Рішення

від 15.06.2023 по справі 137/484/23

ЛІТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 137/484/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" червня 2023 р.

Літинський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Гопкіна П.В.,

за участю секретаря Іванової І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Літині цивільну справу за позовом Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

Суть позову

08.05.2023 до суду із вказаним позовом звернувся селищний голова Бичок А., мотивуючи його тим, що при опрацюванні спеціалістами Літинської селищної ради клопотань громадян з картографічними матеріалами щодо надання дозволу на розроблення проектів землеустрою та порівнянні їх з інформацією публічної кадастрової карти України, виявлено що на землях комунальної власності за межами населених пунктів Літинської селищної ради, а саме на території колишньої Кулизької сільської ради, з`явилась сформована земельна ділянка кадастровий номер 0522483600:01:000:0388 площею 2,0000 га, (зареєстрована в реєстрі ДЗК 05.08.2021);

Як стало відомо, що дана земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 2,0 га незаконно вибула з комунальної власності Літинської селищної ради у приватну власність.

З даного приводу Літинська селищна рада звернулась із заявою до правоохоронних органів та відкрито кримінальне провадження. Згодом досудовим розслідуванням по даному кримінальному провадженню встановлено, що державним реєстратором Брацлавської селищної ради Тульчинського району Вінницької області Манятовською А.А. 04.09.2021 зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0522483600:01:000:0388 площею 2,0000 га за ОСОБА_1 .. У свою чергу остання маючи умисел на шахрайське заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме земельною ділянкою з кадастровим номером 0522483600:01:000:0388, площею 2 га. яка розташована на території Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області яка перебувала на праві комунальної класності Літинської селищної територіальної громади в особі Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області, отримала рішення № 329 Кулизької сільської ради Літинського району Вінницької області 32 сесії 7 скликання від 20 жовтня 2020 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та безоплатної передачі її у власність», відповідно до якого ОСОБА_1 передано безоплатно у власність вищевказану земельну ділянку, а також відомості з Державного земельного кадастру № 49225905 від 04.09.2021. В подальшому, ОСОБА_1 , 04.09.2021 надала вищевказані документи начальнику відділу державної реєстрації Брацлавської селищної ради Тульчинського району Вінницької області Манятовській А.А. з метою реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0522483600:01:000:0388, таким чином використавши вищезазначені документи.

В ході досудового розслідування встановлено, що рішення органу місцевого самоврядування відповідно до якого ОСОБА_1 передано безоплатно у власність земельну ділянку з кадастровим номером 0522483600:01:000:0388 Кулизькою сільською радою (до реорганізації) та Літинського селищною радою (після правонаступництва), не приймалось, а відомості про земельну ділянку Державним земельним кадастром не формувалися.

Внаслідок таких дій ОСОБА_1 набула право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0522483600:01:000:0388, яка незаконно вибула з володіння Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області та розташована на території Літинської селищної територіальної громади Вінницького району Вінницької області, чим заподіяно Літинській селищній раді Вінницького району Вінницької області значну матеріальної шкоди.

При судовому розгляді обвинувального акту ОСОБА_1 вину визнала повністю, щиро розкаялася та підтвердила наведені в обвинувальному акті обставини, щодо отримання підробленого рішення № 329 Кулизької сільської ради Літинського району Вінницької області 32 сесії 7 скликання від 20.10.2020. Однак у вироку вказано, що суд не вирішує питання про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області у справі №127/24211/22 від 27.10.2022, у порядку передбаченому ч. 4 ст. 174 КПК України.

За таких обставин, витребування земельної ділянки з кадастровим номером 0522483600:01:000:0388 площею 2,00 га у ОСОБА_1 за судовим рішенням у справі № 137/1088/22 не призвело до повернення земельної ділянки у фактичне володіння Літинської селищної ради та позбавляє можливості розпоряджатись власним майном.

Оскільки відповідачка незаконним способом набула право приватної власності на земельну ділянку, таким чином просять винести рішення, яким витребувати у ОСОБА_1 , на користь Літинської селищної ради земельну ділянку що розташована на території колишньої Кулизької сільської ради Літинського району Вінницької області, скасувати арешт на з вказану земельну ділянку, а також стягнути з відповідачки понесені судові витрати.

Процесуальні дії

19.05.2023 селищний голова Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області Бичок А. звернувся із клопотанням, яким просив залишити без розгляду п.3 позовної заяви що стосується скасування арешту із земельної ділянки, яка є предметом спору (а.с. 19).

Так, відповідно до п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо позивач подав заяву про залишення позову без розгляду.

Суд ухвалив, залишити без розгляду позов в частині скасування арешту із земельної ділянки, яка є предметом спору.

Судовий розгляд

Представник позивача - Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області Ткачук І.Г. (котра уповноважена представляти інтереси позивача на підставі довіреності від 02.01.2023 (а.с. 20)) до судового засідання не з`явилася. Надала до суду заяву, котрою просила розгляд справи проводити у її відсутність. Позовну заяву підтримала (а.с. 27).

Відповідачка ОСОБА_1 до судового засідання також не з`явилась. До початку розгляду справи по суті подала до канцелярії суду заяву, відповідно до якої просила розгляд справи проводити у її відсутність. Позов визнала та не заперечила проти задоволення позову (а.с. 28).

Як зазначено у ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з`явилися у судове засідання.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, враховуючи письмові заяви представника позивача та відповідачки, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення з наступних підстав.

Досліджені докази

Так, відповідно до рішення Кулизької сільської ради Літинського району Вінницької області за № 329 від 20.10.2020 (а.с. 8) затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) що розташована в межах с. Кулига у відповідності до фактичних розмірів визначений в натурі (на місцевості). Також вказаним рішення ОСОБА_1 вирішено передати безоплатно у приватну власність земельну ділянку загальною площею, 2,00 га в тому числі земельну ділянку із кадастровим номером 0522483600:01:000:0388 для ведення особистого селянського господарства . Земельна ділянка розташована в межах с. Кулига.

29.12.2022 Літинським районним судом Вінницької області ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.358, ч.2 ст.190 КК України та із застосуванням ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено покарання у виді штрафу в розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п`ятдесят одну тисячу) гривень (а.с. 9-11).

Згідно вироку встановлено, що ОСОБА_1 маючи умисел на шахрайське заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме земельною ділянкою з кадастровим номером 0522483600:01:000:0388, площею 2 га, яка розташована на території Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області та перебувала на праві комунальної власності Літинської селищної територіальної громади в особі Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області, у невстановлений слідством спосіб, час та місці, отримала рішення №329 Кулизької сільської ради Літинського району Вінницької області 32 сесії 7 скликання від 20 жовтня 2020 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та безоплатної передачі її у власність», відповідно до якого ОСОБА_1 передано безоплатно у власність вищевказану земельну ділянку, а також відомості з Державного земельного кадастру №49225905 від 04.09.2021 року. Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та настання суспільно-небезпечних наслідків, ОСОБА_1 , 04.09.2021 близько 14 години, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , надала вищевказані документи начальнику відділу державної реєстрації Брацлавської селищної ради Тульчинського району Вінницької області Манятовській Аллі Анатоліївні з метою реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0522483600:01:000:0388, таким чином використавши вищезазначені документи.

В ході досудового розслідування встановлено, що рішення №329 Кулизької сільської ради Літинського району Вінницької області 32 сесії 7 скликання від 20 жовтня 2020 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та безоплатної передачі її у власність», відповідно до якого ОСОБА_1 передано безоплатно у власність земельну ділянку з кадастровим номером 0522483600:01:000:0388 не приймалось.

Крім того, відповідно до інформації Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області за №0-2-0.6-3512/2-22 від 30.09.2022, відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 0522483600:01:000:0388 у формі витягу №49225905 від 04.09.2021 Державним земельним кадастром не формувалися.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.358 КК України - використання завідомо підробленого документа.

Згідно ЄДРСР вирок набрав законної сили 30.01.2023.

Відповідно до ч.6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Оцінка та висновки суду

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції, згідно ч.1 ст.9 Конституції України, ст.10 ЦК України кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу є втручання держави в право на мирне володіння майном, зокрема, й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування на користь держави.

Відповідно до ч.1 ст.14 Конституції України, ч.1 ст.1 ЗК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно із ч.1 ст.13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ч.2 ст.14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ст.152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Згідно положень ст.ст.4, 5 ЗК України завданням земельного законодавства, яке включає в себе цей Кодекс та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин, є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, а основними принципами земельного законодавства є, зокрема, поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.

Стаття 80 ЗК України закріплює суб`єктний склад власників землі, визначаючи, що громадяни та юридичні особи є суб`єктами права власності на землі приватної власності, територіальні громади є суб`єктами права власності на землі комунальної власності та реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування; держава, реалізуючи право власності через відповідні органи державної влади, є суб`єктом права власності на землі державної власності.

Згідно ч.1 ст.83, ч.1 ст.84, ст.122 ЗК України земля як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, є об`єктом права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені народу, в тому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями державної чи комунальної власності.

Відповідно до частин 3, 4 ст.116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання.

Статтею 121 ЗК України визначені норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Так, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: зокрема, для ведення особистого селянського господарства не більше 2,00 га.

Згідно ч.1 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

При цьому правом оспорювати правочин і вимагати проведення реституції ЦК України наділяє не лише сторону (сторони) правочину, але й інших, третіх осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи їх статус як "заінтересовані особи" (статті 215, 216 ЦК України). Визнання угоди недійсною є одним зі способів захисту прав на землю, передбаченим частиною третьою статті 152 ЗК України.

Захист порушених прав особи, яка вважає себе власником майна, але не володіє ним, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до особи, яка володіє цим майном, (у разі відсутності між ними зобов`язально-правових відносин), якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які, зокрема, дають право витребувати майно у добросовісного набувача.

Витребування майна від добросовісного набувача залежить від обставин вибуття майна з володіння власника та оплатності (безоплатності) придбання цього майна набувачем.

Спірні правовідносини, пов`язані з вибуттям земельної ділянки із державної чи комунальної власності, становлять суспільний, публічний інтерес. В даному конкретному випадку, суспільний інтерес полягає у поверненні у розпорядження держави земельної ділянки, що є умовою реалізації функцій держави із забезпечення громадян правом власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, забезпечення рівності можливостей усіх громадян використати власне право на землю, явно переважає приватний інтерес у неправомірному отриманні у власність ОСОБА_1 спірної земельної ділянки, яка свідомо порушуючи закон, шляхом сфальшування документів набула право власності на неї.

Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації за власником, а також скасування попередньої реєстрації.

Відповідно до положень ст.ст.387, 388 ЦК України власник має право витребувати майно з незаконного володіння набувача, якщо майно придбане в особи, яка не мала права його відчужувати.

Згідно з практикою ЄСПЛ (до прикладу, рішення у справі "Літгоу та інші проти Сполученого Королівства" від 08.07.1986 року) одним із елементів дотримання принципу "пропорційності" при втручанні в право особи на мирне володіння майном є надання їй справедливої та обґрунтованої компенсації, тому покупець, у якого вилучається майно, не позбавлений можливості порушувати питання про відшкодування завданих збитків на підставі ст. 661 ЦК України, яка встановлює, що у разі вилучення за рішенням суду товару у покупця на користь третьої особи на підставах, що виникли до продажу товару, продавець має відшкодувати покупцеві завдані йому збитки, якщо покупець не знав або не міг знати про наявність цих підстав.

Проаналізувавши всі обставини, на які посилалась сторона позивача, як на підставу своїх вимог, відсутність заперечень та визнання позову відповідачкою, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх досліджені, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 , набула спірну земельну ділянку у власність внаслідок вчинення неправомірних дій, внаслідок чого спірна земельна ділянка з кадастровим номером 0522483600:01:000:0388 незаконно вибула з державної власності, у спосіб, який за формальними ознаками має вигляд законного: юридичне оформлення права власності відповідачки на землю стало можливим у результаті сфальшування рішення органу місцевого самоврядування.

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині витребування у ОСОБА_1 спірної земельної ділянки на користь її належного власника - держави в особі Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області.

Щодо судового збору

Згідно ч.1 та ч.2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 1 ст. 79 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

На підставі ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч.1 ст.142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позовувідповідачем допочатку розглядусправи посуті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовій збір у сумі 2684,00 грн. (а.с.1). Враховуючи, що відповідач до початку розгляду справи по суті визнала позов, то 50 % мають бути повернуті позивачу з державного бюджету.

У свою чергу з відповідачки, враховуючи визнання позову останньою, на користь позивача слід стягнути 50% сплаченого судового збору.

Керуючись ст.15, 16, 203, 387, 388 ЦК України,ст.116, 121 ЗК України,ст.5, 10, 13, 19, 23, 27, 76, 82, 89, 141, 142, 206, 247, 257, 259, 263, 264, 274, 275, 279 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Витребувати у ОСОБА_1 на користь Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області земельну ділянку площею 2.0 га з кадастровим номером 0522483600:01:000:0388, що розташована на території колишньої Кулизької сільської ради Літинського району Вінницької області.

Зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у Літинському районі Вінницької області повернути Літинській селищній раді Вінницького району Вінницької області 50 % сплаченого нею судового збору у розмірі 1342,00 грн. (одна тисяча триста сорок дві гривні) згідно квитанції № 11 від 02.05.2023.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області 1342,00 грн. (одна тисяча триста сорок дві гривні) у відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Позивач: Літинська селищна рада Вінницького району Вінницької області (22300, вул. Соборна, 7, смт. Літин Вінницького району Вінницької області, ЄДРПОУ 04325963)

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий 16.08.2016 Літинським РС УДМС України у Вінницькій області, РНОККП 3672209648);

Суддя : Гопкін П. В.