Ухвала

від 01.06.2023 по справі 757/18597/23-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/18597/23-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві заяву ОСОБА_3 про відвід прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_4 від здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 62019100000001613 від 04.11.2019, -

В С Т А Н О В И В :

09.05.2023 в провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшла заява ОСОБА_3 про відвід прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_4 від здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 62019100000001613 від 04.11.2019.

В обґрунтування доводів та вимог заяви вказує, що Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві за процесуального керівництва Київської міської прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019100000001613 від 04.11.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

У вказаному провадженні № 62019100000001613 від 04.11.2019 відповідно до процесуальних норм заявник ОСОБА_3 є потерпілим.

Як підстави для відводу прокурора заявник вказує, що прокурор ОСОБА_4 проявляє упередженість у вищевказаному кримінальному провадженні, оскільки системно порушує норми чинного КПК України, безпідставно обмежує процесуальні права на отримання відомостей (доказів), відносно призначеної групи прокурорів, безпідставно обмежує процесуальні права, на ініціювання надання прокурором слідчому письмових вказівок, на клопотання прокурором не складено та не направлено жодних постанов про відмову чи задоволення, ОСОБА_4 не припинено бездіяльність слідчого під час досудового розслідування, порушено принцип змагальності, та не здійснено контроль за дотриманням слідчим розумних строків досудового розслідування.

Заявник в судове засідання не з`явився, про місце і час розгляду заяви повідомлявся належним чином, заяв, клопотань до суду не надходило.

Прокурор у судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду заяви повідомлена належним чином. Причини неявки не повідомив. Матеріали кримінального провадження № 62019100000001613 від 04.11.2019, слідчому судді для огляду в судовому засіданні не надав.

Слідчим суддею з урахуванням принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України, визнано можливим розгляд заяви у відсутність осіб, що не з`явилися.

Дослідивши докази, подані учасниками справи, у сукупності та взаємозв`язку між собою, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

З матеріалів заяви вбачається, що Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві за процесуального керівництва Київської міської прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019100000001613 від 04.11.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Формою процесуального реагування на прояви упередженого ставлення слідчого/прокурора до особи, яка бере участь в кримінальному провадженні, є подання такою особою заяви про відвід слідчого/прокурора в порядку ст.77 КПК України.

Рекомендація Rec (2004) 6 Комітету Міністрів Державам - членам СЕ, прийнята Комітетом Міністрів 12.05.2004 на 114-й сесії «Про підвищення ефективності внутрішніх засобів правового захисту» декларує, що кожен, чиї права і свободи, викладені в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушуються, має право на ефективний засіб правового захисту у відповідному національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, що діяли як офіційні особи.

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує існування у внутрішньому праві засобів, які надають можливість скористатися правами і свободами, закріпленими в Конвенції, незалежно від того, як вони подані в національній правовій системі. Це положення вимагає, щоб відповідний внутрішній орган вивчив зміст скарги, яка базується на Конвенції, та забезпечив необхідне виправлення порушеного права. (Рішення ЄСПЛ «Chahal v. UK, n. 145).

На національному рівні, у ч. 2 ст. 80 КПК України законодавчо закріплено право осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, заявляти відвід прокурору з підстав передбачених ст.77 КПК України.

Так ч. ч. 3, 4 ст. 80 КПК України, передбачають, зокрема, що заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження , а заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу.

Зміст п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України визначає одну з підстав для застосування відводу прокурору - існування обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості. Своєю чергою, термін «неупередженість» є структурним елементом такого базового принципу кримінального провадження, як законність (ст. 9 КПК України).

Більше того, вимога щодо неупередженого дослідження обставин кримінального провадження є головним обов`язком слідчого, що зафіксовано в ч. 2 ст. 9 КПК України.

Як зазначав ЄСПЛ у своїх рішеннях «Тимошенко проти України», «Ходорковський проти Росії», структура Конвенці ґрунтується на презумпції добросовісності дій органів державної влади країн - учасниць. Дійсно, будь-яка державна політика чи окремий захід може мати «прихований мотив», а презумпція добросовісності є спростованою. Однак, заявник, який стверджує, що його права і свободи були обмежені з неналежних підстав, повинен переконливо довести, що справжня мета державних органів була не такою, як її було проголошено (або яка може обґрунтовано припускатись, виходячи з контексту). Простої підозри про те, що державні органи користувались своєю владою для іншої мети, ніж та, що передбачена Конвенцією, недостатньо, щоб довести порушення статті 18 Конвенції.

Вичерпний перелік підстав, за наявності яких прокурор безумовно підлягає відводу, визначений частиною 1 ст. 77 КПК України.

Між тим, згідно з ч. 3 ст. 77 КПК України, прокурор не може брати участь у кримінальному провадженні, якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження, а також за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Згідно з ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язанні всебічно, повно і неупереджено дослідити усі обставини кримінального провадження. Лише за такої умови можливе виконання завдань кримінального судочинства. Усебічність дослідження обставин кримінального провадження означає, по-перше, висунення і дослідження всіх можливих версій щодо характеру події, що має ознаки кримінального правопорушення, винуватість особи; а-по друге, однаково ретельне встановлення і перевірку як обставин, що викривають, так і тих, що виправдовують особу. Повнота дослідження кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні; використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, компетентна особа у будь-якому випадку не має права брати участь в здійсненні кримінального провадження, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в її неупередженості та об`єктивності.

Окреслюючи загальні завдання кримінального провадження, законодавець в статті 2 чинного КПК України вважає необґрунтований процесуальний примус до особи, яка бере участь в кримінальному провадженні, несумісним із поняттям «неупереджене розслідування».

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, компетентна особа у будь-якому випадку не має права брати участь в здійсненні кримінального провадження, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в її неупередженості та об`єктивності.

Оцінюючи вищенаведену інформацію в контексті приписів п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України, слідчий суддя вважає, що процесуально поведінка прокурора не узгоджується з вимогами щодо неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, передбаченими ст. 2, 9 КПК України.

У рішенні «Меріт проти України» ЄСПЛ зазначав, що норма про вичерпання всіх національних засобів правового захисту не є абсолютною, як і не є такою, що застосовується автоматично; встановлюючи, чи була норма дотримана, необхідно враховувати відповідні обставини конкретної справи.

З огляду на зазначене, слідчий суддя, виконуючи функцію судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, вважає необхідним відвести прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_4 від участі у здійсненні процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 62019100000001613 від 04.11.2019 , оскільки вважає, що потерпілим було доведено обставини, які викликають сумніви в об`єктивності та неупередженості прокурора під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні, а протилежного прокурором доведено не було.

Керуючись ст. ст. 2, 26, 77, 80, 81, 83, 107, 309 КПК України,

УХВАЛИВ :

Заяву ОСОБА_3 про відвід прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_4 від здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 62019100000001613 від 04.11.2019 - задовольнити.

Відвести прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_4 від участі у здійсненні процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 62019100000001613 від 04.11.2019.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1