Рішення

від 19.06.2023 по справі 904/1662/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2023м. ДніпроСправа № 904/1662/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бондарєва Е.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стармілк-КР" (53003, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Новопілля, вул. Теплична, буд. 13, ідентифікаційний код 44904330) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Край-МК.." (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Хотинська, буд.6, ідентифікаційний номер 40333959) про стягнення 21 153,50 грн. заборгованості за товар поставлений за договором поставки №17/08/1-22 від 17.08.2022, 4 404,56 грн. пені, 620,15 грн. інфляційних втрат, 267,75 грн. 3% річних

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стармілк-КР" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом №10 від 24.03.2023 про Товариства з обмеженою відповідальністю "Край-МК.." заборгованості у загальній сумі 26 445,96 грн., з яких:

- 21 153,50 грн. заборгованість за поставлений товар;

- 4 404,56 грн. пеня за період з 24.10.2022 по 24.03.2023;

- 620,15 грн. інфляційні втрати за період з листопада 2022 року по лютий 2023 року;

- 267,75 грн. 3% річних за період з 22.10.2022 по 24.03.2023.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором поставки №17/08/1-22 від 17.08.2022 в частині своєчасної та повної оплати за товар за видатковою накладною №18 від 12.09.2022 на суму 31 153,50 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/1662/22, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

У зв`язку з відсутністю фінансування потреб Господарського суду Дніпропетровської області на відправку поштової кореспонденції, про що 23.05.2022 на сайті Судової влади України розміщене відповідне оголошення (https://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/pres-centr/news/1276874/), ухвала суду від 10.04.2023 була направлена Товариству з обмеженою відповідальністю "Край-МК.." засобами електронного зв`язку, а саме відповідачу на електронну пошту kraymk@ukr.net, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та на електрону пошту kraymk@i.ua, яка вказана позивачем в позові.

За змістом частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Враховуючи вказане, з урахуванням положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 10.04.2023 доставлена до електронної скриньки 10.04.2023, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 10.04.2023 та електронним супровідним листом від 10.04.2023 (а.с.64, 65 том 1).

Також, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

17 серпня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Стармілк-КР" (далі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Край-МК.." (далі - відповідач, покупець) укладено договір поставки №17/08/1-22 (далі - договір) відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов`язався своєчасно та належним чином поставляти та передавати товар у власність покупця, а покупець зобов`язався приймати вказаний товар та оплатити його за ціною і на умовах, передбачених договором.

Під товаром в договорі розуміються молочні продукти і/або інша продукція, асортимент, номенклатура, одиниці виміру та ціна за одиницю яких узгоджуються сторонами у Специфікації до договору, яка є його невід`ємною частиною (п.1.2 договору).

У Специфікації Додаток №1 сторони узгодили поставку: 1) молока коровяче пастеризоване 2,5% жирності по 0,5л. за ціною за одиницю товар з ПДВ - 10,50 грн.; 2) молока коровяче пастеризоване 2,5% жирності по 1л. за ціною за одиницю товар з ПДВ - 21,00 грн.

Відповідно до п.3.1 договору постачальник поставляє товар партіями, відповідно до заявок покупця, які повинні містити інформацію щодо бажаних асортименту, номенклатури, кількості партії товару, що потрібні покупцеві, строках її поставки, й надаються покупцем на адресу постачальника засобами електронного зв`язку на електронну адресу, зазначену постачальником у реквізитах договору.

Перехід права власності відбувається в момент поставки відповідної партії товару, що оформлюється видатковою накладною, у якій посилання на договір є обов`язковим (п.3.4 договору).

Постачальник при постачанні партії товару надає покупцю разом з товаром наступні товаросупроводжувальні документи на цю партію товару: видаткову накладну, у разі необхідності - тарну накладну, податкову накладну (належним чином та своєчасно зареєстровану в електронному вигляді та корегувань до них), рахунок (рахунок-фактуру), товарно-транспортну накладну, а також в оригіналах або в завірених належним чином копіях документи, що підтверджують якість товару (зокрема декларацію виробника), а випадку повернення товару - коригуючи накладні. При прийманні товару покупець перевіряє наявність та відповідність всіх документів, що супроводжують партію товару, яка приймається покупцем (п.3.8 договору).

Вартість кожної партії товару, що поставляється згідно з договором, визначається у видатковій накладній, на підставі цін, що узгоджені сторонами у Специфікації, яка після підписання є невід`ємною частиною договору (п.4.1 договору).

Розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються покупцем у безготівковій формі впродовж 30 (тридцяти) робочих днів з дня фактичної поставки товару, яким є день підписання видаткової (видаткових) накладної (накладних) уповноваженими представниками сторін (п.4.3 договору).

Пунктом 7.1 договору встановлено, що договір набирає чинності з моменту його підписання (з дати, що вказана на першій сторінці цього договору) і діє до 31.12.2023. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання своїх зобов`язань по ньому, що виникли до моменту припинення дії договору.

На виконання умов договору позивачем поставлено товар на суму 31 153,50 грн., що підтверджується видатковою накладною №18 від 12.09.2022. яка підписана представникам сторін та скріплена печатками товариств.

Відповідач зобов`язання по оплаті виконав частково у сумі 10 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №4871 від 13.09.2022 на суму 10 000,00 грн.

На час прийняття рішення, доказів оплати поставленого товару у повному обсязі сторонами до матеріалів справи не надано.

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з укладенням договору поставки, строк дії договорів, умови поставки товару, факт поставки товару, настання строку його оплати, наявність часткової чи повної оплати, допущення прострочення оплати.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Умовами договорів передбачено строки, розмір та порядок оплати поставленого товару. Відповідно до пункту 4.3 договору строк оплати поставленого товару є таким, що настав, останній день оплати - 24.10.2022.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Слід також зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Доказів на підтвердження повної оплати в сумі 21 153,50 грн. відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.

Враховуючи зазначені норми чинного законодавства України та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та доведеними належними доказами, у зв`язку з чим підлягають задоволенню, оскільки зобов`язання повинні виконуватись належним чином та у встановлені строки.

Враховуючи вищевикладене, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 21 153,50 грн.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з положеннями статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшеним у договорі.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У пункті 6.9 договору сторони визначили, що за порушення грошових зобов`язань - перерахування коштів не в повному розмірі і/або з порушенням строків тощо покупець виплачує постачальнику: пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день порушення, до моменту належного виконання покупцем своїх зобов`язань по оплаті.

Позивач просить стягнути з відповідача 4 404,56 грн. пені за період з 24.10.2022 по 24.03.2023.

Як вже було встановлено судом вище, товар було поставлено відповідачу 12.09.2022, отже строк на оплату товару становить 30 робочих днів, кінцевою датою оплати є 24.10.2022.

Таким чином, позивач має право на нарахування пені з наступного дня після кінцевої дати оплати 24.10.2022. Отже, правильним періодом нарахування пені є з 25.10.2022 по 24.03.2023, зважаючи на те, що суд обмежений в праві вийти за межі позовних вимог, у розмірі 4 375,59 грн. Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що до стягнення з відповідача підлягає 4 375,59 грн. пені.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.

Суд перевіривши розрахунок 3% річних, зазначає що він є неправильним внаслідок неправильно визначеного початку періоду прострочення. Отже, правильним періодом нарахування 3% річних є з 25.10.2022 по 24.03.2023, зважаючи на те, що суд обмежений в праві вийти за межі позовних вимог, у розмірі 262, 54 грн. Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що до стягнення з відповідача підлягає 262,54 грн. 3% річних.

Суд перевіривши розрахунок позивача в частині стягнення 620,15 грн. інфляційних втрат за період з листопада 2022 року по лютий 2023 року визнає вказані вимоги обґрунтованими та такими, що задоволенню.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами як письмові, речові і електронні докази.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача у сумі 2 617,59 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Стармілк-КР" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Край-МК.." про стягнення 21 153,50 грн. заборгованості за товар поставлений за договором поставки №17/08/1-22 від 17.08.2022, 4 404,56 грн. пені, 620,15 грн. інфляційних втрат, 267,75 грн. 3% річних задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Край-МК.." (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Хотинська, буд.6, ідентифікаційний номер 40333959) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стармілк-КР" (53003, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Новопілля, вул. Теплична, буд. 13, ідентифікаційний код 44904330) 21 153,50 грн. заборгованості за товар поставлений за договором поставки №17/08/1-22 від 17.08.2022, 4 375,59 грн. пені, 620,15 грн. інфляційних втрат, 262,54 грн. 3% річних та витрати по сплату судового збору у сумі 2 617,59 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Е.М. Бондарєв