Рішення

від 08.06.2023 по справі 905/301/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.06.2023 Справа №905/301/23

Господарський суд Донецької області у складі:

судді Фурсової С.М.

при секретарі судового засідання Кухтик С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вісленд» (адреса реєстрації: 93010, Луганська область, місто Рубіжне, площа Хіміків, будинок №2, квартира №51; адреса для листування: 58022, місто Чернівці, вулиця Головна, будинок №122-А, офіс №411; код ЄДРПОУ 39873264)

до фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ; ІПН НОМЕР_1 )

про стягнення 32 612,59 гривень

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

С У Т Ь С П О Р У

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вісленд» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення 32 612,59 гривень.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки №К19/22 від 31.01.2022 в частині проведення розрахунків за отриманий товар.

Як зазначено позивачем та встановлено судом, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) мав статус фізичної особи-підприємця, однак 18.10.2022 Департаментом з питань реєстрації проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за її рішенням.

Місцезнаходженням фізичної особи-підприємця Верцанова Данила Олександровича (ІПН НОМЕР_1 ) було зареєстровано: АДРЕСА_1 .

За приписами ч. 6 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Виходячи з того, що позовні вимоги заявлені до фізичної особи ОСОБА_1 , з метою підтвердження наданої позивачем інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) вказаного громадянина, судом направлено запит до Державної міграційної служби України щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 .

Також, враховуючи, що Слов`янська міська територіальна громада включена до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії (Території можливих бойових дій), дата виникнення можливості бойових дій - 24.02.2022, наведене могло зумовити переміщення вказаної особи. У зв`язку з чим судом додатково направлено запит до Міністерства соціальної політики України щодо надання відомостей про реєстрацію у якості внутрішньо переміщеної особи фізичної особи ОСОБА_1 .

Від Міністерства соціальної політики України 02.05.2023 надійшла відповідь, що ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) зареєстрований у якості внутрішньо переміщеної особи за адресою: АДРЕСА_3 . Інформація актуальна станом на 27.04.2023.

Ухвалою суду від 08.05.2023 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 08.06.2023.

Представники сторін у судове засідання не з`явились, про причини неявки суду не повідомили.

Відповідач своїм правом на подання відзиву у встановлений судом строк не скористався, в інший спосіб своєї позиції не довів.

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд

В С Т А Н О В И В

31 січня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вісленд» (далі Постачальник, позивач) та фізичною особою-підприємцем Верцановим Данилом Олександровичем (далі Покупець, відповідач) було укладено договір поставки №К19/22, згідно з п.1.1. якого Постачальник зобов`язався передати у власність Покупця, а Покупець - прийняти та оплатити Товар в асортименті, в тому числі алкогольні та безалкогольні напої, далі по тексту іменуються як продукція та/або товар, партіями згідно накладних, на умовах визначених у цьому Договорі.

Ціна, асортимент, номенклатура, найменування, кількість Продукції, що продається за цим договором, вказуються в додатковій угоді (додатку/специфікації до цього договору) або можуть узгоджуватися Сторонами при підписанні накладної(их) і вказується в них (накладних) (п.2.1. договору).

Згідно п. 2.2. всі поставки Продукції за накладними, оформленими Сторонами протягом дії цього договору, вважаються такими, що поставлені на підставі та в межах даного Договору, навіть за відсутності безпосередньо в накладній вказівки (посилання) на даний Договір.

Передача Товару здійснюється відповідно до Міжнародних правил тлумачення термінів «Інкотермс» у редакції Міжнародної Торгівельної Палати від 01.01.2010 (далі Інкотермс») DDP (торгівельна точка покупця), що розташована за адресою: місто Слов`янськ, вулиця Центральна, 47, бар «Монако» (п.2.5. договору).

Відповідно до п.2.7. договору разом з продукцією Постачальник зобов`язаний надати Покупцю наступні документи:

- накладну/ТТН (із зазначенням асортименту, кількості, ціни, та загальної вартості партії Продукції);

- документи, що підтверджують якість продукції, що поставляється (на вимогу).

Підписана Сторонами накладна/ТТН свідчить, що Постачальник передав дані документи Покупцеві.

Покупець оплачує вартість кожної партії поставленої Продукції шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Підстава для оплати продукції, отриманої Покупцем за цим Договором, є видаткова накладна або цей договір (п.2.8. договору).

За умовами п.2.10. договору Покупець зобов`язується оплатити кожну придбану за цим договором партію Продукції не пізніше одного календарного дня з моменту її отримання.

Продукція вважається переданою Постачальником та прийнятою Покупцем з моменту підписання видаткової накладної, з цього моменту переходить право власності на Продукцію та всі пов`язані з нею ризики (п.2.11. договору).

У відповідності до п.7.1. даний договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін і діє до 31 грудня календарного року, у якому він був укладений. В разі, якщо за 15 календарних днів до закінчення строку дії Договору жодна Сторона не виявить бажання розірвати його дію, при відсутності у Сторін взаємних претензій до виконання договірних зобов`язань, дія Договору продовжується на кожний наступний рік на тих же умовах.

Вказаний договір підписаний уповноваженими представниками сторін без зауважень.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права і обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов`язки.

Згідно із ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом частин першої, другої статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання. Господарські зобов`язання можуть виникати: зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч.1 ст.174 ГК України).

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Разом з тим, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору поставки товару, є господарськими зобов`язаннями, а згідно з приписами статей 193 ГК України, 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

На виконання умов договору позивачем було поставлено товар на загальну суму 32 612,59 гривень, на підтвердження чого надано:

- видаткова накладна ВІ-4154 від 04.02.2022 та товарно-транспортна накладна ВІ-4154 від 04.02.2022 на суму 11 240,10 гривень;

- видаткова накладна ВІ-4189 від 04.02.2022 та товарно-транспортна накладна ВІ-4189 від 04.02.2022 на суму 19 978,99 гривень;

- видаткова накладна ВІ-4190 від 04.02.2022 та товарно-транспортна накладна ВІ-4154 від 04.02.2022 на суму 1 393,50 гривень.

Видаткові накладні та товарно-транспортні накладні підписані уповноваженими представниками сторін без зауважень.

Поставку здійснено за визначеною умовами договору адресою: місто Слов`янськ, вулиця Центральна, 47, бар «Монако».

За змістом статті 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування обставин покладається на ту сторону, яка посилається на їх існування.

Згідно з положеннями статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач доказів оплати поставленого товару на момент прийняття рішення у справі суду не надав, а тому вказана сума є його боргом та підлягає стягненню на користь позивача у заявленому розмірі.

Щодо припинення ФОП Верцановим Д.О. підприємницької діяльності на час вирішення спору.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до положень частини другої цієї ж статті право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

Предметна та суб`єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України. Так, за частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

За статтею 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто, і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу (як приклад, пункти 5, 10, 14 цієї статті).

Наведене свідчить про те, що з дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» одним із критеріїв віднесення справ до господарської юрисдикції визначено наявність між сторонами саме господарських правовідносин, а також впроваджено підхід щодо розмежування юрисдикції залежно від предмета правовідносин, а не лише від суб`єктного складу сторін.

Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

З огляду на положення частини першої статті 20 ГПК України а також статей 4, 45 цього Кодексу для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб`єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності.

Як вже зазначалось, звертаючись із цим позовом, позивач просив стягнути заборгованість договором поставки, укладеним між ним та ФОП Верцановим Д.О.

Аналіз змісту та підстав поданого позову свідчить про те, що спір між сторонами виник щодо невиконання відповідачем господарського договору, яким було опосередковано зобов`язальні правовідносини сторін спору.

Відповідно до статті 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями.

Згідно із частиною першою статті 128 ГК України громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

За частиною першою статті 173 ГК України зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або відмовитися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, є господарським зобов`язанням.

За положеннями статті 51 ЦК України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Відповідно до статті 52 ЦК України ФОП відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

За змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, частини восьмої статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Отже, позивач, звертаючись до господарського суду, обґрунтовано визначив належність спору до господарської юрисдикції відповідно до суб`єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов`язання за яким у відповідача із втратою його статусу як ФОП не припинились.

Відповідно до положень статті 129 Господарського процесу кодексу України судові витрати у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 91, 129, 236-238, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вісленд» звернулось до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 32 612,59 гривень задовольнити.

Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ; ІПН НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вісленд» (адреса реєстрації: 93010, Луганська область, місто Рубіжне, площа Хіміків, будинок №2, квартира №51; адреса для листування: 58022, місто Чернівці, вулиця Головна, будинок №122-А, офіс №411; код ЄДРПОУ 39873264) 32 612,59 гривень заборгованості, а також 2 684,00 гривень судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати накази в установленому порядку.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У судовому засіданні 08.06.2023 проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 13.06.2023.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вісленд» (адреса реєстрації: 93010, Луганська область, місто Рубіжне, площа Хіміків, будинок №2, квартира №51; адреса для листування: 58022, місто Чернівці, вулиця Головна, будинок №122-А, офіс №411; код ЄДРПОУ 39873264)

Відповідач: фізична особа ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ; ІПН НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ,)

Суддя С.М. Фурсова