Рішення

від 12.06.2023 по справі 914/1488/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2023 Справа № 914/1488/23

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Львівгаз збут, м. Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Лорсон, м. Львів,

про стягнення 42 363, 11 грн.

Суддя Манюк П.Т.

За участю секретаря Лазаренко С.В.

Представники сторін:

від позивача: Шевчик О.І. - представник

від відповідача: не з`явився

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю Львівгаз збут до Товариства з обмеженою відповідальністю Лорсон про стягнення 42 363, 11 грн.

Ухвалою суду від 15.05.2023 відкрито провадження у справі № 914/1488/23 за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 12.06.2023.

В судове засідання, яке відбулося 12.06.2023, представник позивача з`явився, позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав викладених у позовній заяві та у відповіді на відзив.

В судове засідання, 12.06.2023, представник відповідача не з`явився, однак 05.06.2023 на адресу суду скерував відзив на позовну заяву в якому позовні вимоги не заперечив, просив суд розстрочити виконання рішення та зменшити заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу на 90 %.

Враховуючи те, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 12.06.2023 справу розглянуто по суті, оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення у справі.

Позиція позивача.

Товариство з обмеженою відповідальністю Львівгаз збут (надалі позивач) звернулося в Господарський суд Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Лорсон (надалі відповідач) про стягнення 42 363, 11 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що між сторонами у справі було укладено договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 01.11.2020 № 41АР797-1572-20, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати у власність споживачу природний газ, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

Відповідно до п. 4.2 договору, оплата газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в наступному порядку: 100 % місячної вартості запланованого обсягу газу сплачується до 28 числа місяця, що передує місяцю постачання.

Своїх зобов`язань з повної та своєчасної оплати за поставлений природний газ споживач належним чином не виконав, що привело до утворення заборгованості в розмірі 32 000, 00 грн.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом. Крім стягнення основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь, на підставі ст. 625 ЦК України, 1 164, 70 грн 3% річних та 9 198, 41 грн інфляційних втрат.

Позиція відповідача.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що він є підприємством яке здійснює господарську діяльність пов`язану з наданням в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Введення військового стану в Україні, призвело до зменшення доходу товариства, а відтак, неможливістю негайного виконання рішення суду.

Товариство з обмеженою відповідальністю Лорсон має намір повністю та добровільно погасити заборгованість шляхом перерахування сум на банківський рахунок позивача, але на даний час на банківському рахунку відповідача недостатньо грошових коштів для виконання судового рішення, що підтверджується банківською довідкою про обіг по рахунку за період з 01.12.2022 по 31.05.2023 з яких вбачаються видаткові операції та залишок коштів, який не дозволяє на даний час відразу погасити заборгованість перед позивачем, відтак відповідач просить розстрочити виконання рішення на 4 місяці.

Витрати на правову допомогу в розмірі 6 000, 00 грн, що заявлені позивачем до стягнення з відповідача є завищеними, оскільки справа не складна, предметом спору є стягнення залишку заборгованості за договором про постачання природного газу та доведення обставин справи не потребує значних зусиль чи вчинення дій для зібрання доказів, відтак відповідач просить зменшити вказані витрати на 90 %.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд прийшов до висновків про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи з таких мотивів.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, в тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як підтверджується матеріалами справи, між сторонами у справі було укладено договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 01.11.2020 № 41АР797-1572-20.

Пунктом 1.1 договору передбачено, що постачальник зобов`язується передати у власність споживачу природний газ, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

Відповідно до п. 4.1 договору, розрахунковий період за договором становить один календарний місяць.

Згідно п. 4.2 договору, оплата газу за договором здійснюється споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті України гривні в наступному порядку: оплата в розмірі 100 % (сто відсотків) здійснюється споживачем до 28 числа місяця, що передує місяцю поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий постачальником газ здійснюється споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним.

Факт постачання природного газу підтверджується актами приймання-передачі природного газу з січня по березень 2022 року.

Відповідач взятих на себе договірних зобов`язань із оплати за договором газу належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість з оплати поставленого за договором газу у розмірі 32 000, 00 грн.

Згідно ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи наведене вище, доводи позивача про невиконання умов договору відповідачем, а відтак і вимога про стягнення заборгованості є правомірною. Таким чином, позовні вимоги про стягнення 32 000, 00 грн заборгованості за поставлений та прийняти природний газ є обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем при поданні позовної заяви заявлено до стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 1 164, 70 грн та інфляційні втрати в розмірі 9 198, 41 грн. Суд перевіривши розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, вважає, що позивачем їх розрахунок проведено вірно, відтак, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 3 % річних в розмірі 1 164, 70 грн та інфляційні втрати в розмірі 9 198, 41 грн.

Не заперечуючи позовні вимоги, представник відповідача клопотав про розстрочення виконання судового рішення на 4 місяці рівними частинами.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача посилається на те, що він є підприємством яке здійснює господарську діяльність пов`язану з наданням в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Введення військового стану в Україні, призвело до зменшення доходу товариства, а відтак, неможливістю негайного виконання рішення суду.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лорсон» має намір повністю та добровільно погасити заборгованість шляхом перерахування сум на банківський рахунок позивача, але на даний час на банківському рахунку відповідача недостатньо грошових коштів для виконання судового рішення, що підтверджується банківською довідкою про обіг по рахунку за період з 01.12.2022 по 31.05.2023 в яких зазначено залишок коштів, який не дозволяє на даний час відразу погасити заборгованість перед позивачем.

Згідно з ч. 1 ст. 239 ГПК України, суд, який ухвалив рішення, може надати відстрочення або розстрочення виконання рішення. При цьому, відповідно до частин 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці звертає увагу, що несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, однак розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання. Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Розглянувши заяву відповідача про розстрочку виконання рішення суду та долучені до неї докази, заслухавши думку представника позивача щодо такої розстрочки, з метою дотримання балансу інтересів сторін, враховуючи можливі негативні наслідки для боржника при одномоментному виконанні рішення у встановлений строк та наслідки для стягувача при затримці виконання рішення, суд вважає за можливе заяву відповідача задовольнити частково та розстрочити виконання судового рішення у цій справі на два місяці.

При поданні позовної заяви представником позивача було заявлено до стягнення з відповідача очікувані судові витрати пов`язані з наданням професійної правничої допомоги в розмірі 6 000, 00 грн.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Оскільки до закінчення розгляду справи представником позивача зроблено відповідну заяву, суд встановлює йому п`ятиденний строк, після проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, для подання доказів, що підтверджують розмір судових витрат на надання правової допомоги адвоката, пов`язаних із розглядом справи.

Відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 124, 126, 129, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Лорсон (79021, м. Львів, вул. Петлюри, 30А, код ЄДРПОУ 41259646) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» (79039, Львівська обл., місто Львів, вул. Шевченка Т., будинок 111А; код ЄДРПОУ 39594527) суму в розмірі 45 047, 11 грн, з яких:

- 32 000, 00 грн - заборгованості;

- 9 198, 41 грн інфляційних втрат

- 1 164, 70 грн 3 % річних;

- 2 684, 00 грн судового збору.

3. Розстрочити виконання судового рішення шляхом сплати Товариством з обмеженою відповідальністю Лорсон (79021, м. Львів, вул. Петлюри, 30А, код ЄДРПОУ 41259646) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» (79039, Львівська обл., місто Львів, вул. Шевченка Т., будинок 111А; код ЄДРПОУ 39594527) суми в розмірі 45 047, 11 грн, наступним чином:

- до 12.07.2023 - 22 523, 55 грн;

- до 12.08.2023 - 22 523, 56 грн.

4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Встановити позивачу п`ятиденний строк з моменту проголошення судового рішення для подання доказів щодо розміру понесених ним судових витрат.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 16 червня 2023 року.

Суддя Манюк П.Т.