Рішення

від 16.06.2023 по справі 460/11260/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

16 червня 2023 року м. Рівне№460/11260/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провизнання протиправною відмову відповідача в перерахунку пенсії відповідно до ст. 56 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в редакції, чинній до 01.10.2017 року, починаючи з 01.03.2023 та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату призначеної пенсії за віком відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в редакції, чинній до 01.10.2017 року, збільшивши розмір пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад 15 років, починаючи з 01.03.2023.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що вона перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком відповідно до статті 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. При цьому, розмір пенсії позивача визначений пропорційно до наявного страхового стажу виходячи з мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Однак, позивач вважає, що пенсія призначена відповідно до Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, тому вона має право на перерахунок пенсії за кожний повний рік стажу роботи понад установлений мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії, а саме з 15 років, шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік. З огляду на наведене, позивач просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 10.05.2023 відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

У встановлений судом строк відзиву на позов не подано. Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідженням письмових доказів по справі суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є особою,яка постраждала унаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 3) таз 15.08.2007 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області та отримує пенсію відповідно до статті 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Загальний страховий стаж позивача становить 22 роки 11 місяців 6 днів, доплата за 2 роки понаднормового стажу становить 26,64 грн, розмір пенсії з надбавками складає 9775,14 грн з 01.04.2023.

Позивач вважає, що з моменту призначення пенсії їй не здійснюється перерахунок та виплата пенсії за віком з врахуванням вимог частини другої статті 56 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років, з урахуванням раніше проведених виплат.

Позивач на надісланий запит отримала відповідь від 14.04.2023, де було вказано, що розмір пенсії визначений пропорційно до наявного страхового стажу виходячи з мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Не погоджуючись з неправомірними діями відповідача щодо не проведення позивачу перерахунку пенсії, позивач звернулась з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Спеціальним законом, який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, є Закон України від 28.02.1991 №796-ХІІ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Закон № 796-XII).

Відповідно до частини першої статті 49 Закону №796-XII пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до частини другої статті 27 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-ІV (далі Закон №1058-ІV) за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

Відповідно до статті 28 Закону №1058-ІV за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років - жінкам пенсія за віком збільшується на 1% розміру пенсії, обчисленої відповідно до ст. 27 цього Закону, але не більш як на 1% мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.

Відповідно до частини другої статті 56 Закону №796-XII право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорії 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75% заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 % заробітку.

Аналіз норм права, якими врегульовано спірні правовідносини свідчить про те, що Закон №796-XII визначає спеціальні норми та умови пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Частиною другою статті 27 Закону №1058-ІV надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування або спеціальним Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

У той же час, для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в частині другій статті 56 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи.

Як вбачається з перерахунку стажу, позивач одержує пенсію за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування при досягненні пенсійного віку, передбаченого статтею 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Загальний стаж роботи позивача становить 22 роки 11 місяців.

Ключовим питанням у даній справі є право позивача на перерахунок пенсії відповідно до положень частини другої статті 56 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді.

Зокрема, у постановах від 20.02.2018 (справа № 287/89/17-а), від 29.10.2018 (справа № 565/817/17), від 17.04.2019 (справа № 565/939/17), від 15.07.2021 (справа № 565/787/17), обставини яких є подібними, Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в пункті 2 статті 56 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи. Позивач має право на перерахунок пенсії, який має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (понад 20 років - для чоловіків, понад 15 років - для жінок) шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад цей стаж, але не вище 75% заробітку, оскільки він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській катастрофі та обрав умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, встановлені Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

У розглядуваній справі суд зазначає, що перерахунок пенсії позивача на підставі Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для нього мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років для жінок) шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік.

Отже, з огляду на наведені законодавчі приписи, суд прийшов до висновку про те, що позивач має право на збільшення пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад установлений стаж.

Наслідком такої неправомірної бездіяльності відповідача є нездійснення перерахунку позивачу пенсії за віком на підставі частини другої статті 56 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років та обмеження відповідного права, зокрема права на мирне володіння майном, передбаченого статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція).

Так, стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 №3477-ІV передбачає застосування національними судами Конвенції та практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерела права.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції: кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

У справі Сук проти України (заява №10972/05) ЄСПЛ зазначає, що поняття майно в першій частині статті 1 Першого протоколу має автономне значення, яке не обмежується правом власності на фізичні речі та є незалежним від формальної класифікації в національному законодавстві. Певні інші права та інтереси, що складають активи, наприклад, борги, можуть також вважатися майновими правами і, відповідно, майном у розумінні цього положення. Держава на власний розсуд визначає, які доплати надавати своїм працівникам із державного бюджету. Держава може ввести, призупинити або припинити їх виплату, вносячи відповідні зміни законодавчі зміни. Однак, якщо законодавча норма, яка передбачає певні доплати, є чинною, а передбачені умови - дотриманими, державні органи не можуть відмовляти у їх паданні, доки законодавче положення залишається чинним (пункти 22, 23).

Якщо у договірній державі є чинне законодавство, яким передбачено право на соціальні виплати, зумовлені або не обумовлені попередньою сплатою внесків, це законодавство має вважатися таким, що породжує майновий інтерес, який підпадає під дію статті 1 Першого протоколу, для осіб, що відповідають вимогам такого законодавства (пункт 41 справи ЄСПЛ Пічкур проти України, заява №10441/06 ).

Таким чином, право на пенсію підпадає під сферу дії статті 1 Протоколу першого Конвенції, якщо за національним законодавством особа має обґрунтоване право на отримання виплат в рамках національної системи соціального забезпечення та якщо відповідні умови дотримано, органи влади не можуть відмовляти у таких виплатах доти, доки виплати передбачено законодавством.

З юридичною природою соціальних виплат, в тому числі пенсій, пов`язані також принцип захисту законних очікувань та принцип правової визначеності, які є елементами правової держави та передбаченого частиною 1 статті 8 Конституції України принципу верховенства права.

Так, ЄСПЛ у своєму рішенні Суханов та Ільченко проти України (заява №68385/10 та №71378/10) у пункті 35 зазначив, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має законне сподівання, якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є чинний Закон, який передбачає таке право, або є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування.

Щодо принципу правової визначеності ЄСПЛ у справі Брумареску проти Румунії (заява № 28342/95) вказав, що цей принцип є складовою верховенства права (п. 61) та у справі Церква Бессарабської Митрополії проти Молдови (заява №45701/99) зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку.

Отже, суд погоджується з доводами позивача, що відповідачем протиправно не здійснено перерахунок пенсії за віком на підставі частини другої статті 56 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо не перерахунку пенсії відповідно до частини другої статті 56 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, захист порушених прав позивача потребує зобов`язання територіального органу Пенсійного фонду України перерахувати та виплачувати пенсію за віком на підставі частини другої статті 56 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років.

Щодо дати, з якої необхідно здійснити перерахунок пенсії за віком, суд зазначає наступне.

Обчислення пенсії позивача на підставі Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи мало здійснюватися, в тому числі, у спосіб встановлення доплати до пенсії за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для нього мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років для жінок) шляхом збільшення пенсії на 1 відсоток заробітку за рік з моменту призначення пенсії, тобто з 15.08.2007.

Тому, на підставі частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, для захисту порушених протиправною бездіяльністю прав позивача слід зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії встановивши з 03.11.2022 (в межах шестимісячного строку звернення до суду) доплату до пенсії за понаднормовий стаж в розмірі 1 процент заробітку (заробітної плати для обчислення пенсії, визначеної відповідно до частин 1, 2 статті 40 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування) за кожен рік понад 15 років, встановлений частиною 2 статті 56 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в редакції, чинній до 01.10.2017.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд присуджує на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 1073,60 грн.

Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, яка полягає в обчисленні розміру пенсії ОСОБА_1 без встановлення доплати до пенсії за понаднормовий стаж в розмірі 1 відсоток заробітку за кожен рік роботи понад 15 років, встановлений частиною 2 статті 56 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в редакції, чинній до 01.10.2017.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , встановивши з 03.11.2022 доплату до пенсії за понаднормовий стаж в розмірі 1 процент заробітку (заробітної плати для обчислення пенсії, визначеної відповідно до частин 1, 2 статті 40 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування) за кожен рік понад 15 років, встановлений частиною 2 статті 56 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в редакції, чинній до 01.10.2017.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області витрати по сплаті судового збору у сумі 1073,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 16 червня 2023 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)

Суддя Н.В. Друзенко