Ухвала

від 19.06.2023 по справі 904/1447/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

19.06.2023м. ДніпроСправа № 904/1447/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія Теплогазопостачання і Вентиляція", м. Дніпро

про стягнення грошових коштів

Суддя Красота О.І.

без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Омега" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія Теплогазопостачання і Вентиляція" і просило суд стягнути грошові кошти у розмірі 5 500,00 грн. та судові витрати, зокрема витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Позивач на виконання умов Договору № 25/08/20 від 25.08.2020 сплатив Відповідачу 92 200,00 грн. Однак Відповідач виконав роботи лише на суму 86 700,00 грн., різницю у розмірі 5 500,00 грн. не повернув.

Ухвалою суду від 27.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

02.05.2023 від Відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі, оскільки він після відкриття провадження у справі сплатив борг у повному обсязі, на підтвердження чого надав платіжну інструкцію № 436 від 18.04.2023 на суму 5 500,00 грн. та лист за № 25/04 від 25.04.2023, у зв`язку з чим просив суд закрити провадження у справі за відсутністю предмета спору.

02.05.2023 від Відповідача надійшло клопотання про відмову у стягненні з нього судових витрат - витрат Позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн., оскільки вони документально не підтверджені.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Як вбачається з листа Відповідача за № 25/04 від 25.04.2023, він просив Позивача у платіжному дорученні № 436 від 18.04.2023 на суму 5 500,00 грн. у призначенні платежу врахувати таке: оплата заборгованості згідно вимоги ТОВ "Омега" вих. № 27/07/22-1 від 27.07.22р., у т.ч. ПДВ 916,67 грн. Вказаний лист Позивач отримав 26.04.2023 та будь-яких заперечень щодо цього листа не надав. Крім того, 01.05.2023 Відповідач надіслав Позивачу копії платіжної інструкції № 436 від 18.04.2023 на суму 5 500,00 грн. та листа за № 25/04 від 25.04.2023.

При цьому, у вимозі за № 27/07/22-1 від 27.07.2022 (додана до позову), на яку посилається Відповідач у листі за № 25/04 від 25.04.2023, Позивач просив Відповідача сплатити грошові кошти у розмірі 5 500,00 грн.

Враховуючи те, що Відповідач сплатив заборгованість після відкриття провадження у справі, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі за відсутністю предмету спору.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

За приписами п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі.

Однак Позивач з клопотанням про повернення судового збору до суду не звертався, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне роз`яснити, що сума сплаченого судового збору повертається з Державного бюджету України за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду.

Вирішуючи питання щодо розподілу витрат Позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн., суд вважає за необхідне зазначити таке.

Приписами п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За приписами ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За приписами ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, з положень наведених норм випливає, що, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат.

Одночасно слід враховувати, що витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування цих витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, - то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн. Позивач надав суду:

- Договір про надання правничої допомоги № 58 від 24.02.2023 (далі Договір № 58), укладений між Позивачем (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням "АЛМ" (Адвокатське об`єднання);

- довіреність № 1 від 24.02.2023, видана Позивачем в межах Договору № 58 адвокату Адвокатського об`єднання "АЛМ" - Васильченко О.М.

Так, за п. 1.1 Договору № 58 Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання здійснити повне юридичне супроводження по стягненню 5 500,00 грн. з ТОВ "Енергія Теплогазопостачання і Вентиляція".

Відповідно до пп. 2.1.2 п. 2.1 Договору № 58 Адвокатське об`єднання з метою надання послуг в межах предмету цього Договору може призначати особу або кілька осіб як з числа членів Адвокатського об`єднання, так і шляхом залучення інших адвокатів на договірній основі з Адвокатським об`єднанням.

Згідно з пп. 2.1.3 п. 2.1 Договору № 58 призначення особи, відповідальної за надання правової (правничої) допомоги Клієнту в межах цього Договору, відбувається шляхом видачі довіреності Адвокату Клієнтом.

За умовами п. 3.1 Договору № 58 вартість послуг за юридичне супроводження в першій інстанції складає 3 000,00 грн.

Відповідно до п. 3.2 Договору № 58 вартість послуг за юридичне супроводження в другій інстанції складає 3 000,00 грн.

Згідно з п. 3.3 Договору № 58 оплата вартості послуг (гонорару), передбачена у п. 3.1 і п. 3.2 Договору, здійснюється протягом 10 календарних днів з моменту завершення розгляду справи в суді першої інстанції та/або другої інстанції і надання рахунку Адвокатським об`єднанням.

На підставі Договору № 58 та довіреності № 1 від 24.02.2023 адвокат Адвокатського об`єднання "АЛМ" - Васильченко О.М. підписала позовну заяву ТОВ "Омега" до ТОВ "Енергія Теплогазопостачання і Вентиляція" про стягнення грошових коштів у розмірі 5 500,00 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватись на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18.

Отже, витрати Позивача на професійну правничу допомогу є такими, що реально понесені та обґрунтовані, їх розмір не є завищеним.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про наявність підстав для покладення на Відповідача витрат Позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 231, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі № 904/1447/23.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія Теплогазопостачання і Вентиляція" (49000, м. Дніпро, пр. Пушкіна, 1, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 43098662) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега" (49041, м. Дніпро, вул. Панікахи, 15, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 30982361) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн., про що видати наказ.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 19.06.2023 та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.І. Красота