Рішення

від 13.06.2023 по справі 910/681/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.06.2023Справа № 910/681/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Реммі Груп» (04208, м. Київ, проспект Правди, буд. 66А, офіс 2)

до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Белферт Україна» (02002, м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 1а)

про стягнення 2 650 795,38 грн

Суддя Людмила ШКУРДОВА

Секретар с/з Божко А.І.

Представники сторін: згідно протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Реммі Груп» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Белферт Україна» про стягнення заборгованості за договором поставки №196/34/21 від 21.09.2021 у розмірі 2 650 795,38 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за генеральним договором № 196/34/21 поставки нафтопродуктів від 21.09.2021, укладеним між ТОВ «Реммі Груп» та ТОВ з іноземними інвестиціями «БНХ Україна», яке перейменовано на ТОВ з іноземними інвестиціями «Белферт Україна», в частині здійснення поставки товару в рахунок сплаченої позивачем попередньої оплати на загальну суму 2124842,97 грн. Враховуючи те, що відповідач не поставив позивачу товар та не повернув позивачу кошти у сумі 2124842,97 грн, позивач згідно з ст. 625 ЦК України просить стягнути з відповідача 2124842,97 грн. заборгованості, 470764,71 грн. інфляційних втрат та 55187,70 грн 3% річних, посилаючись на ст. 536 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2023 р. відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

20.02.2023 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позов, в якому він просить відмовити у задоволенні позову. Відповідач зазначає, що внаслідок настання форс-мажорних обставин, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України, господарська діяльність відповідача була зупинена. Крім того, протягом дії воєнного стану відповідач позбавлений можливості поставити товар за додатковою угодою та/або повернути авансовий платіж за непоставлений товар, який був сплачений позивачем на користь відповідача, оскільки встановлені Національним Банком України обмеження та заборони стосовно осіб, кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти Республіки Білорусь, стосуються відповідача. Відтак, до моменту настання строку поставки товару настали обставини неможливості виконання відповідачем своїх зобов`язань по поставці в повному обсязі, які наразі продовжують тривати.

У судовому засіданні 02.05.2023 р. суд протокольною ухвалою постановив закрити підготовче провадження у справі та призначити розгляд справи по суті на 13.06.2023 р.

У судовому засіданні 13.06.2023 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва,

ВСТАНОВИВ:

21.09.2021 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «БНХ Україна» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Реммі Груп» (покупець) укладено генеральний договір №196/34/21 поставки нафтопродуктів, відповідно до п. 1.1 в порядку та на умовах, визначених цим Договором, постачальник зобов`язується передати у власність покупця (поставити), а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов`язується прийняти у свою власність й оплатити нафтопродукти, далі за текстом «товар», згідно умов договору та відповідних додаткових угод до нього.

Згідно з п. 1.2 договору поставка товару відбувається на підставі додаткових угод до цього договору, які підписуються повноважними представниками сторін, та є невід`ємною частиною цього договору, в яких сторонами узгоджуються найменування та асортимент нафтопродуктів, ціна, кількість, умови поставки, в т.ч. відвантаження товару, умови оплати, інші необхідні умови поставки конкретного погодженого об`єму товару.

Загальна орієнтовна сума договору складається з суми загальної вартості товару, поставленого покупцеві згідно з додатковими угодами, що є невід`ємною частиною даного договору (п. 1.4 договору).

Пунктом 1.5 договору сторони дійшли до взаємної згоди, що постачальник поставляє, а покупець зобов`язується приймати та оплачувати наступний товар: паливо дизельне ДТ-Л/3-К5 сорт C / F виробництва ВАТ «Мозирський НПЗ»/ВАТ «Нафтан», Республіка Білорусь. Товар призначений до поставки тільки на внутрішній ринок України і без здійснення перевалки в портах. Орієнтовний обсяг товару за даним договором в період з вересня 2021 р. по грудень 2022 р. становить до 8000 тон (-/+ 10%) або до 500 тон (+ 10%) щомісяця.

Згідно з п. 5.1 договору покупець здійснює 100% попередньої оплати за товар шляхом перерахування грошових коштів в сумі, яка зазначена у відповідній додатковій угоді до цього договору, на поточний рахунок постачальника, якщо інше не передбачено самою додатковою угодою.

Між сторонами укладено додаткові угоди до договору поставки № 196/34/21 від 21.09.2021, а саме: від 01.11.2021 р. № ДТ-3-Р, від 28.01.2022 р. № ДТ-4-Р та від 28.01.2022 р. № 14, якими сторони погодили, зокрема, асортимент (найменування), одиницю виміру, ціну, кількість та загальну вартість, яка згідно з п. 2 додаткових угод є орієнтованою (попередньою).

Так, сторонами погоджено:

- вартість поставленого товару за додатковою угодою від 01.11.2021 р. № ДТ-3-Р, з урахуванням змін № 1 від 30.11.2021 р. до неї, становить 9340091,10 грн.

- вартість поставленого товару за додатковою угодою від 01.12.2021 р. № ДТ-4-Р, з урахуванням змін № 1 від 31.12.2021 р. до неї, становить 8879456,14 грн.

- вартість поставленого товару за додатковою угодою від 28.01.2022 р. № 14 становить 17901000,00 грн.

Пунктом 9 додаткової угоди від 28.01.2022 р. № 14 сторони погодили строк поставки товару - лютий 2022 року, із врахуванням умов пункту 7 цієї додаткової угоди.

Згідно з п. 7 додаткової угоди 28.01.2022 р. № 14 покупець здійснює 100% попередньої оплати загальної орієнтовної (попередньої) вартості товару в сумі, яка зазначена в рахунку постачальника, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

У період з 22.11.2021 р. по 29.11.2021 р. на підставі рахунку-фактури від 02.11.2021 р. № 6330 позивачем здійснено передплату у розмірі 9430000,00 грн, що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача.

В рахунок здійсненої передплати відповідачем поставлено товар на суму 9340091,10 грн., що підтверджується видатковою накладною від 30.11.2021 р. № 10728.

Отже, за результатами поставки 30.11.2021 товару в розпорядженні ТОВ «Белферт Україна» залишилось 89908,90 грн. попередньої оплати, сплаченої позивачем відповідно до рахунку-фактури від 02.11.2021 р. № 6330.

Також в період з 21.12.2021 р. по 24.12.2021 р. на підставі рахунку-фактури від 02.12.2021 р. № 7200 позивачем здійснено передплату у розмірі 9600000,00 грн, що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача.

В рахунок здійсненої передплати відповідачем поставлено товар на суму 8879456,14 грн. (1747006,54 грн. + 7132449,60 грн.), що підтверджується видатковою накладною від 22.12.2021 р. № 11423, з урахуванням акту коригування від 31.12.2021 р. № 11746, та видатковою накладною від 25.12.2021 р. № 11551, з урахуванням акту коригування від 31.12.2021 р. № 11747.

Отже, за результатами поставки 22.12.2021 та 25.12.2021 товару в розпорядженні ТОВ «Белферт Україна» залишилась 720543,86 грн попередньої оплати, сплаченої позивачем відповідно до рахунку-фактури від 02.12.2021 р. № 7200.

Крім того, в період з 14.01.2022 р. по 18.02.2022 р. на підставі рахунку-фактури від 04.01.2022 р. № 17 позивачем здійснено передплату у розмірі 13540000,00 грн, що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача.

В рахунок здійсненої передплати відповідачем поставлено товар на загальну суму 12225609,79 грн. (5893405,14 грн. + 4222026,86 грн. + 2110177,79 грн.), що підтверджується видатковою накладною від 22.01.2022 р. № 583, з урахуванням акту коригування від 31.01.2022 р. № 1108, видатковою накладною від 12.02.2022 р. № 1598 та видатковою накладною від 16.02.2022 р. № 1644.

Отже, за результатами поставки 22.01.2022, 12.02.2022 та 16.02.2022 р. товару в розпорядженні ТОВ «Белферт Україна» залишились 1314390,21 грн. попередньої оплати, сплаченої позивачем відповідно до рахунку-фактури від 04.01.2022 р. № 17.

Відповідач в рахунок здійсненої позивачем передплати не поставив позивачу товар у строк, встановлений пунктом 9 додаткової угоди від 28.01.2022 р. № 14 - до кінця лютого 2022 року.

Загальна сума здійсненої позивачем передплати перевищує вартість поставленого відповідачем товару за результатами зазначених вище поставок товару на суму 2124842,97 грн.

Відповідно ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з приписами статтей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до пп. б п. 5.8 договору якщо за результатами звірки взаєморозрахунків буде встановлено, що сума, яка надійшла від покупця в оплату за об`єм та/або партію товару перевищує вартість товару - постачальник повертає покупцеві протягом 2 (двох) банківських днів зайву суму, на підставі листа покупця та акту звірки взаєморозрахунків.

Судом встановлено, що відповідач не виконав умови генерального договору № 196/34/21 поставки нафтопродуктів від 21.09.2021 належним чином та не поставив товар, обумовлений п. 9 додаткової угоди № 14 до договору строк, в зв`язку з чим позивач відповідно до ст. 693 ЦК України набув право на повернення суми попередньої оплати.

Доказів повернення позивачу грошових коштів на суму 2124842,97 грн. станом на момент прийняття рішення суду не надано.

10.12.2022 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою від 07.12.2022 р. № 0712/22-1 щодо повернення суми попередньої оплати, в якій просив повернути йому суму попередньої оплати у сумі 2124842,97 грн.

Вказана вимога відповідачем не задоволена.

Судом встановлено, що відповідачем порушено умови генерального договору № 196/34/21 поставки нафтопродуктів від 21.09.2021 щодо виконання зобов`язання з поставки товару.

Відповідач зазначав, що неможливість виконання зобов`язання з поставки товару виникла внаслідок настання форс-мажорних обставин, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України.

Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Предметом позову є стягнення заборгованості, внаслідок порушення відповідачем зобов`язання з повернення попередньої оплати, відтак підстави для звільнення згідно зі ст. 617 ЦК України відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання відсутні.

Крім того, доданий до відзиву лист Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 р., яким засвідчено, що військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану, є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили), носить загальний інформаційний характер, оскільки констатує абстрактний факт без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні. Неможливість виконання договірних зобов`язань особа повинна підтверджувати документально в залежності від її дійсних обставин, що унеможливлюють виконання на підставі вимог законодавства.

Також матеріали справи не містять сертифікату, виданого Торгово-промисловою палатою України чи уповноваженими регіональними торгово-промисловими палатами, що засвідчують наявність форс-мажорних обставин, які впливають на реальну можливість виконання зобов`язань відповідача саме за генеральним договором № 196/34/21 поставки нафтопродуктів від 21.09.2021.

Судом не беруться до уваги посилання відповідача на постанову Правління Національного банку України «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» від 24.02.2022 № 18 (зі змінами, внесеними постановою Правління Національного банку України від 04.03.2022 № 36), як підставу, що зумовлює неможливість перерахування позивачу суми попередньої оплати за договором, оскільки, обмеження у вигляді зупинки здійснення обслуговування банками видаткових операцій за рахунками осіб, кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти Республіки Білорусь, не є тією обставиною, що зумовлює неможливість виконання рішення суду.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з приписами статтей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, оскільки на час прийняття рішення відповідач не повернув позивачу 2124842,97 грн. попередньої оплати, то вимога позивача про стягнення з відповідача 2124842,97 грн. попередньої оплати є обґрунтованою, доведеною, а отже такою, що підлягає задоволенню.

Позивач також нарахував та просить суд стягнути з відповідача 470764,71 грн інфляційних втрат та 55187,70 грн 3 % річних.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідач заперечуючи щодо вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат зазначає, що статтею 625 ЦК України регулюються зобов`язальні правовідносини, тобто її дія поширюється на порушення грошового зобов`язання, проте, в даному випадку немає місце несвоєчасного виконання грошового зобов`язання відповідачем, оскільки зобов`язання відповідача за умовами договору поставки - поставка товару, а не виконання грошового зобов`язання.

Вказане твердження відповідача є помилковим.

Правовідношення, в якому у зв`язку із фактичним закінченням строку поставки у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, є грошовим зобов`язанням, а тому відповідно на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3 % річних на підставі частини другої статті 625 цього Кодексу (пункт 74 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19 та пункт 5.21 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.05.2022 у справі № 902/186/21).

Позивач просить стягнути 470764,71 грн. Інфляційних втрат, нарахованих на аванс у сумі 2124842,97 грн. За період з березня 2022 по листопад 2022.

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних втрат, встановив, що вказаний розрахунок є вірним, у зв`язку з чим вимога позивача про стягнення з відповідача 470764,71 грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню у заявленому позивачем розмірі.

Також позивачем нараховано відповідачу 55187,70 грн. 3% річних, нарахованих на аванс у сумі 2124842,97 грн за період з 01.03.2022 по 10.01.2023.

Згідно з ч. 3 ст. 693 ЦК України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Відповідно до ст. 536 за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Договором не встановлено розміру процентів за користування чужими грошовими коштами. Розмір процентів встановлений частиною 2 ст. 625 ЦК України, а саме: три проценти річних від простроченої суми.

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, встановив, що вказаний розрахунок є вірним, у зв`язку з чим вимога позивача про стягнення з відповідача 55187,70 грн. 3% річних підлягає задоволенню у заявленому позивачем розмірі.

Таким чином позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Реммі Груп» підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Белферт Україна» (02002, м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 1а, код 32305906) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Реммі Груп» (04208, м. Київ, проспект Правди, буд. 66А, офіс 2, код 40527053) 2124842 (два мільйони сто двадцять чотири тисячі вісімсот сорок дві) грн 97 коп. попередньої оплати, 55187 (п`ятдесят п`ять тисяч сто вісімдесят сім) грн 70 коп. 3% річних, 470764 (чотириста сімдесят тисяч сімсот шістдесят чотири) грн 71 коп. інфляційних втрат та 39761 (тридцять дев`ять тисяч сімсот шістдесят одну) грн. 93 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного тексту рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя Людмила ШКУРДОВА

Дата складення повного тексту рішення 16.06.2023