Рішення

від 25.05.2023 по справі 752/25400/21

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/25400/21

Провадження № 2/752/1628/23

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25 травня 2023 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Хоменко В.С.

при секретарі Павлюх П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юмікс-Люкс» до ОСОБА_1 про стягнення завданої матеріальної шкоди, -

в с т а н о в и в:

у жовтні 2021 року ТОВ «Юмікс-Люкс» звернулось до суду з позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_1 22 730,00 грн. завданої матеріальної шкоди, 2 800,00 грн. витрат, пов`язанихз оцінкою вартості матеріального збитку, та судові витрати у справі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ «Юмікс-Люкс» є власником нежитлового приміщення, яке знаходиться на першому поверсі будинку АДРЕСА_1 .

19.05.2021 року в приміщені ТОВ «Юмікс-Люкс» працівниками було виявлено сліди залиття, а саме: мокрі плями на підвісній стелі, на стінах з шпалерами, вода на підлозі.

Вказало, що залиття приміщення відбулося з квартири АДРЕСА_2 , власником якої є ОСОБА_1 , що було зафіксовано в акті про обстеження приміщення від 28.05.2021 року, який складений комісією ЖЕД 105 КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва», затвердженого її начальником, згідно якого комісією було встановлено: «Залиття приміщення продуктового магазину на АДРЕСА_1 , відбулося з квартири АДРЕСА_2 , яка розташована вище поверхом, причиною залиття є протікання води на з`єднанні на квартирному лічильнику ГВП в квартирі АДРЕСА_2 . Аварійну ситуацію було усунуто власником квартири. Працівниками ЖЕД 105 роботи в квартирі не проводились».

Зазначило , що ОСОБА_1 під час обстеження комісією була присутня, свою вину в усному порядку визнала та пообіцяла за свої кошти відновити пошкоджене майно, однак, надалі товариству запропоновано не було.

01.09.2021 року оцінювачем ОСОБА_2 було складено звіт про оцінку збитків № 57/21, відповідно до якого розмір матеріальних збитків, який завдано власнику - ТОВ «Юмікс-Люкс» в результаті пошкодження оздоблення нежитлових приміщень магазину, розташованому у будинку АДРЕСА_1 після залиття, яке сталося 19.05.2021 року, склав 22 730,00 грн. За складання вказаного звіту сплачено 2 800,00 грн.

07.09.2021 року на адресу ОСОБА_1 було направлено претензію з проханням протягом 7 днів з дня отримання даної претензій відшкодувати заподіяні позивачу збитки в розмірі 22 730,00 грн., яка була отримана останньою 09.09.2021 року, проте, відповіді на претензію, як і відшкодування завданих збитків, станом на день складання позовної заяви, ТОВ «Юмікс-Люкс» не отримало.

Тому, враховуючи встановлений факт залиття приміщення ТОВ «Юмікс-Люкс» внаслідок неправомірних дій власника квартири АДРЕСА_2 - ОСОБА_1 , відповідно до ст. ст. 22, 386, 1166 ЦК України, вважало, що остання зобов`язана відшкодувати товариству завдану шкоду.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва Хоменко В.С. від 25.10.2021 року відкрито провадження у справі з проведенням розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін (а.с. 48).

Ухвалою від 21.01.2022 року постановлено проведення розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання (а.с. 80-81).

Ухвалою від 30.01.2023 року підготовче провадження у справі закрито, призначено судовий розгляд (а.с. 107).

Відповідач подала відзив на позовну заяву, в якому проти заявленого позову заперечила, посилаючись на його безпідставність та недоведеність, просила відмовити у його задоволенні в повному обсязі.

Вказала, що неправомірність її дій не доведена належними доказами, поданий позивачем акт про залиттяне є належним та допустимим доказом, оскільки має недоліки, а також викликає сумніви у належності та достовірності з огляду на різницю підписів членів комісії. Також, вказала, що розмір шкоди є також недоведеним, оскільки долучений позивачем звіт про оцінку збитків не відповідає критеріям, встановленим чинним законодавством (а.с. 51-60).

Позивач подав відповідь на відзив, в якій вважав твердження відповідача безпідставними, надуманими та такими, що спростовуються матеріалами справи. Просив позов задовольнити (а.с. 72-78).

В судовому засіданні представники позивача - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 позов підтримали, просили його задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача - ОСОБА_5 в судовому засідання проти вимог позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні, виходячи з обставин, викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивач є власником нежитлового приміщення, загальною площею 127,0 м2 за адресою: АДРЕСА_1 , згідно договору купівлі-продажу від 12.09.1995 року, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 276498761 від 24.09.2021 року (а.с. 8-9).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 (а.с. 10).

Судом встановлено, що 19.05.2021 року відбулося залиття приміщення позивача із вище розташованої квартири АДРЕСА_3 , що підтверджується актом комісії від 28.05.2021 року в складі: майстра ремонтної дільниці ОСОБА_6 , майстра технічної дільниці № 1 ОСОБА_7 , слюсаря-сантехніка ОСОБА_8 , затвердженого директором начальником ЖЕД 105 КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» ОСОБА_9, у якому зазначено, що залиття приміщення продуктового магазину на АДРЕСА_1 , відбулося з квартири АДРЕСА_2 , яка розташована вище поверхом, причиною залиття є протікання води на з`єднанні на квартирному лічильнику ГВП в квартирі АДРЕСА_2 . Аварійну ситуацію було усунуто власником квартири. Працівниками ЖЕД 105 роботи в квартирі не проводились (а.с. 11).

Згідно акту комісії від 03.06.2021 року в складі: майстра ремонтної дільниці ОСОБА_6 , майстра технічної дільниці № 1 ОСОБА_7 , слюсаря-сантехніка ОСОБА_8 , затвердженого директором начальником ЖЕД 105 КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» ОСОБА_9, при обстеженні квартири АДРЕСА_2 , що знаходиться поверхом вище (мешканці якої надали доступ для обстеження), зі слів мешканки квартири АДРЕСА_2 в квартирі було підтікання труби на з`єднанні з лічильником ГВП. На момент обстеження власником квартири АДРЕСА_2 було замінено лічильник ГВП. Ніяких ремонтних робіт по ремонту сантехобладнання в квартирі АДРЕСА_2 та приміщення магазину слюсарем-сантехніком ЖКД 105 не виконувалось (а.с. 59).

залиття приміщення продуктового магазину на АДРЕСА_1 , відбулося з квартири АДРЕСА_2 , яка розташована вище поверхом, причиною залиття є протікання води на з`єднанні на квартирному лічильнику ГВП в квартирі АДРЕСА_2 . Аварійну ситуацію було усунуто власником квартири. Працівниками ЖЕД 105 роботи в квартирі не проводились (а.с. 11).

Згідно звіту № 57/21 про оцінку збитків від 01.09.2021 року розмір матеріальних збитків, який завдано власнику в результаті пошкодження оздоблення нежитлових приміщень магазину, розташованому у будинку АДРЕСА_1 після залиття, яке сталося 19.05.2021 року, станом на момент складання даного звіту становить 22 730,00 грн. (а.с. 12-36).

За складання вказаного висновку позивачем сплачено 2 800,00 грн. (а.с. 38).

Відповідно до ч. 7 ст. 41 Конституції України використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Відповідно до ст. 151 ЖК України громадяни, які мають в приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, проводити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт.

Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує.

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 322 ЦК України).

За змістом положень ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.

У частинах 1, 2 ст. 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду.

При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Відповідно до ч. ч. 1. 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, та, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Виходячи із визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладається обов`язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.

Законодавством установлено, що відшкодування шкоди полягає у відшкодуванні затрат, необхідних для приведення пошкодженої речі у її попередній стан та у компенсації супутніх витрат, необхідних для такого відновлення.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно ст. 382 ЦК України квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання.

Частиною 2 ст. 383 ЦК України встановлено, що власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Враховуючи, що причиною залиття належного позивачу приміщення стало протікання води на з`єднанні на квартирному лічильнику ГВП в квартирі відповідача, а тому відповідач в силу закону має нести відповідальність за спричинену шкоду, в зв`язку з чим суд надходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

При цьому, доказів того, що залиття належного позивачу приміщення, відбулося з вини інших осіб та як наслідок відповідальність за спричинену шкоду має бути покладена не на відповідача, суду не надано.

Посилання відповідача на те, що акт про залиття є неналежним доказом у справі, оскільки складений з порушенням вимог законодавства, судом оцінюється критично та до уваги не приймається з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року № 76,у разі аварії і залиття квартир складається відповідний акт.

Додатком 4 до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій встановлено форму згаданого акта. Тобто факт залиття квартири та його наслідків фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення, водопостачання та водовідведення, представника (власника) будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб як від потерпілої, так і від винної сторін є обов`язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта; прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника, наймача, орендаря, квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; прізвище, ім`я, по батькові власника, наймача, орендаря квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода, обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість; висновок комісії щодо встановлення вини особи, яка вчинила залиття. Акт обов`язково має бути підписаний всіма членами комісії. Відмова від підпису складеного акта присутніми особами від потерпілої сторони та з боку винної не впливає на його чинність: у такому випадку в акті має бути зазначено що згадані особи (прізвище ім`я по батькові) підписувати складений акт відмовилися з тих чи інших причин.

Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій визначено, що з актом про залиття повинні бути ознайомлені мешканці відповідних квартир шляхом його підписання, що дає змогу майбутньому відповідачу включити до акту свої пояснення. Окрім цього, в актах повинна бути вказана чітка причина залиття, як того вимагає Додаток 4 до п. 2.3.6 зазначених Правил: «чітко зазначити причини, а саме несанкціоноване втручання мешканців кв. № у роботу системи (заміна радіаторів, трубопроводів, вентилів, рушникосушарок тощо), незадовільне технічне обслуговування систем, передчасний вихід з ладу радіаторів опалення, трубопроводів, вентилів, гнучких підводок та ін.».

Дослідивши акти про залиття, які міститься у цій справі як письмові докази, суд вважає, що істотних порушень, які б могли свідчить про їх неправомірність або нечинність, не виявлено.

Так, він складений комісією з працівників ЖЕД 105 КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва», яке обслуговує житловий фонд на вул. Жилянській у м. Києві, що не заперечувалось сторонами у справі, затверджений відповідною посадовою особою.

У актах зазначено: про залиття; виявлені при візуальному обстеженні пошкодження затопленого приміщення; причина залиття.

Отже, акти про залиття складені компетентною комісією, тому вважати, що вони містять будь-яку неправильну чи неправдиву інформацію, підстав у суду немає.

У актах немає відомостей, що при огляді затопленого приміщення позивача була присутня відповідач, разом з тим, при зверненні д суду, позивач вказав про її присутність, й остання вказаного не заперечила в ході розгляду справи, й до того ж, на думку суду, відповідач не зазначає, які зафіксовані в актах відомості є такими, що не відповідають дійсності.

Тому, суд надходить до висновку про те, що складені акти відповідають за формою та змістом вимогам, визначеним наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року № 76 «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій», оскільки в них зазначені всі відомості: дата та місце складання, члени комісії, місце залиття, подія, що трапилась, наслідки залиття, причини залиття.

Відповідач, зі свого боку, не спростувала відомостей, викладених у актах, а лише бездоказово заперечила проти них, що робить її доводи в цій частині неспроможними.

Щодо тверджень відповідача про відсутність в матеріалах справи належного доказу, який би підтверджував розмір майнової шкоди, то суд вважає за можливе вказати наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_2 на замовлення та за кошти позивача складено звіт про оцінку збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Системний аналіз зазначених положень законодавства дає підстави для висновку, що обов`язок відшкодувати шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Призначення, порядок проведення та оформлення експертиз регулюється нормами ЦПК України, Законом України «Про судову експертизу», «Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень» тощо.

Натомість Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» є законом, який визначає правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна. Акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно. Якщо процедурами з оцінки майна для складання акта оцінки майна передбачене попереднє проведення оцінки майна повністю або частково суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна. Акт оцінки майна підлягає затвердженню керівником органу державної влади або органу місцевого самоврядування. Зміст, форма, порядок складання, затвердження та строк дії акта оцінки майна встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. ст. 76, 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, встановивши, що внаслідок винних дій відповідача позивачу було завдано майнової шкоди, суд дійшов висновку, що розмір матеріальної шкоди, завданий позивачу, підтверджений належними доказами.

Зазначений звіт є звітом про оцінку майна й відповідає вимогам ст. ст. 11, 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», а тому приймається судом в якості належного та допустимого доказу у справі, оскільки містить інформацію щодо предмету доказування.

Таким чином, суд вважає, що звіт про оцінку збитків є належним, достатнім і допустимим доказом у справі, не спростований відповідачем, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 22 730,00 грн. та 2 800, 00 грн., сплачених за складання звіту.

В даному випадку суд вважає за можливе покласти в основу рішення даний звіт, оскільки останній складено згідно з положеннями ЦПК України. Зазначений звіт містить відповіді на порушені питання, які є обґрунтованими та такими, що узгоджуються з іншими матеріалами справи.

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню судом в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд надходить до висновку про необхідність стягнення на користь позивача з відповідача суми судового збору у розмірі 2 270,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 133, 137, 141, 352, 354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

позов товариства з обмеженою відповідальністю «Юмікс-Люкс» до ОСОБА_1 про стягнення завданої матеріальної шкоди- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юмікс-Люкс» 22 730, 00 грн. (двадцять дві тисячі сімсот тридцять гривень 00 копійок) завданої матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юмікс-Люкс» судовий збір в розмірі 2 270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок) та 2 800,00 грн. (дві тисячі вісімсот гривень 00 копійок) витрат пов`язаних з оцінкою вартості матеріального збитку.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Юмікс-Люкс», ЄДРПОУ: 19125267, адреса: вул. Жилянська, 45, м. Київ, 01033.

Відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_4 .

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.С. Хоменко