, Т.1), повідомило про проведення 18.08.2016 другого повторного аукціону по продажу майна ТОВ «Мамаївський агропромисловий комбінат» за ціною 2979704,00 грн, без врахування ПДВ.

Згідно проекту договору купівлі-продажу нерухомого майна та проекту акту приймання-передачі нерухомого майна, які долучались до оголошень про проведення аукціону (а.с. 85-87, Т.1), додатку №1 до оголошення про проведення аукціону (а.с. 73-74, Т.1) предметом продажу є: об`єкти нерухомого майна, що складається з наступних будівель та споруд, які знаходяться за адресою: Чернівецька область, Кіцманський район с. Мамаївці, вулиця Кіцманська, 48, а саме: будівля старої котельні (літера О згідно технічного паспорта), загальною площею 665,0 кв.м., будівля складу готової продукції (літ. М) загальною площею 755,4 кв.м., трансформаторна будка (літ. Е), площею основи 7,7 кв.м., споруди теплиць (№1 і 2), площею 10000 кв.м. кожна, очисні споруди (№7 і 8).

Вказані об`єкти нерухомості зазначені і в договорі на організацію аукціону від 21.04.2016, в якому зазначено, що дані об`єкти входять до складу цілісного майнового комплексу ТОВ «Мамаївський агропромисловий комбінат».

Відповідно до протоколу № 1 про проведення аукціону від 18.08.2016 переможцем другого повторного аукціону з продажу майна боржника стало ТОВ «Есперанса-Плюс», запропонувавши ціну 297 974,00 грн (а.с. 88, Т.1).

09.09.2016 між ТОВ «Мамаївський агропромисловий комбінат» та ТОВ «Есперанса-Плюс» укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, п. 1 якого визначено, що метою договору є оформлення результатів аукціону, який відбувся 18.08.2016 та проводився ТОВ «Прикарпатаукціон» по продажу об`єктів нерухомого майна, що складається з наступних будівель та споруд, які знаходяться за адресою: Чернівецька область, Кіцманський район с. Мамаївці, вулиця Кіцманська, 48, а саме: будівля старої котельні (літера О згідно технічного паспорта), загальною площею 665,0 кв.м., будівля складу готової продукції (літ. М) загальною площею 755,4 кв.м., трансформаторна будка (літ. Н), площею основи 84, кв.м., трансформаторна будка (літ. Е), площею основи 7,7 кв.м., споруди теплиць (№1 і 2), площею 10000 кв.м. кожна, очисні споруди (№7 і 8) (а.с. 14, Т.2).

10.10.2016 приватним нотаріусом Троянською М.М. видано свідоцтво №1372 про придбання нерухомого майна на аукціоні на будівлі та споруди, які знаходяться за адресою: Чернівецька область, Кіцманський район, с. Мамаївці, вулиця Кіцманська, 48 з переліком майна, який зазначено у договорі купівлі-продажі, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна №222148057 від 31.08.2020 (а.с. 106, Т.1).

На підставі викладеного, місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні встановив, що у всіх вищезазначених документах існує різниця як у визначенні кількості об`єктів які підлягали продажу та і у визначенні площ об`єктів (більше ніж 10 084 кв.м.).

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд у даній справі дійшов висновку про неправомірність проведених 02.06.2016, 29.06.2016 та 18.08.2016 аукціонів з реалізації майна ТОВ «Мамаївський агропромисловий комбінат» з огляду на накладений в межах кримінального провадження постановою від 03.09.2012 арешту на нерухоме майно позивача, та встановлені порушення при проведенні та оформленні самого предмету аукціону, які полягали у незрозумілій для суду зміні у всіх документах як кількості об`єктів, які були продані, так і їх площі.

Оцінка суду.

Щодо обов`язковості виконання вказівок суду касаційної інстанції.

Відповідно до ст. 316 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Постанова суду касаційної інстанції не може містити вказівок для суду першої або апеляційної інстанції про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи.

Єдина конкретна вказівка Верховного Суду у цій справі від 06.09.2022 стосується перевірки законності та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду саме по суті розгляду заявлених позовних вимог, і зокрема, в частині висунутого ТОВ «Есперанса-Плюс» питання пропуску ТОВ «Мамаївський агропромисловий комбінат» строку позовної давності.

Проте, конкретна вказівка щодо перевірки правильності застосування судом першої інстанції строку позовної давності є похідною від попередньої вказівки про розгляд спору по суті. Тобто, не розглянувши спір по суті позовних вимог, неможливо приступити до виконання вказівки про дослідження строку, протягом якого особа може звернутися до суду за захистом порушеного права, якщо факт такого порушення матиме місце.

Щодо способу захисту та інші обставини.

Елементом розгляду спору по суті позовних вимог, окрім інших, є правильність обраного позивачем способу захисту порушеного права.

Так, відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 5 ГПК України, редакція якого уже діяла на дату звернення із позовною заявою до суду 28.09.2020, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Предметом позовних вимог у цьому спорі, зважаючи на межі апеляційного розгляду, які обмежені вимогами апеляційної скарги, є виключно вимоги позивач про визнання недійсними проведеного аукціону, договору купівлі-продажі та свідоцтва про придбання нерухомого майна, який був предмету аукціону.

Тобто, позовна вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння - відсутня.

Згідно ч.4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до правового висновку, викладеного у п.п. 38 та 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16. Зокрема, у них дослівно зазначено, що рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого володіння є підставою для внесення запису про державну реєстрацію за позивачем (у спірних правовідносинах - за боржником) права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем (у спірних правовідносинах - за переможцем аукціону) до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (див., зокрема постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (пункти 98, 123), від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункти 115, 116), від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18 (пункт 80), від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13(пункт 10.29), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункти 63, 74), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 146)) незалежно від того, чи таке витребування відбувається у порядку віндикації (статті 387-388 ЦК України), чи у порядку, визначеному для повернення майна від особи, яка набула його за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (статті 1212-1215 ЦК України), чи у порядку примусового виконання обов`язку в натурі (пункт 5 частини другої статті 16 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, позовні вимоги про визнання недійсними результатів аукціону та договору купівлі-продажу у спірних правовідносинах не є ефективними способами захисту інтересу та права позивача, а суд першої інстанції та суд апеляційної інстанції не має процесуального права та механізму виходити за межі позовних вимог.

З огляду на зазначений правовий висновок, висновок суду першої інстанції про належність обраного способу захисту позивачем з огляду на можливість оскарження аукціону і договору відповідно до приписів ч. 3 ст. 55 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Проте, навіть не беручи до уваги означений вище правовий висновок Великої Палати, належною правовою, процесуальною підставою на час подання позовної заяви мали б бути норми Кодексу України з процедур з банкрутства, що вступили у чинність з 19.10.2019, а не Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», який втратив чинність у звязку і прийняття Кодексу.

Зокрема, згідно ч.1 ст. 7 КУзПБ (в редакції, що діяла на дату подання позову), спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно, і т.д.

Також судом апеляційної інстанції береться до уваги, що відповідно до ч.1 ст. 2 КУзПБ, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України, а згідно ч.3 ст. 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Окрім цього у цій частині обгрунтувань цієї постанови, суд апеляційної інстанції спростовує доводи позивача про те, що необхідності у витребовуванні нерухомого майна не було, оскільки фактично позивач володів та користувався такими об`єктами нерухомого майна, хоча і не мав правомочностей на їх розпорядженням, як необхідною складовою частиною права власності, передбаченого ч.1 ст. 317 ЦК України.

Проте, апеляційним судом повторно звертається увага на уже зазначений вище правовий висновок, викладений у п.38 означеної вище постанови Великої Палати від 06.07.2022, де зокрема вказується на те, що вчинити реєстраційну дію і набути право титульного власника (в т.ч. і відсутньої складової ознаки права власності - розпорядження), можливо лише у спосіб витребування у порядку віндикації (ст.ст. 387-388 ЦК України), чи у порядку, визначеному для повернення майна від особи, яка набула його за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (ст.ст. 1212-1215 ЦК України), чи у порядку примусового виконання обов`язку в натурі (п. 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання правочину недійсним.

Способи захисту цивільного права чи інтересу - це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (праовий висновок, викладено у п. 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16). Інакше кажучи, це дії, спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (п. 14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 310/11024/15-ц та п. 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (такі висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18).

Разом з тим, обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (правові висновки у п. 6.21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.012021 у справі № 916/1415/19; п.54 постанови від 02.02. 2021 у справі № 925/642/19; у п. 99, постанови від 06.04. 2021 у справі № 910/10011/19; у п.76 постанови від 22.06.2021 у справі № 200/606/18; у п. 6.56 постанови від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19; у п.8.46 постанови від 25.01.2022 у справі № 143/591/20; у п. 155 постанови від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц).

Окрім цього, правильність і ефективність способу захисту порушеного права у цьому спорі також має самостійне значення з огляду на те, що усі судові рішення, незважаючи на те, чи воно реалізовувалося в ракурсі преюдиції, чи ні, воно має таку преюдицію в силу ч.4 ст. 75 ГПК України.

Зокрема, відповідно до означеної вище процесуальної норми, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Тому, маючи судове рішення про визнання недійсними аукціону і договору, укладеного за наслідками такого аукціону, позивач беззаперечно може скористатися правом на подання нового позову до суду у порядку, визначеному для повернення майна від особи, яка набула його за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (ст.ст.1212-1215 ЦК України), про що зверталася також увага у тому ж п.38 вказаної вище постанови Великої Палати, з посиланням на факт недійсності аукціону і правочину, встановленому у нашому рішенні, і у такий спосіб необгрутовано позбавитись обов`язку доводити правову підставність витребовування, передбачену ст. 388 ЦК України.

Так, відповідно до ч.2 ст.388 ЦК України, майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Але для того, щоб суду у цьому спорі досліджувати обставини вибуття майна за наслідками виконання чи то судового рішення, чи не судового, або з інших підстав, то має існувати така позовна вимога, яка в силу означених вище процесуальних обмежень, передбачених ч.3 ст. 3 ГПК України, позивачем не заявлена.

За таких обставин, судова колегія вважає, що наявність арешту на майно під час його реалізації на аукціоні та розбіжність характеристик і площ такого майна, може впливати на законність такого аукціону і укладеного за наслідками його проведення договору купівлі-продажі, проте зазначене не спростовує тієї обставини, що позивачем обрано неналежний та неефективний спосіб захисту чим також необгрунтовано звужено межі судового розгляду, що є окремою і самостійною підставою скасування оскаржуваного рішення в частині задоволення позову та прийнятті в цій частині рішення відмову в позові.

З цих підстав, апеляційних суд не перевіряє обставини щодо застосування строку позовної давності та висновки суду щодо невідповідності площі об`єктів майна проданого на спірному аукціоні.

Таким чином, апеляційну скаргу належить задоволити, а оскаржуване рішення Господарського суду Чернівецької області від 04.02.2021 у справі №926/2179/20 в частині задоволення позову - скасувати та прийняти нове рішення в цій частині, яким у позові відмовити. При цьому, оскаржуване рішення суду від 04.02.2021 належить скасувати також в частині розподілу судового збору відповідно до п.1 ч.1 ст.129 ГПК України.

Щодо додаткового рішення.

Перевіряючи доводи та вимоги апеляційної скарги в частині додаткового рішення місцевого господарського суду від 18.02.2021, судова колегія зазначає наступне.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до п.2 ч.4 ст.129 ГПК України у разі відмови в позові інші судові витрати покладаються на позивача.

Враховуючи викладене, відсутні підстави для розподілу витрат на правову допомогу шляхом їх покладення на відповідачів, а тому додаткове рішення Господарського суду Чернівецької області від 18.02.2021 у справі №926/2179/20 підлягає скасуванню.

Судові витрати в суді апеляційної інстанції.

Оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, тому в силу ч. 14 ст. 129 ГПК України, сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід покласти на позивча.

Керуючись ст.ст. 11, 13, 74, 129, 269, 270, 275, 277, 281- 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу задоволити.

2. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 04.02.2021 у справі №926/2179/20 в частині задоволення позову і розподілу судового збору скасувати, у скасованій частині прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

3. Судовий збір за подання позову залишити за позивачем.

4. Додаткове рішення Господарського суду Чернівецької області від 18.02.2021 у справі №926/2179/20 скасувати. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Мамаївський агропромисловий комбінат» у розподілі витрат на правову допомогу.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мамаївський агропромисловий комбінат» (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Лісова, 1А, код ЄДРПОУ 32898324) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Есперанса-Плюс» (58000, м. Чернівці, вул. Головна, 246А, код ЄДРПОУ 40739654) 9459 грн судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

6. Доручити місцевому господарському суду видати відповідний наказ.

7. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 12.06.2023.

Головуючий (суддя-доповідач) О. МАТУЩАК

Судді Б. ПЛОТНІЦЬКИЙ

О. ЗВАРИЧ