Рішення

від 15.06.2023 по справі 905/901/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.06.2023 Справа №905/901/22

Господарський суд Донецької області у складі судді Кучерявої О.О.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАНДАРТ ТРЕЙДИНГ», м. Запоріжжя

до Приватного акціонерного товариства «БЕТОНМАШ», м. Слов`янськ

про стягнення 27 117,62 гривень

без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ

Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАНДАРТ ТРЕЙДИНГ» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «БЕТОНМАШ» про стягнення 27 117,62 гривень, з якої: борг у сумі 22 680,00 гривень, інфляція у сумі 3 005,36 гривень, 3 % річних у сумі 438,07 гривень, пеня у сумі 994,19 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов`язань за договором поставки №192/14-14673 від 05.07.2021 в частині повернення попередньої оплати.

Позивач зазначав, що на виконання укладеного між ним та відповідачем договору купівлі-продажу № 25062021/06 від 25 червня 2021 р. він перерахував останньому 222087,36 грн. в рахунок попередньої оплати за поставку металопрокату.

Посилаючись на те, що в обумовлений договором строк товар на суму попередньої оплати відповідач йому не передав, одержані кошти не повернув, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 222087,36 грн. попередньої оплати, а також понесені ним по справі судові витрати.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.11.2022 для розгляду даної справи визначено суддю Кучеряву О.О.

Ухвалою суду від 21.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/901/22, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання). Встановлено строк сторонам для подання заяв по суті справи, доказів. Відповідачу встановлено строк для надання суду відзиву з урахуванням вимог ст.165 ГПК України та для подання заперечення із урахуванням вимог ст.167 ГПК України протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.

Відповідно до частин 5 та 7 ст. 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Верховний Суд у постанові від 30.11.2022 у справі № 759/14068/19 сформулював правовий висновок, якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них.

Ухвала суду від 21.11.2022 була надіслана сторонам на їх електроні адреси, зокрема, відповідачу на його електрону адресу: office@betonmash.com.

Як вбачається з автоматизованої системи «Діловодство спеціалізованого суду» по справі №905/901/22, в графі «Стан відправлення» вказана ухвала суду не була доставлена з повідомленням про помилку.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Ухвала суду від 21.11.2022 у справі №905/901/22 розміщена у Єдиному державному реєстрі судових рішень України, відомості якого є офіційними та загальнодоступними.

Одночасно, ухвала суду від 21.11.2022 про відкриття провадження у справі направлена судом на адресу сторін за допомогою органів поштового зв`язку.

Як встановлено перевіркою руху поштового відправлення за відомостями вебсайту Укрпошти, вказана поштова кореспонденція (ухвала), направлена на адресу відповідача, з номером відправлення 6102271053346, 6102271051750, 6102271067312 повернена за зворотною адресою з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Жодних доказів на підтвердження поважності причин її неотримання представником відповідача суду не надано.

Отже, приймаючи до уваги те, що господарським судом вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення учасників справи належним чином про розгляд судової справи слід дійти висновку, що відповідач повідомлений про розгляд справи у встановленому порядку.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризики настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд наголошує, що сторонам були забезпечені рівні можливості та права, виходячи з принципів господарського судочинства таких, як: рівність перед законом і судом, принцип диспозитивності, у відповідача було достатньо часу на формування своєї правової позиції і надання суду всіх письмових та електронних доказів, як шляхом направлення витребуваних судом документів поштою, так і шляхом направлення таких документів на електронну адресу суду. Відповідач своїм правом не скористався та у визначені судом строки не подав відзив на позов.

Від Приватного акціонерного товариства «БЕТОНМАШ» відзив на позовну заяву не надійшов.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.9 ст. 165 ГПК України).

З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 ГПК України, зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання), наявність в матеріалах справи клопотаннь відповідача про надіслання йому позовної заяви з додатками, при цьому з боку відповідача жодних заяв, клопотань щодо необхідності надання додаткового терміну на підготовку своєї правової позиції у справі не надходило, а також враховуючи у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 202 ГПК України.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Додатково повідомляю, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Строк воєнного стану неодноразово продовжувався. Востаннє Указом Президента України від 01.05.2023 №254/20236 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України №3057-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжений з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.

Рішенням зборів суддів Господарського суду Донецької області від 13.06.2022, зберігаючи віддалений режим роботи, відновлено можливість доступу працівникам суду до приміщення суду у разі процесуальної необхідності.

Розпорядженням №6-р від 25.05.2023 року «Про організацію роботи Господарського суду Донецької області», продовжено особливий режим роботи Господарського суду Донецької області в умовах воєнного стану з урахуванням Рішення зборів суддів від 13.06.2022 №1, а саме: суддям та працівникам апарату суду виконання посадових обов`язків в змішаному режимі (відділеному режимі, встановлено дистанційний режим роботи); рекомендовано учасникам судових засідань утримуватись від відвідування приміщення суду, свої процесуальні права та обов`язки реалізовувати з використанням альтернативних способів подачі документів та участі в судових засіданнях.

З огляду на наведене, рішення у справі ухвалено судом з урахуванням об`єктивних обставин та в умовах неможливості розгляду відповідного спору у визначений ст.248 ГПК України строк.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті дослідивши матеріали справи, -

В С Т А Н О В И В

05 липня 2021 року між Приватним акціонерним товариством «БЕТОНМАШ» (постачальник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАНДАРТ ТРЕЙДИНГ» (покупець, позивач) укладено договір поставки №192/14 - 14673, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов`язується виготовити та передати, у встановлений у даному договорі термін, у власність покупця запасні частини, надалі товар, а покупець зобов`язується оплатити вартість товару та прийняти його відповідно до умов договору.

Ціна, загальна кількість, асортимент та розгорнута номенклатура товару, що поставляється за цим договором, визначається у рахунках постачальника або в інших додатках до договору та/або у видаткових накладних постачальника (п.1.2 договору).

Факт поставки товару за цінами, загальною кількістю, асортиментом та номенклатурою, зазначеними у рахунках та/або видаткових накладних, або факт оплати рахунка означає взаємну згоду постачальника і покупця з умовами поставки та умовами оплати Товару (якщо вони вказані в рахунку постачальника), ціною, загальною кількістю, асортиментом та номенклатурою товару, які зазначені у рахунках постачальника та/або у видаткових накладних, а також є підтвердженням факту отримання покупцем від постачальника рахунку для оплати товару, який постачальник поставляє/поставив (п.1.3 договору).

Відповідно до п.3.1 договору поставка товару здійснюється на умовах та строк обумовлений в рахунках до даного договору. Днем виконання постачальником зобов`язань щодо поставки товару (датою поставки) вважається дата оформлення накладної, що засвідчує видачу (передачу) товару покупцеві.

Згідно з п.4.1. договору загальна сума договору на момент його підписання орієнтовано складає 300 000,00 гривень, в т.ч.ПДВ, та визначається шляхом підсумовування вартості товару, яка зазначена у всіх рахунках, які були виставлені постачальником для оплати покупцю по договору та інших додатках до договору та/або у видаткових накладних постачальника.

Розділом 5 сторони визначили порядок розрахунків. Так, оплата товару здійснюється покупцем шляхом передплати 100% вартості товару в терміни, які вказані у рахунках постачальника. З моменту зарахування на поточний рахунок постачальника 100% оплати за поставлений товар або за товар, що має бути поставлений, ціна на товар не підлягає зміні. Розрахунки проводяться в національній валюті - гривня, безготівковими платежами. Оплата за товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, зазначений у розділі 12 договору (п.5.1-5.3 договору).

За невиконання умов договору та умов додатків до нього сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України (п.9.1 договору).

Пунктом 9.3 сторони передбачили, що у разі не поставки товару у строк згідно п.3.2, постачальник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості не поставленого товару за кожний день прострочення поставки.

Відповідно до п.11.3 договору, договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2022.

Договір поставки №192/14-14673 від 05.07.2021 підписаний сторонами та скріплений їх печатками. Доказів розірвання або визнання недійсним вказаного договору в судовому порядку на час розгляду даної справи сторонами не надано, а тому в силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір поставки №192/14-14673 від 05.07.2021 є обов`язковим для виконання сторонами, що також не оспорювалось жодною із сторін в ході розгляду справи.

За твердженням позивача, ним на виконання умов договору поставки №192/14-14673 від 05.07.2021 сплачена сума передплати у розмірі 50 % від вартості товару - 22680,00 гривень, проте відповідач у визначений договором строк товар не поставив позивачу, внаслідок чого позивач звернувся до суду з позовом про стягнення боргу у сумі 22 680,00 гривень, інфляція у сумі 3 005,36 гривень, 3 % річних у сумі 438,07 гривень та пені у сумі 994,19 гривень.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань в силу ст. ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 ГК України.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Правовідносини, які виникли між сторонами у справі за своєю правовою природою є відносинами з поставки товарів, на підставі укладеного між сторонами договору. Зазначені правовідносини урегульовані нормами Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України. Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина друга стаття 712 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ч. 1 ст. 656 ЦК України).

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, які у певних умовах ставляться.

За приписами ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно із ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем платіжним дорученням № 3184518 від 10.08.2021 сплачено 19 396, 80 грн. в якості оплати виставленого відповідачем рахунку на оплату товару № 317 від 05.07.2021 на загальну суму 96984 грн.

28.01.2022 позивач отримав товар «броня стакану СБ-247.02.001» у кількості 4 шт. на суму 11 577, 60 гривень, що підтверджується видатковою накладною №51 від 03.02.2022.

01.02.2022 відповідачем виставлено рахунок на оплату №44 на постачання товару - «затвору С-951.04.000В», зі строком виготовлення товару - 30-45 днів. Умови оплати - передплата 50% та 50% по факту готовності продукції, сума товару 45360,0 гривень з ПДВ. Отже, позивач повинен був оплатити суму 22680,00 гривень.

Позивач 02.02.2022 направив на електрону пошту відповідача, яка зазначена у договорі (market@betonmash.com), лист вих№02/2 від 02.02.2022, в якому повідомив, що оплату згідно ПД №184518 від 10.08.2021, рахунка №317 від 05.07.2021 в сумі 7 819,20 гривень вважати оплатою рахунку №44 від 01.02.2022.

02.02.2022 позивачем проведена оплата в сумі 14860,80 гривень, відповідно до платіжного доручення №3185559 від 02.02.2022.

Таким чином, позивачем була сплачена сума передплати за рахунком в повному обсязі, в розмірі 50% від вартості товару - 22680,00 гривень.

Позивач свої зобов`язання щодо предоплати у розмірі 50% від вартості товару за договором виконав, матеріали справи не містять доказів заперечень відповідача з цього приводу. Доказів передачі товару за договором на суму попередньої оплати в установлений строк суду не надано.

Відповідно до п.3.1 договору поставка товару здійснюється на умовах та строк обумовлений в рахунках до даного договору. Днем виконання постачальником зобов`язань щодо поставки товару (датою поставки) вважається дата оформлення накладної, що засвідчує видачу (передачу) товару покупцеві.

Постачальником у рахунку №44 від 01.02.2022 зазначено, що строк виготовлення товару - 30-45 днів. Умови оплати - передплата 50% та 50% по факту готовності продукції, сума товару 45360,0 гривень з ПДВ.

Отже, враховуючи дату здійснення позивачем попередньої оплати - 02.02.2022, товар мав бути поставлений до 18.03.2022 включно.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

У постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі №910/5444/17, зроблено висновок щодо застосування ст. 693 ЦК України. Верховний Суд зазначив, що зі змісту частин першої та другої статті 693 ЦК України вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Суд зазначає, що застосування ч. 2 ст. 693 ЦК України залежить від обставин щодо фактичної поставки/непоставки товару

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Листом №12/08 від 12.08.2022 позивач пред`явив відповідачу вимогу про повернення суми попередньої оплати, шляхом направленням поштовим зв`язком на адресу останнього 16.08.2022, про що свідчить квитанція АТ «Укрпошта». Поштове відправлення було повернуто позивачу 04.10.2022 з відміткою «за закінченням терміну зберігання», про що свідчить наявна в матеріалах справи копія поштового конверту.

Приймаючи до уваги те, що позивач направив відповідачу претензію з вимогою про повернення попередньої оплати у розмірі 22680, 00 гривень 16.08.2022, яку повернуто йому 04.10.2022, днем пред`явлення вимоги є дата оформлення підприємством поштового зв`язку повідомлення про повернення поштового відправлення «за закінченням терміну зберігання».

Таким чином, з 04.10.2022 зобов`язання відповідача щодо поставки товару припинилося та одночасно виникло нове грошове зобов`язання щодо повернення попередньої оплати у розмірі 22 680, 00 гривень, яке з урахуванням вимог ч.2 ст. 530 ЦК України мало бути виконано у строк до 12.10.2022.

Доказів повернення відповідачем позивачу сплачених грошових коштів матеріали справи не містять.

Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти позовних вимог не надав.

За таких обставин, виходячи з того, що позовні вимоги доведені позивачем та обґрунтовані матеріалами справи, враховуючи, що відповідач заперечень проти позову не надав, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача 22 680, 00 гривень попередньої оплати підлягає задоволенню повністю.

Щодо заявлених до стягнення 3% річних та інфляції суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові ВП ВС від 22.09.2020 у справі № 918/631/19, правовідношення, в якому у зв`язку із фактичним закінченням строку поставки у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, є грошовим зобов`язанням, а тому відповідно на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3 % річних на підставі ч. 2 ст. 625 цього Кодексу.

Розрахунок 3% річних, який здійснений позивачем за період за період з 19.03.2022 по 08.11.2022 та згідно з яким їх розмір складає 438,07 гривень, перевірено господарським судом та встановлено, що позивачем неправильно визначено період нарахування з огляду на висновки суду щодо дати виникнення зобов`язання відповідача з повернення попередньої оплати.

Тому, господарським судом самостійно здійснено розрахунок 3% річних за період 12.10.2022 - 08.11.2022 на суму 22 680, 00 гривень та встановлено, що їх розмір складає 52,20 гривень.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 52,20 гривень, а отже і про їх задоволення.

Розрахунок інфляційних втрат, який здійснений позивачем за період з квітня 2022 року по вересень 2022 року на суму 22 680, 00 гривень та згідно з яким їх розмір складає 3005,36 гривень, перевірено господарським судом та встановлено, що позивачем неправильно визначено період нарахування з огляду на висновки суду щодо дати виникнення зобов`язання відповідача з повернення частини попередньої оплати.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість та неправомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат за період з квітня 2022 року по вересень 2022 року у розмірі 3005,36 гривень, а отже і про відмову у їх задоволенні.

Щодо заявленої до стягнення пені.

Враховуючи порушення відповідачем умов договору, а саме не поставки товару у строк обумовлений договором, позивач нарахував та заявив до стягнення 994,19 гривень пені, нарахованої за період з 08.10.2022 по 08.11.2022.

Частиною 1 ст. 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Згідно зі ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України вбачається, що одним із видів господарських санкцій у сфері господарювання є штрафні санкції, які в силу частини 1 статті 230 Господарського кодексу України визначаються у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі.

Отже, законодавець пов`язує можливість застосування штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов`язань саме з умовами їх встановлення за договором за відсутності законодавчого врегулювання розміру таких санкцій.

Як вбачається з пункту 9.3 сторони передбачили, що у разі не поставки товару у строк згідно п.3.2, постачальник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості не поставленого товару за кожний день прострочення поставки.

Пункт 3.2 у договорі поставки №192/14 - 14 673 від 05.07.2021 відсутній, але враховуючи, що умовами п. 3.1 договору сторони дійшли згоди, що поставка здійснюється на умовах та строк обумовлений в рахунках до даного договору, а у рахунку №44 від 01.02.2022 зазначено, що строк виготовлення товару - 30-45 днів; умови оплати - передплата 50% та 50% по факту готовності продукції, сума товару 45360,0 гривень з ПДВ, суд, враховуючи дату здійснення позивачем попередньої оплати - 02.02.2022, дійшов висновку виникнення обов`язку у постачальника щодо поставки товару - до 18.03.2022.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

02.04.2020 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)», ухвалений Верховною Радою України 30.03.2020.

Зазначеним Законом розділ IX «Прикінцеві положення» Господарського кодексу України доповнено п.7 такого змісту: « 7. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину». Закон набрав чинності з 02.04.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 № 383 «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. N 338 і постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. N 1236» продовжено на всій території України дію карантину пов`язаного з поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 до 30.06.2023.

Таким чином, на період дії карантину шестимісячний строк нарахування штрафних санкцій, який встановлено ч.6 ст.232 ГК України, продовжено до закінчення такого періоду.

Розрахунок пені, який здійснений позивачем за період 08.10.2022 - 08.11.2022 на суму 22 680,00 гривень та згідно з яким її розмір складає 994,19 гривень, перевірено господарським судом та встановлено його відповідність обставинам справи та умовам договору.

Враховуючи викладене в сукупності, зважаючи на зміст позовних вимог, обставини, встановлені під час розгляду справи, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Щодо судових витрат суд зазначає наступне.

На підставі ч.1 ст. 129 ГПК України, у зв`язку із частковим задоволенням позову, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (на відповідача 2 170,74 гривень, на позивача 310,26 гривень).

Керуючись статтями 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 96, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАНДАРТ ТРЕЙДИНГ» до Приватного акціонерного товариства «БЕТОНМАШ» про стягнення 27 117,62 гривень,- задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «БЕТОНМАШ» (вул.Солоділова, буд.1, м. Слов`янськ, Донецька область, 84105; код ЄДРПОУ 00240052) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАНДАРТ ТРЕЙДИНГ» (вул.Товариська/Ладозька, буд.56/25, кв.7, м.Запоріжжя, Запорізька обл., 69121; код ЄДРПОУ 41644731) борг у сумі 22 680,00 гривень, 3% річних у сумі 52,20 гривень, пеню у сумі 994,19 гривень, а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 2 170,74 гривень.

В решті позовних вимог відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено та підписано 15.06.2023.

Суддя О.О. Кучерява