Ухвала

від 16.06.2023 по справі 320/19873/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

16 червня 2023 року Київ № 320/19873/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В., перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали Громадської організації «Громадський контроль Київщина», керівника Громадської організації «Громадський контроль Київщина» Закаблуковського Максима Миколайовича до Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Громадська організація «Громадський контроль Київщина» та керівник Громадської організації «Громадський контроль Київщина» Закаблуковський М.М. звернулися до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області, в якому просили суд:

- визнати протиправною бездіяльність Рокитнянської селищної ради Київської області

в особі селищного голови Богданова Юрія Андрійовича, що виявилися: 1) у не належному розгляді звернень до селищної ради; 2) у не належному вирішенні питань життєдіяльності жителів громади; 3) у порушенні гарантованого права громадян на отримання інформації;

- визнати протиправними дії Рокитнянської селищної ради в особі селищного голови Богданова Ю.А. щодо неналежного розгляду персонального звернення ОСОБА_1 до депутата ОСОБА_2 ;

- визнати протиправною бездіяльність Рокитнянської селищної ради Київської області щодо не належного розгляду звернень членів ініціативної групи мешканців вул. Жовтневої ОСОБА_3 , ОСОБА_1 щодо питань, що стосуються ГО «Садівниче товариство «Едем»;

- зобов`язати Рокитнянську селищну раду Київської області забезпечити виконання Закону України № 233- IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення безперешкодного доступу громадян до узбережжя водних об`єктів для загального користування» та посилаючись на вказаний закон з метою відновлення конституційних прав жителів громади, порушених суцільною приватизацією земельних ділянок вздовж берега річки Рось зі сторони АДРЕСА_1 , подати позов до суду на власників земельних ділянок, які перешкоджають вільному доступу жителів громади до водойми;

- прийняти рішення суду про скасування внесеної інформації до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо утворення нового іменованого об`єкта ГО «Садівниче товариств «Едем» на основі поданої інформації Рокитнянською селищною радою Київської області до ДП «Національні інформаційні системи» Міністерства юстиції (02.09.2019 № 03- 15-635), оскільки такої майнової організації - кооперативу реально в природі не існує з наявними відповідними землями з цільовим призначенням під індивідуальне садівництво;

- зобов`язати Рокитнянську селищну раду Київської області в особі голови селищної ради Богданова Ю.А. направити до Філії міста Києва та Київської області Державного підприємства «Національні інформаційні системи» нове повідомлення з метою зміни недостовірної інформації (зміни відповідного попереднього запису), що була внесена на основі повідомлення селищної ради від 02.09.2019 № 03-15-635 «Щодо внесення інформації до словника Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» по Громадській організації «Садівниче товариство «Едем».

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши позовну заяву, суд доходить висновку про наявність підстав для її повернення, з огляду на таке.

Частиною першою статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Інститут об`єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об`єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.

Крім того, об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.

Отже порушенням правила об`єднання вимог, є об`єднання неоднорідних вимог, тобто таких, які не пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що підтверджують ці обставини, зокрема факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного права позивача та об`єктивного обов`язку відповідача.

У силу вимог частини першої статті 21 Кодексу, позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.

Зі змісту прохальної частини позову вбачається, що позивачами об`єднано позовні вимоги, зміст яких полягає у: зобов`язанні Рокитнянську селищну раду Київської області забезпечити виконання Закону України № 233-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення безперешкодного доступу громадян до узбережжя водних об`єктів для загального користування» та посилаючись на вказаний закон з метою відновлення конституційних прав жителів громади, порушених суцільною приватизацією земельних ділянок вздовж берега річки Рось зі сторони вул. Жовтневої, подати позов до суду на власників земельних ділянок, які перешкоджають вільному доступу жителів громади до водойми; прийнятті рішення суду про скасування внесеної інформації до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо утворення нового іменованого об`єкта ГО «Садівниче товариств «Едем» на основі поданої інформації Рокитнянською селищною радою Київської області до ДП «Національні інформаційні системи» Міністерства юстиції (02.09.2019 № 03- 15-635), оскільки такої майнової організації - кооперативу реально в природі не існує з наявними відповідними землями з цільовим призначенням під індивідуальне садівництво; зобов`язанні Рокитнянську селищну раду Київської області в особі голови селищної ради ОСОБА_4 направити до Філії міста Києва та Київської області Державного підприємства «Національні інформаційні системи» нове повідомлення з метою зміни недостовірної інформації (зміни відповідного попереднього запису), що була внесена на основі повідомлення селищної ради від 02.09.2019 № 03-15-635 «Щодо внесення інформації до словника Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» по Громадській організації «Садівниче товариство «Едем».

Із наведеного вбачається, що позивачами у позовній заяві об`єднано позовні вимоги, які не пов`язані між собою ні підставою виникнення, ні поданими доказами; позовні вимоги відповідно до прохальної частини позову про: визнання протиправною бездіяльність Рокитнянської селищної ради Київської області в особі селищного голови Богданова Юрія Андрійовича, що виявилися: 1) у не належному розгляді звернень до селищної ради; 2) у не належному вирішенні питань життєдіяльності жителів громади; 3) у порушенні гарантованого права громадян на отримання інформації; визнання протиправними дії Рокитнянської селищної ради в особі селищного голови Богданова Ю.А. щодо неналежного розгляду персонального звернення ОСОБА_1 до депутата ОСОБА_2 та визнання протиправною бездіяльність Рокитнянської селищної ради Київської області щодо не належного розгляду звернень членів ініціативної групи мешканців вул. Жовтневої ОСОБА_3 , ОСОБА_1 щодо питань, що стосуються ГО «Садівниче товариство «Едем», не є основними або похідними відносно позовних вимог про: зобов`язання Рокитнянську селищну раду Київської області забезпечити виконання Закону України № 233-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення безперешкодного доступу громадян до узбережжя водних об`єктів для загального користування» та посилаючись на вказаний закон з метою відновлення конституційних прав жителів громади, порушених суцільною приватизацією земельних ділянок вздовж берега річки Рось зі сторони АДРЕСА_1 , подати позов до суду на власників земельних ділянок, які перешкоджають вільному доступу жителів громади до водойми; прийняти рішення суду про скасування внесеної інформації до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо утворення нового іменованого об`єкта ГО «Садівниче товариств «Едем» на основі поданої інформації Рокитнянською селищною радою Київської області до ДП «Національні інформаційні системи» Міністерства юстиції (02.09.2019 № 03- 15-635), оскільки такої майнової організації - кооперативу реально в природі не існує з наявними відповідними землями з цільовим призначенням під індивідуальне садівництво; зобов`язання Рокитнянську селищну раду Київської області в особі голови селищної ради Богданова Ю.А. направити до Філії міста Києва та Київської області Державного підприємства «Національні інформаційні системи» нове повідомлення з метою зміни недостовірної інформації (зміни відповідного попереднього запису), що була внесена на основі повідомлення селищної ради від 02.09.2019 № 03-15-635 «Щодо внесення інформації до словника Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» по Громадській організації «Садівниче товариство «Едем», що є підставою для повернення позовної заяви позивачу.

Суд констатує, що спірні правовідносини між позивачами та відповідачем, у зв`язку з якими виник спір склались за різних обставин, за різного правового регулювання та на підставі різних дій суб`єкта владних повноважень і в різні часові періоди, що свідчить про те, що в основу спірних правовідносин покладено різні підстави їх виникнення, та різні докази, якими позивачі обґрунтовують позовні вимоги.

Суд також зазначає, що виникнення спірних правовідносин між тими самими суб`єктами не є достатньою підставою для об`єднання не пов`язаних між собою вимог в одне провадження.

Крім того, позивачами не визначено відповідного суб`єкта владних повноважень в контексті позовних вимог про прийняття судом рішення про скасування внесеної інформації до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо утворення нового іменованого об`єкта ГО «Садівниче товариств «Едем» на основі поданої інформації Рокитнянською селищною радою Київської області до ДП «Національні інформаційні системи» Міністерства юстиції (02.09.2019 № 03- 15-635).

Як зазначено у позовній заяві (аркуш 10), рішення про державну реєстрацію ГО «Садівниче товариство «Едем», реєстраційну дію якої позивачі у цьому позові просять суд скасувати, була проведена згідно з рішенням Головного територіального управління юстиції у Київській області, яке взагалі не визначено в цьому позові в якості відповідача.

У той же час не є предметом цього спору рішення Головного територіального управління юстиції у Київській області про державну реєстрацію ГО «Садівниче товариство «Едем».

Разом із тим, позивачами не обґрунтовано з посиланням на конкретну норму права, що спір про скасування внесеної інформації до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо утворення нового іменованого об`єкта ГО «Садівниче товариств «Едем» на основі поданої інформації Рокитнянською селищною радою Київської області до ДП «Національні інформаційні системи» Міністерства юстиції (02.09.2019 № 03- 15-635), належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, а не господарського (виходячи з суб`єктного складу учасників справи).

Пунктами 6, 13 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України регламентовано, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці; вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.

Таким чином, у контексті позовних вимог про прийняття рішення суду про скасування внесеної інформації до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо утворення нового іменованого об`єкта ГО «Садівниче товариств «Едем», суд зазначає, що у відповідності до положень частини шостої статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України, не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Отже, звернувшись до суду з таким позовом, позивачі мають намір одночасно врегулювати усі наявні у них спірні правовідносини з відповідачем, незважаючи на те, що підстави їх виникнення є різними та не пов`язаними між собою, а також не враховуючи, що таке об`єднання непов`язаних між собою вимог ускладнить розгляд справи.

Підстав для застосування положень статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України судом не встановлено.

Крім того, відповідно до статті 5 Кодексу, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

До суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.

Суд констатує, що Громадська організація «Громадський контроль Київщина», звертаючись із цим позовом до суду в інтересах інших фізичних осіб, зокрема ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у зв`язку з неналежним, на думку позивача, розглядом їхніх звернень, не звернула увагу, що розгляд справ у судах, а також ухвалені судом рішення мають індивідуальний характер, а доказів того, що Громадська організація «Громадський контроль Київщина» та керівник Громадської організації «Громадський контроль Київщина» Закаблуковський М.М. уповноважений в установленому законом порядку представляти інтереси ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та всіх інших мешканців територіальної громади в судах щодо представництва їхніх інтересів, матеріали позову не містять взагалі.

Із цього приводу суд констатує, що з положень статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Із урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Положеннями пункту 6 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).

За вказаних обставин суд доходить висновку про наявність підстав для повернення позову.

Керуючись статтями 21, 44, 45, 169, 171, 172, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

позовну заяву Громадської організації «Громадський контроль Київщина», керівника Громадської організації «Громадський контроль Київщина» Закаблуковського Максима Миколайовича до Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії повернути позивачеві без розгляду.

Роз`яснити позивачеві, що відповідно до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позов.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Шевченко А.В.