Рішення

від 07.06.2023 по справі 922/1089/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2023 Справа № 922/1089/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

при секретарі судового засідання Гаврильєві О.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Керівника Ізюмської окружної прокуратури Харківської області (адреса: 64204, Харківська обл., Ізюмський р.-н, м. Балаклія, вул. Жовтнева, буд. 13-А; код ЄДРПОУ 02910108) в інтересах держави, в особі Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області (адреса: 64701,Харківська обл., Ізюмський р.-н, м. Барвінкове, вул. Центральна, буд. 8; код ЄДРПОУ 42360167) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луйвар" (адреса: 36021, м. Полтава, вул. Грушевського, буд. 4; код ЄДРПОУ 38961768) про розірвання договору та стягнення за участю представників сторін:

прокурора - Хряк О. О. (службове посвідчення № 072721 видане 01.03.2023);

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Ізюмської окружної прокуратури Харківської області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луйвар" (далі - відповідач), в якій просить суд:

1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Луйвар" на користь держави в особі Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області 3009876,02 грн., з яких: 683992,46 грн - пеня, 261636,46 грн - 7 % штрафу, 1728162,89 грн - інфляційні втрати, 336084,21 грн - 3 % річних внаслідок неналежного виконанням умов Договору підряду № 10-18 від 10.08.2018, укладеного між Гаврилівською сільською радою Барвінківського району Харківської області (код ЄДРПОУ 04399625) та ТОВ «Аквіда» (код ЄДРПОУ 38961768), на виконання робіт «Реконструкція системи водопостачання в селі Гаврилівка Барвінківського району Харківської області. Коригування (код ДК 021:2015: 45454000-4 - Реконструкція)».

2. Розірвати Договір підряду № 10-18 від 10.08.2018, укладений між Гаврилівською сільською радою Барвінківського району Харківської області (код ЄДРПОУ 04399625) та ТОВ «Аквіда» (код ЄДРПОУ 38961768), на виконання робіт «Реконструкція системи водопостачання в селі Гаврилівка Барвінківського району Харківської області. Коригування (код ДК 021:2015: 45454000-4 - Реконструкція)».

3. Судові витрати покласти на відповідача.

Заявлений позов обґрунтовано з посиланням на невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Аквавіда", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Луйвар", договору підряду № 10-18 від 10.08.2018 щодо своєчасного та повного виконання обумовлених договором робіт, за що умовами договору передбачена сплата штрафних санкцій.

Крім того, в зв`язку з простроченням виконання робіт прокурор на підставі ст. 625 ЦК України заявив до стягнення з відповідача інфляційні та 3% річних.

Також прокурор вважає наявними підстави для розірвання договору підряду № 10-18 від 10.08.2018, оскільки відповідач не виконуючи робіт протягом тривалого часу істотно порушив умови вказаного вище договору

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.03.2023 відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 24.04.2023.

Ухвалами Господарського суду Харківської області від 24.04.2023, від 10.05.2023 підготовче засідання відкладалось.

В процесі розгляду справи на стадії підготовчого провадження відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву в порядку та строк, встановлені ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.03.2023.

Ухвалою Господарського суду Харківської області 24.05.2023 закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 07.06.2023.

На судове засідання 07.06.2023 прибув прокурор, який наполягає на задоволенні заявленого позову в повному обсязі.

Позивач та відповідач на судове засідання своїх представників не направили.

Позивач надіслав на адресу суду клопотання (вх. № 13779 від 31.05.2023), в якому просить суд здійснювати розгляд справи без участі свого представника, а також повідомляє суд про те, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач про причини неприбуття представника суд не повідомив.

Згідно з вимогами ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Таким чином, в разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відповідно до ч. 5-6 ст. 242 ГПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Днем вручення судового рішення є зокрема день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з п. 99-2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою КМУ № 270 від 05.03.2009 Рекомендовані поштові відправлення з позначкою Судова повістка, адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за вказаною адресою, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Судом вжито всіх передбачених законом заходів з метою повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи. Зокрема, судом направлено на адресу його державної реєстрації, яка зазначена в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, копії ухвал від 24.03.2023, від 24.04.2023, від 10.05.2023 та від 24.05.2023, проте вони повернулись на адресу суду з відміткою пошти адресат відсутній за вказаною адресою (а. с. 164-167, 175-178, 184-187).

Відомостей про наявність у відповідача іншої адреси матеріали справи не містять.

З урахуванням викладеного, судом виконано процесуальний обов`язок щодо повідомлення відповідача, про дату, час та місце розгляду справи, а останній в розумінні вимог ст. 120, ч. 5-6 ст. 242 ГПК України вважається таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Оскільки неявка на судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останнього, за наявними в матеріалах справи документами, як це передбачено ст. 202 ГПК України.

Щодо повноважень прокурора на звернення до суду з позовом у даній справі.

Частиною 2 ст. 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

З урахуванням положень статей 4, 42, 44, 46 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, є процесуальним правом.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. До таких осіб процесуальний закон відносить прокурора та визначає підстави участі цієї особи у господарській справі.

Згідно ч. 3 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до п. З ст. 131-1 Конституції України, на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках та порядку, що визначені законом.

Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що організація і порядок діяльності органів прокуратури визначається законом.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної економічної інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Крім того, основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідності дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини. Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено у статті 1, зокрема вказано на потребі дотримання обґрунтованої пропорційності між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

При цьому, Європейський суд з прав людини у своїй практиці зауважує, що при визначенні суспільних інтересів завдяки безпосередньому знанню суспільства та його потреб національні органи мають певну свободу розсуду, оскільки вони першими виявляють проблеми, які можуть виправдовувати позбавлення власності в інтересах суспільства, та знаходять засоби для їх вирішення.

Отже, створена Конвенцією система захисту покладає саме на національні органи влади обов`язок визначальної оцінки щодо існування проблеми суспільного значення, яка виправдовує як заходи позбавлення права власності, так і необхідність запровадження заходів з усунення несправедливості.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 зазначив, що «правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес».

Прокурор звертається до суду з метою захисту інтересів держави, в основі яких завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій та програм.

Інтереси держави охоплюються здійсненням її функцій, діяльністю її органів, які законодавчо наділені певними повноваженнями.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) бюджет - план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються відповідно органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду.

Бюджетна система України - сукупність державного бюджету та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного і адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права (п. 5 ч. 1 ст. 2 БК України).

Бюджети місцевого самоврядування - бюджети сільських, селищних, міських територіальних громад, а також бюджети районів у містах (у разі утворення районних у місті рад) (п. 2 ч. 1 ст. 2 БК України).

Слід зазначити, що бюджетна система України ґрунтується, зокрема, на принципах єдності бюджетної системи, збалансованості, повноти, обґрунтованості, справедливості та неупередженості.

Статтею 95 Конституції України визначено, що бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами.

Виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Відповідно до ст. 142 Конституції України, матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Частиною 1 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що правовий статус місцевого самоврядування в Україні визначається Конституцією України, цим та іншими законами, які не повинні суперечити положенням цього Закону.

Статтею 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Дійсним власником коштів місцевого бюджету є саме територіальна громада, тому орган місцевого самоврядування має право розпоряджатись майном територіальної громади лише в межах повноважень та виключно у спосіб, передбачений чинними нормативно-правовими актами.

Розпорядження органом місцевого самоврядування бюджетними коштами в порушення вказаних положень не може вважатись вираженням волі дійсного власника.

Як свідчать матеріали справи, в спірних правовідносинах таким представницьким органом виступала Гаврилівська сільська рада Барвінківського району Харківської області, повноваження якої відповідно до положень п. п. 1 п. 6 розділу V Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» і розпорядження Кабінету Міністрів України «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області» № 725-р від 12.06.2020 припинилися 27.11.2020, тобто у день набуття повноважень Барвінківською міською радою Ізюмського району Харківської області.

Разом з тим, відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Реєстр) Гаврилівська сільська рада Барвінківського району Харківської області наразі перебуває в стані припинення.

Серед підстав заміни кредитора у зобов`язанні стаття 512 ЦК України визначає правонаступництво. Таке універсальне правонаступництво передбачено, зокрема, статтею 104 ЦК України, згідно з положеннями якої юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації, у разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Проте, за висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 16.06.2020 у справі № 910/5953/17, якщо припустити, що правонаступництво настає лише з моменту державної реєстрації припинення юридичної особи, то це призведе до можливостей порушення прав кредиторів, які протягом значного періоду часу не зможуть звернутися з вимогами до новоствореної юридичної особи, яка отримає все майно правопопередника, але не буде нести відповідальність за його зобов`язаннями. При цьому, Велика Палата Верховного Суду в зазначеній постанові визнала помилковим висновок попередніх інстанцій про те, що правонаступництво не відбулось за відсутності в Реєстрі запису про припинення юридичної особи, яка реорганізовувалась.

Зважаючи на викладене та також на те, що положеннями статей 104, 107 ЦК України не визначений момент переходу прав та обов`язків від юридичної особи, яка припиняється у зв`язку з реорганізацією, такий момент не може пов`язуватися з внесенням запису до державного реєстру про припинення реорганізованої юридичної особи. Зазначене кореспондується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 14.09.2020 у справі № 296/443/16-ц.

З огляду на таке, відсутність в Реєстрі запису про припинення Гаврилівської сільської ради Барвінківського району Харківської області не є достатньою підставою для висновку про ненастання правонаступництва Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області у спірних правовідносинах.

Таким чином, Барвінківська міська територіальна громада в особі Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області є правонаступником усього майна, прав та обов`язків розформованої Гаврилівської сільської територіальної громади Барвінківського району Харківської області, а тому виступає позивачем у справі.

Як зазначає прокурор в позовній заяві, пред`явлення ним позову у даному випадку зумовлено очевидним завданням шкоди інтересам держави у бюджетній сфері, яке полягає в порушенні ТОВ «Аквадіа» (правопопередником ТОВ «Луйвар») прав держави, спрямованих на задоволення індивідуальних та колективних потреб, зокрема, у сучасній системі водопостачання. Прокурор зазначає, що у зв`язку з істотним порушенням ТОВ «Аквадіа» (правопопередником ТОВ «Луйвар») умов Договору на державу покладається додатковий тягар у вигляді необхідності ініціювання іншої процедури з реконструкції системи водопостачання в с. Гаврилівна. Прокурор зазначає, що пред`являючи позов у даній справі він виходить саме з необхідності вирішення проблеми суспільного значення, існування якої виправдовує застосування механізму стягнення штрафних санкцій, застосування відповідальності за порушення зобов`язання та розірвання договору внаслідок істотного порушення його умов Підрядником. За таких обставин порушенням «суспільного», «публічного» інтересу є порушення законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання, а саме, - незабезпечення системою водопостачання жителів с. Гаврилівка.

Прокурор зазначає, що теперішній час ані Гаврилівська сільська рада, ані її правонаступник - Барвінківська міська рада не забезпечили належного захисту майнових прав територіальної громади, у тому числі у судовому порядку.

Прокурор вказує, що бездіяльність зазначених органів в частині нездійснення заходів щодо стягнення з ТОВ «Луйвар» (правонаступника ТОВ «Аквадіа») до місцевого бюджету грошових коштів у зв`язку з неналежним виконанням Підрядником умов Договору та розірвання вказаного Договору з метою ініціювання іншої процедури з реконструкції системи водопостачання порушує економічні інтереси держави та беззаперечно становить суспільний або публічний інтерес, що повинен захищатися державою.

Як свідчать матеріали справи, повідомлення про намір звернення до суду з даним позовом в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор надіслав на адресу Барвінківської міської ради Харківської області 13.03.2023 за № 58-554вих.-23.

Таким чином, як свідчить зміст позовної заяви, прокурор виконав вимоги ст. 53 ГПК України та належним чином обґрунтував наявність підстав для звернення до суду з позовом у межах даної справи.

Розглянувши спір по суті суд встановив наступні обставини.

Як свідчать матеріали справи, 10.08.2018 між Гаврилівською сільською радою Барвінківського району Харківської області, як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аквадіа» (правонаступником якого є відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Луйвар») як підрядником, укладено договір підряду № 10-18 (далі за текстом договір; т. с. 1, а. с. 62-68), за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується своїми силами і засобами забезпечити виконання робіт: реконструкція системи водопостачання в селі Гаврилівка Барвінківського району Харківської області. Коригування (код ДК 021:2015:45454000-4 реконструкція) в обсязі договірної ціни, якісно виконати обсяги робіт відповідно до затвердженої в установленому порядку проектно-кошторисної документації, здати їх в обумовлені строки, усувати на протязі гарантійного строку експлуатації об`єкта дефекти, що зумовлені неякісним виконанням робіт, вчасно звітувати про використання бюджетних коштів, а замовник зобов`язується здійснювати контроль і технічний нагляд за ходом виконання робіт на об`єкті, своєчасно перераховувати бюджетні кошти для виконання робіт по об`єкту та прийняти його в обумовлені строки.

Предмет договору визначений на основі ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства № 293 від 05.07.2013 (п. 1.1 договору).

Пунктом 2.1 договору передбачено, що договірна ціна робіт, що доручена для виконання підряднику, є динамічною і складає 6700250,00 (шість мільйонів сімсот тисяч двісті п`ятдесят грн 00 коп.), у тому числі ПДВ - 1116708,33 (один мільйон сто шістнадцять тисяч сімсот вісім грн 33 коп.).

Відповідно до п. 3.1 договору, розрахунки і платежі за виконані роботи здійснюються на підставі актів виконаних робіт та за умови надходження коштів на розрахунковий рахунок замовника в межах доведених лімітів органами Державної казначейської служби України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» № 117 від 23.04.2014, замовник після підписання договору має право перерахувати підряднику аванс в розмірі до 30 % від обсягу робіт. Підрядник зобов`язується використати одержаний аванс і надати замовнику звіт про виконані роботи протягом 3 (трьох) місяців, а невикористані кошти повернути замовнику (п. 3.2 договору).

На підставі п. 3.3 договору підрядник звітує перед замовником про використання отриманих коштів шляхом надання актів виконаних робіт (ф. 2КБ) і довідок (ф. КБ-3) та підтверджуючих документів (накладних) у обсягах, що відповідають отриманим асигнуванням з бюджету.

Підрядник звітує перед Замовником про використання отриманих коштів шляхом надання актів виконаних робіт (ф. 2КБ) і довідок (ф. КБ-3) та підтверджуючих документів (накладних) у обсягах, що відповідають отриманим асигнуванням з бюджету (п. 3.4 Договору).

У п. 5.1 договору сторони передбачили, що строки виконання робіт встановлюються договором підряду, визначаються датою їх початку та закінчення. Невід`ємною частиною договору підряду є календарний графік виконання робіт, в якому визначаються дати початку та закінчення всіх видів (етапів, комплексів) робіт, передбачених договором підряду, який складається та виконується відповідно до реального фінансування видатків. Можливе уточнення календарного графіка виконання робіт після надходження, або уточнення інших документів та рішень, які впливають на показники плану фінансування. У разі затримки фінансування, можливе збільшення строку виконання робіт.

Згідно з п. 5.2 договору строки виконання робіт: до 31 грудня 2018 року.

За змістом п. 8.2 договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання при закупівлі робіт за бюджетні кошти підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення та відшкодовує збитки, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості; у разі здійснення попередньої оплати, підрядник, крім сплати зазначеної неустойки, повертає замовнику кошти з урахуванням індексу інфляції.

Відповідно до п. 13.1 договору він набуває чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2018, але втрачає свою дію не раніше виконання робіт підрядником та проведення остаточних взаєморозрахунків.

Додатками до вказаного Договору є Договірна ціна (Додаток № 1) та Календарний графік виконання робіт (Додаток № 2).

Календарним графіком виконання робіт згідно договору № 10-18 від 10.08.2018 (додаток № 2 до Договору) сторонами узгоджено що Будівельно-монтажні роботи вартістю 6700250,00 грн (в т. ч. ПДВ), мають бути виконані підрядником впродовж серпня-грудня 2018 року.

В подальшому, додатковою угодою № 1 від 10.08.2018 до договору внесено зміни, зокрема, до календарного графіку виконання робіт, та передбачено виконання будівельно-монтажних робіт замовником в два етапи, а саме: 1) протягом серпня-грудня 2018 року вартістю 3000000,00 грн за рахунок фінансування на 2018 рік, 2) протягом січня-грудня 2019 року вартістю 3700250,00 грн за рахунок фінансування на 2019 рік.

Також названою додатковою угодою викладено п. 5.2 договору в новій редакції, а саме: «Строки виконання робіт: дата закінчення всіх видів (етапів, комплексів) робіт, передбачених договором повинна бути не пізніше 31.12.2019 відповідно до Календарного графіку виконання робіт на 2018-2019 рік (додаток № 2 до договору), в якому зазначаються дати початку та закінчення всіх основних видів робіт та об`єкту будівництва в цілому, передбачених даним договором, а саме: початок виконання робіт - серпень 2018 року протягом трьох днів з дня підписання договору, закінчення робіт - 31 грудня 2019 року. Календарний графік виконання робіт складає підрядник та передає їх замовнику під час підписання договору».

Крім того, названою додатковою угодою Розділ 15 договору доповнено підпунктами наступного змісту: «Календарний план фінансування робіт (додаток № 3 до договору), календарний графік виконання робіт на 2018-2019 рік (додаток № 2 до договору)».

Додатковою угодою № 2 від 21.08.2018 внесено зміни до пунктів 2.1 та 4.3 договору, а також змінено банківські реквізити підрядника.

Додатковою угодою № 3 від 10.09.2018 внесено зміни до п. 2.1 договору та викладено у новій редакції додаток № 2 до договору - календарний графік виконання робіт.

Додатковою угодою № 4 від 11.09.2018 також внесено зміни до п. 2.1 договору та викладено в новій редакції додаток № 3 - календарний план фінансування робіт у 2018-2019 роках.

Додатковою угодою № 5 від 21.12.2018 п. 2.1 договору викладено в остаточній редакції, а саме: «договірна ціна робіт, що доручена для виконання підряднику є динамічною і складає 6700250,00 грн, у тому числі ПДВ - 1116708,33 грн, а саме: за рахунок коштів 2018 року - З000000,00 грн, у тому числі ПДВ - 500000,00 грн, та за рахунок коштів 2019 року - 3700250,00 грн, у тому числі ПДВ - 616708,33 грн.

Остаточна редакція графіку виконання робіт відповідно до додаткової угоди № 5 передбачала два етапи робіт:

1) «Будівельно-монтажні роботи», вартістю 3000000,00 грн (44,8 % від ціни), терміном виконання протягом серпня-грудня 2018 за рахунок фінансування на 2018 рік;

2) «Будівельно-монтажні роботи», вартістю 3700250,00 грн (55,2 % від ціни), терміном виконання протягом січня-грудня 2019 за рахунок фінансування на 2019 рік.»

З метою виконання умов договору ТОВ «Аквадіа» виставило позивачу рахунок на оплату № 9 від 29.08.2018 (т. с. 1, а. с. 128), а останній належним чином виконав взяті на себе зобов`язання щодо внесення попередньої оплати, що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 29.08.2018 на суму в сумі 900000 грн. (т. с. 1, а. с. 129).

Як свідчать матеріали справи, ТОВ «Аквадіа» частково виконала взяті на себе зобов`язання за договором.

Зокрема, сторонами договору підписано акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2018 року на суму 544467,36 грн та акт № 2 за листопад 2018 року на суму 355532,64 грн. Загальна сума за вказаними актами дорівнює сумі перерахованого авансу та складає 900 000 грн.

В подальшому, підрядником та замовником за грудень 2018 року підписано акт приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 21.12.2018 на суму 55538,90 грн, акт приймання виконаних будівельних робіт № 2 від 21.12.2018 на суму 925380,46 грн, акт приймання виконаних будівельних робіт № 3 від 21.12.2018 на суму 153948,82 грн, акт приймання виконаних будівельних робіт № 4 від 21.12.2018 на суму 886328,72 грн та акт приймання виконаних будівельних робіт№ 5 від 21.12.2018 на суму 41389,38 грн.

На підставі зазначених актів за грудень 2018 року Гаврилівською сільською радою згідно з платіжними дорученнями: № 2 від 21.12.2018, № 3 від 21.12.2018, № 4 від 21.12.2018, № 5 від 21.12.2018 та № 6 від 21.12.2018 (т. с. 1, а. с. 130-132) на рахунок ТОВ «Аквадіа» 27.12.2018 перераховано бюджетні кошти в сумі 2062586,28 грн.

Таким чином, на виконання першого етапу робіт (серпень-грудень 2018 року) сторонами договору підписано акти приймання виконаних робіт на загальну суму 2962586,28 грн.

В подальшому, ТОВ «Аквадіа» своїх зобов`язань за договором не виконала. Зокрема, не виконаним в рамках Договором залишився частково перший етап робіт, та повністю другий етап робіт.

Вартість невиконаних робіт за перший етап складає 37413, 72 грн (3000000, 00 грн - 2962586,28 грн). Вартість другого етапу будівельно-монтажних робіт складає 3700250,00 грн.

Як вбачається з листа Барвінківської міської ради № 02-28/165 від 23.01.2023 (т. с. 1, а. с. 141), акти виконаних робіт на суму 37 413,72 грн за перший етап виконання робіт до Барвінківської міської ради не передавались. Фінансування виконання робіт підрядником за договором у сумі 3700252,00 грн відповідно до календарного плану фінансування у 2018-2019 роках не здійснювалось, акти виконаних робіт другого етапу також не підписувались. Вартість невиконаних робіт за другий етап складає 3700250,00 грн.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 11.12.2019 до установчих документів юридичної особи ТОВ «Аквадіа» (код ЄДРПОУ 38961768) внесено зміни щодо повного та скороченого найменування, місцезнаходження, видів діяльності, складу або інформації про засновників. Зокрема, назву юридичної особи змінено з ТОВ «Аквадіа» на ТОВ «Луйвар» (відповідач у даній справі).

Відповідно до п. 1.2 статуту ТОВ «Луйвар» (в редакції відповідно до рішення № 2/2019 від 09.12.2019) ТОВ «Луйвар» є правонаступником всіх майнових, немайнових прав та обов`язків ТОВ «Аквадіа» (код ЄДРПОУ 38961768).

При зверненні до суду з позовом у даній справі, прокурор просить суд розірвати договір підряду № 10-18 від 10.08.2018, посилаючись на порушення відповідачем його істотних умов, в т. ч. щодо не проведення обумовлених робіт згідно з графіком, передбаченим цим договором.

Також прокурор на підставі п. 8.2 Договору просить стягнути з відповідача на користь держави в особі Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області 683992,46 грн - пені за період прострочення виконання робіт з 03.01.2020 по 03.07.2020, та 261636,46 грн - 7% штрафу, нарахованих в зв`язку з порушенням відповідачем договірних зобов`язань.

Крім того, в зв`язку з невиконанням умов договору, прокурором на підставі ст. 625 ЦК України нараховано до стягнення з відповідача 1728162,89 грн - інфляційних втрат за період прострочення січень 2020 року грудень 2022 року, та 336084,21 грн - 3% річних за період прострочення з 03.01.2020 по 01.01.2023.

Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що стали предметом спору, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Щодо вимог про розірвання договору, суд зазначає.

Згідно з ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з правочинів та інших договорів.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов`язаний одержати спеціальний дозвіл. До окремих видів договорів підряду, встановлюних параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Пунктом 1 ст. 846 ЦК України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Статтею 852 ЦК України передбачено, що якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Істотним є таке порушення, що тягне за собою для іншої сторони неможливість досягнення мети договору, тобто, вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, слід встановити: наявність істотного порушення договору та шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може полягати в реальних збитках і (або) упущеній вигоді; її розмірі, а також чи є істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що вона змогла отримати.

У даному випадку, матеріалами справи підтверджується істотне порушення відповідачем умов договору підряду № 10-18 від 10.08.2018, а саме, часткове не виконання робіт згідно з графіком, встановленим додатком № 2 до договору.

Зокрема, остаточна редакція графіку виконання робіт відповідно до додаткової угоди № 5 передбачала два етапи робіт:

1) «Будівельно-монтажні роботи», вартістю 3000000,00 грн (44,8 % від ціни), терміном виконання протягом серпня-грудня 2018 за рахунок фінансування на 2018 рік;

2) «Будівельно-монтажні роботи», вартістю 3700250,00 грн (55,2 % від ціни), терміном виконання протягом січня-грудня 2019 за рахунок фінансування на 2019 рік.»

Однак, станом на момент винесення рішення ТОВ «Аквадіа» не виконало в повному обсязі перший етап робіт, а саме, не виконаними лишилися роботи на суму 37413, 72 грн. Також ТОВ «Аквадіа» в повному обсязі не другого етапу будівельно-монтажних робіт вартість якого складає 3700250,00 грн.

Внаслідок зазначених обставин, замовник робіт за договором значною мірою позбавлений того, на що він розраховував при укладенні договору, а саме: виконання робіт, яке має суспільне значення (реконструкція системи водопостачання), згідно з календарним графіком до 02.01.2020.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення заявленого прокурором позову в зазначеній частині та розірвання договору підряду № 10-18 від 10.08.2018, укладеного між Гаврилівською сільською радою Барвінківського району Харківської області та ТОВ «Аквадіа» код ЄДРПОУ 38961768)

Щодо вимог про стягнення пені та штрафу суд зазначає.

За приписамист. 549 ЦК Українинеустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

В силу приписівст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій за підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ст.230, п. 4 ст. 231 ГК Україништрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Частиною 6 ст. 232 ГК України також передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з п. 8.2 Договору, у разі невиконання або несвоєчасного виконання при закупівлі робіт за бюджетні кошти підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення та відшкодовує збитки, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості; у разі здійснення попередньої оплати, підрядник, крім сплати зазначеної неустойки, повертає замовнику кошти з урахуванням індексу інфляції.

В даному випадку, ТОВ «Аквадіа» прострочило виконання робіт за договором, оскільки не виконало в передбачений даним договором строк. За таких обставин, відповідач, як правонаступник ТОВ «Аквадіа», зобов`язаний сплатити передбачені п. 8.2 договору штрафні санкції

Як свідчить заявлений позов, прокурор на підставі вказаного пункту договору нарахував до стягнення з відповідача 683992,46 грн - пені за період прострочення виконання робіт з 03.01.2020 по 03.07.2020, та 261636,46 грн - 7% штрафу, виходячи з вартості не виконаних підрядних робіт за договором.

Перевіривши здійснений прокурором розрахунок зазначених штрафних санкцій, суд приходить до висновку про його обґрунтованість та арифметичну вірність.

За таких обставин, заявлений прокурором позов в зазначеній частині також підлягає задоволенню, а з відповідача на користь на користь держави в особі Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області підлягають стягненню штраф та пеня в зазначених вище сумах.

Стосовно вимог прокурора про стягнення інфляційних втрат та 3% річних суд зазначає.

Як свідчить заявлений позов, в ньому, в зв`язку з простроченням ТОВ «Аквадіа» виконання підрядних робіт за договором, прокурор на підставі ст. 625 ЦК України нараховав до стягнення з відповідача 1728162,89 грн - інфляційних втрат за період прострочення січень 2020 року грудень 2022 року, та 336084,21 грн - 3% річних за період прострочення з 03.01.2020 по 01.01.2023 виходячи з вартості невиконаних робіт за договором.

З цього приводу суд зазначає, що за змістом ст. ст. 524, 533-535 ЦК України, грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника щодо такої сплати.

Таким чином, будь-яке зобов`язання, яке зводиться до сплати грошей, є грошовим (зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 01.10.2014 № 6-113цс14).

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено право кредитора на нарахування інфляційних та 3% річних виключно за прострочення боржником виконання грошового зобов`язання.

Суд зазначає, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Однак, в даному випадку, зобов`язання ТОВ «Аквадіа» за договором підряду № 10-18 від 10.08.2018 не мають характеру грошового, оскільки згідно з умовами вказаного договору ТОВ «Аквадіа» взяло на себе зобов`язання з виконання з виконання підрядних робіт.

Зазначене в свою чергу унеможливлює нарахування відповідачу інфляційних та 3% річних за прострочення виконання робіт на підставі ст. 625 ЦК України.

За таких обставин, у задоволенні позову прокурора про стягнення 1728162,89 грн інфляційних витрат та 336084,21 грн 3% річних слід відмовити.

З урахуванням вимог ст. 129 ГПК України, за наслідками розгляду справ з відповідача на користь прокурора також підлягає стягненню судовий збір в сумі 16868,43 грн, тобто пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 240-241 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Розірвати договір підряду № 10-18 від 10.08.2018, укладений між Гаврилівською сільською радою Барвінківського району Харківської області (код ЄДРПОУ: 04399625) та Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ «Аквадіа» (код ЄДРПОУ 38961768), на виконання робіт "Реконструкція системи водопостачання в селі Гаврилівка Барвінківського району Харківської області. Коригування (код ДК 021:2015:45454000-4 - реконструкція)".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Луйвар" (адреса: 36021, м. Полтава, вул. Грушевського, буд. 4; код ЄДРПОУ 38961768) на користь держави в особі Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області (адреса: 64701, Харківська обл., Ізюмський р.-н, м. Барвінкове, вул. Центральна, буд. 8; код ЄДРПОУ 42360167) 683992,46 грн - пені, та 261636,46 грн - 7% штрафу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Луйвар" (адреса: 36021, м. Полтава, вул. Грушевського, буд. 4; код ЄДРПОУ 38961768) на користь Харківської обласної прокуратури (адреса: 61002, вул. Богдана Хмельницького, буд. 4; код ЄДРПОУ 02910108; банк отримувача Державна казначейська служба України, м. Київ, код 820172, рахунок 35212041007171, код класифікації видатків бюджету 2800) 16868,43 грн судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено "16" червня 2023 р.

СуддяО.І. Байбак