Рішення

від 07.06.2023 по справі 904/5084/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2023м. ДніпроСправа № 904/5084/22

за позовом Жовтоводської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Криничанської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області, смт. Кринички, Дніпропетровська область

до Фізичної особи-підприємця Лупіни Юрія Миколайовича, с. Семенівка, Дніпропетровська область

про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки

Суддя Ніколенко М.О.

При секретарі судового засідання Стрюк О.В.

Представники:

від прокуратури: Ємельянов В.А. ордер АЕ № 1182267 від 21.02.2023;

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

РУХ СПРАВИ.

Жовтоводська окружна прокуратура в інтересах держави в особі Криничанської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Лупіни Юрія Миколайовича про розірвання договору оренди землі № 153 від 17.12.2003 та повернення земельної ділянки загальною площею 23,71 га, кадастрові номери 1222086000:03:009:0001, 1222086000:03:009:0002.

Ухвалою суду від 03.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі. Справу № 904/5084/22 ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 03.02.2023 справу № 904/5084/22 ухвалено розглядати в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 22.02.2023.

Ухвалою суду від 22.02.2023 відкладено підготовче засідання на 15.03.2023.

Ухвалою суду від 15.03.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. Відкладено підготовче засідання на 10.04.2023.

Ухвалою суду від 10.04.2023 відкладено підготовче засідання на 17.04.2023.

Ухвалою суду від 17.04.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 22.05.2023.

Ухвалою суду від 22.05.2023 Відкласти розгляд справи на 07.06.2023.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПРОКУРОРА.

Прокурор зазначив, що між Криничанською районною державною адміністрацією (надалі - орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Лупіною Юрієм Миколайовичем (надалі орендар), на підставі розпорядження від 26.12.2002 № 716-р «Про передачу земель водного фонду в оренду ФОП Лупіні Ю.М., укладено договір № 153 від 17.12.2003 оренди земельної ділянки водного фонду загальною площею 23,71 га, в тому числі під водоймами 12,69 га, прибережною захисною смугою 11,02 га, розташованої на території Семенівської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області (надалі договір).

Термін оренди - 5 років (п. 2.2 договору).

За твердженням прокурора, на виконання умов договору, орендодавець передав, а орендар прийняв у користування об`єкт оренди, що підтверджується актом приймання-передачі земель водного фонду для рибогосподарських потреб від 22.12.2003.

Як зазначив прокурор, в подальшому, між Криничанською районною державною адміністрацією та Фізичною особою-підприємцем Лупіною Юрієм Миколайовичем укладено додаткову угоду № 44 від 31.03.2008 до договору оренди земельної ділянки № 153 від 17.12.2003 (надалі додаткова угода № 44).

Відповідно до умов додаткової угоди № 44, орендна плата вноситься орендарем в розмірі 1 628 грн. на рік, у тому числі 1,2% нормативної грошової оцінки земельної ділянки та відповідно до розрахунку становить 359 грн. на рік за використання земельної ділянки прибережної захисної смуги, а також 100 грн. за 1 га земельної ділянки водного дзеркала в сумі 1 269 грн. на рік.

Прокурор вказав, що додатковою угодою № 860 від 08.12.2008 внесено зміни до п. 2.2 договору оренди земельної ділянки №153 від 17.12.2003 та встановлено, що договір укладено на 10 років.

Також, відповідно до п. 2.3 договору (в редакції додаткової угоди № 860 від 08.12.2008), орендна плата вноситься орендарем у розмірі 1,2% нормативної грошової оцінки земельної ділянки та відповідно до розрахунку становить 359 грн. на рік за використання земельної ділянки прибережної захисної смуги, а також 100 грн. за 1 га земельної ділянки водного дзеркала в сумі 1 269 грн. на рік.

Прокурор зазначив, що між Дніпропетровською обласною державною адміністрацією в особі голови Криничанської районної державної адміністрації та Фізичною особою-підприємцем Лупіною Юрієм Миколайовичем, 04.03.2019 укладено додаткову угоду №74 про поновлення договору оренди земельної ділянки № 153 від 17.12.2003 строком на 10 років та продовжено строк дії договору оренди земельної ділянки загальною площею 23,7144 га, яка складається із двох земельних ділянок, а саме земельної ділянки кадастровий номер 1222086000:03:009:0001, площею 11,0174 га та земельної ділянки кадастровий номер 1222086000:03:009:0002, площею 12,6970 га.

Пунктом 2 додаткової угоди № 74 від 04.03.2019 передбачено, що орендар зобов`язується протягом одного року вжити заходів щодо проведення нормативної грошової оцінки зазначеної земельної ділянки водного фонду та її затвердження, виготовлення та затвердження у встановленому законом порядку паспорта водного об`єкту, після чого внести зміни до договору з урахуванням змін діючого законодавства України, у відповідності до типового договору оренди водних об`єктів.

Пунктом 3 додаткової угоди № 74 від 04.03.2019 внесено зміни до розділу 4 договору оренди земельної ділянки № 153 від 17.12.2003 «Умови зміни, припинення і розірвання договору» та доповнено його останнім абзацом такого змісту: «Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається. Умови розірвання договору в односторонньому порядку є невиконання протягом одного року Орендарем обов`язку щодо проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки водного фонду, її затвердження; виготовлення і погодження у встановленому законом порядку паспорту водного об`єкту, після чого - внесення змін до договору з урахуванням змін діючого законодавства, у відповідності до Типового договору оренди водних об`єктів».

Пунктом 4 додаткової угоди № 74 від 04.03.2019 передбачено, що дана додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання та державної реєстрації, є невід`ємною складовою Договору і діє до закінчення строку договору оренди.

За твердженням прокурора, згідно з листом Криничанської селищної ради Кам`янського району № 03/11-2006/0/2-22 від 21.10.2022, станом на 17.10.2022 земельні ділянки водного фонду з кадастровими номерами 1222086000:03:009:0001, 1222086000:03:009:0002 використовуються ФОП Лупіною Ю.М. для рибогосподарських потреб. З моменту реорганізації шляхом приєднання Семенівської сільської ради до Криничанської селищної ради, яке відбулось на підставі рішення сесії селищної ради №29-2/VШ від 18.12.2020, ФОП Лупіна Ю.М. стосовно розгляду та затвердження документації з нормативної грошової оцінки даних земельних ділянок водного фонду, погодження паспорта водного об`єкту, а також переукладання договору оренди земельних ділянок, або укладення до нього будь-яких додаткових угод, до Криничанської селищної ради не звертався.

Прокурор вказав, що згідно з листом Кам`янської районної військової адміністрації №04-35-3425/0/300-22 від 14.10.2022, у зв`язку із змінами в чинному законодавстві України, починаючи з 2020 року органи виконавчої влади не мають права розпоряджатися земельними ділянками водного фонду. Одночасно районна військова адміністрація повідомила, що ФОП Лупіна Ю.М. до неї з питань використання водного об`єкту не звертався.

Як зазначив прокурор, згідно з листом Кам`янської районної ради № 293 від 14.10.2022, Кам`янська районна рада за період з 2020 по теперішній час звернень від ФОП Лупіна Ю.М. щодо затвердження на сесії розробленої технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок водного фонду з вищевказаними кадастровими номерами або щодо погодження паспорта водного об`єкту, розташованого на даних земельних ділянках, не отримувала. Також, в ході перевірки журналів вхідної кореспонденції Криничанської районної ради за період 2019-2020 років звернень від ФОП Лупіни Ю.М. з вищевказаних питань не встановлено.

За твердженням прокурора, згідно з листом Регіонального офісу водних ресурсів у Дніпропетровській області № 1253/01-22 від 21.10.2022, у 2021 році регіональним офісом проведено інвентаризацію водних об`єктів Дніпропетровської області, відповідно якої в оренді ФОП Лупіна Ю.М. знаходиться водний об`єкт - русловий ставок з площею водного дзеркала 12,697 га (кадастровий номер 1222086000:03:009:0002), об`ємом 219 тис. мЗ, який розташований на території Криничанської селищної ради Камлянського району. Паспорт водного об`єкту та будь-які звернення щодо розгляду додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки водного фонду від 17.12.2003 до регіонального офісу не надходили.

За твердженням прокурора, згідно з листом Дніпропетровської обласної військової адміністрації» № 4766/0/526-22 від 18.11.2022, за даними АСД «ДОК ПРОФ» Лупіна Ю.М. у період з 04.03.2019 по 27.05.2021 з заявами щодо затвердження документації з нормативної грошової оцінки даних земельних ділянок водного фонду, погодження паспорта водного об`єкту, а також додаткових угод до договору оренди земельної ділянки водного фонду від 17.12.2003 не звертався.

Прокурор наполягає на тому, що ФОП Лупіною Ю.М. з часу укладання додаткової угоди № 74 від 04.03.2019 до договору оренди земельної ділянки №153 від 17.12.2003 до теперішнього часу не вжито жодних заходів до виконання умов пункту 2 даної додаткової угоди, яка є невід`ємною складовою договору оренди.

При цьому, на думку прокурора, невиконання взятих за додатковою угодою № 74 від 04.03.2019 до договору оренди земельної ділянки водного фонду обов`язків щодо проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки та приведення суми орендної плати у відповідність до умов договору, призводить до недоотримання можливих доходів Криничанської селищної територіальної громади. Що є підставою для розірвання договору оренди землі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

Позивач підтримав позовні вимоги прокурора та просив їх задовольнити.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог за таких обставин.

Відповідач наполягає на тому, що підстави для розірвання договору оренди землі №153 від 17.12.2003, передбачені вимогами ст. 24, 25 ЗУ "Про оренду землі", відсутні.

Відповідач зазначив, що, маючи на мені виконання умов додаткової угоди № 74 від 04.03.2019 щодо виготовлення нормативної грошової оцінки земельної ділянки та паспорта водного об`єкту, Лупіна Ю.М. звертався до Відділу у Криничанському районі ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Департаменту екології та природних ресурсів у Дніпропетровській області, ТОВ "Інститут землепроектування та будівельних експертиз", Регіонального офісу водних ресурсів у Дніпропетровський області, Міністерства довкілля та природних ресурсів України із відповідними заявами/листами/запитами.

Разом з цим, за твердженням відповідача, затримка у виготовленні нормативної грошової оцінки земельної ділянки та паспорта водного об`єкту виникла з причин, що не залежали від нього. А саме: внаслідок введення з 11.03.2020 на всій території України карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), а також введення з 24.02.2022 на усій території України воєнного стану внаслідок повномасштабного вторгнення Російської Федерації та загострення бойових дій.

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є вимоги прокурора про розірвання договору оренди землі № 153 від 17.12.2003 та повернення земельної ділянки загальною площею 23,71 га, кадастрові номери 1222086000:03:009:0001, 1222086000:03:009:0002.

Для правильного вирішення спору необхідно встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує можливість розірвання договору в судовому порядку. Зокрема, правомірність покладення на орендаря обов`язку проведення нормативної грошової оцінки.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.

Між Криничанською районною державною адміністрацією (надалі - орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Лупіною Юрієм Миколайовичем (надалі орендар), на підставі розпорядження від 26.12.2002 № 716-р «Про передачу земель водного фонду в оренду ФОП Лупіні Ю.М., укладено договір № 153 від 17.12.2003 оренди земельної ділянки водного фонду загальною площею 23,71 га, в тому числі під водоймами 12,69 га, прибережною захисною смугою 11,02 га, розташованої на території Семенівської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області (надалі договір).

Термін оренди - 5 років (п. 2.2 договору).

На виконання умов договору, орендодавець передав, а орендар прийняв у користування об`єкт оренди, що підтверджується актом приймання-передачі земель водного фонду для рибогосподарських потреб від 22.12.2003.

В подальшому, між Криничанською районною державною адміністрацією та Фізичною особою-підприємцем Лупіною Юрієм Миколайовичем укладено додаткову угоду № 44 від 31.03.2008 до договору оренди земельної ділянки № 153 від 17.12.2003 (надалі додаткова угода № 44).

Відповідно до умов додаткової угоди № 44, орендна плата вноситься орендарем в розмірі 1 628 грн. на рік, у тому числі 1,2% нормативної грошової оцінки земельної ділянки та відповідно до розрахунку становить 359 грн. на рік за використання земельної ділянки прибережної захисної смуги, а також 100 грн. за 1 га земельної ділянки водного дзеркала в сумі 1 269 грн. на рік.

Додатковою угодою № 860 від 08.12.2008 внесено зміни до п. 2.2 договору оренди земельної ділянки №153 від 17.12.2003 та встановлено, що договір укладено на 10 років.

Також, відповідно до п. 2.3 договору (в редакції додаткової угоди № 860 від 08.12.2008), орендна плата вноситься орендарем у розмірі 1,2% нормативної грошової оцінки земельної ділянки та відповідно до розрахунку становить 359 грн. на рік за використання земельної ділянки прибережної захисної смуги, а також 100 грн. за 1 га земельної ділянки водного дзеркала в сумі 1 269 грн. на рік.

Між Дніпропетровською обласною державною адміністрацією в особі голови Криничанської районної державної адміністрації та Фізичною особою-підприємцем Лупіною Юрієм Миколайовичем, 04.03.2019 укладено додаткову угоду №74 про поновлення договору оренди земельної ділянки № 153 від 17.12.2003 строком на 10 років та продовжено строк дії договору оренди земельної ділянки загальною площею 23,7144 га, яка складається із двох земельних ділянок, а саме земельної ділянки кадастровий номер 1222086000:03:009:0001, площею 11,0174 га та земельної ділянки кадастровий номер 1222086000:03:009:0002, площею 12,6970 га.

Пунктом 2 додаткової угоди № 74 від 04.03.2019 передбачено, що орендар зобов`язується протягом одного року вжити заходів щодо проведення нормативної грошової оцінки зазначеної земельної ділянки водного фонду та її затвердження, виготовлення та затвердження у встановленому законом порядку паспорта водного об`єкту, після чого внести зміни до договору з урахуванням змін діючого законодавства України, у відповідності до типового договору оренди водних об`єктів.

Пунктом 3 додаткової угоди № 74 від 04.03.2019 внесено зміни до розділу 4 договору оренди земельної ділянки № 153 від 17.12.2003 «Умови зміни, припинення і розірвання договору» та доповнено його останнім абзацом такого змісту: «Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається. Умови розірвання договору в односторонньому порядку є невиконання протягом одного року Орендарем обов`язку щодо проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки водного фонду, її затвердження; виготовлення і погодження у встановленому законом порядку паспорту водного об`єкту, після чого - внесення змін до договору з урахуванням змін діючого законодавства, у відповідності до Типового договору оренди водних об`єктів».

Пунктом 4 додаткової угоди № 74 від 04.03.2019 передбачено, що дана додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання та державної реєстрації, є невід`ємною складовою Договору і діє до закінчення строку договору оренди.

Як підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем, нормативну грошову оцінку земельних ділянок з кадастровими номерами 1222086000:03:009:0001, 1222086000:03:009:0002 орендарем проведено не було.

Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно із ст. 13 ЗУ "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст.14 ЗУ "Про оренду землі", договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Відповідно до ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Статтею 30 ЗУ "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до ч.1, 2 ст.651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно із ч.ч.1-3 ст.632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Разом з цим, відповідно до ст. 15 ЗУ «Про оцінку земель», підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом.

Підставами для проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки є договір, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом, а також рішення суду.

Статтею 23 ЗУ «Про оцінку земель» встановлений порядок затвердження технічної документації з оцінки земель.

Так, технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації.

Підставою для відмови у затвердженні технічної документації з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки земельних ділянок може бути лише її невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до закону нормативно-правових актів або розташування земель чи земельних ділянок на території іншої територіальної громади. Рішення про відмову в затвердженні технічної документації з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки земельних ділянок має містити посилання на конкретні норми законів та прийнятих відповідно до закону нормативно-правових актів, яким суперечить відповідна технічна документація.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.

Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.

Тобто, законодавцем покладено обов`язок затвердження нормативної грошової оцінки земельної ділянки для цілей передачі такої земельної ділянки в оренду саме на відповідну сільську, селищну, міську раду, у розпорядженні якої перебуває така земельна ділянка.

Слід зауважити, що у даному випадку не може бути застосовані положення ч. 1 ст. 627 ЦК України, якими передбачено, що, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Орендодавець за спірним договором Дніпропетровська обласна державна адміністрація в особі голови Криничанської районної державної адміністрації - є місцевим органом державної виконавчої влади, що входять до системи органів виконавчої влади України. А отже, орендодавець є суб`єктом владних повноважень, що виконує публічно-владні управлінські функції під час здійснення розпорядження землею.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 ЦК України, до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 6 Конституції України встановлено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Делегування функцій, повноважень або обов`язків органом виконавчої влади у спосіб, що не передбачений законом, є протиправним.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення породжує, змінює або припиняє цивільних прав та обов`язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним) (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 липня 2021 року в справі № 759/24061/19 (провадження № 61-8593св21).

У приватному праві недійсність (нікчемність чи оспорюваність) може стосуватися або «вражати» договір, правочин, акт органу юридичної особи, державну реєстрацію чи документ.

Недійсність договору як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення приватних прав та інтересів або ж їх відновлювати. До правових наслідків недійсності правочину належить те, що він не створює юридичних наслідків. Тобто, правовим наслідком недійсності договору є по своїй суті «нівелювання» правового результату породженого таким договором (тобто вважається, що не відбулося переходу/набуття/зміни/встановлення/припинення прав взагалі).

В ЦК України закріплений підхід, при якому оспорюваність правочину конструюється як загальне правило. Навпаки, нікчемність правочину має місце тільки у разі, коли існує пряма вказівка закону про кваліфікацію того або іншого правочину як нікчемного.

Оспорюваний правочин визнається недійсним судом, якщо одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом (частина третя статті 215 ЦК України). Правочин, недійсність якого не встановлена законом (оспорюваний правочин), породжує правові наслідки (набуття, зміну або припинення прав та обов`язків), на які він був направлений до моменту визнання його недійсним на підставі рішення суду. Оспорювання правочину відбувається тільки за ініціативою його сторони або іншої заінтересованої особи шляхом пред`явлення вимог про визнання правочину недійсним (позов про оспорювання правочину, ресцисорний позов).

Нікчемність правочину конструюється за допомогою «текстуальної» недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. Така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах «нікчемний», «є недійсним».

Нікчемний правочин (частина друга статті 215 ЦК України) є недійсним вже в момент свого вчинення (ab initio), і незалежно від волі будь-якої особи, автоматично (ipso iure). Нікчемність правочину має абсолютний ефект, оскільки діє щодо всіх (erga omnes). Нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, тобто, не зумовлює переходу/набуття/зміни/встановлення/припинення прав ні для кого. Саме тому посилатися на нікчемність правочину може будь-хто. Суд, якщо виявить нікчемність правочину, має її враховувати за власною ініціативою в силу свого положення (ex officio), навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2023 у справі № 359/12165/14-ц (провадження № 61-13417св21).

Якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину (див. пункти 53 - 54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 463/5896/14-ц (провадження № 14-90цс19).

Якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання недійсним такого правочину судом не вимагається; визнання недійсним нікчемного правочину законом не передбачається, оскільки нікчемним правочин є в силу закону. Отже, такий спосіб захисту, як визнання недійсним нікчемного правочину, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом. Такий спосіб захисту, як встановлення нікчемності правочину, також не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом (див. пункти 69 - 70 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18).

Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (частина перша та друга статті 228 ЦК України).

Тлумачення частини першої статті 228 ЦК України свідчить, що при вчиненні правочину, що порушує публічний порядок, відбувається, перш за все, порушення вимог актів, що закріплюють окремі елементи публічного порядку, такі як, зокрема, Конституція України, Кримінальний кодекс України, Кодекс України про адміністративні правопорушення. Термін «публічний порядок» необхідно розуміти як оціночний критерій, елементи якого закріплені в публічно-правових нормативних актах держави, що визначають основи державного ладу, політичної системи та економічної безпеки держави. Тому правовий захист не надається жодним правам чи інтересам, які могли б виникнути з дії, що порушує публічний порядок.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 травня 2023 року у справі №761/22937/18.

А отже, п. 2 додаткової угоди № 74 від 04.03.2019 до договору оренди земельної ділянки №153 від 17.12.2003 є нікчемним як такий, що порушує публічний порядок.

Разом з цим, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Аналогічні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18.

Відтак, застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії та правової визначеності) (п. 94 постанови Великої Палати Верховного Суду від 06 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27.01.2020 у справі №761/26815/17 (провадження №61-16353сво18) зроблено висновок, що припинення дії правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. За своєю суттю ініціювання спору про припинення правовідносин сторін за правочином, договором, актом органу юридичної особи чи документом не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.

У постанові від 03.12.2021 у справі № 906/1061/20 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що вирішуючи питання про можливість задоволення позову про визнання недійсним правочину, суд, з урахуванням конкретних обставин справи має визначитися із ефективністю обраного позивачем способу захисту - визначити наслідки визнання договору недійсним для держави, в інтересах якої прокурором подано позов, з`ясувати, яким чином будуть відновлені права держави як позивача.

З огляду на вищевикладене, для належного обґрунтування ефективності обраного прокурором способу захисту прав інтересів територіальної громади, останній має довести не тільки факт порушення стороною умов договору, а й довести доцільність обраного способу захисту, зокрема, економічну.

З вищенаведених позицій Верховного Суду можна зробити висновок, що задоволення позовних вимог має захищати та покращувати становище позивача.

Однак, задоволення позовних вимог прокурора про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки не покращить становище позивача. Оскільки, як вбачається з матеріалів справи, відповідач добросовісно користується спірною земельною ділянкою та її ресурсами, сплачує орендну плату у визначеному первісним договором розмірі. У разі ж розірвання спірного договору оренди, надходження орендних платежів до міського бюджету буде припинено до фактичного повернення земельної ділянки позивачу та передання такої земельної ділянки новому користувачу на конкурсних умовах. А передання в оренду земельної ділянки, в свою чергу, буде неможливим до виконання селищною радою своїх зобов`язань з виготовлення та затвердження технічної документації.

Вказане, у свою чергу, буде мати наслідком не захист інтересів щодо яких заявлено позов, а їх порушення.

Крім того, судом взято до уваги, що до моменту ухвалення судом рішення за результатами розгляду цієї справи, сторонами за договором спільними діями було усунуто порушення, встановлене прокурором, - виготовлено та затверджено нормативну грошову оцінку спірних земельних ділянок.

Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», який набрав чинності 30 вересня 2016 року, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

У цій справі, Прокурор звернувся до суду з вимогами про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки територіальній громаді в особі Криничанської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що перелік способів захисту, визначений у частині другій статті 16 ЦК України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац дванадцятий частини другої вказаної статті). Застосування конкретного способу захисту цивільного права чи інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Інакше кажучи, суд має захистити право чи інтерес у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див., зокрема, постанови від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17), від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (пункт 98), від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 (пункт 9.1), від 22 червня 2021 року у справах № 334/3161/17 (пункт 55) і № 200/606/18 (пункт 73), від 29 червня 2021 року у справі № 916/964/19 (пункт 7.3), від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19 (пункт 68), від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18 (пункт 19), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 143), від 14 грудня 2021 року у справі № 643/21744/19 (пункт 61), від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20 (пункт 8.31), від 8 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (пункт 21), від 9 лютого 2022 року у справі № 910/6939/20 (пункт 11.87), від 22 лютого 2022 року у справі № 761/36873/18 (пункт 9.21)).

Обрання прокурором/позивачем неналежного способу захисту прав є самостійною підставою для відмови у позові (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 2 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (пункт 54), від 6 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19 (пункт 99), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 2 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19 (пункт 6.56), від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20 (пункт 8.46), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155)).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що прокурор обрав неналежну форму та спосіб захисту прав Криничанської селищної територіальної громади, і обрані форма та спосіб є неефективними.

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається прокурор, доводяться договором № 153 від 17.12.2003 з додатками та додатковими угодами (т. 1 а.с. 35 - 51), виписками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т. 1 а.с. 56 61, 98 - 101), листуванням (том 1, а.с. 62 71, 76 95, 102 114), актом обстеження від 17.06.2022 (том 1, а.с. 72 - 73), рішенням про початок реорганізації Семенівської сільської ради (том 1, а.с. 74 - 75), додатковою угодою № 74 від 04.03.2019 (том 1, а.с. 96 - 97),

Обставини, на які посилається відповідач, доводяться витягом з Державного земельного кадастру (том 1, а.с. 144 - 146), витягом з інформаційної системи ДПС (том 1, а.с. 147), листом ГУ Держгеокадастру № 942 від 04.02.2019 (том 1, а.с. 148), рахунком - фактурою (том 1, а.с. 149), листом Державного агентства водних ресурсів № 2326/03-20 від 14.12.2020 (том 1, а.с. 150), договором № 19/7 від 13.02.2020 (том 1, а.с. 151), протоколом вимірювань показників якості поверхневих вод (том 1, а.с. 152), листом Міндовкілля (том 1, а.с. 153), актом перевірки (том 1, а.с. 155 - 156), виписками з медичної карти (том 1, а.с. 157 - 158),свідоцтвом про смерть (том 1, а.с. 159), договором № 113/108-2023 НГО від 02.03.2023 з додатком (том 1, а.с. 160 - 162), видатковою накладною (том 1, а.с. 163), ТТн (том 1, а.с. 164), водогосподарським паспортом (том 1, а.с. 165 - 179), актом обстеження від 22.04.2003 (том 1, а.с. 179), висновком державної землевпорядної експертизи (том 1, а.с. 180), технічною документацією з землеустрою (том 1, а.с. 201 - 211).

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору слід покласти на прокурора.

Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позовних вимог Жовтоводської окружної прокуратури (місце реєстрації: вул. Б. Хмельницького, 21, м. Жовті Води, Дніпропетровська область, 52210; ідентифікаційний код 02909938) в інтересах держави в особі Криничанської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області (місце реєстрації: вул. Нагірна, 2, смт. Кринички, Дніпропетровська область, 52300; ідентифікаційний код 04338380) до Фізичної особи-підприємця Лупіни Юрія Миколайовича (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки.

Витрати зі сплати судового збору за подання позову покласти на прокурора.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 16.06.2023.

Суддя М.О. Ніколенко