Рішення

від 19.06.2023 по справі 904/1966/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2023м. ДніпроСправа № 904/1966/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В.

за участю секретаря судового засідання Тімочкіна М.В.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Експерт-М", Дніпропетровська область, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вента. ЛТД", Дніпропетровська область, м. Дніпро

про стягнення 18 005,05 грн

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Подолінська Т.В.;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Експерт-М" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вента. ЛТД" про стягнення 18 005,05 грн основного боргу.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 12/21 від 06.12.2021.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2023 позов задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вента. ЛТД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Експерт-М" 18 005,05 грн основного боргу, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684,00 грн.

08.06.2023 до суду від позивача надійшло клопотання, в якому просить суд ухвалити додаткове рішення про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000,00 грн.

Суд ухвалою від 09.06.2023 призначив заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Експерт-М" про прийняття додаткового рішення до розгляду у засіданні на 19.06.2023.

19.06.2023 відповідач подав до суду заперечення проти заяви позивача про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, в яких зазначив, що позивачем не доведено обсяг та вартість послуг адвоката, які останній просить стягнути з відповідача. Договір та додаткова угода від 01.02.2023 р. носять загальний характер та не пов`язані зі справою № 904/1966/23. Ордер оформлений про надання правової допомоги позивачу в Господарському суді Дніпропетровської області та в Центральному апеляційному господарському суді. Потрібно було довести, що ордер пов`язаний не лише з позивачем та господарськими судами, але й з відповідачем - ТОВ «Вента. ЛТД», з розглядом саме справи №904/1966/23. Щодо розрахунку та акту приймання-передачі від 07.06.2023, то ці документи містять посилання на справу № 904/1966/23, але таке посилання повинно міститись якщо не в «рамочному» договорі, то принаймні в додатковій угоді № 1 та ордері. У звязку із чим просить суд відмовити у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення у справі № 904/1966/23 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 13 000, 00 грн повністю.

У судове засідання 19.06.2023 представник позивача не з`явився, з`явився представник відповідача.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно із ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За приписами ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

В обґрунтування понесення витрат на оплату послуг адвоката позивачем подано: договір про надання правової допомоги від 01.02.2023, укладений між позивачем та адвокатом Шутом А.І., додаткову угоду № 1 від 01.02.2023 до договору про надання правової допомоги, розрахунок та акт приймання-передачі наданих послуг № 1 від 07.06.2023 на суму 13 000,00 грн, рахунок № 1 від 07.09.2023 на суму 13 000,00 грн, ордер АЕ № 1193786 від 18.04.2023.

Відповідно до ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

19.06.2023 відповідач подав до суду заперечення проти заяви позивача про ухвалення додаткового рішення.

Враховуючи положення ч.1 ст.9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до пункту 58 рішення Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, пункт 29).

У рішенні Суду у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини також зазначено, що вимога щодо обґрунтованості рішень не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Тому суд вважає за необхідне відзначити, що доводи та міркування відповідача (щодо недоведення обсягу послуг адвоката; стосовно того, що ордер оформлений про надання правової допомоги в Господарському суді Дніпропетровської області та в Центральному апеляційному господарському суді та не пов`язаний з відповідачем - ТОВ Вента. ЛТД) судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.

Ухвалою суду від 20.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України).

З урахуванням наведеного та матеріалів справи, господарський суд вважає розмір витрат на оплату послуг адвоката несвівмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами, які не потребували витрачання значного часу, як на обґрунтування позовних вимог, так і на здійснення арифметичних розрахунків.

Суд вважає за необхідне здійснити розподіл витрат позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 6500,00грн., що буде обґрунтованим та відповідатиме складності справи та часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача (п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, відповідно до положень п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача у розмірі 6500,00 грн.

Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені (ч. 5 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Експерт-М" про прийняття додаткового рішення - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вента. ЛТД" (49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, Селянський узвіз, 3А, ідентифікаційний код 21947206) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Експерт-М" (49044, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Робоча, 154, кв. 106, ідентифікаційний код 37374754) 6500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Мілєва