Рішення

від 16.06.2023 по справі 307/1116/23

НЕ ВКАЗАНО

Справа № 307/1116/23

Провадження № 2-а/307/10/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2023 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Бобрушко В.І. при секретарі Она О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. В позовній заяві зазначив, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №742806 від 22.12.2022 року, його притягнуто до адміністративної відповідальності за те що, 22.12.2022 року, о 17 год. 30 хв. в с. Бедевля по вул. Говди, він керував транспортним засобом, не пристебнувшись паском безпеки, не пред`явив поліс обов`язкового страхування, посвідчення водія та реєстраційні документи на транспортний засіб, не мав аптечки та не увімкнув аварійний сигнал, чим порушив вимоги п.п.2.1«а», 2.1«б». 2.3«в». 9.9«б», 31.4.7«є» ПДР за вчинення правопорушень, передбачених ч.1 ст. 126, ч.5 ст. 121, ч.2 ст. 122, ст. 125 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 гривень. Вважає дану постанову протиправною, необгрунтованою, необ`єктивною, упередженою і такою, що винесена з порушенням норм Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших нормативно-правових актів, виходячи з наступного. 22.12.2022 року, зранку, на автомобілі марки «Опель», номерний знак НОМЕР_1 , який знаходиться у його користуванні, він приїхав до будинку, який належить тітці його дружини, та знаходиться на АДРЕСА_1 , щоб там працювати по господарству. Вказаний автомобіль він залишив на узбіччі, перпендикулярно дорозі. Виконавши заплановану на той день роботу, він разом з ОСОБА_2 , який йому допомагав, хотів поїхати на автомобілі додому повечеряти, однак автомобіль забуксував, і вони вимушені були йти пішки. Під час вечері він вживав алкогольні напої, потім пішки разом з ОСОБА_3 пішов до будинку тітки, а коли один повертався додому, то не далеко від будинку його зупинили військові та зажадали пред`явити документи, що посвідчують особу, для оформлення йому повістки. Оскільки він відмовлявся від отримання повістки, вказуючи на наявність в нього перелому ноги, працівники ТЦК викликали працівників поліції, а він в свою чергу повернувся до автомобіля, який знаходився поруч та сів до нього, щоб взяти звідти документи. В цей час, на місце приїхали поліцейські, один з яких почав стверджувати, що начебто він вчинив ДТП та керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, однак, він переконував його, що транспортним засобом напередодні не керував і залишив його на узбіччі, в такому стані, ще зранку. Не дивлячись на це, поліцейський, без жодних на те підстав, почав складати протокол за вищевказані порушення. Не зважаючи на те, що він автомобілем не керував, в той час як пішов до автомобіля за документами, на вимогу поліцейського та надав паспорт громадянина України та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, що також спростовує твердження постанови про непред`явлення реєстраційних документів на транспортний засіб. Водночас, поліцейський будь-яких постанов щодо нього не складав, не пропонував ознайомитись з їх змістом, не відібрав пояснень, не вручив копію постанови та взагалі не повідомляв про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126, ч.5 ст. 121, ч.2 ст. 122, ст. 125 КУпАП. Позивач звертає увагу на те, що Правила дорожнього руху ним взагалі не порушувались. З яких підстав працівником поліції було зроблено висновок про те. що він 22.12.2022 року о 17 год. 30 хв. керував транспортним засобом та вчинив вищевказані адміністративні правопорушення йому не відомо. Згідно наявного в матеріалах справи за ч.1 ст. 130 КУпАП, електронного рапорту: 22.12.2022 року о 17.52 год. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 22.12.2022 року о 17.52 год. за адресою Тячівський район с. Бедевля, вул. Говди, працівником поліції під час патрулювання виявлено у кюветі транспортний засіб марки «Опель Астра» іноземної реєстрації НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_2 , водій ймовірно в стані алкогольного сп`яніння. 3 цього ж рапорту вбачається, що ГРПП здійснено виїзд о 17 год. 52 хв. - прибуття 18 год. 00 хв., закінчення 18 год. 30 хв. Таким чином, зі змісту вказаного рапорту вбачається, що на момент повідомлення о 17 год. 52 хв. автомобіль марки «Опель Астра» знаходився в кюветі та відповідно не зупинявся працівниками поліції, під час його руху. Ту обставину, що вищевказаний автомобіль на протязі всього дня знаходився на узбіччі, в тому ж положенні, в якому був виявлений працівниками поліції, в суді, можуть підтвердити свідки: ОСОБА_4 , яка живе поруч та ОСОБА_2 , який на протязі дня з ним працював. Останній також може підтвердити той факт, що він намагався виїхати на автомобілі ще після обіду, а не ввечері як зазначено в постанові, однак не поїхав, так-як забуксував. Відтак, твердження постанови про керування ОСОБА_1 22.12.2022 року о 17.30 год. транспортним засобом та допущення ним будь-яких порушень є безпідставним. Окрім цього, про наявність такої постанови він довідався 13.03.2023 року, оскільки саме тоді, під час ознайомлення з адміністративними матеріалами за ст. 130 КУпАП, виявив її копію у зазначених матеріалах. Водночас, вказані в постанові відомості про те, що начебто він відмовився від підпису, в ній не відповідають дійсності, оскільки про складення такої постанови його ніхто не повідомляв. Щодо змісту постанови в справі про адміністративне правопорушення та власне порядку розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності позивач зазначив, що оскаржувана постанова не містить будь-яких даних щодо фото або відео фіксації порушення та відповідно відомості про технічний засіб, яким такі здійснено. Враховуючи наведене, позивач вважає, що оскаржувана ним постанова є незаконною та такою, що підлягає скасуванню. Також, вважає, що десятиденний строк для звернення до суду з вказаним позовом пропущено з поважних причин, оскільки оскаржувана постанова винесена 22.12.2022 року, однак не направлена йому відповідачем і по сьогоднішній день, про її наявність він дізнався 13.03.2023 року, під час ознайомлення з матеріалами справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, про що свідчить відмітка про ознайомлення з матеріалами від 13.03.2023 року. Тому, такий строк повинен бути поновлений.

Просить, поновити строк звернення до суду з даним адміністративним позовом, як такий що пропущено з поважних причин, визнати протиправною та скасувати постанову серії БАД №742806 від 22.12.2022 року про накладення на нього адміністративного стягнення ч.1 ст. 126, ч.5 ст. 121, ч.2 ст. 122, ст. 125 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 510 гривень, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Представник Головного управління Національної поліції в Закарпатській області надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позов ОСОБА_1 не визнає в повному обсязі. Так, зокрема, відповідно до пункту 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. За приписами пункту 2.4 ПДР України на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені у пункті 2.1 ПДР України. А саме - водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (стаття 16 Закону України «Про дорожній рух»). Частиною першою статті 126 КУпАП передбачено керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством. Частиною 5 ст. 121 КУпАП передбачено порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами. Частиною 2 ст. 122 КУпАП передбачено порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування проїзд на заборонений сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобі на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв?язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди. Статтею 125 КУпАП передбачено право поліцейського, складати адміністративні матеріали за інші порушення правил дорожнього руху. Зокрема у відповідності до ПДР, а саме п. 31.4. 7 є) передбачено порушення, а саме відсутність: медичної аптечки, знаку аварійної зупинки. Відповідно до ст.36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. Отже, дії поліцейського щодо зупинки керованого позивачем автомобіля та у разі виявлення відповідних порушень передбачають складання постанови і ґрунтуються на вимогах закону. Просить відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ГУНП в Закарпатській області про скасування постанови серії БАД №742806.

Крім того, представник Головного управління Національної поліції в Закарпатській області надіслав до суду клопотання про залишення заяви без розгляду, в якому зазначив, що позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення строку та докази поважності причин його пропуску. Вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення викладені в ст.167 КАС України. Проте, позивачем всупереч вказаних норм закону, заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду не оформлена у відповідності до ст.ст.161, 167 КАС України, та не долучено до позовної заяви. Враховуючи вище викладене, заява щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом 10 днів з дня ухвалення відповідного рішення, а рішення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови). Отже, позивачем було пропущено встановлений законодавством строк для звернення до суду. Крім того, позивач вказує, що не знав, що відносно нього була складена постанова серії БАД № 742806 від 22.12.2022 року, яка є предметом оскарження, дізнався про неї 13.03.2023 року під час ознайомлення з матеріалами справи про адміністративні правопорушення передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП. Вважає, що даний факт не може братись до уваги судом, оскільки складання протоколу, за ч.1 ст.130 КУпАП, ст.124 КУпАП та відповідно постанова, яка є предметом оскарження, були складені одночасно у один і той самий день, одним і тим самим інспектором , звертає увагу, що ознайомлення з матеріалами, які складені за ч.1 ст. 130 КУпАП містять документи, які стосуються позивача відносно складання протоколу за ч.1 ст. 130 КУпАП. А тому дана обставина не є підставою для поновлення строків у даній справі. Разом з тим, позивач, будучи обізнаним про наявність спірної постанови відповідача і про встановлений законом десятиденний строк її оскарження, упродовж більше ніж 3 місяців з дати її прийняття не вчиняв жодних дій, спрямованих на отримання тексту цієї постанови, ознайомлення з нею, та звернення до суду з цим позовом. Крім того, позивачем не наведено вагомих і переконливих аргументів, які б свідчили про наявність обставин об`єктивного і непереборного характеру, що створили суттєві перешкоди у реалізації належного йому права на звернення до адміністративного суду упродовж строку, встановленого для цього законодавством, або ж взагалі унеможливили своєчасну реалізацію позивачем такого права. У даному випадку строк звернення до адміністративного суду обчислюється не з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а з дня винесення відповідачем спірної постанови, тобто з 22.12.2022 року. Наведені позивачем підстави для поновлення цього строку є неповажними. Просить залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ГУНП в Закарпатській області про скасування постанови серії БАД №742806 в справі про адміністративне правопорушення від 22.12.2022 року.

Позивач ОСОБА_1 та його представник Полгар М.З. в судовому засіданні позов підтримали, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини та просять його задовольнити. На подальший розгляд справи в судове засідання не з`явилися, так як представник позивача надіслав до суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримують, а тому суд в порядку ст.205 ч.1 КАС України розглянув справу у їх відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Закарпатській області в судове засідання не з`явився, так як надіслав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги не визнає, а тому суд в порядку ст.205 ч.1 КАС України розглянув справу у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

На підставі ст. 229 ч.4 КАС України, у зв`язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши всі обставини справи, суд дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що згідно постанови поліцейського Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області серії БАД №742806 від 22.12.2022 року, складеної не в автоматичному режимі, позивач ОСОБА_5 притягнутий до відповідальності за ч.1 ст. 126, ч.5 ст. 121, ч.2 ст. 122, ст. 125 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в сумі 510 гривень.

За змістом оскаржуваної постанови водій ОСОБА_1 , 22.12.2022 року, о 17 год. 30 хв., в с. Бедевля по вул. Говди, керував транспортним засобом, не пристебнувшись паском безпеки, не пред`явив поліс обов`язкового страхування, посвідчення водія та реєстраційні документи на транспортний засіб, не мав аптечки та не увімкнув аварійний сигнал, чим порушив вимоги п.п..2.1«а», 2.1«б». 2.3«в». 9.9«б», 31.4.7«є» Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачені ч.1 ст. 126, ч.5 ст. 121, ч.2 ст. 122, ст. 125 КУпАП

Суд зазначає, що вказана постанова не містить відмітки щодо ознайомлення з нею та її отримання позивачем ОСОБА_1 , при цьому будь-яких інших даних щодо ознайомлення та отримання раніше позивачем ОСОБА_1 оскаржуваної постанови поліцейського відповідачем в даній справі не надано.

Як встановлено в судовому засіданні з копією оскаржуваної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності серії БАД №742806 від 22.12.2022 року позивач ОСОБА_1 ознайомився в судовому засіданні 13.03.2023 року - під час розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП (справа №307/4939/22), тобто після закінчення строку на її оскарження, що підтверджується заявою позивача ОСОБА_1 від 13.03.2023 року, та з даним позовом до суду позивач звернувся 23.03.2023 року.

Відповідно до ч.2 ст. 286 КАС України визначено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).

Згідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Таким чином судом встановлено, що позивачем пропущено строк звернення до суду з поважних причин, а тому суд вважає про наявність підстави для поновлення позивачу ОСОБА_1 строку для оскарження даної постанови.

Постановою Тячівського районного суду Закарпатської області від 22 березня 2023 року в справі про адміністративне правопорушення №307/4940/22, яка набрала законної сили, закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що до суду був направлений протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП, згідно якого ОСОБА_1 , 22.12.2022 року, о 17 год. 30 хв., в с. Бедевля по вул. Говди, керував марки «Опель», державний номерний знак НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та здійснив з з`їзд у кювет, внаслідок чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження, при цьому судом в ході розгляду справи було встановлено, що до протоколу не долучено жодного доказу про порушення ОСОБА_1 п.12.1 ПДР України та вчинення ним дорожньо-транспортної пригоди.

З рапорту чергового Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області від 22.12.2022 року вбачається, що 22.12.2022 року, о 17.52 год., надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 22.12.2022 року о 17.52 год. за адресою Тячівський район с. Бедевля, вул. Говди, працівником поліції під час патрулювання виявлено у кюветі транспортний засіб марки «Опель Астра» іноземної реєстрації НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_2 , водій ймовірно в стані алкогольного сп`яніння.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що з ОСОБА_1 вони являються сусідами. Пояснив, що 22 чи 23 грудня 2023 року, в день події, точної дати не пам`ятає, близько 12 години, йдучи по дорозі, він побачив, що стоїть автомобіль, який належить ОСОБА_1 , в калюжі. Коли повертався, близько 17-18 години, звернув увагу на те, що автомобіль стоїть на тому ж самому місці, як стояв в обід, але в той час біля нього були ще два автомобілі, один з яких належав працівникам поліції. Він біля них не зупинявся, ОСОБА_1 в той день за кермом він не бачив.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» встановлено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Стаття 280 КУпАП встановлює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно п.2.1«а»Правил дорожньогоруху,який згіднооскаржуваної постановиполіцейського порушивпозивач ОСОБА_1 , водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно п.2.1«б»Правил дорожньогоруху,який згіднооскаржуваної постановиполіцейського порушивпозивач ОСОБА_1 , водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної Гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту технічний талон)

Пунктом 2.3«в»Правил дорожньогоруху,який згіднооскаржуваної постановиполіцейського порушивпозивач ОСОБА_1 ,визначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки.

Згідно п.9.9«б»Правил дорожнього руху,якийзгідно оскаржуваноїпостанови поліцейськогопорушив позивач ОСОБА_1 , аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена у разі зупинки на вимогу поліцейського або внаслідок засліплення водія світлом фар.

Пунктом 31.4.7«є»Правилдорожнього руху,який згіднооскаржуваної постановиполіцейського порушивпозивач ОСОБА_1 , визначено, що забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: відсутні медична аптечка з нанесеними на неї відомостями про тип транспортного засобу, для якого вона призначена, на мотоциклі з боковим причепом, легковому, вантажному автомобілі, колісному тракторі, автобусі, мікроавтобусі, тролейбусі, автомобілі, що перевозить небезпечний вантаж.

Відповідно до ст.2КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 1 ст.77КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст.72КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Таким чином, суд звертає увагу, що зазначена правова норма визначає ряд фактичних даних на основі яких посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Про те, на виконання вимог чинного законодавства, зокрема, зазначених правових положень та Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року, в матеріалах справи не міститься жодного належного доказу вчинення водієм ОСОБА_1 вказаних адміністративних правопорушень.

Згідно із ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України" (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey), п. 282), доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Одночасно, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".

У справі "Barbera, Messeguand Jabardo v. Spain" від 06 грудня 1998 року (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 122 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, -

Статтею 125 КУпАП передбачено відповідальність за інші порушення правил дорожнього руху, крім передбачених статтями 121-128, частинами першою і другою статті 129, статтями 139 і 140 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

Частиною 5статті 121КУпАП передбаченовідповідальністьза керування транспортним засобом без ременя безпеки або мотошолому.

Як вбачається з матеріалів справи та постанови серії БАД №742806від 22.12.2022рокувідносно ОСОБА_1 , жодних пояснень свідків та доказів здійснення фото чи відео фіксації, які б підтвердили порушення позивачем Правил дорожнього руху, крім викладених поліцейським обставин, в постанові не міститься.

Суд зазначає, що як вбачається з матеріалів справи та постанови про адміністративне правопорушення, відповідачем при винесені оскаржуваної постанови не було наведено доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення позивачем адміністративних правопорушень, при цьому відповідачем не надано доказів і суду під час розгляду даної справи, а позивач вчинення правопорушень заперечує.

Оскаржувана постанова містить відомості про те, що були вчинені адміністративне правопорушення, однак не містить посилань на будь-які докази фото чи відео фіксації, пояснення свідків, які б підтвердили порушення позивачем Правил дорожнього руху, за що була б передбачена відповідальність.

При цьому, окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Суд вважає, що постановою про притягнення до адміністративної відповідальності не підтверджується факт порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху, оскільки відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів у розумінні ст. 251, 252, 280 КУпАП, які свідчать про вчинення позивачем порушень вимог Правил дорожнього руху та наявність в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 126, ч.5 ст. 121, ч.2 ст. 122, ст. 125 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Статтею 286 КАС України передбачені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

А тому, суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для скасування постанови поліцейського інспектора РПП Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення від 22 грудня 2022 року серії БАД за №742806 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 гривень на ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 126, ч.5 ст. 121, ч.2 ст. 122, ст. 125 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та закриттясправи проадміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 126, ч.5 ст. 121, ч.2 ст. 122, ст. 125 КУпАП, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Національної поліції в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 536 гривень 80 копійок.

Керуючись ст.ст. 9, 10, 77, 79, 205, 223, 242, 243, 246, 286 КАС України, ст. ст. 7, 121, 122, 125, 126, 222, 245, 251, 252, 255, 256, 258, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення,, суд, -

В И Р І Ш И В :

Поновити позивачу ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Позов задовольнити повністю.

Скасувати постанову поліцейського СРПП Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області від 22 грудня 2023 року за №742806 серії БАД про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 (п`ятисот десять) гривень на ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених ч.1ст.126,ч.5ст.121,ч.2ст.122,ст.125 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 126, ч.5 ст. 121, ч.2 ст. 122, ст. 125 КУпАП, - закрити, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Національної поліції в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 536 (п`ятисот тридцять шість) гривень 80 копійок.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду в 10-денний строк з дня його проголошення (складання), при цьому відповідно до п.п.15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканець АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ,

Відповідач - Головне управління Національної поліції в Закарпатській області, ЄДРПОУ - 40108913, адреса: м. Ужгород, вул. Ф. Ракоці, 13, Закарпатської області, України.

Головуючий : В.І. Бобрушко