Рішення

від 16.06.2023 по справі 747/316/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 747/316/23

Провадження № 2-а/747/3/23

РІШЕННЯ

іменем України

16.06.2023 року смт Талалаївка

Талалаївський районний суд Чернігівської області в складі головуючої судді Тіщенко Л.В. секретаря Зірки В.П. розглянув у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про скасування постанови , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача, в якому просить суд скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що постановою серії ЕАС № 7064365 від 27.05.2023 року інспектора відділення № 3 (смт Криве Озеро) Первомайського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області сержантом поліції Таранюком О.Ф. позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст 132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн. за те, що 27.05.2023 року о 17 год 46 хв керував автомобілем VOLVO FH 460, номерний знак НОМЕР_1 з спеціалізованим напівпричепом Н/ПР-ПАЛИВОЦИСТЕРНА, реєстраційний номер НОМЕР_2 , на які закінчився термін дії свідоцтва про допущення ТЗ до перевезення небезпечних вантажів. Позивач вважає, що дана постанова є протиправною, винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права і підлягає скасуванню з наступних підстав.

Він працює водієм в ТОВ «Голд-Нафта», 27 травня 2023 року його зупинили працівники поліції та здійснили перевірку документів. На їх вимогу позивач надав і свідоцтва про допущення транспортних засобів автомобіля і причепу до перевезення небезпечних вантажів свідоцтво серії НОМЕР_3 та свідоцтво серії НОМЕР_4 . Ознайомившись з ними, працівник поліції повідомив, що дані свідоцтва прострочені, в зв`язку з чим позивача і було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст 132-1 КУпАП. На пояснення позивача, що зазначені свідоцтва продовжують діяти в період воєнного стану інспектором проігноровано. Позивач не згоден з діями поліцейського, так як відповідно до Наказу МВС № 194 від 17.03.2022 року «Про продовження строку дії документів щодо дорожнього перевезення небезпечних вантажів під час дії воєнного стану в Україні» строк дії свідоцтв про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів, які видаються відповідно до Порядку видачі та оформлення свідоцтв про допущення транспортних засобів до перевезення небезпечних вантажів, та ДОПН свідоцтв про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, продовжується на період дії воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування в Україні. Тобто на час здійснення перевірки свідоцтва, які закінчились в період воєнного стану, продовжують діяти протягом 90 днів з дня його припинення чи скасування. Тому свідоцтва про допущення транспортних засобів до перевезення небезпечних вантажів серії Н № 0026115 та серії НОМЕР_4 , які були надані працівнику поліції, на даний час чинні.

Крім того, в чинному законодавстві відсутня адміністративна відповідальність за керування автомобілем без дійсного свідоцтва про допущення транспортних засобів до перевезення небезпечних вантажів. Відповідно до п.9 «Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів» при перевезенні небезпечних вантажів на транспортній одиниці мають бути на ряду з іншими документами також і свідоцтво про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів. Стаття132-1 КУпАП встановлює відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів. Тому для кваліфікації адміністративного правопорушення за даною статтею і притягнення особи до адміністративної відповідальності необхідно встановити, що водій здійснює перевезення небезпечного вантажу, його вид найменування, кількість; та відсутність свідоцтва про допущення транспортного засобу до перевезення небезпечних вантажів. В оскаржуваній постанові відсутні будь-які відомості, які підтверджують перевезення водієм небезпечних вантажів, а стягнення на водія накладається саме за керування автомобілем без даного свідоцтва.

Також позивач зазначає, що в оскаржуваній постанові інспектор поліції зазначає, що водій порушив п 22 ПДР України у внаслідок чого на водія накладене адміністративне стягнення передбачене ч. 1 ст 132-1 КУпАП. Але з аналізу даного пункту вбачається що він складається з підпунктів, кожний з яких визначає вимоги до перевезення вантажів взагалі, а не небезпечних. Вимоги про наявність у водія свідоцтва про допущення транспортних засобі до перевезення небезпечних вантажів в п 22 ПДР не зазначені. З огляду на це постанов складена формально, а документи на які посилається поліцейський у постанові у водія в наявності та чинні.

Тому позивач ОСОБА_1 просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксованого не в автоматичному режимі, серії ЕАС № 7064365 від 27.05.2023 року, якою його визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст 132-1 КУпАП та накладено адміністративне сятгення у вигляді штрафу в сумі 510 грн, а провадженя по справі закрити. Крім того, стягнути з відповідача на його користь понесені судові витрати.

Ухвалою від 06 червня 2023 року відкрито спрощене провадженя у справі та призначено судове засідання на 16 червня 2023 року. Відповідачу було запропоновано до початку судового розгляду подати відзив на позов, а позивачу відповідь на відзив та заперечення та роз`яснено, що неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень статті 268 КАС України, не перешкоджає розгляду справи.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи матеріали справи містять поштову розписку про вручення позивачу судового виклику, надав до суду заяву, в якій просив суд розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі просить задовольнити. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, повідомлені належним чином, надали до суду відзив на позов в якому просять суд відмовити в задоволенні позовних вимог та справу розглянути без участі представника відповідача.

Згідно наданого представником відповідача відзиву на адміністративний позов, позовні вимоги ОСОБА_1 відповідачем не визнаються з наступних підстав. Так, поліцейським СРПП ВП № 3 Первомайського РВП в Миколаївській області сержантом поліції Таранюком О.Ф. притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст 132-1 та призначено покарання у вигляді штрафу 510 грн. за те, що він 27.05.2023 року в 17 год 46 хв керував автомобілем VOLVO FH 460, номерний знак НОМЕР_1 з спеціалізованим напівпричепом Н/ПР-ПАЛИВОЦИСТЕРНА, реєстраційний номер НОМЕР_2 , на які закінчився термін дії свідоцтва про допущення ТЗ до перевезення небезпечних вантажів. Відповідно до даної постанови позивач з постановою ознайомився, клопотань та зауважень до постанови не надходило, з чого можна зробити висновок, що ОСОБА_1 з постановою був згоден.

Крім того, згідно ст 20 Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів» перевезення небезпечних вантажів допускається за наявності відповідно оформлених перевізних документів, перелік і порядок подання яких визначається нормативно-правовими актами, що регулюють діяльність транспорту. За змістом ч.1 сь 132-1 КУпАП порушення правил перевезення небезпечних вантажів тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У даному випадку відповідач вважає, що позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки в його діях, як водія транспортного засобу VOLVO FH 460, номерний знак НОМЕР_1 з спеціалізованим напівпричепом Н/ПР-ПАЛИВОЦИСТЕРНА, реєстраційний номер НОМЕР_2 , вбачається порушення ПДР, а саме керування транспортними засобом з спеціалізованим автопричепом на який закінчився термін дії свідоцтва про допущення транспортного засобу до перевезення визначених небезпечних вантажів, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст 132-1 КУпАП. Тому представник відповідача просить суд відмовити в задоволені позову в повному обсязі та справу розглянути без участі представника відповідача.

Положенням ч.1 ст. 205 КАС України передбачено, що неявка у судове засідання учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи. Крім того, згідно положень ч.9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні але всі учасники справи не з`явились у судове засідання хоча і бути належним чином повідомлені про дату час і місце судового розгляду суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Відповідно до ч. 3 ст. 268 КУпАП неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції. Враховуючи положення ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Поскільки по даній справі не було встановлено перешкод для її розгляду без учасників справи, тому розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису.

Дослідивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що 27 травня 2023 року постановою серії ЕАС № 7064365 від 27.05.2023 року інспектора відділення № 3 (смт Криве Озеро) Первомайського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області сержантом поліції Таранюком О.Ф. позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст 132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн. за те, що 27.05.2023 року о 17 год 46 хв керував автомобілем VOLVO FH 460, номерний знак НОМЕР_1 з спеціалізованим напівпричепом Н/ПР-ПАЛИВОЦИСТЕРНА, реєстраційний номер НОМЕР_2 , на які закінчився термін дії свідоцтва про допущення ТЗ до перевезення небезпечних вантажів. (а.с.9). Згідно копії свідоцтва про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів серії Н № 0026115, воно дійсне до 20.12.2022 року (а.с.13). Згідно копії свідоцтва про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів серії Н № 0026113, воно дійсне до 09.12.2022 року (а.с.14). Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, що визначено ст. 245 КУпАП. Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа), відповідно до ст. 283 КУпАП, виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення. Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Положеннями п.3 ч.1 ст. 288 КУпАП передбачено, що постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: постанову іншого органу (посадової особи) - про накладення адміністративного стягнення - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постаново Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил. Згідно з п. 1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Згідно вимог ч.5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Положення статті 8 Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів» визначають, що перевізник небезпечних вантажів зобов`язаний: у разі дорожнього перевезення розробити та погодити з органами Національної поліції, маршрути і режими перевезення небезпечних вантажів; забезпечити своєчасний огляд транспортних засобів територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, та отримання відповідного свідоцтва про допуск до перевезення небезпечного вантажу; під час перевезення не відхилятися від узгодженого маршруту, додержуватися безпечних умов руху та постійно контролювати стан транспортного засобу і вантажу. Частиною 1 статті 132-1 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами. Стаття 132-1 КУпАП є бланкетною, тому серед ознак, які мають бути відображені при викладені суті даного правопорушення, обов`язковим є наведення конкретного нормативно-правового акту, яким встановлюються відповідні правила та яких така особа, яка притягується до адміністративної відповідальності не дотрималася, порушивши тим самим законодавчі приписи. Відповідно до пункту 22.5 ПДР України водій зобов`язаний за спеціальними правилами здійснювати дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів.

Відповідно до п.9 розділу І Правил №656 при перевезенні небезпечних вантажів на транспортній одиниці мають бути, крім перелічених у ПДР, зокрема, такі документи: при перевезенні небезпечних вантажів, які є вантажами підвищеної небезпеки,- погодження маршруту руху транспортного засобу під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів, видане уповноваженим підрозділом поліції в паперовій або за наявності технічної можливості в електронній формі, зразок якого наведено в додатку 1 до цих Правил; у випадках, передбачених ДОПНВ на транспортній одиниці мають бути додатково такі документи: свідоцтво про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів, передбачене розділом 9.1.3 додатка B до ДОПНВ, на кожну транспортну одиницю або транспортний засіб, що входить до її складу, зразок якого наведено в додатку 2 до цих Правил (свідоцтво має бути стандартного формату А4 (210 х 297 мм), білого кольору з рожевою діагональною смужкою). Згідно п. 1 розділу ІІ Порядку погодження та оформлення маршруту руху транспортного засобу під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів, затвердженого наказом МВС України від 04.08.2018 року №656, перевезення небезпечних вантажів, які згідно з ДОПНВ належать до вантажів підвищеної небезпеки, територією України здійснюються за наявності погодження маршруту руху транспортних засобів під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів, виданого Національною поліцією України. Таким чином, перевезення небезпечних вантажів потребує отримання спеціального дозволу та узгодження руху по спеціальному маршруту.

Як було встановлено в ході судового розгляду інспектором поліції винесена постанова відносно позивача за ч. 1 ст.132-1 КУпАП, а саме, що 27.05.2023 року позивач, керуючи транспортним засобом VOLVO FH 460, номерний знак НОМЕР_1 з спеціалізованим напівпричепом Н/ПР-ПАЛИВОЦИСТЕРНА, реєстраційний номер НОМЕР_2 , на які закінчився термін дії свідоцтва про допущення ТЗ до перевезення небезпечних вантажів. Але той факт, чи перевозив в цей день позивач небезпечні вантажі, в оскаржуваній постанові на зафіксовано. Позивачем до матеріалів справи додані копії свідоцтва серії ї НОМЕР_3 та серії НОМЕР_5 про допущення транспортних до перевезення визначених небезпечних вантажів з терміном дії до 09.12.2022 року та до 20.12.2022 року.

Відповідно до Наказу МВС України №194 від 17.03.2022 року «Про продовження строку дії документів щодо дорожнього перевезення небезпечних вантажів під час дії воєнного стану в України» встановлено, що погоджені Національною поліцією України маршрути руху транспортних засобів під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів, строк дії яких закінчився, дійсні під час дії воєнного стану в Україні та протягом дев`яноста днів з дня його припинення або скасування. Згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, який затверджено Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому був неодноразово продовжений. Діє воєнний стан і на період розгляду справи. Враховуючи викладене, суд приходить до дійшов висновку, що під час руху позивач ОСОБА_1 мав діючий дозвіл на перевезення небезпечних вантажів.

Як зазначено вище, диспозиція ст. 132-1 КУпАП є бланкетною нормою права, яка містить посилання на спеціальний нормативний акт, тому при порушенні вказаної статті у постанові про притягнення до адміністративної відповідальності має бути зазначено спеціальний нормативний акт, що регулює дорожнє перевезення небезпечних вантажів, конкретні вимоги якого порушила особа, притягнута до адміністративної відповідальності. З оскаржуваної постанови не слідує в чому полягає адміністративне правопорушення. Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, працівник поліції зазначив, що позивач порушив вимоги п.22 ПДР України, але цей пункт містить 7 підпунктів, і який саме з них порушений позивачем, в оскаржуваній постанові не зазначено.

Суд звертає увагу на те, що статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Правова позиція щодо покладення обов`язку доказування саме на відповідача в подібних правовідносинах, викладена в постановах Верховного Суду від 08.11.2018 р. по справі № 201/12431/16-а, від 23.10.2018 р. по справі № 743/1128/17, від 15.11.2018 р. по справі № 524/5536/17. Однак, відповідачем не виконано обов`язку щодо збирання належних та допустимих доказів, що встановлюють вчинення позивачем адміністративного правопорушення, винність позивача в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, оскільки із наданого відзиву, до якого долучено фотокопії оскаржуваної постанови та тимчасових дозволів, у яких закінчився термін дії, що до речі не оспорюється і самим позивачем, не вбачається порушення позивачем вимог правил перевезення небезпечних вантажів, та не зафіксовано факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено саме ч. 1 ст.132-1 КУпАП, що свідчить про не доведення факту вчинення позивачем ч.1 ст.132 КУпАП та про неправомірність винесеної відповідачем постанови. Враховуючи викладене, всупереч вимогам ст.77 КАС України, відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження обставин порушення позивачем Правил дорожнього руху, якими суб`єкт владних повноважень обґрунтовує правомірність прийнятого ним рішення. Вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.132-1 КУпАП, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності, зафіксовано лише у постанові серії ЕАС № 7064365 від 27.05.2023 року та не підтверджується жодними іншими доказами. Суд звертає увагу на те, що саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Аналогічна позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 26.04.2018 у справі № 338/1/17 (№ К/9901/15804/18). Таким чином, відповідачем не доведено належними і допустимими доказами факту порушення позивачем ПДР України. Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення є необґрунтованою та такою, що не відповідає нормам КУпАП. При розгляді справи не були з`ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право - залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАС № 70643665 від 27 травня 2023 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.132-1 КУпАП підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю. Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Частиною 1 статті139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, які не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивачем під час звернення до суду сплачено судовий збір у розмірі 536 грн 80 коп, що підтверджується квитанцією від 02.06.2023 року (а.с.1). З урахуванням зазначених процесуальних норм, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції у Миколаївській області.

Керуючись ст.ст. 2, 8, 9, 72-77, 90, 139, 241- 246, 286 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про скасування постанови задовольнити.

Скасувати постанову серії ЕАС № 7064365 від 27травня 2023 року, винесену інспектором ВП № 3 Первомайського РВП ГУНП України в Миколаївській області сержантом поліції Таранюком Олександром Федоровичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст 132-1 КУпАП та накладення адміністративного сятгення у вигляді штрафу в сумі 510 грн.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 536 грн 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня отримання учасниками справи копії рішення.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач Головне управління Національної поліції у Миколаївській області, ЄДРПОУ 40108735, юридична адреса вул Декабристів, 5 м Миколаїв 54001

Суддя Л.В.Тіщенко