Ухвала

від 16.06.2023 по справі 357/6192/23

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/6192/23

1-кс/357/1431/23

У Х В А Л А

16 червня 2023 року м. Біла Церква. Слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , власників майна ОСОБА_4 , ОСОБА_5 представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна, у кримінальному провадженні №12023111030002467 від 18.05.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 239, ст. 356 КК України

У С Т А Н О В И В:

До Білоцерківського міськрайонного суду надійшло клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна, у кримінальному провадженні №12023111030002467 від 18.05.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 239, ст. 356 КК України.

Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим відділом Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023111030002467 від 18.05.2023, щодо крадіжки металевої рами для воріт з недобудованого гаражного приміщення, за ознаками ч. 4 ст. 185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в період часу з 12.05.2023 по 18.05.2023 невстановлені особи шляхом вільного доступу прибули до недобудованого гаражного приміщення № НОМЕР_1 ГБК «Стави», що розташований по вул. Зенітного Полку, 64А в м. Біла Церква, де таємно викрали звідти металеву раму для воріт, які належать ОСОБА_7 . Після чого із викраденим з місця скоєння злочину зникли, заподіявши останньому матеріальну шкоду.

Окрім цього встановлено, що в період часу з 12.05.2023 по 22.05.2023 невстановлені особи шляхом вільного доступу прибули до гаражного приміщення ГБК «Стави», що розташований по вул. Комсомольська, 27А в м. Біла Церква, де таємно викрали звідти металеві ворота, бетонні плити та бетонні блоки, які належать ОСОБА_8 . Після чого із викраденим з місця скоєння злочину зникли, заподіявши останній матеріальну шкоду.

Окрім цього встановлено факт привласнення грошових коштів ГБК «Стави» - головою ГБК «Стави» ОСОБА_9 , які здавались (збирались) на діяльність та обслуговування ГБК «Стави», протягом останніх десяти років.

Також в ході обстеження земельної ділянки поряд із гаражними приміщеннями під № № НОМЕР_2 в ГБК «Стави», що за адресою вул. Зенітного Полку, 64А в м. Біла Церква Київської області, встановлено факт забруднення (засмічення) земельної ділянки розмірами близько 4х10 м., різним будівельним сміттям, що ймовірно може створити небезпеку для життя, здоров`я людей чи довкілля.

23.05.2023 надійшло повідомлення про те, що на території ГБК «Стави» перебуває автокран та автомобіль марки «Камаз» та здійснюється завантаження бетонних плит та блоків із завалених гаражних приміщень.

В ході огляду місця події, 23.05.2023 на ділянці дороги поряд із домоволодінням АДРЕСА_1 , було виявлено автокран марки «МАЗ» моделі «5337» державний номер НОМЕР_3 та автомобіль марки «КАМАЗ» моделі «5511» державний номер НОМЕР_4 до кузова якого завантажено бетонну плиту. Вказані транспортні засоби та бетонну плиту вилучено та передано на зберігання до ФОП « ОСОБА_10 ».

Так, згідно показань потерпілого ОСОБА_7 , вбачається, що в серпні 2009 року, він уклав договір із ТОВ «Білоцерківський міськбуд», а саме директором ОСОБА_11 , щодо будівництва гаражу за адресою : АДРЕСА_2 , при підписані договору, ним було сплачено авансову частку, яка склала 25 000 гривень, на той час еквівалентно 3200 доларів США. За домовленістю з підрядником гараж повинен був бути збудований протягом місяця, а саме до середини вересня 2009 року. Після передачі йому збудованого гаражу та прийняття ним виконаних робіт, він повинен був провести повний розрахунок відповідно до договору, загальна сума складала 54 000 гривень. Протягом певного часу будівельні роботи були зупинені, а гараж не був добудований, необхідно було виконати роботи з його перекриття та внутрішні роботи. Строки завершення будівельних робіт все переносились, так і завершені не були, на запитання щодо строків завершення будівництва підрядник ухилявся від чіткої відповіді, обіцяв, що згодом роботи будуть закінчені. Належний йому гараж під № НОМЕР_1 , станом на кінець 2009 року, мав стіни зі всіх сторін, на передній частині металева рамка для встановлення воріт. В той же час, він самостійно не міг завершити роботи з будівництва гаражу, так як був поганий доступ та дорога не зроблена. Після того, йому відомо, що гаражі в ГБК «Стави» не могли побудувати, так як відповідного порядку не було встановлено, в завершенні будівництва люди втратили інтерес. На території недобудованих гаражів діє гаражний кооператив «Стави» головою якого була ОСОБА_9 , як йому відомо, то вона безпідставно збирала кошти з деяких членів кооперативу на виконання певних робіт, типу прибирання та охорона території, але фактично дані роботи ніхто, ніколи не виконував. Зборів ГБК «Стави» жодного разу належним чином не було зібрано. Крім того він неодноразово чув від членів кооперативу про самовільний частковий демонтаж гаражів з метою продажу ліквідних будівельних матеріалів (плит перекриття, бетонних блоків). В 2021 році, з метою приведення документів в порядок та оформлення своїх прав на недобудований гараж № НОМЕР_1 та земельну ділянку по АДРЕСА_1 , він був вимушений звернутись до Білоцерківської міської ради, з відповідною заявою про надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, після отримання відповідного рішення, ним було розроблено технічну документацію та було написано відповідне звернення до Білоцерківської міської ради з наданням відповідних копій документів, з метою затвердження проекту землеустрою на передачу йому у власність земельної ділянки. Після отримання відповідного рішення 22.01.2022 за ним було зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3210300000:07:010:0014, площею 0,0035гa, розміщення об?єкту незавершеного будівництва гаражу. 18.05.2023 близько 09 години до нього зателефонував брат ОСОБА_12 та повідомив, що йому повідомили сусіди по гаражу про те, що напередодні бачили як біля його гаражу працюють невідомі люди та техніка, зокрема зрізали металеві рами для встановлення воріт в гаражі та вирізали дерева і чагарники. Після чого, близько 10 години до нього повторно зателефонував брат та повідомив, що знову до належного йому гаражу приїхали невідомі люди та виконують невідомі роботи. Оскільки його ніхто не попереджав, він припустив, що знову можуть робити демонтажні роботи, щоб запобігти цьому він звернувся до поліції і повідомив про даний факт. Після чого зібрав документи щодо належного йому гаража та приїхав на місце, і тоді побачив, що на його гаражі відсутня рама, про що свідчать сліди на цеглі від її перебування і були вирізані зелені насадження, в той час на місці були невідомі працівники під керівництвом ОСОБА_11 .

Допитана як потерпіла ОСОБА_8 повідомила, що приблизно в 2005-2006 роках її чоловік збудував гараж за адресою АДРЕСА_2 . З 2009 року вказаний гараж запустили в експлуатацію. У вересні 2013 року гараж завалився та від нього залишилися бетонні плити, ворота та бетонні блоки. Протягом часу з 12.05.2023 по 22.05.2023 невідома особа все що залишилося від її заваленого гаража, а саме бетонні блоки, бетонні плити та ворота. Вона підозрює ОСОБА_9 .

Допитаний в якості свідка ОСОБА_13 повідомив, що він має у власності гаражне приміщення на території ГБК «Стави», головою якого є ОСОБА_9 , яка розкрадає майно власників гаражних приміщень, зокрема бетонні блоки та бетонні плити. 17.05.2023 він перебував у своєму гаражі та почув звук вантажних автомобілів. Вийшовши з гаража він помітив, як під керівництвом голови ГБК «Стави» ОСОБА_9 кран та вантажний автомобіль вантажать та в подальшому кудись вивозять бетонні плити які лежать поблизу людських гаражів. На його запитання, що робить ОСОБА_9 , остання повідомила, що облаштовує прилеглу територію. На його думку ОСОБА_9 розбирає і продає на свій розсуд будівельні матеріали власників гаражних приміщень.

Так, в ході досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на тимчасово вилучене майно, а саме на автокран марки «МАЗ» моделі «5337» державний номер НОМЕР_3 та автомобіль марки «КАМАЗ» моделі «5511» державний номер НОМЕР_4 з бетонною плитою, що завантажена до його кузова, які вилучено 23.05.2023 в ході огляду місця події.

24.05.2023 постановою слідчого вищевказані транспортні засоби та бетонну плиту визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12023111030002467 від 18.05.2023.

24.05.2023 до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області подано клопотання про арешт майна, а саме автокрану марки «МАЗ» моделі «5337» державний номер НОМЕР_3 , автомобіля марки «КАМАЗ» моделі «5511» державний номер НОМЕР_4 та бетонної плити.

06.06.2023 до Білоцерківської окружної прокуратури надійшла ухвала слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_14 про повернення клопотання про арешт майна прокурору для усунення недоліків.

Враховуючи вищевикладене, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження вказаного майна, для збереження речових доказів, необхідно накласти арешт на транспортні засоби та бетонну плиту, що вилучені під час огляду місця події 23.05.2023 на ділянці дороги поряд із домоволодінням АДРЕСА_1 , оскільки вказані транспортні засоби містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також є знаряддям вчинення кримінального правопорушення.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити.

ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у судовому засіданні просили відмовити у задоволені клопотання.

ОСОБА_6 в суді просив відмовити у задоволені клопотання посилаючись на те, що відсутні законні підстави для накладення арешту на майно та вказане майно, не є належним речовим доказом у кримінальному провадженні, надавши суду певні документи.

Слідчий суддя, заслухавши прокурора, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_6 , дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, дослідивши документи надані адвокатом, прийшов до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1,2,3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Так, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення та достатність доказів, що вказують на його вчинення; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу

Згідно ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Визнання стороною обвинувачення майна речовим доказом у даному кримінальному провадженні, не може бути єдиною підставою для арешту майна, оскільки не є визначеною законом підставою для цього.

Відповідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

В силу ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Слідчий суддя констатує, що прокурор у клопотанні просить накласти арешт на вилучені в ході огляду місця події 23.05.2023 на ділянці дороги поряд із домоволодінням № 60 по вул. Грибоєдова в м. Біла Церква, Київської області, автокран марки «МАЗ» моделі «5337» державний номер НОМЕР_3 та автомобіль марки «КАМАЗ» моделі «5511» державний номер НОМЕР_4 з бетонною плитою, що завантажена до його кузова, з метою збереження речових доказів та запобіганням їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Втім, слідчий суддя зазначає, що до клопотання не додано доказів, що вилучені транспортні засоби та бетонна плати мають для кримінального провадження №12023111030002467 від 18.05.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 239, ст. 356 КК України значення в якості речових доказів.

Слідчий суддя зазначає, що за фактом дій, які передували огляду місця події від 23.05.2023 р., у т.ч. щодо належності бетонної плити, що була завантажена до кузова автомобіль марки «КАМАЗ» моделі «5511» державний номер НОМЕР_4 , відомості в ЄРДР не внесені, тобто прокурором не надано докази у рамках якого саме кримінального провадження був здійснений вказаний огляд і тимчасове вилучення вказаної бетонної плити і транспортних засобів.

Слідчий суддя встановив внесення органом досудового розслідування до ЄРДР відомостей про вчиненння кримінального проступку, передбаченого ст. 356 КК України за відсутності заяви потерпілого щодо вчинення вказаного кримінального проступку.

Слідчий суддя зазначає, що кримінальний проступок, передбачений ст. 239 ч.1 КК України має бланкетну диспозицію, якою передбачено вчинення дій щодо порушення спеціальних правил, якими регулються питання забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров`я людей або довкілля, якщо це спричинило небезпеку для життя, здоров`я людей чи довкілля.

Однак як вбачається із наданого прокурором витягу із ЄРДР № 3 за ст. 239 ч.1 КК України, у ньому зазначено наступне: відомості внесені 19.05.2023 р. за матеріалами правоохоронних органів та контролюючих органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень. … в ході обстеження земельної ділянки із гаражними приміщеннями під № НОМЕР_2 в ГБК «Стави» встановлено факт забруднення (засмічення) земельної ділянки розмірами близько 4х10м., різним будівельним сміттям, що ймовірно може створити небезпеку для …

Слідчий суддя зазначає, що ні вищезазначене у внесених до ЄРД обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, ні надані разом із клопотанням стосовно вказаного кримінального правопорушення, докази, не містять ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 239 ч.1 КК України.

Водночас ст.ст. 82-82-6 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення вимог щодо поводження з відходами.

Слідчий суддя зазначає, що відповідно до наданого витягу із ЄРДР № 2 за ст. 191 ч.4 КК України у ньому зазначено наступне: відомості внесені 19.05.2023 р. за матеріалами правоохоронних органів та контролюючих органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень. … під час досудового розслідування матеіралів кримінального провадження … встановлено факт можливого привласнення грошових коштів ГБК «Стави» - головою ГБК «Стави» ОСОБА_9 , які здавалися (збиралися) на діяльність та обслуговування ГБК «Стави» протягом останніх десяти років. Водночас будь-які докази, які б давали підставу дійти висновку, що в ході досудового розслідування протягом двох діб (18.05.2023 р. - 19.05.2023 р.) були здобуті фактичні данні, виявлені ознаки вказаного тяжкого злочину, передбаченого ст. 191 ч.4 КК України, прокурором до клопотання не долучено, у судовому засіданні не надано.

Також слідчий суддя зазначає, що всупереч вимог ст. 217 ч.2 КПК України досудове розслідування за кримінальними проступками, передбаченими ст.ст. 356, 239 ч.1 КК України та за злочинами, передбаченими ст.ст. 185 ч.4, 191 ч.4 КК України здійснюється в рамках одного кримінального провадження.

Слідчий суддя також зазначає, що прокурором до клопотання не долучено докази, в судовому засіданні не надані такі також про те, що вказані кримінальні правопорушення вчинені однією або декількома особами та була необхідність об`єднання матеріалів досудового розслідування в одне провадження.

При цьому, слідчий суддя зазначає, що в клопотанні відсутні посилання на обставини, які підтверджують, що незастосування заборони або обмеження користування, а також розпорядження майном призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. Не приєднано таких доказів і до матеріалів клопотання.

Слідчий суддя за таких обставин не вбачає законних підстав для задоволення клопотання.

Відповідно до ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обгрунтована підозра щодо вчинення кримвінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечвення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться в клопотанні слідчого, прокурора. Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

За таких обставин у слідчого судді відсутні законні підстави для задоволення клопотання.

Згідно з ст. 371 ч.3 КПК України у випадках, передбачених цим Кодексом, ухвала постановляється в нарадчій кімнаті складом суду, який здійснював судовий розгляд.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 93, 98, 170, 173, 371,372 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна, у кримінальному провадженні №12023111030002467 від 18.05.2023 за ознаками злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 239, ст. 356 КК України, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 395 КПК України.

Слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської областіОСОБА_15