Рішення від 15.06.2023 по справі 140/5037/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2023 року ЛуцькСправа № 140/5037/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ксензюка А.Я.,

розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернулася з адміністративним позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області (далі відповідач-1), Державної служби України з безпеки на транспорті (далі відповідач-2) про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №357183 від 20.03.2023, прийняту начальником відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 17 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 27.03.2018 ОСОБА_1 , зареєстрована як фізична особа-підприємець з основним видом економічної діяльності - пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення, КВЕД 49.31.

17.02.2023 головний спеціаліст відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Чапала А.О. в м. Луцьк зупинив належний позивачу транспортний засіб «Mercedes-Benz», номерний знак НОМЕР_1 , який здійснював перевезення пасажирів по маршруту «Луцьк-Ратне», та склав акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 333943. Згідно вказаного акту на момент проведення перевірки виявлено порушення ст. 34, 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме - у водія відсутня індивідуальна контрольна книжка водія та копія графіка змінності водіїв (ТЗ не обладнаний тахографом), за що, відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», передбачена відповідальність перевезення пасажирів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме, індивідуальної контрольної книжки водія та копії графіка змінності водіїв.

Під час розгляду 20.03.2023 вказаного акту керівнику відділу Укртрансбезпеки було надане пояснення-заперечення, в якому, з чітким посилання на вимоги Закону України «Про автомобільний транспорт» зверталась увага на відсутність в діях ОСОБА_1 порушень вимог ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», в зв`язку з чим справа по складеному відносно ОСОБА_1 17.02.2023 акту № 333943 підлягала закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 будь-якого порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Однак, не врахувавши вказане пояснення, 20.03.2023 начальник відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Шендюх Т.Ю. виніс постанову № 357183 про застування адміністративно-господарського штрафу № 357183, згідно якої з перевізника ОСОБА_1 стягнуто адміністративно-господарський штраф в сумі 17000 грн. за відсутність документів, перепік яких визначений ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме, індивідуальна контрольна книжка водія, графік змінності водіїв, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

На думку позивача, вказана постанова є безпідставною та незаконною, оскільки, прийнята без належного попереднього усестороннього та об`єктивного з`ясування всіх дійсних обставин справи, з істотними порушеннями вимог чинного законодавства України.

Позивач вказує, на час перевірки у водія транспортного засобу, не обладнаного тахографом, що дійсно має місце в даному випадку, оскільки, автомобіль Mercedes-Benz", номерний знак НОМЕР_1 не обладнаний заводом виробником тахографом повинна бути лише індивідуальна контрольна книжка, так як графік змінності водіїв зберігаються у перевізника.

З огляду на викладене, з перевізника ОСОБА_1 не може бути стягнуто адміністративно-господарський штраф в сумі 17000 грн. за відсутність на час перевірки у водія графіка змінності водіїв.

Крім того, ФОП ОСОБА_1 вважає, що відповідач неправомірно застосував відносно неї адміністративно-господарський штраф за відсутність у водія одночасно обох вище зазначених документів.

Також позивач вказує, що в акті № 333943 від 17.02.2023 не зазначено відсутності на момент проведення перевірки конкретних, визначених ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» інших документів, передбачених законодавством України, а саме - затверджених наказом Мінтранспорту та зв`язку України № 340 від 07.06.2010 «Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів», зокрема - індивідуальної контрольної книжки водія або коїш графіка змінності водіїв

ФОП ОСОБА_1 зазначає, що відсутність у водія зазначених в ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» інших документів, передбачені законодавством України, у вигляді індивідуальної контрольної книжки водія та графіка змінності водіїв, відноситься до порушення законодавства, яке регулює робочий час та час відпочинку водії колісних транспортних засобів та порядок його обліку, перелік яких визначений «Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів». За порушення режимів праці та відпочинку водіями транспортних засобів відповідальність передбачена абзацом 8 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у вигляді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 340,00 грн. Таким чином, навіть в разі доведення порушення перевізником ОСОБА_2 вимог ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» у вигляді відсутності інших документів, передбачені законодавством України, а саме - індивідуальної контрольної книжки водія та графіка змінності водіїв, до перевізника ОСОБА_1 може бути застосований штраф лише в розмірі 340,00 грн. але ніяк не 17000,00 грн.

За таких обставин просить позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 03.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

У поданому до суду відзиві на позов від 13.04.2023 представник Державної служби України з безпеки на транспорті вимог ФОП ОСОБА_1 не визнала з підстав правомірності постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №357183 від 20.03.2023. Вказує, що 17.02.2023 посадовою особою Укртрансбезпеки на підставі направлення на рейдову перевірку №013479 та тижневого графіка перевірок на автодорозі (а/д) пр.Перемоги місто Луцьк проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт щодо позивача.

Під час зазначеної перевірки було виявлено, що транспортним засобом Mercedes-Benz», номерний знак НОМЕР_1 , перевозилися пасажири за маршрутом Луцьк-Ратне (розклад руху автобусів на маршруті Піски-Річниці Луцьк (через Ратне) за відсутності на момент перевірки індивідуальної контрольної книжки водія або копії графіка змінності водіїв, що зафіксовано в акті від 17.02.2023 №333973.

При цьому зазначила, що виходячи зі змісту норми ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», перелік документів, які повинен мати водій для здійснення внутрішніх перевезень, зазначений ст. ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» не є вичерпним, до таких документів належать також інші документи, передбачені законодавством, до яких в тому числі належать індивідуальна кат рольна книжка водія та копія графіку змінності водіїв.

З огляду на вищенаведене, вважає, що до позивача законно застосовано адміністративно-господарський штраф.

За таких обставин просить відмовити в задоволенні позовним вимог в повному обсязі.

В поданих до суду відповіді на відзив та запереченні на додаткові пояснення позивач не погодилася з доводами відповідача, та підтримала позовні вимоги.

Представник відповідача у наданих суду додаткових поясненнях підтримала доводи відзиву.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Судом встановлено, що 17.02.2023 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області на підставі направлення від 10.02.2023 №013479 та тижневого графіка перевірок в м. Луцьк пр.Перемоги проведена перевірка належного позивачу транспортного засобу «Mercedes-Benz», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 , про що складено акт від 17.02.2023 №333943 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

У наведеному акті зафіксовано, що під час перевірки водієм здійснювалось перевезення пасажирів за відсутності індивідуальної контрольної книжки водія та копія графіку змінності водіїв (ТЗ не обладнаний тахографом), що є порушенням статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт».

На вказаний акт позивачем було подано пояснення-заперечення.

Постановою начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті Шендюха Т.Ю. про застосування адміністративно-господарського штрафу №357183 від 20.03.2023 за відсутність документів, перелік яких визначений статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абзацом третім частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», з перевізника ОСОБА_1 стягнуто адміністративно-господарський штраф у сумі 17 000,00 грн.

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначенні Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.20001 № 2344-III.

Відповідно до статті 1 вказаного Закону автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; пасажирські перевезення - перевезення пасажирів легковими автомобілями або автобусами

В силу вимог статті 34 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник повинен, зокрема, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

За правилами, визначеними у статті 39 даного Закону, автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для регулярних пасажирських перевезень:

для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, зокрема, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено Порядком №1567.

Згідно з пунктом 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання водієм режиму праці та відпочинку; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Як передбачає пункт 20 Порядку №1567, виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Аналізуючи вищенаведені норми законодавства про автомобільний транспорт, слід дійти висновку про те, що водій при здійсненні ним перевезень вантажів повинен мати при собі документи, визначені статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт».

При цьому наведений у вказаній статті перелік документів не є вичерпним, оскільки зазначено на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.02.2020 по справі № 820/4624/17.

Як слідує з акту перевірки, посадовою особою Укртрансбезпеки виявлено порушення щодо відсутності на час проведення перевірки індивідуальної контрольної книжки водія та копії графіку змінності водіїв.

Так, особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку визначені Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340 (далі Положення №340). Вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами

Згідно пункту 7.1 Положення № 340 органи, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху проводять перевірку встановленого режиму праці та відпочинку водіїв відповідно до законодавства України

Відповідно до пункту 6.1 Положення №340, автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Пунктом 6.2 Положення №340 передбачено, що Облік робочого часу водіїв здійснюється на основі табеля обліку використання робочого часу. Перевізник, який використовує водіїв за наймом, щомісяця складає графік змінності водіїв, веде відомість обліку робочого часу та відпочинку водія (додаток 2), у якій щодо кожної робочої зміни зазначаються планові та фактичні дані щодо маршруту, початок та кінець робочої зміни.

Згідно з пунктом 6.3 Положення №340, водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.

Графік змінності водіїв, відомість обліку робочого часу та відпочинку водіїв зберігаються у Перевізника (пункт 6.4 Положення №340).

Таким чином, Положення допускає облік робочого часу водіїв, як тахографом, так і індивідуальною контрольною книжкою водія або графіком змінності водіїв.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про автомобільний транспорт», з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані:

- організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України;

- здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху;

- забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці;

- здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

У розумінні вказаної норми контроль за роботою водіїв повинен здійснюватися роботодавцем незалежно від протяжності маршрутів та інших обставин.

Згідно з визначенням Положення тахограф - контрольний пристрій, який встановлюється на ТЗ для показу та реєстрації інформації про рух ТЗ.

Іншим способом контролю водіїв є індивідуальна контрольна книжка чи графік змінності водіїв, які відображують відомості про тривалість змінного періоду керування.

З врахуванням вище викладеного, суд зазначає, що положеннями статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено необхідність наявності як у перевізника так, і у водія інших документів, передбачених законодавством, а наявність індивідуальної контрольної книжки водія чи копії графіка змінності водіїв в разі не обладнання транспортного засобу тахографом, передбачено Положенням №340.

Абзацом третім частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що за відсутності документів, зокрема, в даному випадку індивідуальної контрольної книги водія чи копії графіка змінності водіїв, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення до фізичних або юридичних осіб, які здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.03.2020 року у справі № 823/1199/17, від 20.05.2020 у справі 804/5737/16 та в силу вимог частини п`ятою статті 242 КАС України враховується судом при вирішенні даного спору.

Матеріалами справи підтверджується, що підставою для висновків відповідача про порушення позивачем вимог статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» слугувала відсутність на час проведення рейдової перевірки належного ФОП ОСОБА_1 транспортного засобу індивідуальної контрольної книги водія або копії графіка змінності водіїв, які повинні знаходитись у водія і надаватись для перевірки інспектуючим особам, про що складено акт №333943 від 17.02.2022.

Як у позові, так і відповіді на відзив позивач не заперечує, що індивідуальна контрольна книга водія або копія графіка змінності водіїв не були пред`явлений до перевірки.

Відповідно до встановлених в ході перевірки обставин вчинене позивачем порушення вказує на невиконання нею вимог статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» та Положення №340.

З врахуванням встановлених обставин справи суд зазначає, що позивач належними та допустимими доказами не спростував встановленого в ході перевірки порушення, а тому відповідачем до позивача правомірно на підставі абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17 000,00 грн.

При цьому, суд вважає безпідставними доводи позивача про те, що за відсутність індивідуальної контрольної книги водія та копії графіка змінності водіїв до неї має бути застосований штраф у розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян 340 грн., як це передбачено абзацом 8 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», оскільки в даному випадку перевіркою встановлено порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт відсутність документів, передбачених статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена саме абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а не порушення режимів праці та відпочинку водіями транспортних засобів, відповідальність за яке передбачена саме абзацом 8 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

За змістом частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами першою та другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість основних доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення і докази, надані стороною позивача, суд дійшов висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень довів правомірність прийняття оскаржуваної постанови.

Отже, позовні вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними, з огляду на що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, на підставі Закону України «Про автомобільний транспорт», суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.Я. Ксензюк