Рішення

від 30.05.2023 по справі 445/517/23

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 445/517/23

провадження № 2/445/355/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2023 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Бакаїм М. В.

секретаря судового засідання Стеців Н.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Золочеві Львівської області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом повного товариства «Ломбард Копійка ТзОВ " УКР.Концепт-КАР" і ПП "ІД" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, -

в с т а н о в и в:

ПП «Ломбард Копійка ТзОВ " УКР.Концепт-КАР" і ПП "ІД" звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 13942,60 грн , а також судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог, посилається на те, що 09.04.2022 р. між ОСОБА_1 та позивачем (далі Ломбард) було укладено договір про надання ломбардом фінансового кредиту № 8.22.130, згідно з яким відповідачу був наданий кредит в розмірі 4600 грн. строком на 14 діб до 23.04.2022 р. з сплатою відсотків в розмірі 444 грн. В якості правового забезпечення належного виконання відповідачем свого зобов`язанн,я було також укладено договір застави № 8.22.130, згідно якого відповідач передав Ломбарду золотий ланцюжок 500 проби, вагою 6,65 г. Окрім цього, 10.04.2022 р. між Мединським і Ломбардом, був укладений договір фінансового кредиту № 8.22.131, згідно якого відповідачу було надано кредит у розмірі 6226,40 грн. строком на 14 діб до 24.04.2022 р. , зі сплатою відсотків в розмірі 601 грн.. В якості грошового забезпечення відповідач представив золотий перстень 585 проби, вагою 7,98 г. В подальшому з`ясувалося, що предмети застави- вищенаведені ювелірні вироби, були законно вилучені на підставі ухвали Золочівського районного суду Львівської області від 14.04.2022 р. як речові докази у кримінальному провадженні. 23.05.2022 р. Золочівським районним судом Львівської області було ухвалено вирок, яким ювелірні вироби вилучені у Ломбарда та повернуті потерпілій ОСОБА_2 . Відповідач не виконав взятих на себе зобов`язань щодо сплати заборгованості на загальну суму 11871,00 грн., у тому числі 10 826,00 грн. суму кредиту та 1045,00 грн. відсотків за користування кредитом. Позивач вказує, що до теперішнього часу вищевказана заборгованість не погашена, у зв`язку з чим звернулись до суду з даним позовом.

Ухвалою судді Золочівського районного суду Львівської області від 20.04.2023 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження.

В судове засідання учасники справи не з`явились, про день, час та місце якого повідомлялись належним чином.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без участі представника позивача, проти заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся своєчасно і належним чином, причини неявки суду не повідомив. Відзив не

надав, а також, будь яких заяв та клопотань від відповідача не надходило.

З огляду на це та враховуючи одночасне існування умов, перелічених у частині першій статті 280 ЦПК України, визнавши достатніми наявні в справі матеріали для встановлення прав і взаємовідносини сторін, суд за згодою представника позивача, наданою ним у письмовій заяві про розгляд справи без його участі, вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, який належно повідомлялась про судове засідання, у порядку заочного провадження з дотриманням встановлених законом вимог і постановити заочне рішення.

В зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, розглянувши матеріали, вирішуючи справу, виходить з такого.

Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 статті 129 Конституції України, визначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.

Згідно ч. 1ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлені наступні фактичні обставини.

09.04.2022 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір про надання коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту № 8.22.130, відповідно до умов якого відповідачем було отримано в кредит грошові кошти в загальній сумі 4600,00 грн. з зобов`язанням їх повернення не пізніше 23.04.2022 р. зі сплатою відсотків у розмірі 444,00 грн. У забезпечення виконання боржником своїх зобов`язань було укладено Договір застави транспортного засобу, відповідно до якого ОСОБА_1 передав у заставу золотий ланцюжок 500 проби, вагою 6,65 г.

10.04.2022 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір про надання коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту № 8.22.131, відповідно до умов якого відповідачем було отримано в кредит грошові кошти в загальній сумі 6226,40 грн. з зобов`язанням їх повернення не пізніше 24.04.2022 р. зі сплатою відсотків у розмірі 601,00 грн. У забезпечення виконання боржником своїх зобов`язань було укладено Договір застави транспортного засобу, відповідно до якого ОСОБА_1 передав у заставу золотий перстень 585 проби, вагою 7,98 г.

Відповідно до вироку Золочівського районного суду Львівської області від 23.05.2022 р. у справі № 445/556/22,речові докази: золотий ланцюжок вагою 6,60 г. 585 проби, каблучку виготовлену із сплаву на основі золота зі вставками каміння білого кольору, вагою, 7.99 г, 585 проби повернуто ОСОБА_2 .

Згідно п.2.3. Договір про надання кредиту № 1,№2 Сторони несуть відповідальність за невиконання чи неналежне виконання умов Договору згідно чинного законодавства України.

Відповідно до п.6.2 Договорів про надання кредиту №1,№2 , Договір вважається укладеним з дати його підписання сторонами. Строк дії договору визначається за домовленістю сторін. Договір може бути достроково припинено в порядку, встановленому цим договором чи відповідно до чинного законодавства України, але у будь якому випадку Договір діє до моменту фактичного задоволення грошових вимог Кредитора до позичальника у повному обсязі.

Відповідно до п.1 п.3 Договір застави №1, №2, з метою забезпечення виконання зобов`язань, заставодавець, заставляє майно, що є у його власності у вигляді дорогоцінних металів чи техніки, а Заставодержатель має право, у разі невиконання Заставодавцем свої зобов`язань, переважно перед іншими кредиторами Заставодавця звернути стягнення на предмет застави. Заставодавець гарантує, що предмет застави належить йому на праві власності та на момент укладення Договору, предмет застави не перебуває під арештом чи забороною, щодо нього не ведуться судові спори, він не заставлений, у податковій заставі не перебуває, відносно нього не укладено будь-яких договорів з відчуження чи щодо користування з іншими особами, треті особи не мають прав на предмет застави.

Згідно ч.1 ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов`язанні є Боржник і Кредитор.

Відповідно дост. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона, боржник, зобов`язана вчинити на користь другої сторони, кредитора, певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити грошові кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У ч. 1 ст. 1049 ЦК України, зазначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно за ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1статті 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.

Згідно з ч.1ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 2ст. 1054 ЦК України,до відносин за кредитним договором застосовуються відповідні положення ЦК Українищодо відносин за договором позики, якщо цим кодексом або договором не встановлено інше.

Судом встановлено, що відповідач порушив зобов`язання з повернення позивачу суми кредиту та сплати процентів за користування кредитом передбачене Договором, а також інфляційні втрати за весь період прострочення по кредиту та 3% річних.

З розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість по кредиту становить 11871 грн., 1759,40 грн. інфляційних втрат за весь період прострочення по кредиту, 312,20 грн. - 3% річних від простроченої суми по кредиту.

Згідно ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ч. 2 ст. 76, ч. 1, 2 ст. 77, ч. 1 ст. 95 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема письмовими, речовими і електронними доказами.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Обставини справи, які за законом можуть бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 1, 3 ст. 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

З матеріалів справи вбачається, що 17 лютого 2023 року відповідачу було направлено претензію про порушення основного зобов`язання, у якій йому було запропоновано погасити заборгованість за кредитними договорами про надання фінансового кредиту № 8.22.130 та № 8.22.131. Проте зобов`язання за договором відповідач не виконав.

Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд постановляє рішення в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані сторонами належні, допустимі та достовірні докази як кожний окремо, так і у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості є обґрунтованим, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, та стягує з відповідача на користь позивача витрати по оплаті судового збору.

Щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.

За правилами частини 1-2статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини восьмоїстатті 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За нормативними вимогами частини 1статті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин 5 та 6статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Як вбачається із доказів по справі, позивач заявляє вимогу щодо покладення на відповідача судових витрат, які пов`язані із відшкодуванням понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 гривень. Проте до моменту виходу суду до нарадчої кімнати, позивачем не надано доказів на підтвердження понесених судових витрат на професійну правову допомогу. Також не зроблено відповідно заяву про надання доказів на підтвердження таких протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Таким чином, на підставі наведеного, відшкодування судових витрат, у виді понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 гривень, не може бути покладене на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2,13,15,16,76-78,81,141,223,263,265,280,282 ЦПК України, ст. 509,526,530,610,612,625,1048-1050,1054 ЦК України, суд -

у х в а л и в:

Позовні вимоги - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Повного товариства «Ломбард Копійка ТзОВ " УКР.Концепт-КАР" і ПП "ІД" заборгованість за кредитним договором у розмірі 11871 (одинадцять тисяч вісімсот сімдесят одну) грн. 00 коп., 1759 ( одну тисячу сімсот п`ятдесят дев`ять) грн. 40 коп.інфляційні втрати за весь період прострочення по кредиту, 312 ( триста дванадцять ) грн. 20 коп. - три проценти річних від простроченої суми по кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Повного товариства «Ломбард Копійка ТзОВ " УКР.Концепт-КАР" і ПП "ІД" суму сплаченого судового збору в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складений 30.05.2023 р.

Суддя М. В. Бакаїм