Постанова

від 07.06.2023 по справі 260/385/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2023 рокуЛьвівСправа № 260/385/19 пров. № А/857/6777/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідач - Кушнерика М.П.,

суддів - Мікули О.І., Ніколін В.В.

за участю секретаря судового засідання - Хомич О.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 березня 2023 року (суддя Рейті С.І. м. Ужгород о 15 годині 12 хвилині повний текст складений 31 березня 2023 року) з питань повороту виконання судового рішення у справі № 260/385/19 за адміністративним позовом Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради до начальника управління в м. Ужгороді Головного управління ДФС у Закарпатській області Бадиди Марії Петрівни, Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Закарпатського адміністративного суду від 26.12.2019 у справі № 260/380/19 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0008685012 від 12.03.2019 року управління у м. Ужгород Головного управління ДФС у Закарпатській області.

Стягнуто з Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради судові витрати по справі у розмірі 19210,00 грн.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2020 року апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 26.12.2019 року у справі № 260/385/19 - повернуто скаржнику.

04.03.2020 року Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради подано до Закарпатського окружного адміністративного суду заяву про видачу виконавчого листа.

10.03.2020 року Закарпатським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у справі № 260/385/19 про стягнення з Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради судові витрати по справі у розмірі 19210,00 грн., який отримано представником позивача Мигальчич Л.А. 11.03.2020 року (а.с.214 т.2)

З оригіналу виконавчого листа у справі № 260/385/19, повернутого Головним управлінням Державної казначейської служби України в Закарпатській області 26.11.2020 року вбачається, що 09.09.2020 року здійснено часткове безспірне списання судових витрат в сумі 17823,50 грн. та 09.11.2020 року стягнуто повністю судові витрати, тобто, виконавчий лист про стягнення судових витрат у розмірі 19210,00 грн. виконано в повному обсязі.

В подальшому, 19.03.2020 року Головним управлінням ДФС у Закарпатській області повторно подано апеляційну скаргу на рішення Закарпатського адміністративного суду від 26.12.2019 у справі № 260/380/19.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2020 року рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 26.12.2019 року у справі № 260/385/19 скасовано та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради до начальника управління у м. Ужгороді Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області Бадиди М.П., Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 16.08.2022 року скасовано рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 26.12.2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2020 року, а справу № 260/385/19 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою суду від 20.09.2022 року провадження у адміністративній справі № 260/385/19 закрито з підстав, визначених п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України, у зв`язку з тим, що оскаржувані порушення були виправлені відповідачем шляхом відкликання спірного податкового повідомлення-рішення № 008685012 від 12.03.2019 року.

Ухвалою суду від 05.10.2022 року відмовлено у задоволенні заяви представника Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради про повернення судового збору, оскільки, наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що позивачу вже повернуто сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 19210,00 грн., про що свідчить відповідний виконавчий лист з відміткою про його виконання.

06.03.2023 року Головним управлінням ДПС у Закарпатській області подано заяву, в якій просить здійснити поворот виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 26.12.2019 року в частині стягнення з Головного управління ДФС у Закарпатській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради судового збору у розмірі 19210,00 грн. та зобов`язати Департамент міського господарства Ужгородської міської ради повернути кошти у розмірі 19210,00 грн на рахунок Головного управління ДПС у Закарпатській області.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 березня 2023 року відмовлено в задоволенні заяви про поворот виконання судового рішення.

Відмовляючи у задоволенні заяви суд першої інстанції дійшов висновку, що предметом заявленого позову було скасування постанови суб`єкта владних повноважень, а не стягнення грошових коштів чи іншого майна. За цим судовим рішенням сторонами не було отримано чи стягнуто грошових коштів чи іншого майна, відсутні боржник та стягувач, а отже відсутній предмет правового регулювання ст. 380 КАС України.

Головне управління ДПС у Закарпатській області не погоджуючись з даною ухвалою, з підстав неправильного застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким заяву задоволити.

В обґрунтування вимог посилається на те, що рішенням Закарпатського адміністративного суду від 26.12.2019 у справі № 260/385/19 вирішено стягнути з Головного управління ДФС у Закарпатській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради судові витрати по справі у розмірі 19210,00 грн. Отже, вважати, що вказане рішення суду не містило примусового виконання у вигляді сплати судових витрат на користь позивача є неправильним.

Саме за цим судовим рішенням Закарпатський окружний адміністративний суд 10.03.2020 у справі № 260/385/19 видав виконавчий лист про стягнення з Головного управління ДФС у Закарпатській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради судові витрати по справі у розмірі 19210,00 грн.

Сам факт виконаного виконавчого листа вже свідчить про те, що відбулося примусове виконання за вказаним рішенням суду.

Відзиву на апеляційну скаргу не подано, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, представника ГУ ДПС у Закарпатській області, яка просить задоволити апеляційну скаргу, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно приписів ст.129-1 Конституції суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Пунктом 9 ч.2 ст.129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Згідно з ч.1 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Правові питання застосування повороту виконання судових рішень врегульовано положеннями статті 380 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 380 КАС України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Згідно з частинами 7 - 9 статті 380 КАС України, якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене згідно із частинами першою - третьою цієї статті, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи за результатами перегляду рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

Під час розгляду заяви про поворот виконання рішення визначальним є з`ясування порушення скасованим судовим рішенням права сторін, чи виконано рішення суду, що призвело до порушення прав, які потребують відновлення у судовому порядку. При повороті виконання рішення вчиняються дії, які покликані повернути стан речей до виконання рішення суду.

Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною у рішенні від 02 листопада 2011 року № 13-рп/2011, поворот виконання рішення - це процесуальна гарантія захисту прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав.

Колегія суддів зазначає, що вирішальною підставою для здійснення повороту судового рішення є скасування чи зміна касаційним судом вже виконаних постанов чи рішень суду, а також реалізація скасованого рішення суду внаслідок одержання стороною майна.

З системного аналізу ст.380 КАС України можна дійти висновку, що під час вирішення питання про поворот виконання судового рішення суд має право здійснити такий поворот лише в межах судового рішення (його резолютивної частини), за яким відбулось стягнення, тобто в межах стягнутих сум.

Судом першої інстанції, з чим погоджується колегія суддів, вірно зазначено, що предметом даного позову було скасування податкового повідомлення-рішення, а не стягнення грошових коштів чи іншого майна. Тобто, сторонами не було отримано чи стягнуто грошових коштів чи іншого майна, а отже відсутній предмет правового регулювання ст. 380 КАС України.

Колегія суддів приймає до уваги покликання скаржника, що покликання суду на те, що порядок розподілу (повернення) судового збору регулюється Главою 8 КАС України, є помилковим, оскільки питання повернення судового збору регламентується Законом України «Про судовий збір».

Разом з тим, колегія суддів враховує й ту обставину, що контролюючий орган при новому розгляді справи відкликав спірне податкове повідомлення-рішення, тим самим визнав її незаконність.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що заява ГУ ДПС у Закарпатській області про поворот виконання рішення суду задоволенню не підлягає, судом першої інстанції дотримано норм процесуального законодавства та вірно встановлено обставини, які мають значення для прийняття ухвали щодо відмови у повороті виконання рішення суду, а тому відсутні підстави для скасування ухвали суду першої інстанції, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

керуючись ч.3 ст.243, ст.ст.308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області залишити без задоволення, а ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 березня 2023 року у справі № 260/385/19, - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя М. П. Кушнерик судді О. І. Мікула В. В. Ніколін Повне судове рішення складено 16.06.23