Рішення
від 14.06.2023 по справі 902/1200/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" червня 2023 р. Cправа № 902/1200/20

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючий суддя Міліціанов Р.В., при секретарі Московчук Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Селянського (фермерського) господарства "Перемога", вул. І.Франка, 15, с.Флорине, Бершадський район, Вінницька область, код - 30804852

до: Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, АДРЕСА_7, код - 39767547

до: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_1

до: Бершадської міської ради, вул. Героїв України, 23, м. Бершадь, Вінницька область, 24400, код 04051033

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 та ОСОБА_3 , АДРЕСА_3

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_4 , АДРЕСА_4 та ОСОБА_5 , АДРЕСА_5

про визнання недійсним та скасування протоколу проведення електронних торгів, визнання недійсним договору оренди землі, скасування запису про державну реєстрацію прав, визнання права постійного користування земельною ділянкою

В С Т А Н О В И В:

До Господарського суду Вінницької області надійшов позов Селянського (фермерського) господарства "Перемога" до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області та ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування протоколу проведення електронних торгів, визнання недійсним договору оренди землі, скасування запису про державну реєстрацію прав.

Ухвалою суду від 10.12.2020 року зобов`язано Орган реєстрації Бершадської міської ради надати інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1

22.12.2020 року на адресу суду від Виконавчого комітету Бершадської міської ради надійшов лист № 1192 від 17.12.2020 року, із визначення відомостей про зареєстроване місце проживання відповідача.

Ухвалою суду від 24.12.2020 року відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд у порядку загального позовного провадження.

18.01.2021 року на адресу суду від представника відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву (вх.канц. № 01-34/371/21 від 18.01.2021 року).

У судовому засіданні 20.01.2021 року, судом постановлено ухвалу про залучення до участі у розгляді справи в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; на стороні відповідача Бершадську міську раду і Фермерське господарство "Хлібо-дар", відомості щодо якої занесено до протоколу судового засідання.

05.02.2021 року на виконання вимог ухвали суду від Приватного нотаріуса Бершадського районного нотаріального округу Вінницької області Новокрещенової Л.П. надійшов лист № 37/01-16 від 02.02.2021 року, в якому зазначено, що інформація про видачу свідоцтва про право на спадщину на право постійного користування земельною ділянкою площею 43,2862 га, кадастровий номер 0520481300:03:003:0378, відсутня.

Ухвалою суду від 08.02.2021 року зупинено провадження у справі № 902/1200/20 до набрання законної сили рішенням у справі № 0240/2808/18-а.

Ухвалою суду від 22.07.2021 року поновлено провадження у справі № 902/1200/20 та призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні на 25.08.2021 року.

23.09.2021 року на адресу суду від Тульчинської районної державної адміністрації надійшов лист № 01.01-40/1647 від 30.09.2021 року. Додатком до листа додано матеріали реєстраційної справи юридичної особи ФГ "ХЛІБО-ДАР".

Ухвалою суду від 29.09.2021 року зупинено провадження у справі № 902/1200/20 до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою палатою Верховного Суду справи № 922/1830/19.

Ухвалою суду від 31.01.2023 року поновлено провадження у справі № 902/1200/20 та призначено підготовче судове засідання на 15.02.2023 року.

07.03.2023 року на електронну адресу суду від представника позивача надійшло клопотання (б/н від 07.03.2023 року) (вх.канц. №01-34/2145/23) про залучення до участі у розгляді справи співвідповідача та третіх осіб, в якому останній просить суд залучити до участі у розгляді справи в якості співвідповідача Фермерське господарство "Хлібо-дар" та залучити до участі у розгляді справи в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 і ОСОБА_5 .

Також, 07.03.2023 року на електронну адресу суду від представника позивача надійшла заява про зміну предмету позову (б/н від 07.03.2023 року) (вх.канц. № 01-34/2140/23), в якій останній просить суд прийняти зазначену заяву до розгляду та розглядати позовні вимоги в наступній редакції:

- визнати недійсним та скасувати протокол проведення електронних торгів № 2796 від 07.06.2019 року (реєстраційний номер лота 2454), щодо продажу права оренди на земельну ділянку, площею 43,2862 га, кадастровий номер: 0520481300:03:003:0378, що розташована за адресою: Вінницька область, Бершадський район, Голдашівська сільська рада;

- визнати недійсним договір оренди землі №313 від 07.06.2019 (номер запису про інше речове право 32099626) укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області та ОСОБА_1 , щодо оренди земельної ділянки площею 43,2862 га, кадастровий номер: 0520481300:03:003:0378, що розташована за адресою: Вінницька область, Бершадський район, Голдашівська сільська рада, скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 47461494 від 21.06.2019 року та припинити ОСОБА_1 усі речові права, їх обтяження, зареєстровані щодо земельної ділянки площею 43,2862 га, кадастровий номер: 0520481300:03:003:0378, що розташована за адресою: Вінницька область, Бершадський район, Голдашівська сільська рада (за наявності таких прав, обтяжень);

- визнати незаконним та скасувати рішення Бершадської міської ради Вінницької області від 20.08.2021 року № 436 в частині надання дозволу на відведення земельних ділянок ОСОБА_4 і ОСОБА_5 площею 2.00 га кожному для ведення особистого селянського господарства;

- скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію наступних земельних ділянок: №0520481300:03:003:0425, площею 39,2862 га; №0520481300:03:003:0424, площею 2 га; №0520481300:03:003:0426, площею 2 га;

- визнати за Селянським (фермерським) господарством "Перемога" право постійного користування земельною ділянкою площею 43,2862 га, кадастровий номер: 0520481300:03:003:0378, з цільовим призначенням: для ведення фермерського господарства згідно Державного акту на право постійного користування землею виданого громадянину України серії ВН № 89 від 22.01.2001 року, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 102.

08.03.2023 року до суду від представника позивача надійшло ряд документів, зокрема:

- заява (б/н від 07.03.2023 року) (вх.канц. № 01-34/2184/23) про залучення до участі у розгляді справи співвідповідача та третіх осіб, в якому останній просить суд залучити до участі у розгляді справи в якості співвідповідача Фермерське господарство "Хлібо-дар" та залучити до участі у розгляді справи в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 і ОСОБА_5

- заява (б/н від 08.03.2023 року) (вх.канц. № 01-34/2186/23) щодо уточнення позовних вимог, в якій останній зазначає про допущення помилки в п. 4 прохальної частини заяви про зміну предмету позову (б/н від 07.03.2023 року) в частині зазначення по-батькові третіх осіб.

- лист (б/н від 08.03.2023 року) (вх.канц. № 01-34/2187/23) про долучення до матеріалів доказів сплати судового збору.

15.03.2023 року до суду від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, у якій зазначено про допущено описку у реквізитах оспорюваного договір оренди землі №313 від 07.06.2019 року.

15.03.2023 року від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Загороднього Віталія Сергійовича надійшло клопотання (вх. №01-34/2435/23) про закриття провадження у справі №902/1200/20, у якому зазначено, що стороною оспорюваного договору оренди з фізична особа, тому справа має розглядатися за правилами цивільного судочинства місцевим загальним судом.

Також, 15.03.2023 року від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Загороднього Віталія Сергійовича надійшло клопотання (вх. №01-34/2567/23) про визнання зловживання процесуальними правами позивачем подачу клопотання від 07.03.2023 року про залучення співвідповідачів та третіх осіб та заяви про зміну предмету позову від 07.03.2023 року.

Ухвалою суду від 16.03.2023 року прийнято до розгляду заяву Селянського (фермерського) господарства "Перемога" про зміну предмету позову від 07.03.2023 року (вх. №01-34/2140/23), з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог від 08.03.2023 року (№01-34/2437/23) та від 15.03.2023 року (вх. №01-34/2437/23); залучено до участі у справі співвідповідача Фермерське господарство "Хлібо-дар"; залучено до участі у справі №902/1200/20 ОСОБА_4 і ОСОБА_5 як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів; відмовлено у задоволенні клопотань представника відповідача адвоката Загороднього Віталія Сергійовича від 15.03.2023 року (вх. №01-34/2435/23) про закриття провадження у справі №902/1200/20 та про визнання зловживання процесуальними правами позивачем.

24.03.2023 року до суду від представника відповідача 4 надійшло клопотання (б/н від 21.03.2023 року), в якому останній в зв`язку з залученням у справі співвідповідача ФГ "Хлібодар" просить суд розпочати розгляду справи № 902/1200/20 спочатку.

03.04.2023 року на електронну адресу суду від представника позивача надійшло ряд документів, зокрема: заперечення щодо клопотання про призначення земельно-технічної експертизи (б/н від 01.04.2023 року) (вх.канц. № 01-34/3038/23); клопотання (б/н від 01.04.2023 року) (вх.канц. № 01-34/3039/23) про долучення до матеріалів справи доказів; лист на виконання вимог ухвали суду (б/н від 01.04.2023 року) (вх.канц. № 01-34/3042/23).

Ухвалою суду від 04.04.2023 року клопотання Фермерського господарства "Хлібороб" (б/н від 21.03.2023 року) задоволено, вирішено розпочати розгляд справи №902/1200/20 спочатку зі стадії підготовчого судового засідання.

18.04.2023 року на електронну адресу суду від представника відповідача 2 (Лехмана В.М.) надійшло клопотання (б/н від 18.04.2023 року) (вх.канц. № 01-34/1270/23) про закриття провадження у справі в частині позовних вимог до ФГ "Хлібо-дар", у зв`язку з припиненням юридичної особи.

21.04.2023 року до суду від представника відповідача 2 (Лехмана В.М.) надійшов відзив на позовну заяву (б/н від 20.04.2023 року).

Ухвалою суду від 03.05.2023 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Загороднього Віталія Сергійовича(б/н від 14.03.2023 року) (вх. №01-34/2455/23 від 15.03.2023 року) про призначення земельно-технічної експертизи у справі № 902/1200/20.

Судом задоволено клопотання представника відповідача адвоката Загороднього Віталія Сергійовича від 18.04.2023 року про закриття провадження у справі в частині позовних вимог; закрито провадження у справі № 902/1200/20 в частині позовних вимог Селянського (фермерського) господарства "Перемога" до Фермерського господарства "Хлібо-дар".

У судовому засіданні 03.05.2023 року постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 902/1200/20 до судового розгляду по суті на 30.05.2023 року.

На стадії розгляду справи по суті судові засідання призначалися неодноразово.

Ухвалою суду від 07.06.2023 року витребувано у Головного управління ДПС у Вінницькій області інформацію щодо сплати СФГ "Перемога" (код - 30804852) податків (орендної плати, земельного податку) за земельну ділянку з кадастровим номером 0520481300:03:003:0378, або інших платежів за період з 2019 по 2022 рр.

13.06.2023 року до суду надійшла відповідь Головного управління ДПС у Вінницькій області інформацію, згідно якої наявна інформація щодо сплати СФГ "Перемога" (код - 30804852) податків (орендної плати, земельного податку) за земельну ділянку з кадастровим номером 0520481300:03:003:0378 у 2019 році, у інші періоди оплта не проводилась.

У судовому засіданні прийняли участь представники позивача, відповідачів ( ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, Бершадської міської ради).

Треті особи правом участі не скористались, хоча матеріали справи містять докази їх сповіщення щодо дат проведення розгляду справи по суті.

Суд нагадує, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (Рішення ЄСПЛ у справі Шульга проти України, № 16652/04 від 02.12.2010).

До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст. ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами.

Стислий виклад процесуальних позицій сторін.

Договір оренди землі № 313, підставою для укладення якого слугував протокол № 2796 проведення електронних торгів (лот № 2454) від 07.06.2019 року, укладений ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області та громадянином ОСОБА_1 підлягає визнанню недійсним, оскільки на час реєстрації права оренди земельної ділянки існувало право постійного користування СФГ "Перемога" (т. 1 а.с. 11).

09.09.2021 року до суду від представника позивача надійшла заява (б/н від 08.09.2021 року) про зміну предмету позову, в якій останній просить суд визнати недійсним та скасувати протокол проведення електронних торгів № 2796 від 07.06.2019 року (реєстраційний номер лота 2454), щодо продажу права оренди на земельну ділянку, площею 43,2862 га, кадастровий номер: 0520481300:03:003:0378, що розташована за адресою: Вінницька область, Бершадський район, Голдашівська сільська рада. Визнати недійсним договір оренди землі №313 від 07.06.2020 року (номер запису про інше речове право 32099626) укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області та ОСОБА_1 щодо оренди земельної ділянки площею 43,2862 га, кадастровий номер: 0520481300:03:003:0378, що розташована за адресою: Вінницька область, Бершадський район, Голдашівська сільська рада. Визнати за Селянським (фермерським) господарством "Перемога" (код ЄДРПОУ: 30804852) право постійного користування земельною ділянкою площею 43,2862 га, кадастровий номер: 0520481300:03:003:0378, з цільовим призначенням: для ведення фермерського господарства згідно Державного акту на право постійного користування землею виданого громадянину України серії ВН № 89 від 22.01.2001 року, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 102 (т. 1 а.с. 244-248).

З урахуванням заяви про зміну предмету позову (б/н від 07.03.2023 року) (вх.канц. № 01-34/2140/23) позивач просить застосувати ефективні способи захисту його прав, зокрема шляхом визнання незаконним та скасування рішення Бершадської міської ради Вінницької області від 20.08.2021 року № 436 в частині надання дозволу на відведення земельних ділянок ОСОБА_4 та ОСОБА_5 площею по 2.00 га кожному для ведення особистого селянського господарства; скасування у Державному земельному кадастрі державну реєстрації земельних ділянок: №0520481300:03:003:0425, площею 39,2862 га; №0520481300:03:003:0424, площею 2 га; №0520481300:03:003:0426, площею 2 га; а також просить визнати за Селянським (фермерським) господарством "Перемога" право постійного користування земельною ділянкою площею 43,2862 га, кадастровий номер: 0520481300:03:003:0378, з цільовим призначенням: для ведення фермерського господарства згідно Державного акту на право постійного користування землею виданого громадянину України серії ВН № 89 від 22.01.2001 року, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 102 (т. 3 а.с. 4-6).

18.01.2021 року ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області подано відзив на позовну заяву, у якому заперечено про задоволення позовних вимог з тих підстав, що зі смертю ОСОБА_6 право постійного користування земельною ділянкою площею 43,2862 га, кадастровий номер: 0520481300:03:003:0378 припинено, у зв`язку з цим право засновників СФГ «Перемога» на використання вказаної земельної ділянки також припинилось.

На підставі Перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр», державний акт на право постійного користування земельною ділянкою втратив чинність.

Відповідач вважає правомірними дії з включення земельної ділянки площею 43,2862 га, кадастровий номер: 0520481300:03:003:0378, яка розташована на території Бершадського району, Голдашівської сільської ради до переліку земельних ділянок, права оренди на які можуть бути реалізовані на земельних торгах. Оспорюваний договір оренди землі укладено у спосіб та відповідно до повноважень, визначених чинним законодавством.

Також, відповідач вважає неефективними застосовані позивачем способи захисту прав, посилаючись на норми Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зазначає, що право постійного користування СФГ «Перемога» неможливо поновити у державному реєстрі (т. 1 а.с. 70-78).

18.04.2023 року до суду надійшов відзив представника відповідача 2 адвоката Загороднього В.С., у яких зазначено про не згоду з позовними вимогами, оскільки виконавцями земельних торгів дотримано вимог законодавства під час проведення аукціону.

Державний акт на право постійного користування землею від 22.01.2001 року не містить відомостей про кадастровий номер земельної ділянки, тому відсутні докази, що земельна ділянка з кадастровим номером 0520481300:03:003:0378, по якій проведено земельний аукціон, та ділянка надана ОСОБА_6 є однією і тією ж земельною ділянкою.

Тому, проведений аукціон є правомірним та законним, підстави для його скасування відсутні.

Відсутні також підстави для задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору оренди, тому що позивачем не доведено неправомірності оскаржуваного акту, яким оформлено результати проведеного аукціону (т. 3 а.с. 131-136).

18.04.2023 року надано відзив Бершадською міською радою, у якому зазначено, що позивачем не долучено доказів щодо засвідчують заснування СФГ «Перемога» саме на земельній ділянці площею 43,2862 га, наданій рішенням 11 сесії 3 скликання Бершадської районної ради, Бершадського району, Вінницької області 29.08.2000 гр. ОСОБА_6 .

Оскільки ОСОБА_6 , помер у 2016 році, то зазначений державний акт втратив свою чинність. Після смерті ОСОБА_6 , СФГ «Перемога», як цілісний майновий комплекс успадковане не було.

Таким чином, Державний акт серії ВН №89 від 22.01.2001 року не підлягає скасуванню чи визнанням його недійсним, оскільки його правовий статус вичерпався зі смертю особи, на яку він видавався.

Стаття 12 Закону України «Про фермерське господарство» визначає з яких земель можуть складатися землі фермерського господарства.

Серед зазначеного переліку чітко прослідковується відсутність у складі фермерського господарства земель, які надавалися особі для створення фермерського господарства на умовах постійного користування.

Дії Головного управління щодо включення земельної ділянки площею 43,2862 га (кадастровий номер 0520481300:03:003:0378), яка розташована на території Голдашівської сільської ради Бершадського району до переліку земельних ділянок, права оренди на які можуть бути реалізовано на земельних торгах є правомірними.

Договір оренди землі від 07.06.2019 року №313 укладено у спосіб та відповідно до повноважень визначених чинним законодавством.

Позивачем не вказано, в чому саме полягає незаконність рішення 12 сесії 8 скликання Бершадської міської ради Вінницької області від 20.08.2020 року №436, які дії, чи бездіяльність, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням.

Бершадська міська рада наполягає на тому, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до компетенції адміністративного суду, з огляду на наявність у ньому критеріїв адміністративної юрисдикції.

Клопотання про надання дозволу від ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки земельних ділянок, надійшло від заявників належним чином оформлене, містило необхідні додатки, та вимагало від Бершадської міської ради обов`язкове прийняття вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.

На основі викладеного вище відповідач просить залишити позов без задоволення (т. 3 а.с. 115-118).

Оцінивши надані докази та висловлені процесуальні позиції сторін, при вирішенні справи судом першочергово надано оцінку юрисдикції вирішення даного спору.

В якості підстави заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що проведений аукціон (електронні торги) з продажу права оренди земельної ділянки кадастровий № 0520481300:03:003:0378, що перебуває у користуванні СФГ "ПЕРЕМОГА" згідно Державного акту серії ВН № 89 від 22.01.2001 року, є незаконним, а договір оренди землі № 313, предметом якого є земельна ділянка кадастровий номер 0520481300:03:003:0378 (право оренди), підставою для укладення якого слугував протокол № 2796 проведення електронних торгів (лот № 2454) від 07.06.2020 року, який укладений ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області та громадянином ОСОБА_1 підлягає визнанню недійсним.

Згідно наявних у справі доказів право оренди земельної ділянки кадастровий № 0520481300:03:003:0378 площею 43,2862 га, з цільовим призначенням: для ведення фермерського господарства зареєстровано за ОСОБА_1 .

Водночас, ОСОБА_1 , на момент набуття прав на земельну ділянку та протягом судового провадження був засновником та керівником Фермерського господарства "Хлібо-дар" (код - 38466149), що підтверджується матеріалами реєстраційної справи та відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т. 2 а.с. 8-35).

З комплексного аналізу норм статей 1, 5, 7, 8, 12 Закону № 973-IV можна зробити висновок, що після укладення договору користування землею, у тому числі на умовах оренди, фермерське господарство реєструється в установленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача земельної ділянки здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.

Після державної реєстрації фермерське господарство має право на отримання додаткової земельної ділянки (ділянок), але як юридична особа, на конкурентних засадах через участь у торгах, а не як фізична особа - громадянин із метою створення фермерського господарства.

Спори фермерських господарств, які є юридичними особами, з іншими юридичними особами, зокрема з органом державної влади, щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності, підвідомчі господарським судам.

Тобто, якщо на час звернення до суду з таким позовом фермерське господарство, з метою створення якого надавалась земельна ділянка, вже зареєстровано, то справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, навіть якщо відповідачем у справі зазначено фізичну особу, якій ця земельна ділянка надавалась з метою створення фермерського господарства.

Така позиція викладена, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 348/992/16-ц (провадження № 14-5цс18), від 22 серпня 2018 року у справі № 606/2032/16-ц (провадження №14-262цс18), від 12 грудня 2018 року у справах №704/29/17-ц (провадження №14-495цс18) і № 388/1103/16-ц (провадження №14-419цс18).

Отже, незважаючи на оформлення права оренди за фізичною особою, учасником спірних правовідносин на момент подачі позову було ФГ «Хлібо-дар», засновником якого був ОСОБА_1

Юрисдикційність справ про оскарження електронних торгів визначається з огляду на склад сторін правочину. Якщо набувачем (переможцем електронних торгів) є фізична особа, справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 725/3212/16-ц).

Однак, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду (Постанова ВП ВС від 30.01.2019 року № 755/10947/17).

Згідно з положеннями частини першої, пункту 1 частини другої статті 45 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Велика Палата Верховного Суду як постійно діючий колегіальний орган Верховного Суду забезпечує, зокрема, у визначених законом випадках здійснення перегляду судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.

Задля гарантування юридичної визначеності Велика Палата Верховного Суду має відступати від попередніх висновків Верховного Суду лише за наявності для цього належної підстави. Так, вона може повністю відмовитися від певного висновку на користь іншого або конкретизувати попередній висновок, застосувавши відповідні способи тлумачення юридичних норм. З метою забезпечення єдності та сталості судової практики причинами для відступу від висловленого раніше висновку можуть бути: вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту, через які застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку суспільних відносин у певній сфері або їх правового регулювання (постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (пункти 43-45), від 5 грудня 2018 року у справах № 757/1660/17-ц (пункти 43, 44) і № 818/1688/16 (пункти 44, 45), від 15 травня 2019 року у справі № 227/1506/18 (пункт 54), від 29 травня 2019 року у справі № 310/11024/15-ц (пункти 44, 45), від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (пункт 24), від 26 травня 2020 року у справі № 638/13683/15-ц (пункт 23), від 23 червня 2020 року у справі № 179/1043/16-ц (пункт 48), від 30 червня 2020 року у справах № 264/5957/17 (пункт 41) і № 727/2878/19 (пункт 39), від 7 липня 2020 року у справі № 712/8916/17 (пункт 35), від 09 вересня 2020 року у справі № 260/91/19 (пункти 58, 59), від 29 вересня 2020 року у справі № 712/5476/19 (пункт 40), від 9 лютого 2021 року у справі № 381/622/17 (пункт 41)).

Судовий захист є одним з найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Статтею 20 ГПК України встановлені особливості предметної та суб`єктної юрисдикції господарських судів, якими уточнено коло спорів, що розглядаються господарськими судами, та встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (в тому числі землю), крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.

Спори щодо користування землями фермерського господарства, у тому числі з центральним органом виконавчої влади, який реалізує політику у сфері земельних відносин, з іншими юридичними особами розглядаються господарськими судами.

Фермерські господарства створюються для вироблення товарної сільськогосподарської продукції, здійснення її переробки та реалізації з метою отримання прибутку.

За положенням статті 42 Господарського кодексу України (далі - ГК України) підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Таким чином, і відповідно до статті 1 Закону № 973-IV, і відповідно статті 42 ГК України фермерське господарство є формою підприємницької діяльності, а надана громадянину у встановленому порядку для ведення фермерського господарства земельна ділянка в силу свого правового режиму є такою, що використовується виключно для здійснення власної підприємницької діяльності, а не для задоволення особистих потреб.

Тобто земельні відносини, які є основою створення та діяльності фермерського господарства, проходять у динаміці два етапи:

1) отримання засновником фермерського господарства права (власності або оренди) на землю як передумова створення фермерського господарства;

2) створення фермерського господарства, внаслідок чого особу засновника заміщує фермерське господарство як землекористувач, який веде господарську діяльність на земельній ділянці.

Цей комплекс відносин є нерозривним, одне не існує без іншого в межах легітимної процедури створення фермерського господарства.

Хоча, як зазначалося вище, земельна ділянка надається фізичній особі, однак метою надання є подальше створення фермерського господарства як суб`єкта підприємництва (господарювання) з переданням цьому суб`єкту земельної ділянки. Отже, в процесі створення фермерського господарства його засновник має обмежені правомочності щодо землі, оскільки його обов`язком є створення фермерського господарства, що і буде користувачем цієї землі.

Аналізуючи відносини щодо створення фермерського господарства і набуття ним права власності (користування) землею, можна зробити висновок, що de jure отримує землю фізична особа - засновник фермерського господарства, однак de facto він діє в інтересах створюваного ним фермерського господарства.

У спорах щодо земельних відносин при розмежуванні юрисдикції між цивільними і господарськими судами на першому місці - зміст правовідносин і вже другорядне значення надається суб`єктному складу (фізична чи юридична особа). Адже господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності як за участю юридичних осіб, так і за участю фізичних осіб- підприємців, а в певних випадках і за участю осіб, які не мають статусу суб`єкта господарювання.

У кожній окремій справі юрисдикція спору ставиться у залежність від обставин справи, які не є визначальними ані з точки зору суб`єктного складу спору, ані з точки зору змісту правовідносин (прав і обов`язків учасників спірних правовідносин).

Фактично визначення юрисдикції спору поставлено в залежність від додержання вимог законодавства в межах фактичної процедури створення фермерського господарства, на підставі чого і подано позов.

З метою забезпечення єдності та сталості судової практики Велика Палата Верховного Суду зазначає, що спори щодо користування землями фермерського господарства, у тому числі з центральним органом виконавчої влади, який реалізує політику у сфері земельних відносин, з іншими юридичними особами, мають розглядатися господарськими судами незалежно від того, чи отримувала фізична особа раніше земельну ділянку для створення фермерського господарства і того, чи створила вона це фермерське господарство (Постанова ВП ВС від 05.10.2022 року у справі №922/1830/19).

Предмет спору у справі №902/1200/20 стосується спростування правових підстав набуття речових прав фізичною особою на земельну ділянку з цільовим призначенням: для ведення фермерського господарства, а також визнання за Фермерським господарством «Перемога» права постійного користування на дану земельну ділянку.

Отже, суд доходить висновку, що розгляд справи, з огляду на підстави виникнення спору та предмет правовідносин, цільове призначення земельної ділянки, останні висновки Великої Палати Верховного Суду, віднесено до компетенції суду господарської юрисдикції за місцезнаходженням земельної ділянки.

Також суд констатує, що припинення ФГ «Хлібодар» у процесі судового розгляду справи не впливає на юрисдикцію спору, оскільки суд захищає право, яке було невизнане, оспорене або порушене на момент звернення до суду.

Крім того, після припинення юридичної особи не змінилося цільове призначення спірної земельної ділянки, що з урахуванням висновків Верховного Суду відносить вирішення відповідних спорів до юрисдикції господарських судів незалежно від участі фізичної особи.

Відносно підсудності вимог про скасування рішення органу місцевого самоврядування та скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельних ділянок, суд виходив з наступного.

Відповідно до п. 13 ч.1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, зокрема вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору.

Згідно ст. 21 ГПК України, не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Тобто, вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Бершадської міської ради є похідними по відношенню до спору щодо права користування земельною ділянкою та заявлені з метою ефективного захисту прав позивача.

Таким чином, розгляд таких вимог предметно підсудний господарському суду та спияє процесуальній економії, запобігає необхідності позивачу неодноразово зертатися до суду з метою захисту своїх прав.

Суд відхиляє доводи відповідачів щодо розгляду цих вимог адміністративним судом, оскільки наведені у відзиві та поясненнях доводи стосуються розгляду категорій спорів, предметом яких є виключно оскарження відповідних рішень шляхом подачі позову з однією позовною вимогою про скасування рішення органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Однак, у даній справі такі вимоги поєднані та залежать від вирішення основних вимог про визнання недійсним договору оренди землі для ведення фермерського господарства та визнання права постійного користування на землі фермерського господарства.

Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.

Судове рішення не повинне породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту.

Крім того, спосіб захисту права або інтересу повинен бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду.

Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 та постановах Верховного Суду від 20.12.2022 у справі № 914/1688/21, від 04.10.2022 у справі № 914/2476/20, від 08.11.2022 у справі № 917/304/21.

Підсумовуючи, суд доходить висновку про доцільність розгляду усіх вимог у межах одного позовного провадження за правилами господарського судочинства.

Із наявних в матеріалах справи доказів слідує, що Рішенням 11 сесії 3 скликання Бершадської районної ради Бершадського району Вінницької області від 29.08.2000 ОСОБА_6 надано у постійне користування земельну ділянку площею 43,2862 га для ведення селянського (фермерського) господарства, що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею, серії ВН №89 від 22.01.2001, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №102 (т. 1 а.с. 26).

31.01.2001 року, відповідно до свідоцтва про Державну реєстрацію юридичної особи серія А01 №108113, Селянське (фермерське) господарство "Перемога" зареєстровано як юридична особа за №11481200000000438.

Рішенням засновника селянського (фермерського) господарства "Перемога" ОСОБА_6 , оформленим протоколом від 24.02.2012 року, внесені зміни до установчих документів юридичної особи. Зокрема, включено до складу засновників ОСОБА_7 та ОСОБА_3 , а також створено статутний капітал в розмірі 1000 грн, який розподілено наступним чином: ОСОБА_6 - 340 грн, що становить 34 % статутного капіталу, ОСОБА_7 - 330 грн, що становить 33 % статутного капіталу, ОСОБА_3 - 330 грн, що становить 33 % статутного капіталу. Головою селянського (фермерського) господарства "Перемога" обрано - ОСОБА_7 (т. а.с. 15-24).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 02.08.2017 ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1 а.с. 31, 32).

За наслідками здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, 19.07.2017 старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель на території Гайсинського, Теплицького, Бершадського, Чечельницького, Тростянецького районів м. Ладижин Ткачуком В.В., складено протокол про адміністративне правопорушення, згідно якого виявлено порушення вимог земельного законодавства на території Голдашівської сільської ради, оскільки земельна ділянка площею 43,2862 га перебуває в розореному стані та на ній здійснено посів озимого ячменю.

24.07.2017 вказаним державним інспектором прийнято постанову № 71 про накладення адміністративного стягнення, якою голову СФГ "Перемога" Войтенко П.О. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 53-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу розміром 340 грн, а також винесено припис № 76 від 24.07.2017, яким зобов`язано СФГ "Перемога" в 30-ти денний термін усунути вимоги земельного законодавства шляхом оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку або в добровільному порядку звільнити земельну ділянку.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 26.02.2018 у справі №127/17675/17 адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправною та скасовано постанову № 71 від 24.07.2018, у задоволенні решти частини позову відмовлено.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23.05.2018 рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 26.02.2018 скасоване, позовні вимоги про визнання протиправними та скасування протоколу від 19.07.2017, постанови № 71 від 24.04.2017 та припису № 76 від 24.07.2017, роз`єднано в окремі провадження. Адміністративну справу в частині визнання протиправним та скасування припису № 76 від 24.07.2017 направлено для розгляду за підсудністю до Вінницького окружного адміністративного суду, а адміністративний позов в частині оскарження протоколу та постанови задоволено частково, визнано протиправною та скасовано постанову № 71 від 24.07.2017, в частині вимог щодо скасування протоколу відмовлено).

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 31.07.2018 визнано протиправним та скасовано припис № 76 від 24.07.2017 (т. 1 а.с. 33-42).

Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області 05.05.2018 прийнято наказ "Про внесення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності до переліку земельних ділянок права оренди на які може бути реалізовано на земельних торгах" №48, згідно додатку якого земельну ділянку з кадастровим номером 0520481300:03:003:0378, площею 43,2862 га, що розташована на території Голдашівської сільської ради Бершадського району Вінницької області, включено до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності права оренди на яку може бути реалізовано на земельних торгах.

Розроблено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки сільськогосподарського призначення, що надається шляхом продажу права оренди через аукціон для ведення фермерського господарства на території Голдашівської сільської ради Бершадського району затверджена Висновком державної експертизи землевпорядної документації від 28.06.2018 року №0-2-0.10-1156/60-18.

16 липня 2018 року на земельну ділянку площею 43,2862 га (кадастровий номер 0520481300:03:003:0378), яка розташована на території Голдашівської сільської ради Бершадського району в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області здійснено реєстрацію права держави в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області на вимогу пункту 2 Постанови КМУ від 21.06.2017 року № 688 «Деякі питання реалізації пілотного проекту із запровадження електронних земельних торгів і забезпечення зберігання та захисту даних під час їх проведення» укладено договори про співпрацю у рамках реалізації пілотного проекту з ДП «СЕТАМ» від 25.09.2018 року № 250 та ДП «ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ» від 27.11.2018 року № 297, які є операторами системи електронних земельних торгів.

Виконавцем земельних торгів право оренди земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 43,2862 га, терміном на 7 років для ведення фермерського господарства, яка розташована на території Голдашівської сільської ради Бершадського району, було залучено для проведення торгів і підписання протоколу земельних торгів ДП «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою».

За результатами земельного аукціону, який відбувся 07 червня 2019 року, було продано право оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 43,2862 га, терміном на 7 років для ведення фермерського господарства, яка розташована на території Голдашівської сільської ради Бершадського району.

Стартовий розмір орендної плати становив 205 тис. 603 грн., кінцева орендна плата, яку орендар сплачуватиме щорічно до бюджету місцевої ради Вінниччини склала 590 000,82 грн.

Згідно протоколу проведення електронних торгів № 2796 від 07.06.2019 (реєстраційний номер лота 2454), щодо продажу права оренди на земельну ділянку, площею 43,2862 га, кадастровий номер: 0520481300:03:003:0378, яка розташована за адресою: Вінницька область, Бершадський район, Голдашівська сільська рада, переможцем визнано ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 43, 44).

07.06.2019 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області та ОСОБА_1 укладено Договір оренди землі №313 від 07.06.2019 року (номер запису про інше речове право 32099626) щодо оренди земельної ділянки площею 43,2862 га, кадастровий номер: 0520481300:03:003:0378, яка розташована за адресою: Вінницька область, Бершадський район, Голдашівська сільська рада.

На підставі укладеного договору зареєстровано речове право (номер запису про інше речове право: 32099626) згідно Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 47461494 від 21.06.2019 року та ОСОБА_1 .

Згідно умов Договору оренди землі №313 від 07.06.2019 року в оренду передається земельна ділянка площею 43,2862 га (рілля), кадастровий номер: 0520481300:03:003:0378.

Земельна ділянка передається в оренду без будівель і споруд; нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1 713 361,27 грн.

Договір укладено на 7 років з моменту укладання. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк.

Оренда плата вноситься орендарем у розмірі 34,44% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 590 000,83 грн на рік.

Цільове призначення земельної ділянки - для ведення фермерського господарства (код цільового призначення - 01.02).

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами (т. 1 а.с. 45-53).

05.08.2021 року ОСОБА_1 оформлено нотаріальні заяви про надання згоди на передачу у власність частини земельної ділянки площею 43,2862 га, кадастровий номер: 0520481300:03:003:0378 (т. 2 а.с. 182).

Рішенням Бершадської міської ради Вінницької області від 20.08.2021 року № 436 надано дозвіл на відведення земельних ділянок ОСОБА_4 та ОСОБА_5 площею по 2,00 га кожному для ведення особистого селянського господарства (т. 2 а.с. 136, 183).

Відповідно до пояснювальної записки до проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, які розроблено ФОП Коник О.М. на підставі Рішення Бершадської міської ради Вінницької області від 20.08.2021 року № 436, вони утворені в результаті поділу земельної ділянки площею 43,2862 га, кадастровий номер: 0520481300:03:003:0378, що розташована за адресою: Вінницька область, Бершадський район, Голдашівська сільська рада (т. 2 а.с. 93-189).

Згідно відповіді Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області № 569/433-21-0.118.1 від 11.10.2021 року та №591/433-21-0.118.1 від 18.10.2021 року (т.2 а.с. 93) та матеріали проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок з метою оформлення документації для передачі громадянам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 сформовано земельні ділянки з кадастровим номером 0520481300:03:003:0424 та кадастровим номером 0520481300:03:003:0426, площею по 2,00 га для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності Бершадської міської ради, які розташовані за адресою: Вінницька область, Бершадський район, Голдашівська сільська рада (за межами с. Голдашівка).

З урахуванням встановлених обставин та досліджених доказв, надаючи правову кваліфікацію предмету спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 та ч. 1 ст. 14 Конституції України, земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням селянських (фермерських) господарств регулюються Земельним Кодексом України у відповідних редакціях (1990 р. та 2001 р.), Законом України "Про селянське (фермерське) господарство" від 20.12.1991 №2009-XII, Законом України "Про фермерське господарство " та іншими нормативно-правовими актами України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 2 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" (тут і надалі - у редакції, чинній на дату створення позивача) селянське (фермерське) господарство є формою підприємництва громадян України, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією. Членами селянського (фермерського) господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 16-річного віку, та інші родичі, які об`єдналися для роботи в цьому господарстві.

Членами селянського (фермерського) господарства не можуть бути особи, в тому числі родичі, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом, угодою). Селянське (фермерське) господарство може бути створено однією особою. Головою селянського (фермерського) господарства є його засновник або особа, яка є його правонаступником.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 5 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування, в тому числі в оренду, подають до районної, міської, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, підписану головою створюваного селянського (фермерського) господарства. Рішення щодо передачі і надання земельних ділянок громадянам для ведення селянського (фермерського) господарства відповідні Ради народних депутатів приймають на найближчій сесії.

Аналогічні положення містилися і в ст. 51 ЗК України (тут і надалі - у редакції, чинній на дату створення позивача) в редакції 1990 року.

За приписами ст. 7 ЗК України користування землею може бути постійним або тимчасовим. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЗК України у редакції 1990 року, право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Тобто, чинним на момент створення позивача законодавством було передбачено одержання земельної ділянки як обов`язкової умови для набуття правосуб`єктності СФГ як юридичної особи. Водночас одержання громадянином державного акта, яким посвідчувалося право на земельну ділянку для ведення СФГ, зобов`язувало таку фізичну особу в подальшому подати необхідні документи до відповідної місцевої ради для державної реєстрації СФГ. Тобто, закон не передбачав права громадянина використовувати земельну ділянку, надану йому в користування для ведення СФГ, без створення такого СФГ.

В подальшому, 19.06.2003 було прийнято новий Закон України "Про фермерське господарство", яким Закон України "Про селянське (фермерське) господарство" визнано таким, що втратив чинність.

У статті 1 Закону України "Про фермерське господарство" вказано, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Згідно із частиною першою статті 5, частиною першою статті 7 Закону України "Про фермерське господарство" право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

У статті 8 Закону України "Про фермерське господарство" передбачено, що фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою.

Отже, й на сьогодні можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) такій фізичній особі земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.

Фермерське господарство (у будь-якій його формі) ініціюється для подальшої діяльності з виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, з метою отримання прибутку, що відповідає наведеному у статті 42 Господарського кодексу України визначенню підприємництва як самостійної, ініціативної, систематичної, на власний ризик господарської діяльності, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Формування програми діяльності, залучення матеріально-технічних, фінансових та інші види ресурсів, використання яких не обмежено законом, є складовими елементами здійснення підприємницької діяльності в розумінні статті 44 Господарського кодексу України. При цьому можливість реалізації громадянином права на здійснення підприємницької діяльності у вигляді фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) громадянину земельних ділянок відповідного цільового призначення.

Ураховуючи законодавчі обмеження у використанні земельної ділянки іншим чином, ніж це передбачено її цільовим призначенням, а також правові наслідки використання чи невикористання земельної ділянки не за її цільовим призначенням, надана громадянину у встановленому порядку для ведення фермерського господарства земельна ділянка в силу свого правового режиму є такою, що використовується виключно для здійснення підприємницької діяльності, а не для задоволення особистих потреб. Суб`єктом такого використання може бути особа - суб`єкт господарювання за статтею 55 Господарського кодексу України.

Аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду викладені в постанові від 01.04.2020 у справі № 320/5724/17.

З аналізу приписів статей 1, 5, 7, 8 Закону України "Про фермерське господарство" можна зробити висновок, що після отримання земельної ділянки фермерське господарство має бути зареєстроване у встановленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому надавалася відповідна земельна ділянка для ведення фермерського господарства.

Верховний Суд України, застосовуючи приписи статей 9, 11, 14, 16, 17, 18 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство", який був чинним до 29.07.2003 та статей 1, 5, 7, 8, 12 Закону України "Про фермерське господарство", який набрав чинності 29.07.2003 вважав, що після укладення договору тимчасового користування землею, у тому числі на умовах оренди, фермерське господарство з дати державної реєстрації набуває статусу юридичної особи, та з цього часу обов`язки землекористувача земельної ділянки здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась (ухвали Верховного Суду України від 24.10.2007 у справі № 6-20859св07, від 10.10.2007 у справі №6-14879св07, від 30.01.2008 у справі № 6-20275св07).

Така практика застосування норм права щодо фактичної заміни у правовідносинах користування земельними ділянками орендаря й переходу обов`язків землекористувача земельних ділянок до фермерського господарства з дня його державної реєстрації є сталою та підтримується Великою Палатою Верховного Суду, зокрема вказівні висновки викладені у постановах від 13.03.2018 у справі № 348/992/16-ц, від 20.06.2018 у справі №317/2520/15-ц, від 22.08.2018 у справі № 606/2032/16-ц, від 31.10.2018 у справі № 677/1865/16-ц, від 21.11.2018 у справі № 272/1652/14-ц, від 12.12.2018 у справі № 704/29/17-ц, 16.01.2019 у справі № 695/1275/17 та у справі №483/1863/17, від 27.03.2019 у справі № 574/381/17-ц, від 03.04.2019 у справі № 628/776/18.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 20.03.2019 у справі № 615/2197/15-ц дійшла висновку, що у відносинах, а також спорах з іншими суб`єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їх суб`єктом є не фізична особа - голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа.

Право користування земельною ділянкою може бути припинено лише з певних підстав, закріплених у законодавстві.

Статтею 141 Земельного кодексу України (у редакції чинній на момент смерті ОСОБА_8 ) передбачено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини; ж) передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об`єктом державно-приватного партнерства або об`єктом концесії.

Частиною першої статті 27 Земельного кодексу України (у редакції Закону від 13 березня 1992 року), яка діяла до 01 січня 2002 року, право користування земельною ділянкою або її частиною припиняється у разі: 1) добровільної відмови від земельної ділянки; 2) закінчення строку, на який було надано земельну ділянку; 3) припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства; 4) систематичного невнесення земельного податку в строки, встановлені законодавством України, а також орендної плати в строки, визначені договором оренди; 5) нераціонального використання земельної ділянки; 6) використання земельної ділянки способами, що призводять до зниження родючості ґрунтів, їх хімічного і радіоактивного забруднення, погіршення екологічної обстановки; 7) використання землі не за цільовим призначенням; 8) невикористання протягом одного року земельної ділянки, наданої для сільськогосподарського виробництва, і протягом двох років - для несільськогосподарських потреб; 9) вилучення земель у випадках, передбачених статтями 31 і 32 цього Кодексу.

З викладеного вбачається, що підставою припинення права постійного користування земельною ділянкою, наданою громадянину для ведення фермерського господарства, є припинення діяльності такої юридичної особи як селянське (фермерське) господарство (фермерське господарство).

У земельному законодавстві така підстава припинення права постійного користування фермерським господарством земельною ділянкою свого засновника як смерть громадянина - засновника СФГ відсутня.

Правове становище СФГ як юридичної особи та суб`єкта господарювання, в тому числі його майнова основа, повинні залишатися стабільними незалежно від припинення участі в його діяльності засновника такого господарства як в силу об`єктивних причин (смерті, хвороби тощо), так і на підставі вільного волевиявлення при виході зі складу фермерського господарства.

Таким чином, одержання громадянином - засновником правовстановлюючого документа на право власності чи користування земельною ділянкою для ведення СФГ є необхідною передумовою державної реєстрації та набуття СФГ правосуб`єктності як юридичної особи. Підставою припинення права користування земельною ділянкою, яка була отримана громадянином для ведення СФГ і подальшої державної реєстрації СФГ як юридичної особи, виступає припинення діяльності відповідного фермерського господарства.

Звідси, у разі смерті громадянина - засновника СФГ відповідні правомочності та юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки, яка була надана засновнику саме для ведення фермерського господарства, зберігаються за цією юридичною особою до часу припинення діяльності фермерського господарства у встановленому порядку.

Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 922/989/18.

Велика Палата Верховного Суду, відступаючи від правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 922/2103/17 та у постановах Верховного Суду України від 23.11.2016 у справі № 657/731/14-ц, від 23.11.2016 у справі № 6-3113цс15 та від 05.10.2016 у справі № 6-2329цс16, згідно із якими право користування земельною ділянкою, що виникло в особи лише на підставі державного акта, припиняється зі смертю особи, якій належало таке право і не входить до складу спадщини, зазначила, що у разі смерті громадянина - засновника селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) право постійного користування земельною ділянкою, наданою для ведення фермерського господарства його засновнику, не припиняється зі смертю цієї особи, а зберігається за фермерським господарством до якого воно перейшло після створення фермерського господарства. Звідси право постійного користування земельною ділянкою саме через перехід його до селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) не входить до складу спадщини. Спадкувати можна права померлого засновника (члена) щодо селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства), а не земельну ділянку, яка перебуває в користуванні такого господарства.

Також, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 23.06.2020 у справі №179/1043/16-ц вказала, що право постійного користування земельною ділянкою, яке від засновника перейшло до СФГ не припиняється через смерть засновника.

ОСОБА_6 надано у постійне користування земельну ділянку площею 43,2862 га для ведення селянського (фермерського) господарства та видано Державний акт на право постійного користування землею, серії ВН №89 від 22.01.2001, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №102 (т. 1 а.с. 26).

31.01.2001 було зареєстровано Селянське (фермерське) господарство "Перемога", а в подальшому рішенням засновника Селянського (фермерського) господарства "Перемога" ОСОБА_6 , оформленим протоколом від 24.02.2012, внесені зміни до установчих документів юридичної особи, якими включено до складу засновників ОСОБА_7 та ОСОБА_3 , створено статутний капітал в розмірі 1 000 грн та обрано головою Селянського (фермерського) господарства "Перемога" Войтенка Петра Олександровича (т. 1 а.с. 15-23).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 02.08.2017 ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1 а.с. 31, 32).

Тобто, у правовідносинах користування спірною земельною ділянкою з дня державної реєстрації СФГ воно набуло права та обов`язки землекористувача (близький за змістом правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №348/992/16-ц, від 13.06.2018 у справі № 474/100/16-ц, від 12.12.2018 у справі № 704/26/17-ц, від 13.02.2019 у справі №666/1188/16-ц.

Тому, зі смертю ОСОБА_6 , якому спірна земельна ділянка була надана на праві постійного користування згідно з Державним актом на право постійного користування землею серії ВН №89 від 22.01.2001, таке право не припинилось.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15, визначено, що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 5 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру" ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області є територіальним органом Держгеокадастру.

Відповідно до пункту 3 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, затвердженого наказом Держгеокадастру від 12.11.2016 № 308, в редакції наказу Держгеокадастру від 20.02.2020, завданням Головного управління є реалізація повноважень Держгеокадастру на території Вінницької області.

Згідно з підпунктом 13 пункту 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, до компетенції останнього належить розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством, на території Вінницької області.

Тобто, ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області наділене повноваженнями з передачі у власність або в користування для всіх потреб земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, розташованих у межах Вінницької області.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття оспорюваного наказу) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 136 ЗК України організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення.

У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу.

Добір земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі разом з розташованими на них об`єктами нерухомого майна (будівлями, спорудами) державної чи комунальної власності, які або права на які виставляються на земельні торги, здійснюється з урахуванням затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, а також маркетингових досліджень, інвестиційної привабливості, звернень громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови.

Викладене свідчить про те, що уповноважений орган самостійно формує перелік земельних ділянок права оренди яких можуть бути продані на земельних торгах. При цьому, земельні ділянки, як об`єкт права оренди, повинні бути вільними та необтяженими правами третіх осіб.

За наведених обставин, беручи до уваги, що право постійного користування земельною ділянку площею 43,2862 га за СФГ "Перемога" не припинено, рішення відповідача щодо включення земельної ділянки, яку використовує СФГ "Перемога", до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності права оренди на яку може бути реалізовано на земельних торгах, не відповідає вимогам законодавства.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Поняття майно в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації певного блага у внутрішньому праві країни. Згідно з Конвенцією, інші права та інтереси є активами, тому можуть вважатися правом власності, а відтак і майном .

Звідси право користування земельною ділянкою, отриманою громадянином - засновником для ведення селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства), є майном у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції, право на яке підпадає під її захист.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює три правила: 1) у першому реченні першого абзацу - загальне правило, що фіксує принцип мирного володіння майном; 2) друге речення того ж абзацу охоплює питання позбавлення майна й обумовлює таке позбавлення певними критеріями; 3) другий абзац визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друге та третє правила, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, мають тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного у першому правилі (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі East/West Alliance Limited проти України від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04), пункти 166-168).

Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право.

Втручання держави у право мирного володіння майном повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, а останнє - характеризуватися доступністю для заінтересованих осіб, чіткістю, наслідки його застосування мають бути передбачуваними.

Якщо можливість втручання у право мирного володіння майном передбачена законом, то Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів чи штрафів.

Втручання у право мирного володіння майном, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає такого втручання. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа - добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (рішення ЄСПЛ у справах Рисовський проти України від 20.10.2011 (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04), пункт 68, Кривенький проти України від 16.02.2017 (Kryvenkyy v. Ukraine, заява № 43768/07), пункт 45).

ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо хоча б один із зазначених критеріїв сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном не буде дотриманий. І навпаки - встановлює відсутність такого порушення, якщо дотримані всі три критерії.

Втручання держави у право особи на мирне володіння своїм майном повинно здійснюватися на підставі закону, під яким розуміється нормативно-правовий акт, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.

Вирішуючи спори про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею, суди ураховують, що орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про це лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених статтями 140-149 Земельного кодексу України (пункт 7.28 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.11.2019 у справі № 906/392/18.

При розгляді справи №0240/2808/18-а Північно-західним апеляційним господарським судом встановлено, що Наказ Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області "Про внесення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності до переліку земельних ділянок, права оренди на які може бути реалізовано на земельних торгах" №48 від 05.05.2018 року відповідача є незаконним, оскільки були відсутні підстави припинення права користування земельною ділянкою СФГ "Перемога", а як наслідок і внесення земельної ділянки з кадастровим номером 0520481300:03:003:0378, площею 43,2862 га, що розташована на території Голдашівської сільської ради Бершадського району Вінницької області, до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права оренди на яку може бути реалізовано на земельних торгах.

Тобто, Наказ Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області "Про внесення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності до переліку земельних ділянок, права оренди на які може бути реалізовано на земельних торгах" №48 від 05.05.2018 року в частині внесення земельної ділянки з кадастровим номером 0520481300:03:003:0378, площею 43,2862 га, що розташована на території Голдашівської сільської ради Бершадського району Вінницької області, до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права оренди на яку може бути реалізовано на земельних торгах не може вважатися таким, що виданий на підставі закону, оскільки діяльність СФГ "Перемога" на момент видачі спірного наказу не припинилася, а інші законодавчо встановлені підстави припинення права постійного користування земельною ділянкою були відсутні.

За наведеного, Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області втрутилося у право позивача на мирне володіння своїм майном на порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, що є підставою для визнання його недійсним.

Як наслідок, Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 року у справі №0240/2808/18-а визнано протиправним та скасовано Наказ Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області "Про внесення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності до переліку земельних ділянок, права оренди на які може бути реалізовано на земельних торгах" №48 від 05.05.2018 в частині внесення земельної ділянки з кадастровим номером 0520481300:03:003:0378, площею 43,2862 га, що розташована на території Голдашівської сільської ради Бершадського району Вінницької області, до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права оренди на яку може бути реалізовано на земельних торгах (т. 1 а.с. 198-212).

Встановлені при розгляді справи №0240/2808/18-а обставини враховуються судом при вирішенні даного спору на підставі ч. 4 ст. 75 ГПК України.

Таким чином, у справі №0240/2808/18-а підтверджено передачу на праві постійного користування громадянину України ОСОБА_6 на підставі Державного акту серії ВН № 89 від 22.01.2001 року, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 102, саме земельної ділянки з кадастровим номером 0520481300:03:003:0378, площею 43,2862 га.

З наявних у даній справі доказів, зокрема відповідей Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області № 569/433-21-0.118.1 від 11.10.2021 року (т. 2 а.с. 93) та №591/433-21-0.118.1 від 18.10.2021 року (т. 2 а.с. 193), матеріалів проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадян ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (т. 2 а.с. 94-189) судом встановлено, що саме шляхом поділу земельної ділянки з кадастровим номером 0520481300:03:003:0378 сформовано земельні ділянки №0520481300:03:003:0425, площею 39,2862 га; №0520481300:03:003:0424, площею 2 га; №0520481300:03:003:0426, площею 2 га.

Тому, суд відхиляє доводи відповідачів стосовно відсутності доказів, що саме відносно належної на праві постійного користування СФГ «Перемога» земельної ділянки реалізовано право оренди на організованому за замовленням ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області аукціоні.

Доказами фактичного використання спірної земельної ділянки СФГ «Перемога» є відомості про сплату земельного податку (т. 1 а.с. 27-29), довідка Голдашівської сільської ради №102 від 15.02.2017 року (т. 1 а.с. 30), а також інформація ГУ ДПС у Вінницькій області щодо декларування земельної ділянки у 2019 року та сплату податку (вх. №01-34/5555/23 від 13.06.2023 року).

Таким чином, відсутні правові підстави для внесення спірної земельної ділянки з кадастровим номером 0520481300:03:003:0378, площею 43,2862 га, що розташована на території Голдашівської сільської ради Бершадського району Вінницької області, до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права оренди на яку може бути реалізовано на земельних торгах.

Відповідно до повноважень, наданих частиною четвертою статті 122, частиною третьою статті 135 Земельного кодексу України, про Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, затвердженого наказом Держгеокадастру від 17.11.2016 року №308, ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області є організатором земельних торгів у формі аукціону з продажу прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності та при цьому, як організатор земельних торгів, здійснює добір земельних ділянок, права оренди яких виставляються на аукціон окремими лотами, вживає організаційних заходів, спрямованих на підготовку лотів до проведення земельних торгів, а також визначає виконавця земельних торгів.

Тобто, саме Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області зобов`язано було проаналізувати правові підстави можливості реалізації права оренди відносно спірної земельної ділянки при організації 07.06.2019 року електронних торгів №2796.

Оскільки, земельну ділянку протиправно віднесено до переліку тих ділянок, права оренди яких може бути реалізовано на прилюдних торгах, то організація та проведення 07.06.2019 року електронних торгів №2796 відбулося з порушенням прав і законних інтересів СФГ «Перемога», всупереч положенням статей 1, 5, 7, 8 Закону України "Про фермерське господарство", статті 27 Земельного кодексу України (у редакції Закону від 13 березня 1992 року), яка діяла до 01 січня 2002 року, ст. ст. 131, 134, 141 ЗК України та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

За змістом статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1- 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У постанові Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року у справі № 668/5633/14-ц також викладено правовий висновок, що головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути встановлені й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Тобто, для визнання судом електронних торгів недійсним необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Підставою для пред`явлення позову про визнання прилюдних торгів недійсними є наявність порушення норм закону при проведенні торгів водночас із порушенням прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 лютого 2022 року в справі № 910/6939/20 зроблено висновок, що протокол торгів, підписання якого має місце за результатами їх проведення, є за своєю правовою природою попереднім договором, за яким у сторін виникає обов`язок укласти відповідний договір купівлі-продажу у встановлений законом строк, і невиконання якого має наслідки для кожної зі сторін. Для переможця торгів сплата вартості лота у встановлений строк є тією умовою, яка має бути виконана до підписання договору купівлі-продажу, оскільки її невиконання має наслідком втрату ним гарантійного внеску.

Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці.

У Постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року в справі № 761/26815/17 (провадження № 61-16353сво18) зроблено висновок, що «недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватноправова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати.

Правова природа процедур реалізації майна на прилюдних торгах полягає в продажу майна, тобто у вчиненні дій, спрямованих на виникнення в покупця зобов`язання зі сплати коштів за продане майно та передання права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів.

Процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Такі висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17 (пункти 42-44), від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17 (пункт 7.4), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункти 45-47).

Отже, торги є правочином. Якщо вони завершуються оформленням договору купівлі-продажу, то оскаржити можна договір, а вимоги про визнання недійсними торгів (аукціону) та протоколу електронного аукціону не є належними та ефективними способами захисту.

З урахуванням встановлених судом обставин щодо порушення права постійного користування СФГ «Перемога» на спірну земельну ділянку, передача речового права оренди до відповідача ОСОБА_1 на земельну ділянку фермерського господарства не відповідає вимогам закону.

Таким чином, укладення Договору оренди землі №313 від 07.06.2019 (номер запису про інше речове право 32099626) між Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області та ОСОБА_1 щодо оренди земельної ділянки площею 43,2862 га, кадастровий номер: 0520481300:03:003:0378 суперечить вищенаведеним нормам законодавства.

Тому, Договір оренди землі №313 від 07.06.2019 року є недійсним в силу положень ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Суд також відхиляє заперечення відповідачів стосовно витребування майна, як єдиного належного способу захисту прав у даних правовідносинах, оскільки визнання правочину недійсним є одним із визначених законом способів захисту порушених прав (п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України)

Велика Палата Верховного Суду дійсно неодноразового вказувала, що за загальним правилом якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна.

Задоволення віндикаційного позову, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Віндикація застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.

Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений, як фактично, тобто повернення його у фактичне володіння, так і у власність цієї особи.

Тобто, віндикаційний позов про витребування майна є належним способом захисту у випадку неодноразового відчуження спірного майна.

Однак, предмет спору у справі №902/1200/20 стосується припинення речового права оренди на земельну ділянку фермерського господарства та поновлення права постійного користування.

Тобто, спір не стосується витребування майна у власність.

Також, ОСОБА_1 є наступним набувачем права користування (оренди) земельною ділянкою після СФГ «Перемога», тому визнання договору недійсним призведе до припинення відповідного права.

Поділ земельної ділянки не призвів до виникнення речових прав фізичних осіб ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , права яких не внесено до державного реєстру речових прав, відтак відсутні підстави для витребування земельної ділянок або її частини у фізичних осіб.

У спірних правовідносинах щодо оспорення результатів проведення електронних торгів саме вимога про визнання недійсним укладеного за їх результатом договору оренди є належним способом захисту прав.

На підставі викладеного вище, позовна вимога про визнання недійсним даного договору, як кінцевого етапу проведеного аукціону з продажу права оренди земельної ділянки, є обґрунтованою та задовольняється судом.

Водночас, вимоги позову в частині визнання недійсним та скасування протоколу проведення електронних торгів №2796 від 07.06.2019 року (реєстраційний номер лота 2454), щодо продажу права оренди на земельну ділянку, площею 43,2862 га, кадастровий номер: 0520481300:03:003:0378 є неефективним та неналежним способом захисту прав СФГ «Перемога», відтак не підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог про визнання за Селянським (фермерським) господарством "Перемога" права постійного користування земельною ділянкою площею 43,2862 га, кадастровий номер (архівний): 0520481300:03:003:0378, суд зазначає наступне.

Судова практика застосування норм права щодо фактичної заміни у правовідносинах користування земельними ділянками й переходу обов`язків землекористувача земельних ділянок до фермерського господарства з дня його державної реєстрації є сталою та підтримується Великою Палатою Верховного Суду, зокрема вказівні висновки викладені у постановах від 13.03.2018 у справі № 348/992/16-ц, від 20.06.2018 у справі №317/2520/15-ц, від 22.08.2018 у справі № 606/2032/16-ц, від 31.10.2018 у справі № 677/1865/16-ц, від 21.11.2018 у справі № 272/1652/14-ц, від 12.12.2018 у справі № 704/29/17-ц, 16.01.2019 у справі № 695/1275/17 та у справі №483/1863/17, від 27.03.2019 у справі № 574/381/17-ц, від 03.04.2019 у справі № 628/776/18.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права.

Оспорюваний договір оренди землі, дії ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області підтверджують, що право постійного користування СФГ «Перемога» не визнається зі сторони відповідачів.

Відомості про реєстрацію такого права за СФГ «Перемога» відсутні у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду відповідно до частини першої статті 16 ЦК України.

Статтею 16 ЦК України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України), встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Положеннями ч. 2 ст. 4 ГПК України визначено, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Таким чином, підставою звернення до господарського суду з позовом є порушення прав чи охоронюваних законом інтересів особи, яка звертається з таким позовом.

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Суд виходить з того, що визнання за позивачем права постійного користування земельною ділянкою у судовому рішенні, ухваленому за участі розпорядника землі, сприятиме одноразовому вирішенню спору, вичерпає необхідність повторного звернення до суду за захистом прав позивача, унеможливить повторне розпорядження земельною ділянкою зі сторони компетентних органів, а також надасть можливість зареєструвати відповідне право та оформити його у межах, площі та конфігураціях, яка визначена Державним актом на право постійного користування землею серії ВН № 89 від 22.01.2001 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень.

Тобто, лише у випадку наявності відомостей про припинені речові права у архівній складовій частині Державного реєстру є можливість їх відновлення державним реєстратором.

Оскільки, відповідне право за СФГ «Перемога» не реєструвалось, тому визнання права постійного користування у судовому рішенні захищатиме речове право від повторних посягань, надасть можливість оформити право постійного користування земельною ділянкою шляхом внесення відомостей до державного реєстру у порядку виконання судового рішення.

З урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання за Селянським (фермерським) господарством "Перемога" права постійного користування земельною ділянкою площею 43,2862 га, кадастровий номер (архівний): 0520481300:03:003:0378.

Оцінюючи правомірність інших позовних вимог, які є похідними відносно розглянутих вимог та заявлені з метою ефективного захисту порушених прав, суд зазначає наступне.

Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування. Зазначені правові позиції неодноразово висловлювалась Великою Палатою Верховного Суду і Верховним Судом, та узагальнено викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили би компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340, від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 та постановах Верховного Суду від 20.12.2022 у справі № 914/1688/21, від 18.10.2022 у справі № 912/4031/20, від 13.09.2022 у справі № 910/9727/21.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має призводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації підлягають: 1) право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва; 2) речові права на нерухоме майно, похідні від права власності: право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки.

З наведеного випливає, що держаній реєстрації підлягає як право власності, так і похідні від права власності речові права на нерухоме майно.

Вирішення спору також стосується внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, оскільки позивач намагається повити та офіційно визнати право постійного користування земельною ділянкою.

При визначенні ефективного способу захисту прав суд враховує чинну редакцію пунктів 1-3 частини 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (з 26.07.2022 року у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству" від 12 травня 2022 року № 2255-IX).

Правові висновки відносно необхідності врахування положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», якими визначено правові підстави внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно наведено у Постановах КГС ВС: від 03.09.2020 року у справі № 914/1201/19; від 20.08.2020 року у справі № 916/2464/19.

Відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

Редакція пунктів 1-3 частини 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначає, що наявність судового рішення про визнання недійсними документів (у даному випадку договору оренди землі), на підставі яких проведено державну реєстрацію прав за Лехманом В.М. є автоматичною підставою для припинення відповідних прав, яка прямо передбачена законом.

Тобто, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 47461494 від 21.06.2019 року та припинення прав відповідача на земельну ділянку відбуватиметься в автоматичному режимі за фактом внесення відомостей про визнання недійсним договору оренди.

Таким чином, судове рішення про визнання недійсним договору оренди землі, з одночасним визнанням речових прав за позивачем відповідає ефективним способам захисту порушених прав.

Тому, вимоги позову в частині скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 47461494 від 21.06.2019 року; припинення Лехману Володимиру Миколайовичу усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки площею 43,2862 га, кадастровий номер: 0520481300:03:003:0378, яка розташована за адресою: Вінницька область, Бершадський район, Голдашівська сільська рада (за наявності таких прав, обтяжень) не підлягають задоволенню, як неефективні способи захисту прав позивача.

З приводу вимог про визнання недійсним та скасування Рішення Бершадської міської ради Вінницької області від 20.08.2021 року № 436 та скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельних ділянок, суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 16, ч. 4 ст. 25, ч. 1, 2 ст. 27 Закону України «Про Державний земельний кадастр», п.п. 29, 50, 51, 114, 135, 136, 136-1 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, у разі об`єднання земельних ділянок, державна реєстрація та кадастровий номер земельної ділянки, яка увійшла у склад новоутвореної скасовуються, поземельна книга на неї закривається.

Відомості про таку земельну ділянку у Державному земельному кадастрі набувають статусу архівних та зберігаються постійно.

На земельну ділянку площею 43,2862 га, кадастровий номер: 0520481300:03:003:0378 було зареєстровано право державної власності (т. 1 а.с. 50).

Згідно з ч. 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі:

- поділу чи об`єднання земельних ділянок;

- якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника;

- ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

Тому, ефективним способам захисту прав позивача відповідають вимоги про скасування державної реєстрації земельних ділянок, які сформовані в результаті поділу спірної ділянки, а також про визнання нечинним рішення органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою.

З огляду на пояснення Бершадської міської ради відносно дотримання вимог закону при винесенні відповідного рішення, суд зауважує, що навіть якщо буде встановлено, що суб`єкт державної реєстрації прав дотримався законодавства при внесенні запису про проведену державну реєстрацію права за іншою особою, це не є перешкодою для задоволення позову щодо скасування цього запису, якщо наявність такого запису порушує права чи охоронювані законом інтереси позивача (Постанова КГС ВС від 11.02.2020 року у справі № 915/572/17).

Тому, суд враховує такі правові висновки Верховного Суду як джерело права та констатує, що з метою ефективного захисту прав та інтересів позивач має право вимагати скасування навіть правомірних рішень органів місцевого самоврядування, якщо задоволення таких вимог призведе до поновлення порушених прав.

Згідно ч. 2 ст. 5 ГПК України, у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Оскільки, ч. 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» визначено підставою для скасування державної реєстрації земельної ділянки саме визнання нечинним рішення органу місцевого самоврядування, суд не вбачає обмежень у визначенні у резолютивній частині судового рішення такого способу захисту прав, який відповідає вимогам закону.

При цьому, суд констатує, що позивач правомірно заявив вимогу про визнання незаконним Рішення Бершадської міської ради Вінницької від 20.08.2021 року № 436, що відповідає вимогам п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Скасування державної реєстрації земельних ділянок надасть можливість оформлення прав на спірну земельну ділянку в координатах, межах та конфігурації земельної ділянки площею 43,2862 га, кадастровий номер: 0520481300:03:003:0378, з цільовим призначенням: для ведення фермерського господарства згідно Державного акту на право постійного користування землею, виданого громадянину України ОСОБА_6 , серії ВН № 89 від 22.01.2001 року, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 102.

При цьому, право державної власності земельної ділянки площею 43,2862 га, кадастровий номер: 0520481300:03:003:0378, інших сформованих у результаті поділу земельних ділянок, є незмінним та не оспорюється.

Отже, позов у цій частині вимог задовольняється судом з метою ефективного захисту прав позивача.

З урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Ухвалою від 18.01.2021 року вжито заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки, які утворені внаслідок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 0520481300:03:003:0378, площею 43.2862 га, а саме: земельну ділянку з кадастровим номером 0520481300:03:003:0425, площею 39,2862 га, сільськогосподарського призначення; земельну ділянку з кадастровим номером 0520481300:03:003:0424, площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства; земельну ділянку з кадастровим номером 0520481300:03:003:0426, площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства, які розташовані за адресою: Вінницька область, Бершадський район, Голдашівська сільська рада (за межами с. Голдашівка).

Тому, заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом 90 днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи в силу приписів ч. 7 ст. 145 ГПК України.

З приводу розподілу судових витрат, сторонами заявлено клопотання про надання додаткового часу для подачі доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, тому суд вважає за доцільне призначити окреме судове засідання з приводу вирішення даного питання згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73-80, 86, 91, 113, 118, 123, 126, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 326, 327 ГПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов Селянського (фермерського) господарства "Перемога" (вул. І.Франка, 15, с. Флорине, Бершадський район, Вінницька область, код - 30804852) задовольнити частково.

2. Визнати недійсним Договір оренди землі №313 від 07.06.2019 (номер запису про інше речове право 32099626) укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області (АДРЕСА_7, код - 39767547) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_1 ), щодо оренди земельної ділянки площею 43,2862 га, кадастровий номер: 0520481300:03:003:0378, яка розташована за адресою: Вінницька область, Бершадський район, Голдашівська сільська рада, на підставі якого зареєстровано речове право (номер запису про інше речове право: 32099626) згідно Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 47461494 від 21.06.2019 року.

3. Визнати нечинним Рішення Бершадської міської ради Вінницької області (вул. Героїв України, 23, м. Бершадь, Вінницька область, 24400, код 04051033) від 20.08.2021 року № 436 в частині надання дозволу на відведення земельної ділянки ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_4 ) площею 2.00 га для ведення особистого селянського господарства.

4. Визнати нечинним Рішення Бершадської міської ради Вінницької області (вул. Героїв України, 23, м. Бершадь, Вінницька область, 24400, код 04051033) від 20.08.2021 року № 436 в частині надання дозволу на відведення земельної ділянки ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_5 ) площею 2.00 га для ведення особистого селянського господарства.

5. Скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію наступних земельних ділянок: №0520481300:03:003:0425, площею 39,2862 га; №0520481300:03:003:0424, площею 2 га; №0520481300:03:003:0426, площею 2 га.

6. Визнати за Селянським (фермерським) господарством "Перемога" (вул. І.Франка, 15, с. Флорине, Бершадський район, Вінницька область, код - 30804852) право постійного користування земельною ділянкою площею 43,2862 га, кадастровий номер (архівний): 0520481300:03:003:0378, з цільовим призначенням: для ведення фермерського господарства згідно Державного акту на право постійного користування землею, виданого громадянину України ОСОБА_6 , серії ВН № 89 від 22.01.2001 року, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 102.

7. Відмовити у задоволенні позову Селянського (фермерського) господарства "Перемога" в частині вимог про:

- визнання недійсним та скасування протоколу проведення електронних торгів №2796 від 07.06.2019 року (реєстраційний номер лота 2454), щодо продажу права оренди на земельну ділянку, площею 43,2862 га, кадастровий номер: 0520481300:03:003:0378, що розташована за адресою: Вінницька область, Бершадський район, Голдашівська сільська рада;

- скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 47461494 від 21.06.2019 року;

- припинення ОСОБА_1 усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки площею 43,2862 га, кадастровий номер: 0520481300:03:003:0378, яка розташована за адресою: Вінницька область, Бершадський район, Голдашівська сільська рада (за наявності таких прав, обтяжень).

8. Роз`яснити, що заходи забезпечення позову, застосовані Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 18.10.2021 року у справі №902/1200/20 продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

9. Призначити судове засідання з приводу розподілу судових витрат на 03.08.2023 року о 09:30 год.

10. Встановити сторонам строк подачі доказів щодо розміру понесених судових витрат, заперечень щодо понесених стороною витрат, клопотань про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами протягом п`яти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

11. Примірник судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, а також засобами електронного зв`язку: ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; ІНФОРМАЦІЯ_7 ; ІНФОРМАЦІЯ_8 ; ІНФОРМАЦІЯ_9 ; ІНФОРМАЦІЯ_10 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ІНФОРМАЦІЯ_12

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно - західного апеляційного господарського суду.

Повне судове рішення складено 19 червня 2023 р.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу ( АДРЕСА_6 )

3 - представнику позивача адвокату Слізяк Н.Р. (вул. Соборна, буд. 72, оф. 113, м. Вінниця, 21027)

4 - відповідачу 1 (АДРЕСА_7)

5 - відповідачу 2 (вул. Транспортна, 1, м. Бершадь, Вінницька область, 24400)

6 - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 )

7 - ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 )

8 - Бершадській міській раді (вул. Героїв України, 23, м. Бершадь, Вінницька область, 24400)

9 - ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 )

10 - ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 )


Дата ухвалення рішення	14.06.2023
Оприлюднено	20.06.2023
Номер документу	111609120
Судочинство	Господарське

Міліціанов Р.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 14.06.2023 по справі 902/1200/20ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —902/1200/20

Рішення від 14.06.2023

Рішення
від 14.06.2023 по справі 902/1200/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ