Рішення

від 08.06.2023 по справі 906/91/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/91/23

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

секретар судового засідання: Антонова О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: Петровський В.В. - довіреність №1 від 01.01.2022,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Дочірнього підприємства "Житомирліфт" Приватного спеціалізованого підприємства "Вертикаль"

до Міського комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №7

про стягнення 254 806,34 грн (з урахуванням заяви від 21.03.2023 про зменшення розміру позовних вимог),

Дочірнє підприємство "Житомирліфт" Приватного спеціалізованого підприємства "Вертикаль" звернулося до суду з позовом про стягнення з Міського комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №7 364951,99 грн заборгованості за надані послуги та виконані роботи з технічного обслуговування ліфтів за період з 31.12.2021 по 31.12.2022.

Також позивач просить стягнути з відповідача 5475,00 грн судового збору та 35000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договорів №1 від 24.03.2021 та № 1 від 01.03.2022 на технічне обслуговування ліфтів.

Ухвалою від 17.01.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 16.02.2023 (а.с. 49-50).

16.02.2023 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з додатками (а.с. 54-178).

У зв`язку з перебуванням судді Вельмакіної Т.М. на лікарняному, справа №906/91/23, призначена на 16.02.2023 о 12:00, в судове засідання не вносилась.

17.02.2023 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив (а.с .180-183).

Ухвалою від 06.03.2023 суд продовжив строк розгляду справи на підставі ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 та призначив судове засідання на 21.03.2023.

Ухвалою від 21.03.2023 в судовому засіданні оголошувалася перерва до 30.03.2023. Ухвалою від 30.03.2023 постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Прийнято до розгляду заяву від 21.03.2023 про зменшення розміру позовних вимог. Призначено підготовче засідання на 19.04.2023.

Від представника позивача надійшли:

- 03.04.2023повідомлення від 30.03.2023 про надіслання процесуальних документів відповідачу;

- 07.04.2023 заперечення на відповідь на відзив від 07.04.2023.

Також від представника відповідача надійшли:

07.04.2023 клопотання про проведення судового засідання без участі останнього;

- 10.04.2023 заява від 10.04.2023.

Ухвалою від 19.04.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/91/23 до судового розгляду по суті 15.05.2023.

У зв`язку з перебуванням судді Вельмакіної Т.М. на лікарняному, справа №906/91/23 призначена на 15.05.2022 о 12:30, в судове засідання не вносилась.

Ухвалою від 29.05.2023 суд призначив судове засідання для розгляду справи на 08.06.2023.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. 06.06.2023 надіслав на електронну пошту суду заяву, згідно якої просив суд розглянути справу без його участі та задовольнити позов у повному обсязі з наведених у ньому підстав та згідно поданих доказів. У заявах від 21.03.2023 (а.с. 208-216) просив суд у разі задоволення позову стягнути з відповідача на користь позивача вказані у позовній заяві витрати на професійну правничу допомогу та судовий збір.

Представник відповідача позовні вимоги заперечив з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву (а.с. 54-61) та запереченнях на відповідь на відзив (а.с. 233-235).

В судовому засіданні 08.06.2023 суд оголошував перерву до 15:00 год 08.06.2023. Після перерви представник відповідача в судове засідання не прибув.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

24.03.2021 між Міським комунальним виробничим житловим ремонтно-експлуатаційним підприємством №7 далі - замовник, відповідач) та Дочірнім підриємством "Житомирліфт" Приватного спеціалізованого підприємства "Вертикаль" (далі - підрядник, позивач) було укладено договір №1 (далі - Договір (а.с. 13-15)), згідно з п.п. 1.1. якого підрядник зобов`язався на свій ризик власними силами і засобами надати всі послуги по цьому договору за видами послуг і цінами, які передбачені за предметом закупівлі: код за ДК 021:2015 (СРV 2008) - 50750000-7 - Послуги з технічного обслуговування ліфтів (технічне обслуговування та ремонт ліфтів), а замовник зобов`язується прийняти і оплатити їх.

У Додатку №2 до Договору №1 від 24.03.2021 сторони погодили перелік адрес, за якими здійснюється технічне обслуговування ліфтів житлових будинків та їх вартість (а.с. 17).

Відповідно до п. 10.1. Договору, останній набирає чинності в момент його підписання, а в частині надання послуг з моменту підписання договору та діє до 31 грудня 2021 року, а в частині розрахунків - до повного виконання зобов`язань за Договором.

31.12.2021 сторони підписали додаткову угоду №1 до Договору від 24.03.2021 №1, згідно якої продовжено строк дії Договору до 11.03.2022 (а.с. 22).

Також матеріали справи містять підписаний сторонами Договір №1 від 01.03.2022 на виконання робіт з технічного обслуговування ліфтів (далі - Договір №1 (а.с. 25-26)), згідно з п. 1.1. якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов`язання виконувати роботи з технічного обслуговування ліфтів на об`єктах замовника відповідно до додатку 1, який є невід`ємною частиною цього Договору. За п. 7.1. Договору, останній діє з 01.03.2022 по 31.12.2022.

У Додатку №1 до Договору №1 від 21.03.2021 сторони погодили перелік адрес, за якими здійснюється технічне обслуговування ліфтів житлових будинків та їх вартість (а.с. 27).

Позивач стверджує, що під час дії Договорів, за період з 01 січня по 31 грудня 2022 надав відповідачу послуги на загальну суму 500 563, 19 грн, однак відповідач лише частково розрахувався, сплативши 135611,20 грн, внаслідок чого, за даними позивача станом на час звернення до суду заборгованість, яка виникла на 01.01.2023 склала 364951,99 грн.

Пояснив, що на підтвердження наданих послуг згідно укладених договорів та додаткової угоди, сторонами були підписані акти виконаних робіт, при цьому, акт виконаних робіт за грудень 2022 року та акт звірки розрахунків відповідач безпідставно відмовився підписувати. Зсилаючись на приписи ст. 853, 882 ЦК України, позивач вважає, що непідписання відповідачем акта приймання наданих послуг за грудень 2022, при відсутності заперечень щодо виконаних робіт і наданих позивачем послуг, не свідчить по їх невиконання чи не надання, а отже такі роботи/послуги вважаються прийнятими.

Також позивач вказав, що рішенням Господарського суду Житомирської області у справі №906/22/22 від 03.05.2022 стягнуто з Міського комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №7 на користь Дочірнього підприємства "Житомирліфт" Приватного спеціалізованого підприємства "Вертикаль" 529 783,47грн заборгованості за надані послуги та виконані роботи з технічного обслуговування ліфтів згідно Договору №1 від 01.01.2019, яка утворилась станом на 30 грудня 2021 року (а.с. 18-21).

Не проведення відповідачем у повному обсязі розрахунків за виконані роботи стало підставою для звернення позивача за захистом порушеного права до суду.

Під час розгляду справи в суді, у зв`язку із здійсненням відповідачем додаткових оплат, позивач подав заяву про зменшення позовних вимог до 254 806,34 грн, (а.с. 208-218).

Відповідач, згідно відзиву на позовну заяву (а.с. 54-61), позовні вимоги заперечив. Пояснив, що 11.01.2022 ним було оголошено відкриті торги на закупівлю послуг з технічного обслуговування ліфтів, та після відхилення двох учасників у відкритих торгах, закупівля перейшла у статус "Закупівля не відбулася". Зазначив, що 07.02.2022 року оголошувалися повторні відкриті торги, однак закупівлю не було завершено і залишено у статусі "Кваліфікації" та відповідно до Висновку про результати моніторингу Держаудит служби, 21.07.2022, у зв`язку з неможливістю усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, відмінено, тому будь яких договорів за результатами торгів з позивачем укладено не було. Пояснив, що про існування договору № 1 від 01.03.2022 року йому стало відомо в день отримання позовної заяви, а сам договір у МКВЖРЕП № 7 відсутній. Натомість, як вказує відповідач, 01.01.2022 ним було укладено договір №27 про виконання робіт з технічного обслуговування ліфтів із ТОВ "Житомирліфт" м.Бердичів, зі строком дії з 01 січня по 31 грудня 2023 року, про що листом від № 449 від 30.12.2022 повідомлено позивача.

Вважає, що відповідно до п.1,2 ч.1 ст. 43 Закону "Про публічні закупівлі", договір № 27 від 01.03.2022 є нікчемним, оскільки укладено ще до оголошення торгів, крім цього предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики відрізняється від вимог тендерної документації п.1 ч.2 ст.40 Закону "Про публічні закупівлі".

Підтвердив, що у 2022 році ним було сплачено заборгованість на загальну суму 135611,20 грн, однак вважає, що зазначені суми необхідно відраховувати із заборгованості минулих років за рішенням Господарського суду Житомирської області у справі №906/22/22 від 03.05.2022.

Також відповідач зауважив, що позивач надавав послуги з технічного обслуговування ліфтів неналежної якості, що підтверджується результатами проведення електровимірів та експертного дослідження ТОВ "Пролмбудекспертсервіс".

У запереченнях на відповідь на відзив (а.с. 233-235) наголосив, що діючий директор МКВРДРЕП №7 Дем`янюк О.О. приступила до виконання своїх обов`язків 01.06.2022, а тому з об`єктивних причин не могла вносити будь які повідомлення про відміну процедури закупівлі та нікчемність договору від 01.03.2022, адже такий договір відсутній у паперовому вигляді.

У відповіді на відзив (а.с. 180-182) позивач вказав, що зсилання відповідача на нікчемність Договору №1 від 01.03.2022 є безпідставними, оскільки відповідач беззаперечно приймав у позивача виконані роботи і надані послуги, підписуючи акти виконаних робіт та частково оплачуючи роботи та послуги, при цьому, протягом 2022 року від відповідача не надходило жодних повідомлень про відміну процедури закупівлі та нікчемність договору від 01.03.2022. Зауважив, що діючий на час укладення договору 01.03.2022 директор відповідача самостійно звернувся до позивача із пропозицією укласти договір, зміст і умови якого були надані виключно відповідачем.

Додатково вказав, що в період з 30.06.2022 по 10.01.2023 відповідач погасив заборгованість за додатковою угодою від 31.12.2021 і договором від 01.03.2022 №1 на загальну суму 245756,85 грн. Наголосив, що будь які інші договори з відповідачем не укладав, що виключає можливість віднесення сплачених коштів до інших зобов`язань. Зауважив, що заборгованість з виконання рішення суду у справі №906/22/22 здійснювалась у примусовому порядку, по виконавчому провадженню №70688450, яке було відкрито 10.01.2023 і станом на 30.03.2023 завершене у зв`язку із повним та фактичним виконанням відповідачем вказаного судового рішення.

Оцінивши в сукупності надані до справи документи, проаналізувавши вимоги законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, з огляду на наступне.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст. 509 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що правовідносини сторін у сфері підряду виникли на підставі укладених договорів на виконання робіт з технічного обслуговування ліфтів №1 від 24.03.2021, з додатковою угодою до нього від 31.12.2021 (строк дії з - до 11.03.2022) та договору №1 від 01.03.2022 (строк дії до 31.12.2022).

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Судом встановлено, що на виконання умов вищевказаних Договорів, в період з січня 2022 року по листопад 2022 рік, позивач надав, а відповідач прийняв роботи з технічного обслуговування ліфтів на загальну суму 478992,60 грн, що підтверджується підписаними сторонами актами приймання виконаних робіт (а.с. 23-24).

Оскільки вказані акти підписані сторонами та містять посиланням на вищевказані договори, твердження відповідача, що ним укладено договір №27 на виконання робіт з технічного обслуговування ліфтів від 01.01.2022 з ТОВ "Житомирліфт" (м. Бердичів) не впливають на правовідносини у даній справі, тому судом не аналізуються.

Відповідно до п. 4.1. Договору №1 від 24.03.2021 (з урахуванням додаткової угоди №1 від 31.12.2021), замовник здійснює оплату послуг учасника на підставі виставленого рахунку-фактури, шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок підрядника. До рахунка додається підписаний обома сторонами акт приймання-передачі наданих послуг.

Розрахунки за надані послуги здійснюються протягом 30 календарних днів з дати отримання рахунку та акту приймання передачі наданих послуг (п. 4.2. Договору №1 від 24.03.2021 (з урахуванням додаткової угоди №1 від 31.12.2021).

У п. 5.1. Договору №1 від 01.03.2022, сторони погодили, що в кінці поточного місяця підрядник надає замовнику акти виконаних робіт з технічного обслуговування ліфтів з зазначенням їх вартості та обсягу.

Замовник у 5-ти денний термін повертає підписаний один екземпляр акту виконаних робіт підрядникуим (п. 5.2 Догоаору).

На підставі підписаного акту виконаних робіт замовник сплачує виконані роботи підряднику не пізніше 20 числа наступного місяця (п. 5.3. Договору №1 від 01.03.2022).

Дні простою ліфтів з вини підрядника відображаються в актах виконаних робіт і не сплачуються (п. 5.4. Договору).

Дні простою ліфтів з вини замовника сплачуються у повному обсязі. за виключенням планового простою (ремонту, тощо) погодженого з підрядником (п. 5.4. Договору ).

Судом встановлено, що відповідач частково провів розрахунки за виконані роботи на загальну суму 245756,85 грн (а.с .182 (зворотній бік-183, 193-200)), а саме:

- платіжне доручення №404 від 30.06.2022 на суму 47805,60 грн (призначення платежу "опл. рах. від 29.06.22);

- платіжне доручення №435 від 21.07.2022 на суму 10805,60 грн (призначення платежу "оплата рах. від 30.06.22р., не потребує конк.торгів);

- платіжне доручення №434 від 21.07.2022 на суму 10000,00 грн (призначення платежу "оплата заборгованості згідно акту №2 від 29.12.2021, без ПДВ);

- платіжне доручення №519 від 30.08.2022 на суму 20000,00 грн (призначення платежу "оплата рах. від 29.09.22р., не потребує конк.торгів);

- платіжне доручення №5222 від 31.08.2022 на суму 10000,00 грн (призначення платежу "оплата рах. від 29.08.22р., не потребує конк.торгів");

- платіжне доручення №5336 від 21.11.2022 на суму 7000,00 грн (призначення платежу "оплата рах. від 18.11.22р., не потребує конк.торгів");

- платіжне доручення №520 від 21.11.2022 на суму 20000,00 грн (призначення платежу "оплата рах. від 18.11.22р., не потребує конк.торгів);

- платіжне доручення №705 від 16.12.2022 на суму 10000,00 грн (призначення платежу "опл. рах. від 15.12.2022р без ПДВ).

- платіжне доручення №1 від 02.01.2023 на суму 10000,00 грн (призначення платежу "опл. рах. від 29.06.22р. без ПДВ);

- платіжне доручення №5395 від 10.01.2023 на суму 60000,00 грн (призначення платежу "опл. рах. від 18.11.22р. не потребує конк.торгів);

- платіжне доручення №9 від 10.01.2023 на суму 40145,65 грн (призначення платежу "опл. рах. від 29.06.22р. без ПДВ);

Оскільки відповідач здійснював вищевказані оплати за виконані роботи, зсилаючись у платіжних документах на рахунки які відсутні та вказуючи неіснуючі акти, суд дійшов висновку, що вказані оплати слід зараховувати в погашення заборгованості в порядку черговості її виникнення. Так, право визначати призначення платежу в платіжних документах належить виключно платнику. Проте, у випадку, коли в графі платіжного доручення "призначення платежу" відсутні посилання на період, дату, номер договору, згідно з яким здійснюється платіж тощо, такий період має визначатись одержувачем відповідно до умов договору між платником та одержувачем коштів. Якщо відповідні застереження у договорі відсутні, то у разі наявності заборгованості платежі мають відноситись на погашення заборгованості в хронологічному порядку: починаючи з тієї, що виникла у найдавніший період, до повного її погашення.

Наведений вище алгоритм розподілу коштів урегульований в статті 534 Цивільного кодексу України, яка визначає, що у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Зсилання відповідача на те, що оплати здійснювались на погашення заборгованості по рішенню суду у справі №906/22/22 суд вважає помилковими, оскільки вищевказані проплати здійснювались в період з 30.06.2022 по 10.01.2023, а виконавче провадження було відкрито 10.01.2023 та станом на 30.03.2023 завершене у зв`язку з повним та фактичним його виконанням, що підтверджується витягом в АСВП (а.с. 227). При цьому надані до справи платіжні документи не містять зсилань на виконавче провадження.

Суд зазначає, що відповідач своїми конклюдентними діями із здійснення часткової оплати додатково підтвердив факт отримання наданих відповідачем послуг за актами приймання - передачі в період з січня 2022 року по листопад 2022 рік згідно Договору №1 від 24.03.2021 (додаткова угода до договору №1 від 31.12.2021) та №1 від 01.03.2022. Будь яких зауважень до виконання зазначених у цих актах робіт відповідач не вказав, що свідчить про їх належне виконання та прийняття.

З огляду на зазначене, станом на час вирішення справи в суді, сума заборгованості відповідача перед позивачем за надані послуги, згідно договорів на виконання робіт з технічного обслуговування ліфтів №1 від 24.03.2021 з додатковою угодою до нього та договору №1 від 01.03.2022, склала 233235,75 грн (478992,60 грн - 245756,85 грн).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 526 ЦК України).

Оскільки на дату судового засідання доказів проведення розрахунків за виконані у спірний період роботи не надано, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 233235,75 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В частині заявлених позовних вимог у розмірі 21570,59 грн за надані послуги по акту №1/12 приймання наданих послуг за грудень 2022 року суд відмовляє, оскільки враховуючи умови п. 5.3. Договору №1 від 01.03.2022, строк розрахунків по вказаному акту - не пізніше 20 січня 2023 року, а позовну заяву до суду подано 10.01.2023 (а.с. 46), тобто, станом на час звернення до суду строк оплати по вказаному акту не настав.

Судовий збір, в порядку ст.129 ГПК України, покладається на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявленим позовним вимогам.

Стосовно вимоги про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 35000,00 грн. суд зазначає наступне.

Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (аналогічний висновок міститься у п. 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі N 242/4741/16-ц).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч.3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

За ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Так, позивачем в позовній заяві зазначено попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи складаються із судового збору у розмірі 5475,00 грн та 35000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Зазначені суми витрат позивач підтримав у заяві від 31.03.2023 (а.с. 211-216).

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 60ГПК України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Матеріали справи містять Ордер серії АМ №1042046 на надання правничої (правової) допомоги ДП "Житомирліфт СПП Вертикаль" адвокатом Ярошем Володимиром Васильовичем у Господарському суді Житомирської області, на підставі договору про надання правової допомоги №01/23 від 09.01.2023 (а.с. 39) та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЖТ №000723 від 25.07.2014, видане адвокату Ярошу В.В. (а.с. 40).

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання павової допомоги (ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та .адвокатську діяльність").

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Положеннями п.3 ч.1 ст.3, ст.6 ЦК України закріплено принцип свободи договору.

У матеріалах справи міститься Договір №01/23 про надання професійної правничої допомоги від 09.01.2023 (а.с. 41), укладений адвокатом Ярошем Володимиром Васильовичем (далі - адвокат) та ДП "Житомирліфт" ПСП "Вертикаль" (далі - клієнт), згідно п. 1.1. якого адвокат зобов`язується надати правничу допомогу, яка полягає у представництві і захисті прав та інтересів клієнта в судах усіх рівнів та інстанцій, підприємствах, установах та організаціях незалежно від форм власності, в органах ДВС та перед приватними виконавцями у справі про стягнення заборгованості з Міського комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №7 на користь клієнта за послуги з технічного обслуговування ліфтів, яка виникла з договору на технічне обслуговування ліфтів №1 від 24.03.2021р., додаткової угоди від 31.12.2021 р. та договору на виконання робіт з технічного обслуговування ліфтів від 01.03.2022 р. і становить станом на 01.01.2023 р. - 364951,99 грн.

Згідно п. 2.1. Договору, гонорар адвоката за професійну правничу допомогу є фіксованим, не залежить від обсягу і становить 35000,00 грн., який підлягає включенню до витрат, пов`язаних із судовим захистом порушених прав клієнта та у разі вирішення спору судом заявляється до стягнення з МК ВРЖРЕП-7 на користь клієнта.

На підтвердження понесених витрат до матеріалів справи надано платіжну інструкцію №3 від 10.01.2023, згідно якої позивачем сплачено адвокату Ярошу В.В. 35000,00 грн гонорару за договором про надання професійної правничої допомоги від 09.01.2023 року №01/23 (а.с. 42).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

Відповідно до ч.1 ст.15 Господарського процесуального кодексу України, пропорційність у господарському суді, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

У ч. 2. ст. 126 ГПК України зазначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частинами 4-6 статті 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто, для визначення суми гонорару, яка підлягає відшкодуванню, має бути встановлено, що такі витрати пов`язані з розглядом справи, були необхідними та фактично понесені, а їх розмір є розумним та виправданим.

Суд враховує, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"). Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Відповідач заперечень щодо суми витрат на професійну правничу допомогу не подав.

Зважаючи на вищевказане, врахувавши характер спірних правовідносин, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), суд дійшов висновку, що заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 35000,00 грн були необхідними та фактично понесені, а їх розмір є розумним та співмірними зі складністю справи, виконаною адвокатом роботою та витраченим ним часом.

Враховуючи приписист. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу покладаються на сторони пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог.

Водночас суд враховує, що згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 ЗУ "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Враховуючи подання позивачем заяви про зменшення розміру позовних вимог, 1652,90 грн судового збору підлягає поверненню позивачу за його клопотанням.

Керуючись статтями 2, 73-79, 86, 123, 129, 233, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Міського комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №7 (13306, Житомирська область м.Бердичів, вул.Європейська, 91, код ЄДРПОУ 35006556) на користь Дочірнього підприємства "Житомирліфт" Приватного спеціалізованого підприємства "Вертикаль" (13301, Житомирська область, м.Бердичів, вул.Мостова, 20, код ЄДРПОУ 32164968):

- 233235,75 грн основного боргу;

- 3498,54 грн судового збору;

- 32037,08 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. У стягненні 21570,59 грн основного боргу відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 19.06.23

Суддя Вельмакіна Т.М.

1 - до справи;

2,3 - сторонам (рек.).