Постанова

від 15.06.2023 по справі 812/151/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2023 року

м. Київ

справа № 812/151/16

адміністративне провадження № К/9901/28735/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Хохуляк В.В., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області, правонаступником якої є Головне Управління ДПС у Луганській області

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14.04.2016 року (суддя Смішлива Т.В.)

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.11.2016 року (головуючий суддя Сухарьок М.Г., судді: Блохін А.А., Гаврищук Т.Г.)

у справі № 812/151/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гірничо-збагачувальна фабрика Східно-Донбаська»

до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

У лютому 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю «Гірничо- збагачувальна фабрика Східно-Донбаська» (далі - позивач, товариство) звернулося до Луганського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області (далі - відповідач, податковий орган), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, якими збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість та зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість.

Луганський окружний адміністративний суд постановою від 14.04.2016 року, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.11.2016 року, позовні вимоги задовольнив.

Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 16.02.2016 року № 0000052201 та визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 16.02.2016 року № 0000062201.

При прийнятті рішення суди попередніх інстанцій виходили з того, що висновки податкового органу, вказані в акті перевірки від 28.01.2016 № 73/22-36984097, всупереч вимогам чинного податкового законодавства ґрунтуються не на первинній документації позивача та наявних у нього ресурсів для здійснення господарської діяльності, а на податковій інформації стосовно контрагентів товариства.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, податковий орган звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Податковий орган зазначає, що судами не перевірено умови та можливість постачання придбаного товару контрагентами позивача, не надано оцінку транспортним документам та податковій інформації щодо контрагентів позивача.

Відзив на касаційну скаргу податкового органу від позивача на адресу Суду не надходив, що не перешкоджає касаційному перегляду судових рішень.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Будівельна компанія Форс» (код ЄДРПОУ 39234748) за липень 2015 року та ТОВ «Домус Альянс» (код ЄДРПОУ 39815354) за серпень 2015 року, за результатами якої складено акт від 28.01.2016 року № 73/22-36984097.

Висновками акта перевірки встановлено порушення:

- п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме завищено податковий кредит за період з 01.07.2015 року по 31.08.2015 року за рахунок фактичного нездійснення господарських операцій з ТОВ «Будівельна компанія Форс» та ТОВ «Домус Альянс» на 92 47 630 грн;

- п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на 7 310 978 грн;

- п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від`ємне значення, яке було враховано у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди в розмірі 717 230 грн.

На підставі висновків акта перевірки податковим органом 16.02.2016 року винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 0000052201, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 10 966 467 грн, з яких 7 310 978 грн за основним платежем та 3 655 489 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

- № 0000062201, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 717 230 грн.

За приписами частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.07.2015 року товариством (покупець) укладено із ТОВ «Будівельна компанія Форс» (постачальник) договір поставки № 16, відповідно до якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення (товар), а покупець прийняти та оплатити товар на умовах, визначених договором, матеріали (ціна, асортимент, кількість, комплектність і умови поставки яких при кожній поставці уточнюються в узгодженій сторонами специфікації).

Разом з договором судами попередніх інстанцій досліджено специфікація № 1, рахунки, видаткові накладні, акти приймання-передачі ТМЦ.

Крім того, позивачем до матеріалів справи долучено договір про переведення боргу № 3/08-15 від 03.08.2015 року, укладений між ТОВ «Будівельна компанія Форс» (початковий боржник), товариством (новий боржник) та ТОВ «Укр Сервіс Груп» (кредитор), відповідно до якого початковий боржник переводить на нового боржника грошовий борг, що виник в результаті неналежного виконання початковим боржником обов`язків перед кредитором у розмірі 22 845 094,34 грн.

Також, 03.08.2015 року укладено договір поставки № 22 між ТОВ «Домус Альянс» (постачальник) та товариством (покупець), відповідно до якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення (товар), а покупець прийняти та оплатити товар на умовах, визначених договором, матеріали (ціна, асортимент, кількість, комплектність і умови поставки яких при кожній поставці уточнюються в узгодженій сторонами специфікації).

Разом із договором судами попередніх інстанцій досліджено специфікація № 1, рахунки, видаткові накладні, акти приймання-передачі ТМЦ.

Крім того, до матеріалів справи долучено договір про переведення боргу № 1/09-15 від 01.09.2015 року, укладений між ТОВ «Домус Альянс» (початковий боржник), товариством (новий боржник) та ТОВ «Укр Сервіс Груп» (кредитор), відповідно до якого початковий боржник переводить на нового боржника грошовий борг, що виник в результаті неналежного виконання початковим боржником обов`язків перед кредитором у розмірі 3 823 718 грн.

На виконання умов договорів поставок ТОВ «Будівельна компанія Форс» виписані для позивача податкові накладні на загальну суму 22 845 094,34 грн, у тому числі ПДВ - 3 807 515,72 грн, а ТОВ «Домус Альянс» - податкові накладні на загальну суму 32 640 686,42 грн, у тому числі ПДВ - 5 440 114,39 грн.

Разом 55 485 780,76 грн (ПДВ 9 247 630,13 грн).

В свою чергу, як зазначено в висновках акта перевірки, товариством завищено податковий кредит за період з 01.07.2015 року по 31.08.2015 року за рахунок фактичного нездійснення господарських операцій з ТОВ «Будівельна компанія Форс» та ТОВ «Домус Альянс» на 9 247 630, 13 грн.

Товариством згідно з додатком 5 «Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» включено зазначені суми до податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Будівельна компанія Форс» та ТОВ «Домус Альянс» за липень та серпень 2015 року, а також до реєстру виданих та отриманих податкових накладних за цей період.

Розрахунки із цими контрагентами здійснено позивачем шляхом перерахування коштів за отриманий товар з рахунків позивача на рахунки постачальників та ТОВ «Укр Сервіс Груп» як кредитора за умовами договорів переведення боргу.

За умовами договорів поставки укладених позивачем з ТОВ «Будівельна компанія Форс» та ТОВ «Домус Альянс», поставка товару здійснюється продавцем (умови поставки DDP) до місця здійснення позивачем виробничої діяльності, а саме Луганська область, м. Ровеньки, смт. Новодаріївка, вул. Транспортна, 3а.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у зв`язку з проведенням на території Луганської та Донецької областей антитерористичної операції частина території вказаних областей з квітня 2014 року не перебуває під контролем української влади, зокрема м. Ровеньки.

Проте, згідно з додатком 4 до тимчасового порядку здійснення контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської області, затвердженого Наказом першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) від 12 червня 2015 року № 415ог, Товариство включено до переліку суб`єктів господарювання, яким надано право перевозити визначені товари до неконтрольованої території.

Суд звертає увагу, що наявний в матеріалах справи додаток № 4 до Тимчасового порядку здійснення контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей (том 3 арк. с. 100-234) не засвідчений належним чином, отже не може бути врахований як належний та допустимий доказ.

Крім того, прийнявши вказаний додаток як доказ, судами не перевірено, чи містяться в ньому відомості про перевезення придбаного у вказаних контрагентів товару, та коли саме відбулось таке перевезення.

В свою чергу, податковий орган не ставить під сумнів, що Товариство включено до зазначеного переліку, але зазначає про відсутність у переліку контрагентів позивача.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, умови поставки за спірними договорами DDP, пункт доставки склад позивача за адресою Луганська область, м. Ровеньки, смт. Новодаріївка, вул. Транспортна, 3а.

Ця умова означає, що продавець здійснює поставку покупцю товару, який пройшов митне очищення для імпорту, без розвантаження з будь-якого прибулого транспортного засобу в названому місці призначення.

Отже, за договорами поставки придбану продукцію через лінію зіткнення повинні доставити саме контрагенти позивача ТОВ «Будівельна компанія Форс» та ТОВ «Домус Альянс». Суд звертає увагу, що при укладання договорів було відомо, що місце постачання знаходиться на території, яка тимчасово не підконтрольна українській владі.

Судами попередніх інстанцій не надано оцінку доводам податкового органу в цій частині та не встановлено, чи було змінено умови поставки, та якщо так - яким документом це підтверджується.

Суди попередніх інстанцій прийняли до уваги довід позивача, що придбані товари доставлялись постачальниками до орендованого складу в м. Слов`янську, а потім переміщувались залізничним транспортом до місця здійснення виробничої діяльності Товариства на неконтрольованій території, що підтверджується залізничною накладною.

Проте, ані суд першої, ані суд апеляційної інстанції не надали оцінку доводу податкового органу, що з наданої позивачем залізничної накладної не вбачається, які саме цінності перевезені до зони АТО (том 4 арк. с. 33).

Крім того, суди попередніх інстанцій не прийняли як докази листи ГУ ДФС у Луганській області від 15.01.2016 № 113/7/12-32-07 та № 116/7/12-32-07 про те, що службові особи Товариства не отримували дозволи на перевезення вантажу на неконтрольовану територію України, а також про те, що вантаж за реквізитами вказаного підприємства (емалі, гіпс, труби профільні, обладнання та запчастини) не перетинали лінію розмежування у період з 01.06.2015 по час надання цієї інформації (том 4 арк. с. 83, 84).

Суд звертає увагу, що у вказаних листах, крім викладеного, зазначається про відсутність відповідного дозволу у ТОВ «Будівельна компанія Форс» та ТОВ «Домус Альянс».

Тимчасовий порядок контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів (товарів) через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей (який діяв на час спірних правовідносин) затверджено Наказом першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) 12 червня 2015 року N 415ог.

Відповідно до вказаного Порядку розгляд питання щодо надання дозволу на переміщення деяких видів таких товарів для виробничих потреб суб`єктів господарювання, що здійснюють підприємницьку діяльність згідно діючого законодавства України на неконтрольованій території, здійснюється у виключних випадках за погодженням (спеціальним дозволом) з профільними міністерствами (МВС, МОЗ та інші) та, або СБУ, окрім бензолу, як похідного продукту від процесу переробки вугілля.

Проте, судами попередніх інстанцій не усунуто суперечність, виявлену при досліджені доказів, суди не скористались можливістю та не витребували необхідні докази перетинання лінії зіткнення товариством та його контрагентами, перевезення спірних товарів, зокрема, у органів ДФС та координаційного центру.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що оприбуткування на склад позивача та подальше використання у господарській діяльності придбаного у ТОВ «Будівельна компанія Форс» та ТОВ «Домус Альянс» товару підтверджено наявними в матеріалах справи звітами про використання (том 2 арк. с. 147-165).

Суд зазначає, що вказані аркуші справи містять звіт про використання за вересень, жовтень 2015 року, проте залізнична накладна містить календарний штемпель станції відправлення 07.10.2015 року. Отже, Суд не погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що товариством доведено подальше використання у господарській діяльності придбаного у ТОВ «Будівельна компанія Форс» та ТОВ «Домус Альянс».

Документи бухгалтерського обліку позивачем не надані та судами попередніх інстанцій не витребувані.

За таких обставин, касаційний суд, розглядаючи касаційну скаргу податкового органу, вважає висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо протиправності податкових повідомлень-рішень передчасними, та такими, що зроблені без повного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак такі судові рішення не є такими, що відповідають вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до приписів статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинної на період розгляду судами попередніх інстанцій даної справи) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Не встановлення та ненадання правової оцінки обставинам, які мають суттєве значення у справі, свідчить про недотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при розгляді справи.

Як встановлено частиною 1 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України в чинній редакції, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно з частиною 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України на суд покладається обов`язок вживати визначених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

За правилами статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини четвертої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Верховний Суд вважає, що вище встановлені порушення, допущені як судом апеляційної, так і судом першої інстанцій, відтак справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з`ясувати всі фактичні обставини справи з перевіркою їх належними та допустимими доказами та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Відповідно до частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже Суд приходить до висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили порушення норм процесуального права, не встановив фактичні обставини, що мають значення для справи, що є підставою для часткового задоволення касаційної скарги та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 345, 349, 350 , 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Луганській області задовольнити частково.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14.04.2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.11.2016 року у справі № 812/151/16 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.А. ВасильєваСудді: В.В. Хохуляк В.П. Юрченко