ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" червня 2023 р. Справа №909/93/23
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючої судді Орищин Г.В.,
суддів Галушко Н.А.,
Желіка М.Б.
розглянув без повідомлення (виклику) представників сторін апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго» від 06.04.2023
на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 21.03.2023 (повний текст рішення складено 22.03.23, суддя Фанда О.М)
у справі № 909/93/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна мультисервісна мережа», м. Івано-Франківськ
до відповідача Приватного акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго», м. м. Івано-Франківськ
про стягнення заподіяної матеріальної шкоди в сумі 5028 грн
1 лютого 2023 до Господарського суду Івано-Франківської області Товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Західна мультисервісна мережа» звернулось із позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства (далі ПрАТ) «Прикарпаттяобленерго» заподіяної матеріальної шкоди в сумі 5028 грн 00 коп.
В обґрунтування позовних вимог, позивач покликається на пошкодження працівниками відповідача оптоволоконного кабеля, який належить позивачу, внаслідок виконання працівниками відповідача робіт по обрізанню дерев в с. Корнич Коломийського району, що завдало йому матеріальних збитків на суму 5028 грн.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 21.03.2023 позовні вимоги ТОВ «Західна мультисервісна мережа» задоволено; з ПрАТ «Прикарпаттяобленерго» на користь позивача стягнуто 5028 грн. матеріальної шкоди та 2684 грн. судового збору.
Задовільняючи позовні вимоги позивача, місцевий господарський суд виходив з того, що 01.02.2022 працівниками ПАТ «Прикарпаттяобленерго» під час виконання робіт з обрізання дерев в с. Корнич (Перерів) по вул. Лисенка обірвано оптоволоконний кабель, який належить відповідачу по справі. Вказаний факт підтверджується поясненнями працівника ПАТ «Прикарпаттяобленерго» ОСОБА_1, довідкою про результати перевірки по матеріалах СО №1333 від 01.02.2022, формою реєстрації повідомлення, постановою про закриття кримінального провадження від 19.05.2022 та ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 30.08.2022 по справі № 346/2413/22. Судом також встановлено, що межа с. Корнич та с. Перерів умовно проходить по вул. Лисенка, на якій стався обрив ліній оптоволоконного кабелю позивача. Зі встановлених обставин справи, суд дійшов до висновку, що саме дії відповідача призвели до пошкодження оптоволоконного кабелю позивача під час обрізання працівниками позивача дерев на території с. Корнич - с. Перерів, що не спростовано позивачем належними та допустимими доказами.
Не погодившись з ухваленим рішенням місцевого господарського суду, відповідач оскаржив таке в апеляційному порядку. В своїй апеляційній скарзі відповідач зазначає, що ТОВ «Західна мультисервісна мережа» не підтверджено право власності (користування) на волоконно-оптичний кабель зв`язку, який розміщено на повітряній лінії електропередач. Апелянт стверджує, що його працівниками у вказаному позивачем населенні пункту (с. Корнич) роботи з проведення чистки траси на повітряній лінії електропередач не здійснювались, натомість такі роботи відповідачем здійснювались в с. Перерів по вул. Івана Франка. Відповідач, з покликанням на відповідь від 03.03.2023 Управління містобудування Коломийської міськради, заперечує висновки місцевого господарського суду про розмежування сіл Корнич та Перерів саме по вул. Лисенка. На переконання скаржника надані ОСОБА_1 пояснення від 01.02.2022 є недопустимими доказами, оскільки такі були отримані працівником поліції до моменту внесення 15.02.2022 відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Разом з тим, апелянт вважає завищеним розмір матеріальної шкоди.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Західного апеляційного господарського суду від 10.04.2023, апеляційну скаргу у справі № 909/93/23 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючої судді Орищин Г.В., суддів Галушко Н.А та Желіка М.Б.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суд від 17.04.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПрАТ «Прикарпаттяобленерго» у даній справі; у відповідності до ч. 10 ст. 270 ГПК України, з огляду на ціну позову, ухвалено здійснювати розгляд даної справи в порядку письмового провадження без виклику представників сторін в судове засідання; зобов`язано позивача подати суду обґрунтований відзив на апеляційну скаргу; витребувано матеріали справи з місцевого господарського суду.
Скориставшись своїм правом, наданим ст. 263 ГПК України, позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує доводи апеляційної скарги з огляду на таке:
- законність розміщення оптоволоконного кабелю на повітряних лініях електропередач відповідача, підтверджується договором №2018/1428 з надання доступу до опор повітряних ліній від 07.08.2018, який є пролонгованим;
- факт пошкодження (обірвання) кабелю внаслідок виконання 01.02.2022 працівниками відповідача робіт по обрізанню дерев підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, зокрема поясненнями працівника ПАТ «Прикарпаттяобленерго» ОСОБА_2 , довідкою за результатами перевірки по матеріалах ЄО №1333 від 01.02.2022, формою реєстрації повідомлення про вчинення правопорушення, та фотознімками, які містяться на речових доказах, долучених до матеріалів справи (флешнакопичувач);
- спростовуючи доводи апелянта про завищення розміру матеріальної шкоди, позивач зазначає, що 5028 грн. це сума, яка була витрачена ним на здійснення ремонту мережі, а заміна всієї ділянки кабелю, що була пошкоджена, є більш доцільним рішенням, ніж встановлення ремонтних муфт, оскільки дозволяє зберегти надійність та якість передачі сигналу та зберегти вартість та час обслуговування в майбутньому;
- позивач вважає належним та допустимим доказом пояснення ОСОБА_1 , оскільки отримання таких відбулося в рамках встановлених кримінально-процесуальним кодексом процедур.
З огляду на наведене, позивач вважає апеляційну скаргу відповідача необґрунтованою, викладені у ній доводи такими, що не відповідають реальним обставинам справи, а рішення суду першої інстанції вважає таким, що ухвалене з дотриманням вимог чинного законодавства в процесі повного та всебічного дослідження матеріалів справи.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення відсутні, з огляду на наступне:
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами у справі існують договірні правовідносини, які виникли з договору про надання доступу до опор повітряних ліній напругою 0,4-10кВт для розміщення технічних засобів телекомунікації від 07.08.2018 за №2018/1428.
У зв`язку із відсутністю інтернету у споживачів в селі Корнич 01.02.2022, про яке було повідомлено абонентом через коле-центр позивача, ТОВ «Західна мультисервісна мережа» доручила ОСОБА_3 здійснити перевірку даного повідомлення та встановити причину відсутності інтернету у споживачів в с. Корнич. В результаті здійсненої перевірки було встановлено, що в с. Корнич по вул. Лисенка є сліди різання дерев та пошкодження кабелю, який належить позивачу.
Працівником позивача ОСОБА_3 повідомлено національну поліцію про дане правопорушення, що підтверджується протоколом про прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 01.02.2022.
Разом з тим, 01.02.2022 працівником відповідача ОСОБА_1 надані пояснення, що під час виконання робіт працівниками ПрАТ «Прикапаттяобленерго» згідно наряду №228, було обірвано провід інтернету ТОВ «Західна мультисервісна мережа» у прогоні 235-236.
07.02.2022 позивач звернувся до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області із скаргою на бездіяльність органів слідства , яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 10.02.2022 зобов`язано начальника Коломийського районного відділу поліції внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення за ознаками складу злочину передбаченого ст.360 КК України та розпочати досудове розслідування.
11.05.2022 дізнавачем сектору дізнання Коломийського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області лейтенантом поліції Лілією Левицькою допитано громадянина ОСОБА_3 , який повідомив про те, що, прибувши на місце події, застав працівників ПрАТ «Прикарпаттяобленерго», які повідомили його про те, що в процесі обрізання дерев в с. Корнич-с.Перерів ними обірвано оптоволоконний кабель, який належить позивачу у справі.
22.06.2022 ТОВ «Західна мультисервісна мережа» було оскаржено до Коломийського міськрайонного суду постанову дізнавача сектору дізнання Коломийського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області лейтенантом поліції Лілією Левицькою про закриття кримінального провадження №12022096180000053, внесеного до ЄРДР 15.02.2022 щодо ПрАТ «Прикарпаттяобленерго» від 19.05.2022.
Ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 30.08.2022 по справі №346/2413/22 встановлено, що працівник ПрАТ «Прикарпаттяобленерго» ОСОБА_1 входив до складу бригади, яка здійснювала обрізання дерев, під час якого було пошкоджено оптоволоконний кабель позивача у справі.
Внаслідок пошкодження оптоволоконного кабелю позивач у справі здійснив роботи по заміні зазначеного кабелю та оптичного боксу, що підтверджується актом приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об`єктів від 01.02.2022, який долучено до матеріалів справи, на проведення яких позивач витратив 5028 грн, що підтверджується довідкою ТОВ «Західна мультисервісна мережа» від 11.05.2022, копія якої знаходиться в матеріалах справи.
Позивач стверджує, що працівниками ПрАТ «Прикарпаттяобленерго» було пошкоджено належну позивачу мережу оптоволокна, чим завдано ТОВ «Західна мультисервісна мережа» матеріальної шкоди в розмірі 5028 грн., що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Відповідно до ч. 3 ст. 386 Цивільного кодексу України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової або моральної шкоди.
За змістом ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди) є зобов`язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (ст. 15,16 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ст. 225 Господарського кодексу України).
За загальним положенням , передбачених ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
З даного слідує, що при вирішенні спорів про відшкодування шкодів за ст. 1166 ЦК України доказуванню підлягає факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв`язок між протиправною дією та негативними наслідками. Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.
Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стає об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
Відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподювача шкоди (умислу або необережності).
Відповідно до ч.2 ст.1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.
З наведеного слідує, що цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Таким чином, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди , а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.
Відповідно до ч.1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ними своїх трудових (службових) обов`язків.
За даною нормою статті для виникнення деліктної відповідальності крім загальних підстав необхідні спеціальні підстави, зокрема виконання працівником своїх трудових (службових) обов`язків, виконання підрядником завдання замовника або здійснення підприємницької або іншої діяльності від імені товариства чи кооперативу.
Тобто спеціальним деліктом є завдання шкоди працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків, який має особливості механізму завдання шкоди та умов виникнення деліктного зобов`язання, що виокремлюють його від загальних умов настання відповідальності.
Отже, відповідальність юридичної або фізичної особи настає лише у випадках, коли особа з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з цією юридичною а бо фізичною особою у трудових відносинах і шкоду т така особа заподіяла у зв`язку з виконанням трудових (службових) обов`язків.
Під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків розуміється виконання ним роботи , передбаченої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоч і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою або спричинена необхідністю як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов`язків працівника.
Відповідного висновку дотримується Верховний Суд України у своїй постанові від 21.09.2016 по справі №6-933цс16.
В ході дослідження матеріалів справи, що 01.02.2022 працівниками ПрАТ «Прикарпаттяобленерго» під час виконання робіт з обрізання дерев в с. Корнич (Перерів) по вул. Лисенка обірвано оптоволоконний кабель, який належить відповідачу у справі, що підтверджується, зокрема, поясненнями працівника ПАТ «Прикарпаттяобленерго» ОСОБА_1, довідкою про результати перевірки по матеріалах СО №1333 від 01.02.2022, формою реєстрації повідомлення, постановою про закриття кримінального провадження від 19.05.2022 та ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 30.08.2022 по справі № 346/2413/22. (копії зазначених доказів долучені до матеріалів справи)
Водночас, факт пошкодження оптоволоконного кабелю саме працівником ПрАТ «Прикарпаттяобенерго» під час виконання робіт з обрізання дерев в с. Корнич (Перерів) підтверджується і відповіддю відповідача, в якій зазначено, що 01.02.2022 згідно наряду працівники виконували роботи з чистки траси ПЛ-0,4 кВ в с. Перерів, про що долучено копію витягу з Журналу обліку робіт за нарядами та розпорядженнями (копія витягу долучена до матеріалів справи).
Відповідно до заяви свідка ОСОБА_3 , копія якого долучена до матеріалів справи, останній, на підставі поступлення повідомлення до позивача про відсутність інтернету в с. Корнич та з`ясування причини його відсутності, був безпосереднім свідком того, що на вказаному місці подій особи, які представились працівниками ПрАТ «Прикарпаттяобленерго», проводили чистку траси повітряних ліній. Вказані особи зазначили, що в процесі виконання робіт ними пошкоджено оптоволоконний кабель, що підтверджується, зокрема, речовим доказом, долученим до матеріалів справи.
Разом з тим, відповідно до відповіді Управління містобудування Коломийської міської ради №1/02.3.-21 від 03.03.2023 (копія відповіді знаходиться в матеріалах справи) зазначено про відсутність топографо-геодезичного плану с. Корнич Коломийської територіальної громади, відповідно до якого була б можливість провести чітке визначення адміністративно-територіальних меж сіл Корнич-Перерів.
Як встановлено судом, межа с. Корнич та с. Перерів умовно проходить по вул. Лисенка, на якій і був обрив оптоволоконного кабеля позивача.
Щодо твердження відповідача про незаконність розміщення позивачем оптоволоконного кабелю на повітряних лініях електропередач належних відповідачу по справі, то суд зазначає наступне:
Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж» доступ до інфраструктури об`єкта доступу - це право замовника на користування елементами інфраструктури об`єкта доступу для розміщення, модернізації, експлуатаційного та технічного обслуговування технічних засобів телекомунікацій відповідно до законодавства та на підставі договору з доступу.
З врахуванням вказаного вище закону доступ до інфраструктури об`єкта доступу здійснюється на підставі договору з доступу між власником інфраструктури об`єкта доступу та замовником, що укладається відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, встановлених цим законом.
Пунктом 1.2 укладеного між сторонами договору з надання доступу до опор повітряних ліній напругою 0,4-10кВт для розміщення технічних засобів телекомунікації від 07.08.2018 №2018/1428 визначено, що загальна кількість опор ліній електропередач 0,4/10 кВ місця на яких використовуються для сумісного підвішування волоконно-оптичного кабелю зв`язку, визначається проектною документацією, затверджується шляхом підписання сторонами переліку елементів інфраструктури об`єктів електроенергетики, наданих для доступу (додаток №1 до договору).
Разом з тим, п. 1.3 вище зазначеного договору визначено, що у випадку розміщення елементів телекомунікаційної мережі, які передбачені в проектній документації, але не використовувались та не були передбачені згідно погодженого сторонами додатку №1 до даного договору, замовник протягом 3 робочих днів і моменту такого розміщення надсилає на адресу власника два примірника проекту доповнення до додатку №1, підписаного та засвідченого печаткою (за наявності) зі своєї сторони.
Вказаними обставинами спростовується і твердження відповідача про незаконність розміщення позивачем оптоволоконного кабелю на повітряних лініях електропередач належних відповідачу по справі.
Твердження апелянта про те, що пояснення ОСОБА_4 від 01.02.2023 не можуть слугувати належним доказом у даній справі відхиляються судовою колегією з огляду на таке:
З 01.07.2020 року набрали чинності Закони України «Про внесення змін до деяких законодавчих акті України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 р. № 2617-VIIІ та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, у зв`язку і прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 17 червня 2020 р. № 720-ІХ, що дало можливість розпочати проведення досудового розслідування кримінальних проступків.
З цього моменту відбулася зміна класифікації кримінального правопорушення «кримінальні проступки та злочини», у зв`язку з чим визначено порядок розслідування для цих категорій.
Проведення дізнання передбачає більш розширений перелік дій, у тому числі слідчих (розшукових), які можуть проводитися перед внесенням відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, аніж ті, що можна проводити під час розслідування злочинів.
Як вбачається із витягу з ЄДРДР від 15.02.2022 номер кримінального провадження 12022096180000053, відомості були внесенні на підставі заяви ОСОБА_3 за ч.1 ст.360 КК України.
Відповідно до ч.1 ст.360 КК України, умисне пошкодження або руйнування телекомунікаційної мережі чи технічних засобів телекомунікації чи споруд електрозв`язку, що входять до складу телекомунікаційної мережі, якщо такі дії спричинили припинення надання телекомунікаційних послуг, караються штрафом від 1000 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до ста двадцяти годин, або обмеженням волі на строк від одного до трьох років.
Отже, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення по правовій кваліфікації є кримінальним проступком, а не злочином, а тому відповідно до норм ст. 214, 299-1 КПК отримання пояснень від ОСОБА_1 відбулось в рамках встановлених кримінально-процесуальним кодексом процедур, що відповідно свідчить про їх належність та допустимість.
Позивачем підтверджено розмір понесених ним витрат по ремонту пошкодженого оптоволоконного кабелю долученою до матеріалів справи довідкою №220502 від 11.05.2022 та актами виконаних робіт, які відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відхиляючи доводи скаржника, суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі «Проніна проти України», в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі «Шевельов проти України»).
З врахуванням викладеного вище в сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм чинного законодавства, наведених правових позицій Верховного Суду та встановлених обставин справи.
Арґументи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, не доводять порушення або неправильного застосування судом під час розгляду справи норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для зміни чи скасування ухваленого у цій справі рішення.
Судові витрати, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються на скаржника.
Керуючись ст. 129, 269, 273, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити в задоволенні апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго».
Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 21.03.2023 у справі №909/93/23 залишити без змін.
Судові витрати покласти на скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.
Справу повернути в Господарський суд Івано-Франківської області.
Повний текст постанови складено 19.06.2023
Головуючий суддя Г.В. Орищин
суддя Н.А. Галушко
суддя М.Б. Желік
Суд | Західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 16.06.2023 |
Оприлюднено | 20.06.2023 |
Номер документу | 111607779 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань про відшкодування шкоди |
Господарське
Західний апеляційний господарський суд
Орищин Ганна Василівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні