Рішення

від 19.06.2023 по справі 909/330/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.06.2023 м. Івано-ФранківськСправа № 909/330/23

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк", вул.Єреванська, 1, м. Київ, 03087; поштова адреса: вул. Андрія Мельника, 11 А, м. Івано-Франківськ, 76000

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерідан-ІФ", вул. Незалежності, буд. 8, с. Загвіздя, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77450

про стягнення заборгованості в розмірі 115150,67 грн, з яких 100000 грн заборгованість по кредиту прострочена, 15150,67 грн заборгованість по процентах прострочена

встановив: Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерідан-ІФ" про стягнення заборгованості в розмірі 115150,67 грн, з яких 100000 грн заборгованість по кредиту прострочена, 15150,67 грн заборгованість по процентах прострочена.

Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 12.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі; відповідно до приписів ст. 252 ГПК України, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та запропонував сторонам у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження подати заяву з відповідним обґрунтуванням своїх заперечень.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі, згідно вимог ст. 120 ГПК України, суд надіслав відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресою місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерідан-ІФ" згідно відомостей з ЄДРЮОФОПГФ: вул. Незалежності, буд. 8, с. Загвіздя, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77450.

Зазначена кореспонденція повернута до суду АТ "Укрпошта" 01.05.2023. На конверті прикріплено довідку ф.20, в якій зазначено підставу повернення - адресат відсутній за вказаною адресою.

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За змістом пунктів 116 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою Судова повістка рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99-1, 99-2, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення.

Виходячи зі змісту положень статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДРЮОФОПГФ прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах, передбачена стаття 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13.01.2020 у справі №910/22873/17 та від 14.08.2020 у справі №904/2584/19).

З огляду на вказане, відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження у даній справі.

Враховуючи, що клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України, справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням. Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань згідно умов договору №47/08/2021/WO-5 від 27.05.2021 про приєднання до Правил надання кредиту на умовах овердрафту, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 115150,67 грн, з яких 100000 грн заборгованість по кредиту прострочена, 15150,67 грн заборгованість по процентах прострочена.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позов або будь-яких заперечень на позов не подав.

Обставини справи. Оцінка доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.

27 травня 2021 року між Публічним акціонерним товариством акціонерний банк "Укргазбанк" (позивачем/банком) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ерідан-ІФ", (відповідачем/позичальником) укладено договір №47/08/2021/WO-5 про приєднання до Правил надання кредиту на умовах овердрафту, у зв`язку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю "Ерідан-ІФ" в повному обсязі акцептує Правила надання кредиту на умовах овердрафту в АБ "Укргазбанк" (оферту, що розміщена на сайті http://www.ukrgasbank.com) з якими позичальник ознайомився, погоджується та зобов`язується виконувати.

Згідно п. 1 договору, ліміт овердрафту встановлюється в розмірі 100000 грн.

Відповідно до п. 3 договору, ліміт овердрафту встановлюється з 27 травня 2021 року по 26 травня 2022 року (включно).

Відповідно до п. 3 договору, за користування овердрафтом, в межах строку кредитування, визначеного п. 3 цього договору про приєднання, позичальник сплачує банку проценти за користування кредитними коштами, виходячи із встановленої банком базової процентної ставки, в розмірі 20,3 процентів річних, в національній валюті.

Пунктом 5 договору передбачено, що за користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені договором про надання кредиту на умовах овердрафту (прострочена заборгованість) процентна ставка встановлюється в розмірі 30,3 процентів річних.

26.07.2022 між Публічним акціонерним товариством акціонерний банк "Укргазбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ерідан-ІФ", укладено додаткову угоду №1 до договору про приєднання до Правил надання кредиту на умовах овердрафту в АБ "Укргазбанк" кредитного договору №47/08/2021/WO-5 від 27.05.2021, у зв`язку з чим ТОВ "Ерідан-ІФ" отримав кредит у розмірі 100000 грн на рефінансування заборгованості за договором №47/08/2021/WO-5 від 27.05.2021.

Строк кредитування з 27.05.2021 року по 25 травня 2023 року (п. 1.3.1 додаткової угоди №1).

Згідно п. 1.3.2 додаткової угоди №1 від 26.07.2022, позичальник зобов`язаний сплачувати кредит у строки дії ліміту кредитної лінії відповідного періоду та у сумі перевищення фактичної заборгованості по кредиту цього періоду над лімітом кредитної лінії наступного періоду відповідно до Графіку зменшення ліміту кредитної лінії за цим договором (додаток 1 до цього договору) та у будь-якому випадку повернути кредит у повному обсязі в термін по 25 травня 2023 року (включно).

Згідно п. 1.4.1 додаткової угоди №1 від 26.07.2022, базова процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється в розмірі 20,3 процентів річних, в національній валюті. За користування кредитними коштами, що не повернуті в строк (прострочена заборгованість) базова процентна ставка збільшується на 10% річних (п.1.4.2 додаткової угоди №1).

У відповідності до п. 1.4.2 додаткової угоди №1 від 26.07.2022, за користування кредитними коштами, що не повернуті в строк (прострочена заборгованість), відповідно до п.1.3 цього договору, у т.ч. у строки визначені в Графіку зменшення ліміту кредитної лінії відповідного періоду за цим договором, та/або відповідно до умов дострокового погашення кредиту встановлених внаслідок застосування банком вимоги дострокового повного або часткового виконання позичальником своїх зобов`язань за цим договором, базова процентна ставка збільшується на 10,0 (десять) % річних.

Сторонами у додатку №1 до додаткової угоди №1 від 26.07.2022 обумовлено графік зменшення ліміту відновлюваної кредитної лінії.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав прийняті на себе зобов`язання по договору - відкрив відповідачу не відновлювану відкличну кредитну лінію з лімітом кредитної лінії в сумі 100000 грн. Відповідач скористався наданими грошовими коштами, однак не здійснював повернення грошових коштів згідно діючих лімітів кредитної лінії (додаток №1 до додаткової угоди №1 від 26.07.2022 ).

21.12.2022 позивач надіслав відповідачу лист-вимогу №172/32962/2022 з вимогою достроково повернути суму кредиту за кредитним договором протягом 30 календарних днів від дати пред`явлення вимоги. Однак, дана вимога позивача залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення. Висновок суду.

Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

За змістом ч. 1 ст. 509 ЦК України та ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Господарського кодексу України господарське зобов`язання, всі умови якого виконано належним чином, припиняється, якщо виконання прийнято управленою стороною.

В силу вимог ст. 627 ЦК України та відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Приписами ч. 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Положеннями ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст. 610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов`язання.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів згідно графіку зменшення ліміту відновлюваної кредитної лінії та сплати процентів за користування належним чином не виконував. Внаслідок чого, позивачем пред`явлено відповідачу лист-вимогу №172/32962/2022 від 21.12.2022 про дострокове повернення суми кредиту.

Враховуючи невиконання відповідачем свого зобов`язання з дострокового повернення кредитних коштів, позовні вимоги про стягнення 100000 грн заборгованості по кредиту та 15150,67 грн заборгованості по процентах є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до стаття 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судові витрати.

Згідно з приписами пункту 12 частини 3 статті 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позову судовий збір в сумі 2684 грн покладається на відповідача.

Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 233, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерідан-ІФ" про стягнення заборгованості в розмірі 115150,67 грн - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерідан-ІФ", вул.Незалежності, буд. 8, с. Загвіздя, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77450 (ідентифікаційний код 42350981) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк", вул.Єреванська, 1, м. Київ, 03087 (ідентифікаційний код 23697280) 100000 (сто тисяч) грн заборгованості по кредиту, 15150 (п`ятнадцять тисяч сто п`ятдесят) грн 67 коп. заборгованості по процентах, 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 19.06.2023

Суддя Неверовська Л.М.